Ухвала

від 11.12.2017 по справі 599/804/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 599/804/14-кГоловуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11/789/12/17 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ч.3 ст. 191, ч.2 ст.191, ч.2 ст.366 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2017 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - ОСОБА_2

Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю - прокурора ОСОБА_5

засудженого ОСОБА_6

захисника - ОСОБА_7

Потерпілого ОСОБА_8

Представника потерпілих ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_10 , засудженого ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_11 на вирок Зборівського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2017 року, яким

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Козова Тернопільської області, що проживає на АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

1) вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 29 червня 2005 року за ч.2 ст. 190, ч. 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України до 3-х років обмеження волі, звільнений від відбуття покарання згідно постанови Бережанського районного суду від 29 червня 2005 року на підставі п."б" ст.1 Закону України "Про амністію";

2) вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2010 року за ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн. без позбавлення обіймати посади чи займатись певною діяльністю,

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст ст. 191 ч.3, 191 ч.4, 366 ч.2 КК України (в редакції станом на 25.12.2007 р.) та призначено покарання:

- за ч.3 ст.191 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади строком на один рік;

- за ч.4 ст.191 КК України у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки;

- за ч.2 ст.366 КК України (в редакції, чинній станом на 25.12.2007 р.) у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на один рік.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, обрано ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки .

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, повністю приєднано до призначеного покарання, невідбуте ОСОБА_6 покарання за вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2010 року за яким його засуджено за ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн і остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки та штрафу в розмірі 1700 грн. і, відповідно до ч.3 ст.72 КК України, кожне покарання виконувати самостійно.

Цивільний позов ОСОБА_8 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_8 137 550 грн. завданої завданої матеріальної та моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_11 задоволено. Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_11 134 816 грн. завданої матеріальної та моральної шкоди.

Цивільний позов ТОВ «Радана» задоволено. Стягнути з ОСОБА_6 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радана» 472769 грн. 43 коп. завданої матеріальної шкоди.

Також вирішено питання щодо судових витрат за проведення експертиз.

Згідно з вироком суду, підсудний ОСОБА_6 з 19 жовтня 2005 року по 23 січня 2008 року, займаючи посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Радана" (далі - ТОВ «Радана»), юридична адреса: вул. Міцкевича, 3а, м. Бережани, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 32808403, будучи службовою особою в обов`язки якого входило здійснення господарської діяльності, керівництво трудовим колективом, управління та розпорядження майном, укладення договорів з юридичними та фізичними особами, діючи умисно, вчинив заволодіння та привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем за наступних обставин:

у 2006 році, точна дача досудовим слідством не встановлена, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у власних інтересах, з метою заволодіння чужими коштами у власність, без наміру їх повертати, запропонував потерпілій ОСОБА_8 взяти участь у пайовому будівництві житлового будинку по АДРЕСА_2 на вигідних умовах.

28 квітня 2006 року ОСОБА_8 підписала договір про пайову участь у будівництві житлового будинку. Згідно договору ОСОБА_8 , цього ж дня оплатила кошти на будівництво в сумі 25250 грн., що на той час становило 5000 доларів США, а ТОВ «Радана» в особі директора ОСОБА_6 зобов`язалося збудувати та здати в експлуатацію до 1 жовтня 2007 року приміщення площею 100 м.кв. на 1-му поверсі будинку в АДРЕСА_2 .

ОСОБА_6 , 28 квітня 2006 року, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні ТОВ «Радана» в м.Бережани по вул.Міцкевича, 3а, привласнив грошові кошти ОСОБА_12 , які були нею йому ввірені в сумі 25 250 грн., використавши їх на власні потреби, чим спричинив шкоду потерпілій на вказану суму.

