Ухвала

від 30.11.2017 по справі 465/34/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 465/34/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Мигаль Г.П.

Провадження № 22-ц/783/5854/17 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Крайник Н. П.

суддів: Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.

при секретарі: Фейір К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженої відповідальністю Адріатік Тревел та Товариства з обмеженої відповідальністю Резорт-Тревел Україна на рішення Франківського районного суду міста Львова від 26 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженої відповідальністю Адріатік Тревел , Товариства з обмеженої відповідальністю Резорт-Тревел Україна про розірвання договору та стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.

Розірвано договір про надання туристичних послуг, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Адріатік Тревел , Товариством з обмеженою відповідальністю Резорт-Тревел Україна .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Адріатік Тревел на користь ОСОБА_3 збитки на суму 11375 (одинадцять тисяч триста сімдесят п'ять) гривень, з яких: 10375 ( десять тисяч триста сімдесят п'ять) гривень - збитки за оплату туристичних послуг, що еквівалентно 415 Євро, 1000 (одна тисяча гривень) - збитки за доїзд до місця проживання.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Адріатік Тревел на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Резорт-Тревел Україна збитки на суму 11375 (одинадцять тисяч триста сімдесят п'ять) гривень, з яких: 10375 ( десять тисяч триста сімдесят п'ять) гривень - збитки за оплату туристичних послуг, що еквівалентно 415 Євро, 1000 (одна тисяча гривень) - збитки за доізд до місця проживання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Резорт-Тревел Україна моральну шкоду у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень. Вирішено питання судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржило ТзОВ Адріатік Тревел та ТзОВ Резорт-Тревел Україна .

Вважають його незаконним, необгрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Вважають його незаконним, необгрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначають, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що між сторонами було укладено договір на туристичне обслуговування в формі ваучера. Такий висновок є помилковим, не ґрунтується на законі, не відповідає матеріалам справи та вимогам до ваучера як форми договору про туристичне обслуговування, зазначеним в ст. 23 Закону України Про туризм . Судом також не враховано, що між сторонами спору в належній (письмовій) формі не було досягнуто згоди з усіх істотних його умов. Крім того, оскаржуване рішення в частині встановлення виконання зобов язання, зокрема в частині наявності/відсутності оплати, ґрунтується лише на показах свідків. У зв язку з наведеним, вважають, що судом порушено положення ч. 1 ст. 218 ЦК України, згідно якої заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Звертає увагу суду на те, що наведену в оскаржуваному рішенні правову позицію ВСУ не можна вважати такою, що викладена в аналогічній справі і брати до уваги без врахування доказів у даній справі, оскільки за змістом постанови ВСУ у справі № 6-42цс13 обставини , викладені у зазначеній постанові є іншими, ніж обставини даної справи.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 2 ст. 368 ЦК).

Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України Про туризм , договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій (електронній) формі відповідно до закону. Договір на туристичне обслуговування може укладатися шляхом видачі ваучера.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про туризм , ваучер - форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цього Закону.

У договорі на туристичне обслуговування, укладеному шляхом видачі ваучера, мають міститися такі дані: найменування та місцезнаходження суб'єкта туристичної діяльності, номер ліцензії на відповідний вид діяльності, юридична адреса; прізвище, ім'я (по батькові) туриста (при груповій поїздці прізвища, імена (по батькові) членів групи); строки надання і види туристичних послуг, їх загальна вартість; назва, адреса та номер телефону об'єкта розміщення, його тип та категорія, режим харчування; розмір фінансового забезпечення відповідальності туроператора (турагента) або межі відповідальності суб'єкта туристичної діяльності за договором агентування; інші дані, обумовлені характером угоди, складом групи тощо; дата видачі ваучера. Порядок оформлення ваучера та його використання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері туризму та курортів.

Згідно абз. 2 п. 1.2 пп. 2.11 Інструкції про порядок оформлення ваучера на надання туристичних послуг та його використання, затвердженої наказом Державної туристичної адміністрації України від 6 червня 2005 року № 50, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 липня 2005 року за № 765/11045, ваучер оформляється суб'єктом туристичної діяльності, що реалізує туристу послугу або комплекс послуг. Відповідальність за правильність оформлення ваучера покладається на суб'єкта туристичної діяльності, який реалізує туристу послугу або комплекс послуг.

Таким чином, відповідальність за правильність оформлення ваучера не може бути покладена на туриста.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України Про туризм , інформація про умови обов'язкового страхування має бути доведена до відома туриста до укладення договору на туристичне обслуговування. Крім того, туристи вправі самостійно укласти договори на таке страхування (ч. 1 ст. 16 Закону).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 19-1 Закону України Про туризм до укладення договору на туристичне обслуговування споживачеві туристичного продукту надається інформація про порядок забезпечення туроператором обов'язкового та/або добровільного страхування туристів, розмір, порядок і умови виплати страхового відшкодування, а також можливість та умови добровільного страхування витрат, пов'язаних з розірванням договору на туристичне обслуговування за ініціативою туриста, страхування майна.

