Рішення

від 21.11.2017 по справі 686/20944/16-ц

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/20944/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2017

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої - судді Логінової С.М.,

при секретарі - Ленчицькій А.Б.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

за участю представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки, площею 0,25 га, за кадастровим номером 6825081200:01:001:0032, наданої йому для обслуговування житлового будинку в с. Водички по вул. Старкова, 28, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 14 березня 2008 року №132444.

Суміжним землевласником земельної ділянки (кадастровий номер 6825081200:01:001:0172) є ОСОБА_3 На державному акті на право власності на земельну ділянку від 14 березня 2008 року відображено, що межа між суміжними земельними ділянками проходить прямою лінією.

Позивач посилається на те, що ОСОБА_3 змістив межі між земельними ділянками, самовільно зайнявши частину його земельної ділянки, та поставив паркан.

Відповідно до кадастрового плану, який є складовою частиною технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, вбачається зміщення ОСОБА_3 меж його земельної ділянки, що призвело до зменшення площі на 0,103 га, що відображено на кадастровому плані.

ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_3 зайняв самовільно земельну ділянку позивача, чим порушив його право власності на означену земельну ділянку шляхом знищення межі, зайнявши при цьому частину земельної ділянки, площею 0,103 га.

Просить зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, площею 0,25 га, (кадастровий номер 6825081200:01:001:0032) в с. Водички по вул. Старкова, 28, яка перебуває у власності ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 14.03.2008 р серії ЯГ №132444 шляхом звільнення частини самовільно зайнятої земельної ділянки, площею 0,103 га, та відновлення меж земельної ділянки відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. Старкова, 28 у с. Водички, Хмельницького району.

У судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, вказавши, що позов є безпідставним, позивач не надав доказів щодо порушення його прав, окрім цього, паркан не розділяє межі суміжних земельних ділянок.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку та право користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.

В пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 р. Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (з відповідними змінами та доповненнями) зазначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (ст. 16 ЦК).

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, яке здійснюється шляхом визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують-права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановлення твердих меж, а також відновлення межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до ст. 55 Закону України Про землеустрій встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими знаками встановленого зразка, крім того, межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,25 га, за кадастровим номером 6825081200:01:001:0032, наданої йому для обслуговування житлового будинку по вул. Старкова, 28, в с. Водички, Хмельницького району, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 14 березня 2008 року №132444.

Суміжним власником земельної ділянки площею 0,2192 га, яка виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Береговій. 14 у с. Водички, Хмельницького району (кадастровий номер 6825081200:01:001:0172) є ОСОБА_3

ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_3 змістив межі між земельними ділянками, самовільно зайнявши частину його земельної ділянки площею 0,103 га, та поставив паркан, чим порушив його право власності на означену земельну ділянку, шляхом знищення межі.

Представник відповідача заперечив факт використання земельної ділянки ОСОБА_1, вказавши, що паркан між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відсутній.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.

Суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо порушення його прав. Окрім цього, сторони відмовились від проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 106, 126, 152 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України Про землеустрій , суд

вирішив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особою, без участі якої проголошено рішення - протягом 10 днів з дня отримання його копії до апеляційного суду Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Логінова С.М.