Також, у 2006 році, точна дача досудовим слідством не встановлена, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у власних інтересах, з метою заволодіння чужими коштами у власність, без наміру їх повертати, запропонував потерпілому ОСОБА_11 , взяти участь у пайовому будівництві житлового будинку по АДРЕСА_2 на вигідних умовах. 08 вересня 2006 року потерпілий ОСОБА_11 в приміщенні службового кабінету ОСОБА_6 , уклав договір № 2/3 про пайову участь у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_2 . Згідно договору, ТОВ «Радана» в особі директора ОСОБА_6 зобов`язалось прийняти ОСОБА_11 у пайове будівництво будинку загальною площею 768,6 м.кв, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , а після завершення будівництва і введення об`єкта в експлуатацію частину площі в розмірі 70,1 кв.м, на 1-му поверсі передати у йому власність. ОСОБА_11 зобов`язався здійснити фінансування робіт, що виконуються ТОВ «Радана», які згідно умов договору становили 212403,00 грн. В період з 8 вересня 2006 року по 20 грудня 2006 року ОСОБА_11 передав ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 40 000 грн.

ОСОБА_6 , діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, привласнив грошові кошти ОСОБА_11 , які були ним йому ввірені впродовж 8-18 вересня 2006 року в сумі 20 000 грн., використавши їх на власні потреби.

Отримані 19 - 20 грудня від ОСОБА_11 гроші в сумі 20 000 грн., директор ТОВ «Радана» ОСОБА_6 в касу товариства не вніс, а зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно з корисливих мотивів, заволодів ними і використав в особистих інтересах, спричинивши ТОВ «Радана» шкоду на вказану суму.

Крім цього, 8 грудня 2005 року, ОСОБА_6 , перебуваючи в офісі ТОВ «Радана» в м. Бережани, вул. Міцкевича, 3а, надав вказівку головному бухгалтеру ТОВ «Радана» ОСОБА_13 заповнити видатковий касовий ордер № 9 від 08.12.2005 року, згідно з яким видати під звіт колишньому директору товариства ОСОБА_14 306,83 грн. При цьому ОСОБА_6 , з метою заволодіння цими коштами, запевнив ОСОБА_13 , що самостійно їх передасть ОСОБА_14 , однак цього не зробив, а заволодів коштами ТОВ «Радана» в сумі 306,83 грн.

28.04.2006 року ОСОБА_6 в офісі ТОВ «Радана» в м. Бережани, вул. Міцкевича, 3 а, надав вказівку ОСОБА_13 заповнити видатковий касовий ордер № 12 від 28.04.2006 року, згідно з яким видати ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 38 110 грн. як повернення безпроцентної позики. При цьому ОСОБА_6 , з метою заволодіння цими коштами, запевнив ОСОБА_13 , що самостійно їх передасть ОСОБА_14 , однак цього не зробив, а заволодів 28.04.2006 року коштами ТОВ «Радана» в сумі 38 110 грн.

07.06.2006 року ОСОБА_6 в офісі ТОВ «Радана» в м. Бережани, вул. Міцкевича, 3 а, надав вказівку ОСОБА_13 заповнити видатковий касовий ордер № 14 від 07.06.2006 року, згідно з яким видати під звіт колишньому директору товариства ОСОБА_14 1000 грн. При цьому ОСОБА_6 , з метою заволодіння цими коштами, запевнив ОСОБА_13 , що самостійно їх передасть ОСОБА_14 , однак цього не зробив а заволодів 07.06.2006 року коштами ТОВ «Радана» в сумі 1000 грн.

09.06.2006 року ОСОБА_6 в офісі ТОВ «Радана» в м. Бережани, вул. Міцкевича, 3 а надав вказівку ОСОБА_13 заповнити видатковий касовий ордер № 15 від 09.06.2006 року, згідно з яким видати під звіт колишньому директору товариства ОСОБА_14 890 грн. При цьому ОСОБА_6 , з метою заволодіння цими коштами запевнив ОСОБА_13 , що самостійно їх передасть ОСОБА_14 , однак цього не зробив а заволодів 09.06.2006 року коштами ТОВ «Радана» в сумі 890 грн.

07.09.2006 року ОСОБА_6 отримав кошти в сумі 2848 грн. під звіт. Маючи намір привласнити такі кошти, він цього ж числа подав головному бухгалтеру товариства накладну № 7 від 7.09.2006 року та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 7 від 7.09.2006 року., згідно з якими в приватного підприємця ОСОБА_15 ТОВ «Радана» придбало лазерний вимірювач Leica Disto вартістю 2240 та сканер HP ScanJet 4670 вартістю 608,4 грн. Натомість ОСОБА_6 вказану техніку не закупив, а зловживаючи наданим йому службовим становищем умисно привласнив ввірені йому кошти ТОВ «Радана» в сумі 2848 грн., які використав на власний розсуд.

