Постанова

від 05.12.2017 по справі 826/9110/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2017 року № 826/9110/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Медіа-Трейдінг" доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Медіа-Трейдінг" (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 13 квітня 2017 року №0002041402, відповідно до якого платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємства на суму 5409539,00 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 3856949,00 гри., штрафні (фінансові) санкції на суму 1552590,00 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 13 квітня 2017 року №0002051402, відповідно до якого платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість па суму 5980857,00 грн. в т.ч. за основним платежем на суму 3987238,00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 1993619,00 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 13 квітня 2017 року №0002061402. відповідно до якого платнику податків зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 225134,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Контролюючим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягає скасуванню.

Представник Відповідача проти позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, які за змістом є ідентичними Акту перевірки.

У відповідності до ст. 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Співробітники Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Торговий Дім "Медіа-Трейдінг" (код 38727037) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р.

За результатом перевірки складено Акт перевірки №97/26-15-14-02-04/38727037 від 24.03.2016 р. (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено наступні порушення: пп. 134.1.1 п. 134.1. ст.134, п. 135.1, ст. 135. п. 137.10 ст. 137 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями, в результаті чого, в періоді, що перевірявся занижено податок на прибуток в загальній сумі 3856949,00 грн. в т.ч. по періодах: за 2014 рік в сумі 3105180,00 грн., за 2015 рік в сумі 751769,00 гривень.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3987238,00 грн. в т.ч по періодам: травень 2014 р. - 588237,00 грн., червень 2014 р. - 781025,00 грн., серпень 2014 р. - 629440,00 грн., жовтень 2014 р. - 455044,00 грн., листопад 2014 р. - 557866,00 грн., квітень 2015 р. - 359759,00 грн., травень 2015 р. - 111869,00 грн., серпень 2015 р. - 36981,00 грн., вересень 2015 р. - 111766,00 грн., жовтень 2015 р. - 355251,00 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2016 року у розмірі 225134,00 гривень.

На підставі Акту перевірки Контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 13.04.2017 р.: №0002041402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 5409539,00 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 3856949,00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 1552590,00 грн.; №0002051402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5980857,00 грн. в т.ч. за основним платежем на суму 3987238,00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 993619,00 грн.; №0002061402, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 225134,00 грн.

Не погоджуючись з спірними податковими повідомлення-рішеннями Позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України), за результатом розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 23.06.2017 р. №13500/6/99-99-11, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу Позивача без задоволення.

Позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог законодавства звернувся до Суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

В Акті перевірки зроблено висновки, що має місце неможливість здійснення господарської операції між Позивачем та його контрагентами (ТОВ МЖК Груп , ТОВ Альянс Брог Капітал , ТОВ Пивнаніч , ТОВ АВМ Комплект , ТОВ Медім-Київ ) з ідентифікованим товаром (саморізи, гвинти, шайби, шурупи, болти, насадки для шуруповерта, дюбеля, паяльники, ножиці, вироби бумажні для нотатків, CD та DVD диски, футляри для дисків, мережеві фільтри та подовжувані, рефлекторна лампа, люмінісцентна лампа, ручка кулькова, світильник, сітка будівельна, трос з нержавіючої сталі, серветки вологі та сухі, світильник світлодний) у зв'язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та використанням ТОВ МЖК Груп , ТОВ Альянс Брог Капітал , ТОВ Пивнаніч , ТОВ Авм Комплект та ТОВ Медім-Київ виключно з метою отримання готівкових коштів у значних розмірах. Встановлені дані і факти, що доводять неможливість вищезгаданих господарських операцій, дозволяють зробити наступні висновки щодо складених ТОВ МЖК Груп , ТОВ Альянс Брог Капітал , ТОВ Пивнаніч , ТОВ Авм Комплект , ТОВ Медім-Київ для цілей оподаткування документів: укладені між Покупцем - ТОВ ТД Медіа-Трейдінг і Продавцями - ТОВ МЖК Груп , ТОВ Альянс Брог Капітал , ТОВ Пивнаніч , ТОВ Авм Комплект , ТОВ Медім-Київ договори не опосередковувались реальними виконаннями операцій, які становлять їх предмет; враховуючи наявність товару та його подальшої реалізації, є підстави вважати, що товар було отримано від зовсім інших постачальників і до того ж безоплатно, Суд не погоджується з даними твердженнями.