Згідно ч. 1 ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України Про туризм встановлено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 32 Закону України Про туризм , за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Відповідно до п. 3 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно правової позиції, висловленої у Постанові Верховного Суду України від 03.07.2013 року у справі № 6-42цс13 , майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.

Судом встановлено, що туристичним оператором ТзОВ Адріатік ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було видано ваучер № 3803 на виїзд на відпочинок у Болгарію (приймаюча сторона - TEDDY KAM) в період з 12 вересня 2014 року до 21 вересня 2014 року та поселення в готель Oasis тип номера DBL ROOM, розміщення - DBL, харчування - НВ та ваучер № 3804 на виїзд на відпочинок в Болгарію (приймаюча сторона - TEDDY KAM) в період з 19 вересня 2014 року до 25 вересня 2014 року та поселення в голель Grand Hotel Sunny Beach тип номера DBL ROOM, розміщення - DBL, харчування - HB.

Згідно інформації директора ТзОВ Адріатік Тревел від 03 листопада 2014 року, туристичний оператор ТзОВ Адріатік Тревел працює виключно із турагентами на підставі агентських договорів про реалізацію туристичних продуктів, туристичний оператор не надаює туристичні послуги безпосередньо фізичним особам, інформації про видачу туристичних ваучерів, їх обліку та архівних даних туроператор не веде та не зберігає. Туроператором ТзОВ Адріатік Тревел Туристичному турагенту ТзОВ Резорт-Тревел - Україна в період видачі ваучера позивачу було надано ряд туристичних послуг відповідно до агентського договору.

Як вбачається з наданої інформації ТзОВ Резорт-Тревел - Україна , дані про укладення договору між ОСОБА_3В та ТзОВ Резорт-Тревел - Україна відсутні, інформація про сплату ОСОБА_3 грошових коштів за послугами ТзОВ Резорт-Тревел - Україна на розрахунковий рахунок ТзОВ Резорт-Тревел - Україна відсутня, інформація стосовно оформлення ОСОБА_5 страхового полісу у ТзОВ Резорт-Тревел-Україна відсутня.

Згідно інформації Українсько-канадського спільного підприємства МІСТ-ТУР від 28 січня 2016 року список пасажирів не є первинною бухгалтерською документацією та необхідний лише для перетину державного кордону України. Примірник списку пасажирів автобусного рейсу до Болгарії, який відбувся 12 вересня 2014 року (автобус Неоплан д.н.з 1028ВН), не зберігся.

Однак, як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 28 січня 2016 року перебували на борту автобуса Неоплан д.н.з. НОМЕР_1, який здійснював пасажирські перевезення з України до Болгарії, а тому були його пасажирами. Матеріалами справи також встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не перетнули державний кордон України в зв'язку з відсутністю у них страхових полісів, прийнявши рішення не продовжувати подорож на власний ризик. Замовниками автобусного перевезення для ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була компанія ТОВ Резорт-Тревел Україна . Документи, які стосувались безпосередньо туристичних послуг для ОСОБА_3 та ОСОБА_4, замовником даного перевезення не надавались.

Встановлено, що туристичним оператором ТзОВ Адріатік Тревел Україна позивачу було видано ваучери, скріплені печаткою - ТзОВ Адріатік Тревел , на поїздку в Болгарію згідно із замовленнями позивача, заброньовано готель для поселення позивача та його дружини (а.с. 7-8), що свідчить про укладення договору між позивачем та туристичним оператором ТзОВ Адріатік Тревел . Показами свідків ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3 доведено факт передачі сином позивача коштів в сумі 830 Євро за договором туристичних послуг в приміщенні ТзОВ Резорт-Тревел Україна .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір про надання туристичних послуг між сторонами було укладено та що в порушенням вимог Закону Про туризм при наданні туристичних послуг відповідачами не було в повному обсязі виконано умови договору на туристичне обслуговування, а саме - не оформлено поліси медичного страхування позивачу та його дружині, що призвело до неможливості здійснення туристичної поіздки для позивача та його дружини та у зв язку з цим заподіяння їм матеріальних та моральних збитків.

Враховуючи порушення умов договору про надання туристичних послуг з боку відповідачів, а відтак надання позивачам туристичних послуг неналежної якості, враховуючи обсяг душевних та фізичних страждань, заподіяних позивачу через неможливість реалізації запланованого відпочинку та у зв язку з цим понесення ними моральних страждань, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, а саме розірвання договору про надання туристичних послуг, стягнення з Товариства з обмеженої відповідальністю Адріатік Тревел , Товариства з обмеженої відповідальністю Резорт-Тревел Україна завданих позивачу збитків в розмірі 22 750 грн., що становить вартість туристичних послуг, які були сплачені за договором турагенту та відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують. Підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженої відповідальністю Адріатік Тревел та апеляційну скаргу Товариства з обмеженої відповідальністю Резорт-Тревел Україна відхилити.

Рішення Франківського районного суду міста Львова від 26 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Мельничук О. Я.

Савуляк Р. В.