27 березня 2007 року, перебуваючи в офісі ТОВ «Радана» в м. Бережани по вул. Міцкевича 3а, ОСОБА_6 надав вказівку ОСОБА_16 заповнити видатковий касовий ордер № 89 від 27.03.2007 року, згідно з яким видати йому під звіт 27882,31 грн. Цього ж дня, ОСОБА_6 приніс ОСОБА_16 бланк квитанції до прибуткового касового ордеру та бланк рахунку, на яких був проставлена печатка приватного підприємця ОСОБА_17 та його підпис. При цьому, ОСОБА_6 з метою привласнення ввірених йому коштами в сумі 19640 грн. запевнив ОСОБА_16 , що він придбав для ТОВ «Радана» двері в кількості 12 штук на загальну суму 19640 грн. і попросив її внести в квитанцію до прибуткового касового ордеру, яку перед цим приніс відомості про те, що підприємець ОСОБА_17 отримав 27.03.2007 року від ТОВ «Радана» 19640 грн., як оплату за товар. Крім цього, ОСОБА_16 27.03.2007 року на прохання ОСОБА_6 , записала в рахунку, який приніс їй перед цим ОСОБА_6 відомості про те, що в підприємця ОСОБА_17 придбано 8 міжкімнатних дверей на суму 8166,67 грн. та 4 вхідних дверей на суму 8200 грн., всього на суму 19640 грн. Однак, ОСОБА_6 двері в приватного підприємця ОСОБА_17 не купив, а зловживаючи наданим йому службовим становищем умисно заволодів коштами ТОВ «Радана» в сумі 19 640 грн., які використав на власний розсуд.

Крім цього, директор ТОВ «Радана» ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою привласнення частини грошових коштів ТОВ «Радана», зловживаючи наданим йому службовим становищем, 16.11.2007 року перебуваючи в офісному приміщенні цього товариства в м. Бережани, вул. Міцкевича, 3 а, надав вказівку ОСОБА_16 заповнити видатковий касовий ордер ХЕ 144 від 16.11.2007 року, згідно з яким видати йому під звіт 95 570 грн. для передачі вказаної суми ОСОБА_18 . При цьому ОСОБА_6 з метою привласнення цих коштів запевнив ОСОБА_16 , що самостійно їх передасть ОСОБА_18 . Натомість, ОСОБА_6 кошти в сумі 95 570 грн. ОСОБА_18 не передав, а привласнив їх, після отримання 16.11.2007 року. Привласнену суму коштів ОСОБА_6 використав на свій розсуд.

Також директор ТОВ «Радана» ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою заволодіння частиною грошових коштів ТОВ «Радана», зловживаючи наданим йому службовим становищем, 25.12.2007 року перебуваючи в офісному приміщенні цього товариства в м.Бережани, вул.Міцкевича, 3А. надав вказівку ОСОБА_16 заповнити видатковий касовий ордер №146 від 25.12.2007 року, згідно з яким видати під звіт ОСОБА_19 1216 грн. При цьому ОСОБА_6 з метою заволодіння цими коштами запевнив ОСОБА_16 , що самостійно їх передасть ОСОБА_19 , однак цього не зробив, а заволодів 25.12.2007 року коштами ТОВ «Радана» в сумі 1216 грн.

В загальному своїми діями ОСОБА_6 заподіяв ТОВ «Радана» збитки на суму 224 831,23 грн.