Між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ МЖК Груп (Продавець), з іншої сторони, укладено Договір купівлі-продажу №210115 від 21.01.2015 р. (надалі - Договір №210115).

У відповідності до п. 1.1, п. 1.2, п. 2.1 - 2.4 Договору №210115, Продавець продає, а Покупець купує ТМЦ, (далі - Товар), в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна Товару зазначається у гривнях. Загальна ціна Договору складається із сум, вказаних у видаткових накладних. Поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень Покупця протягом 3-х (трьох) днів з моменту узгодження замовлення. Поставка Товару здійснюється транспортом Покупця (самовивоз) зі складу Продавця. Відпуск Товару здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати замовленню. Датою передачі Товару вважається дата поставки Товару, вказана в належно оформленій (підписана і скріплена печаткою) уповноваженими особами Сторін відповідній накладній.

Також, між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ МЖК Груп (Продавець), з іншої сторони, укладено Договір купівлі-продажу №505-ТД від 05.05.2014 р. (надалі - Договір №505-ТД).

У відповідності до п. 1.1, 1.2, п. 2.1 - п. 2.4 Договору №505-ТД, Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує товарно-матеріальні цінності (надалі - Товар) в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна Товару вказується у гривні. Загальна ціна Договору визначається на підставі сум, вказаних у видаткових накладних. Поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень Покупця протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту узгодження замовлення представниками сторін. Приймання-передача Товарів здійснюється у місці, погодженому Сторонами додатково по кожній партії поставки. Відпуск Товару здійснюється на підставі видаткової накладної. Датою приймання-передачі Товару є дата, що вказана у видаткових накладних, оформлених належним чином уповноваженими представниками сторін (підписана та скріплена печаткою).