Також, директор ТОВ «Радана» ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами ТОВ «Радана», зловживаючи наданим йому службовим становищем, 8.12.2005 року, перебуваючи в офісі Товариства в м. Бережани по вул. Міцкевича 3 а, надав вказівку головному бухгалтеру ТОВ «Радана» ОСОБА_13 заповнити видатковий касовий ордер № 9 від 08.12.2005 року, згідно з яким видати під звіт колишньому директору товариства ОСОБА_14 306,83 грн. При цьому ОСОБА_6 з метою заволодіння цими коштами запевнив ОСОБА_13 , що самостійно їх передасть ОСОБА_14 . Після цього, ОСОБА_6 , знаючи те, що гроші він не буде передавати ОСОБА_14 , однак з метою підтвердження передачі вказаному громадянину коштів в сумі 306,83 грн. та долучення до бухгалтерських документів товариства видаткового касового ордеру № 9 від 08.12.2005 року, проставив у вказаному документі підпис 09.12.2005 року навпроти слів «керівник». В подальшому, відразу після проставлення 09.12.2005 року у видатковому касовому ордері підпису, ОСОБА_6 перебуваючи в офісі Товариства в м. Бережани, вул. Міцкевича, 3 а, видав цей завідомо неправдивий документ шляхом його передачі головному бухгалтеру ТОВ «Радана» ОСОБА_13 для відображення в бухгалтерському обліку товариства витрат

Також директор ТОВ «Радана» ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою заволодіння частиною грошових коштів ТОВ «Радана», зловживаючи наданим йому службовим становищем, 28.04.2006 року перебуваючи в офісі цього товариства в м. Бережани, вул. Міцкевича, 3 а, надав вказівку головному бухгалтеру ТОВ «Радана» ОСОБА_13 заповнити видатковий касовий ордер № 12 від 28.04.2006 року, згідно з яким видати ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 38110 грн., як повернення безпроцентної позики. При цьому ОСОБА_6 з метою заволодіння цими коштами запевнив ОСОБА_13 що самостійно їх передасть ОСОБА_14 . Після цього, ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно та знаючи те, що гроші він не буде передавати ОСОБА_14 , однак з метою підтвердження передачі вказаному громадянину коштів в сумі 38110 грн. та долучення до бухгалтерських документів товариства видаткового касового ордеру №12 від 28.04.2006 року, проставив у вказаному документі підпис 28.04.2006 року навпроти слів «керівник». В подальшому, відразу після проставлення 28.04.2006 року у видатковому - касовому ордері підпису, ОСОБА_6 , перебуваючи в офісі Товариства в м. Бережани, вул. Міцкевича, 3 а, видав цей завідомо неправдивий документ шляхом його передачі головному бухгалтеру ТОВ «Радана» ОСОБА_13 для відображення в бухгалтерському обліку товариства витрат.

Окрім цього, директор ТОВ «Радана» ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою заволодіння частиною грошових коштів ТОВ «Радана», зловживаючи наданим йому службовим становищем, 7.06.2006 року перебуваючи в офісі цього товариства в м. Бережани, вул. Міцкевича, 3 а, надав вказівку головному бухгалтеру ТОВ «Радана» ОСОБА_13 заповнити видатковий касовий ордер № 14 від 07.06.2006 року, згідно з яким видати під звіт колишньому директору товариства ОСОБА_14 1000 грн. При цьому ОСОБА_6 з метою заволодіння цими коштами запевнив ОСОБА_13 , що самостійно їх передасть ОСОБА_14 . Після цього, ОСОБА_6 , знаючи те, що гроші він не буде передавати ОСОБА_14 , однак з метою підтвердження передачі вказаному громадянину коштів в сумі 1000 грн. та долучення до бухгалтерських документів товариства видаткового касового ордеру № 14 від 07.06.2006 року діючи умисно, повторно, проставив 07.06.2006 року у вказаному документі підпис навпроти слів «керівник». В подальшому, відразу після проставлення 07.06.2006 року у видатковому касовому ордері підпису, ОСОБА_6 перебуваючи в офісі в м. Бережани, вул. Міцкевича, 3 а, видав цей завідомо неправдивий документ шляхом його передачі головному бухгалтеру ТОВ «Радана» ОСОБА_13 для відображення в бухгалтерському обліку товариства витрат.

09.06.2006 року ОСОБА_6 , перебуваючи в офісі цього товариства в м. Бережани, вул. Міцкевича, 3 а, діючи умисно, з метою привласнення частини грошових коштів ТОВ «Радана», зловживаючи наданим йому службовим становищем, надав вказівку головному бухгалтеру ТОВ «Радана» ОСОБА_13 заповнити видатковий касовий ордер № 15 від 09.06.2006 року, згідно з яким видати під звіт колишньому директору товариства ОСОБА_14 890 грн. При цьому ОСОБА_6 з метою заволодіння цими коштами запевнив ОСОБА_13 , що самостійно їх передасть ОСОБА_14 , однак цього не зробив, а заволодів 09.06.2006 року коштами ТОВ «Радана» в сумі 890 грн. Після цього, ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно та знаючи, що гроші він не буде передавати ОСОБА_14 , однак з метою підтвердження передачі вказаному громадянину коштів в сумі 890 грн. та долучення до бухгалтерських документів товариства видаткового касового ордеру № 15 від 09.06.2006 року проставив 09.06.2006 року у вказаному документі підпис навпроти слів «керівник». В подальшому, відразу після проставлення 09.06.2006 року у видатковому касовому ордері підпису, ОСОБА_6 , перебуваючи в офісі в м. Бережани, вул. Міцкевича, 3 а, видав цей завідомо неправдивий документ шляхом його передачі головному бухгалтеру ТОВ «Радана» ОСОБА_13 для відображення в бухгалтерському обліку товариства витрат.

Крім цього, директор ТОВ «Радана» ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою привласнення частини грошових коштів ТОВ «Радана», зловживаючи наданим йому службовим становищем, 7.09.2006 року отримав кошти в сумі 2848 грн. під звіт. Маючи намір привласнити такі кошти, він цього ж числа подав головному бухгалтеру товариства накладну № 7 від 7.09.2006 року та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 7 від 7.09.2006 року, згідно з якими в приватного підприємця ОСОБА_15 ТОВ «Радана» придбано лазерний вимірювач Leiea Dislo на суму 2240 грн. та сканер HP ScanJet 4670 на суму 608,4 грн. Натомість ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що вказану техніку він не закупляв та не платив за неї 2848 грн., 07.09.2006 року, діючи умисно, повторно проставив підпис в звіті про використання коштів, наданих під звіт від 07.09.2006 року навпроти слів «підпис підзвітної особи». В подальшому, відразу після проставлення 07.09.2006 року у видатковому касовому ордері підпису, ОСОБА_6 , перебуваючи в офісі в м. Бережани, вул. Міцкевича, 3 а, видав цей завідомо неправдивий документ шляхом його передачі головному бухгалтеру ТОВ «Радана» ОСОБА_13 для відображення в бухгалтерському обліку товариства витрат.

Крім цього, директор ТОВ «Радана» ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою привласнення частини грошових коштів ТОВ «Радана», зловживаючи наданим йому службовим становищем, 16.11.2007 року перебуваючи в офісному приміщенні цього товариства в м. Бережани, вул. Міцкевича, 3 а, надав вказівку ОСОБА_16 заповнити видатковий касовий ордер № 144 від 16.11.2007 року, згідно з яким видати йому під звіт 95570 грн. для передачі вказаної суми ОСОБА_18 . При цьому ОСОБА_6 з метою привласнення цих коштів запевнив ОСОБА_16 , що самостійно їх передасть ОСОБА_18 . Після цього, ОСОБА_6 , знаючи те, що гроші він не буде передавати ОСОБА_18 , однак з метою підтвердження передачі вказаному громадянину коштів в сумі 95570 грн. та долучення до бухгалтерських документів товариства видаткового касового ордеру № 144 від 16.11.2007 року, умисно, повторно, проставив 16.11.2007 року у вказаному документі підпис навпроти слів «керівник» та «підпис». В подальшому, відразу після проставлення 16.11.2007 року у видатковому касовому ордері підпису, ОСОБА_6 , перебуваючи в офісному приміщенні в АДРЕСА_3 , видав цей завідомо неправдивий документ шляхом його передачі ОСОБА_16 для відображення в бухгалтерському обліку товариства витрат.

Також директор ТОВ «Радана» ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою заволодіння частиною грошових коштів ТОВ «Радана», зловживаючи наданим йому службовим становищем, 25.12.2007 року перебуваючи в офісному приміщенні цього товариства в м. Бережани, вул. Міцкевича, 3 а надав вказівку ОСОБА_16 заповнити видатковий касовий ордер № 146 від 25.12.2007 року, згідно з яким видати під звіт ОСОБА_19 1216 грн. При цьому ОСОБА_6 з метою заволодіння цими коштами запевнив ОСОБА_16 , що самостійно їх передасть ОСОБА_19 . Після цього, ОСОБА_6 , знаючи те, що гроші він не буде передавати ОСОБА_19 , однак з метою підтвердження передачі вказаному громадянину коштів в сумі 1216 гри. та долучення до бухгалтерських документів товариства видаткового касового ордеру № 146 від 25.12.2007 року діючи умисно, повторно, проставив 25.12.2007 року у вказаному документі підпис навпроти слів «керівник» та «підпис». В подальшому, відразу після проставлення 25.12.2007 року у видатковому касовому ордері підпису, ОСОБА_6 , перебуваючи в офісному приміщенні в АДРЕСА_3 , видав цей завідомо неправдивий документ шляхом його передачі ОСОБА_16 для відображення в бухгалтерському обліку товариства витрат.

В апеляції прокурор Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_10 , який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_6 , просить вирок Зборівського районного суду від 22 травня 2017 року відносно ОСОБА_6 скасувати, у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину особі засудженного внаслідок м`якості та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_6 за ст ст. 191 ч.3, 191 ч.4, 366 ч.2 КК України (в редакції станом на 25.12.2007 р.) та призначити йому покарання: за ч.3 ст.191 КК України - у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади строком на 2 роки; за ч.4 ст.191 КК України - у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки; за ч.2 ст.366 КК України - у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, обрати ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, повністю приєднати до призначеного покарання, невідбуте ОСОБА_6 покарання за вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2010 року за яким його засуджено за ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн. та остаточно обрати ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та штрафу в розмірі 1700 грн. і, відповідно до ч.3 ст.72 КК України кожне покарання виконувати самостійно.

Вважає, що при призначенні покарання судом не враховано вимоги п.3 ч.1, ч.2 ст.65 КК України, згідно яких суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, призначене покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення особи, що вчинила злочин, та попередження нових злочинів.

Зазначає, що ОСОБА_6 є неодноразово судимий,що свідчить про його схильність до злочинної діяльності та стійкість протиправної поведінки, а також про небажання стати на шлях виправлення та перевиховання.

Також просить врахувати, що обвинувачений вчинив багатоепізодні злочини, які відносяться до тяжких, відповідно до ст. 12 КК України.

Потерпілий ОСОБА_11 в поданій ним апеляції вважає вирок, в частині правової кваліфікації судом дій ОСОБА_6 незаконним і необґрунтованим. Вказує на допущені судом першої інстанції порушення вимог КПК України, що призвели до неправильної кваліфікації злочинних дій обвинуваченого і в подальшому до призначення занадто м`якого покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених ОСОБА_6 злочинів та особі обвинуваченого.

Вказує, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Вважає, що судом було невірно застосовано положення Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року Про судову практику у справах про злочини проти власності, оскільки дії обвинуваченого ОСОБА_6 охоплювались єдиним умислом на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах.

Не конкретизуючи та не розмежовуючи злочинні дії ОСОБА_6 по епізодах злочинної діяльності, просить змінити вирок Зборівського районного суду від 22.05.2017 року та визнати його винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України та призначити останньому покарання в межах санкції ч.5 ст.191 КК України.

Засуджений ОСОБА_6 в поданій ним апеляції просить скасувати вирок Зборівського районного суду від 22.05.2017 року та постановити ухвалу, якою закрити провадженні у даній справі за відсутністю у його діях складу злочину.

Вважає, що вирок постановлений з порушенням норм чинного КПК України і судом допущено неповноту та однобічність при розгляді справи.

В обґрунтування поданої ним апеляції зазначає, що судом не допитаний свідок ОСОБА_20 щодо обставин та матеріалів, на підставі яких проводилась ревізія КРУ, яка, на думку апелянта, не може бути покладена в основу обвинувачення. Одночасно вказує, що судом не надана відповідна правова оцінка матеріалам судової експертизи № 2349, яка виправдовує його у пред`явленому обвинуваченні.

Заперечує факт отримання від потерпілого ОСОБА_11 коштів в сумі 40000 грн., а також привласнення цих коштів.

Вважає недоведеним факт привласнення ним коштів потерпілої ОСОБА_8 в сумі 25250 грн., оскільки ці кошти були внесені в касу ТОВ Радана і використані на фінансово-господарську діяльність підприємства, оскільки цей платіж отримав бухгалтер ОСОБА_13 , який і виписав прибутковий касовий ордер на вказані кошти.

Також недоведеним вважає звинувачення у привласненні коштів, виданих по видаткових касових ордерах ОСОБА_14 , оскільки веденням бухгалтерського обліку на підприємстві займався бухгалтер ОСОБА_13 , який давав йому такі ордери на підпис, а він підписував їх у графі керівник. Вказує, що суд не досліджував даних ордерів і не з`ясував чий підпис стоїть у графі отримувач.

Зазначає, що кошти, отримані ним під звіт по видатковому касовому ордеру № 144 від 16.11.2007 року в сумі 95570 грн., привласнення яких йому інкриміновано, він передав ОСОБА_18 , що останній підтвердив у своїх поясненнях слідчому ОСОБА_21 , а ОСОБА_21 вказав про це у судовому засіданні, однак суд належним чином не дослідив ці обставини. (т.14 а с.72-73)

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, просить скасувати вирок суду першої інстанції з мотивів невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м`якості і постановити новий вирок, яким обрати ОСОБА_6 покарання, вказана в апеляції; потерпілу ОСОБА_8 та представника потерпілих ОСОБА_11 і ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , які підтримали апеляцію, подану ОСОБА_11 , і вважають, що суд неправильно кваліфікував дії ОСОБА_6 , у зв`язку з чим просять постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_6 за ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України і обрати йому покарання за санкціями цих статей; засудженого ОСОБА_6 , та його захисника ОСОБА_7 , які, зазначивши про відсутність в діях ОСОБА_6 складу інкримінованих йому злочинів, просять скасувати вирок суду першої інстанції і закрити провадження у справі; перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія судів прийшла до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.323 КПК України (в редакції 1960 р.) вирок суду має бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок тими доказами, які були розглянуті в судовому засіданні і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи, керуючись законом.

Законним є вирок постановлений за умови правильного застосування кримінального закону і дотримання при провадженні справи кримінально-процесуального закону.

Однак цих вимог закону суд першої інстанції не дотримався, оскільки обставини справи розглянув поверхово, докази належним чином не дослідив, частину їх дослідив із порушенням встановленого кримінально-процесуальним законом порядку.

За змістом ст.334 КПК України (в редакції 1960 р.), яка регламентує вимоги щодо мотивувальної частини вироку, суд у вироку має зазначити джерело доказу, фактичні дані, що стосуються доказуваної обставини, а також зазначити, які обставини цими доказами спростовуються або підтверджуються.

Остаточну оцінку доказам суд дає з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, зазначених у ст.324 КПК України, а висновки щодо оцінки доказів він викладає в точних і категоричних судженнях.

Обґрунтовуючи доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, суд першої інстанції навів у вироку показання свідка ОСОБА_20 , який проводив ревізію фінансово-господарської діяльності ТОВ Радана за період 2005-2009 р.р.(т.14 а.с.102)

Проте, як слідує з журналу судового засідання, показання свідка ОСОБА_20 судом не досліджувалися.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_6 категорично заперечував висновок ревізії, що проводилась ОСОБА_20 , місцевий суд зіслався на показання вказаного свідка як на доказ доведеності вини обвинуваченого, не досліджуючи його в судовому засіданні.

Крім того, відповідно до ст.257 КПК України (в редакції 1960 р.) суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити всі докази у справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи. Лише після безпосереднього дослідження доказів суд може послатися на них у вироку на обґрунтування своїх висновків. Порядок допиту свідків у судовому засіданні встановлено статтею 303 КПК України (в редакції 1960 р.). У ст.306 цього Кодексу передбачено, що оголосити показання свідка та потерпілого, які вони давали під час дізнання чи досудового слідства, суд може з власної ініціативи або за клопотанням учасників процесу в разі наявності істотних суперечностей між зазначеними показаннями, неявки в судове засідання свідків або потерпілих, якщо їх явка з тієї чи іншої причини є неможливою, а також в інших передбачених законом випадках.

Усупереч зазначеним вимогам закону суд першої інстанції під час розгляду вищевказаної кримінальної справи, в судовому засіданні, що відбулося 04 жовтня 2016 року не з`ясував належним чином причину неявки свідка ОСОБА_20 та не вирішив питання щодо можливості оголошення його показань на досудовому слідстві.(т.14 а.с.73-74)

Натомість, в подальшому судом було прийнято рішення про оголошення показань вказаного свідка при дослідженні актів ревізії. (т.14 а.с.76)

Разом з тим, при дослідженні актів ревізії КРУ щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ Радан, показання свідка ОСОБА_20 судом не оголошувались і, відповідно, не досліджувались.(т.14 а.с.86)

Окрім того, визнавши ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, суд не досліджував такі документи, оскільки відомості про це відсутні як в журналі судового засідання, так і у змісті вироку.

Зокрема, це стосується:

- видаткового касового ордеру № 9 від 08.12.2005 року про видачу під звіт ОСОБА_14 306 грн. 83 коп.;

- видаткового касового ордеру № 12 від 28.04.2006 року про повернення ОСОБА_14 безпроцентної позики в сумі 38 110 грн.;

- видаткового касового ордеру № 14 від 07.06.2006 року про видачу під звіт ОСОБА_14 1 000 грн.;

- видаткового касового ордеру № 15 від 09.06.2006 року про видачу під звіт ОСОБА_14 890 грн.;

- накладної № 7 від 07.09.2006 року та квитанції до прибуткового касового ордеру № 7 від 07.09.2006 року про придбання техніки в ПП ОСОБА_15 на суму 2 248 грн.;

- видаткового касового ордеру № 89 від 27.03.2007 року про видачу йому під звіт 27 882 грн. 31 коп. для придбання дверей;

- видаткового касового ордеру № 144 від 16.11.2007 року про отримання під звіт 95 570 грн. для передачі ОСОБА_18 ;

- видаткового касового ордеру № 146 від 25.12.2007 року про видачу під звіт ОСОБА_19 1 216 грн.

Таким чином, в порушення вимог ст.334 КК України, суд у вироку не навів докази на яких ґрунтується його висновок щодо винності обвинуваченого у вчиненні злочину, за який його засуджено.

Відповідно до ст.334 КПК України (в редакції 1960 р.) у мотивувальній частині вироку суд наводить оцінку досліджених ним доказів на обґрунтування того, чому одні з них прийняті судом і покладені в основу висновків суду, а інші відкинуті ним.

Всупереч цих вимог Закону судом не наведено у вироку мотиви спростування доводів обвинуваченого ОСОБА_6 щодо неправомірності дій бухгалтера підприємства ОСОБА_13 при проведенні фінансових операцій по придбанню для ТОВ Радана дверей, лазерного вимірювача та сканера, що є одними з епізодів його обвинувачення.

Також судом на надано оцінку доводам обвинуваченого ОСОБА_6 про неналежність як доказу експертизи КРУ (т.5 а.с.64-95), про що він вказував у своїх поясненнях та зазначає в апеляції.

Не досліджено та, відповідно, не оцінено показання ОСОБА_6 про те, що кошти в сумі 95570 грн., привласнення яких йому інкриміновано, він передав ОСОБА_18 , про що він зазначав, посилаючись на показання допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_21 .

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконання, що зазначені порушення вимог кримінально-процесуально законодавства, в контексті положень ст.370 КПК України, є істотними, оскільки перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок Зборівського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2017 року відносно ОСОБА_6 необхідно скасувати та повернути справу на новий судовий розгляд, під час якого необхідно детально проаналізувати та ретельно перевірити всі докази по справі і, з урахування вимог кримінально-процесуального законодавства, дати їм відповідну правову оцінку та прийняти обґрунтоване і законне рішення.

На підставі наведеного, керуючись п.11,13 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, ст.ст.365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляцію прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_10 , потерпілого ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Зборівського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2017 року відносно ОСОБА_6 скасувати, а кримінальну справу повернути у Зборівський районний Тернопільської області на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2