В підтвердження виконання умов Договору Позивачем надано Суду наступні документи: Видаткові накладні: №1-00000195 від 07.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 335016,00 грн., №1-00000191 від 06.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 321240,00 грн., №1-00000113 від 09.04.2015 р. на загальну суму з ПДВ 354840,00 грн., №1-00000059 від 09.04.2015 р. на загальну суму з ПДВ 386714,84 грн., №1-00000114 від 09.04.2015 р. на загальну суму з ПДВ 285840,00 грн., №1-00000058 від 09.04.2015 р. на загальну суму з ПДВ 310080,00 грн., №1-00000015 від 09.04.2015 р. на загальну суму з ПДВ 387072,00 грн., №1-00000018 від 25.02.2015 р. на загальну суму з ПДВ 292454,40 грн., №1-00000017 від 25.02.2015 р. на загальну суму з ПДВ 154828,80 грн., №1-00000014 від 25.02.2015 р. на загальну суму з ПДВ 211200,00 грн., №1-00000016 від 25.02.2015 р. на загальну суму з ПДВ 258048,00 грн., №1-00000192 від 06.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 240192,00 грн., №1-00000193 від 06.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 317539,20 грн., №1-00000194 від 07.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 332895,60 грн., №1-00000196 від 07.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 354097,80 грн., №1-00000027 від 16.05.2015 р. на загальну суму з ПДВ 206361,24 грн., №1-00000048 від 26.05.2015 р. на загальну суму з ПДВ 269406,00 грн., №1-00000065 від 28.05.2015 р. на загальну суму з ПДВ 285127,20 грн., №1-00000084 від 29.05.2015 р. на загальну суму з ПДВ 2283,60 грн., №1-00000104 від 30.05.2015 р. на загальну суму з ПДВ 359158,16 грн., №1-00000054 від 27.05.2015 р. на загальну суму з ПДВ 232156,80 грн., №1-00000064 від 28.05.2015 р. на загальну суму з ПДВ 266090,97 грн., №1-00000105 від 30.05.2015 р. на загальну суму з ПДВ 299070,00 грн., №1-00000083 від 29.05.2015 р. на загальну суму з ПДВ 167802,48 грн., №1-00000032 від 23.05.2015 р. на загальну суму з ПДВ 278956,80 грн., №1-00000031 від 20.05.2015 р. на загальну суму з ПДВ 302400,00 грн., №1-00000028 від 19.05.2015 р. на загальну суму з ПДВ 321129,60 грн., №1-00200288 від 12.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 384192,00 грн., №1-00200278 від 12.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 399168,00 грн., №1-00200286 від 12.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 426816,00 грн., №1-00200289 від 12.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 478368,00 грн., №1-00200287 від 12.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 418176,00 грн., №1-00200286 від 12.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 426816,00 грн., №1-00200274 від 26.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 308598,98 грн., №1-00200250 від 26.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 246391,44 грн., №1-00200274 від 26.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 308598,98 грн., №1-00200252 від 25.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 22474,24 грн., №1-00200272 від 25.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 309099,17 грн., №1-00200269 від 25.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 199548,00 грн., №1-00200271 від 25.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 200049,00 грн., №1-00200273 від 25.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 361439,28 грн., №1-00200254 від 29.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 252672,19 грн., №1-00200256 від 29.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 354288,00 грн., №1-00200259 від 29.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 325898,18 грн., №1-00200258 від 29.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 277464,06 грн., №1-00200245 від 29.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 273877,20 грн., №1-00200246 від 29.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 246376,80 грн., №1-00200247 від 29.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 277064,77 грн., №1-00200257 від 29.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 341754,00 грн., №1-00200236 від 21.08.2014 р. на загальну суму з ПДВ 359386,68 грн., №1-00200234 від 19.08.2014 р. на загальну суму з ПДВ 269031,61 грн., №1-00200235 від 21.08.2014 р. на загальну суму з ПДВ 315360,00 грн. та інші; Податкові накладні: від 16.05.2015 р. №10 на загальну суму з ПДВ 206361,24 грн., від 28.05.2015 р. №40 на загальну суму з ПДВ 278956,80 грн., від 29.05.2015 р. №62 на загальну суму з ПДВ 2283,60 грн., від 30.05.2015 р. №84 на загальну суму з ПДВ 359158,16 грн., від 27.05.2015 р. № 26 на загальну суму з ПДВ 232156,80 грн., від 28.05.2015 р. №42 на загальну суму з ПДВ 266090,97 грн., від 30.05.2015 р. №83 на загальну суму з ПДВ 299070,00 грн., від 27.05.2015 р. №33 на загальну суму з ПДВ 269406,00 грн., від 29.05.2015 р. №61 на загальну суму з ПДВ 167802,48 грн., від 23.05.2015 р.№23 на загальну суму з ПДВ 278956,80 грн., від 20.05.2015 р. № 15на загальну суму з ПДВ 302400,00 грн., від 19.05.2015 р. №11 на загальну суму з ПДВ 321129,60 грн., від 27.11.2014 р. №32 на загальну суму з ПДВ 308598,98 грн., від 27.11.2014 р. №33 на загальну суму з ПДВ 246391,44 грн., від 27.11.2014 р. №32 на загальну суму з ПДВ 308598,98 грн., від 25.11.2014 р. №25 на загальну суму з ПДВ 22474,24 грн., від 25.11.2014 р. №30 на загальну суму з ПДВ 309099,17 грн., від 25.11.2014 р. №28 на загальну суму з ПДВ 199548,00 грн., від 25.11.2014 р. №27 на загальну суму з ПДВ 200049,00 грн., від 25.11.2014 р.№31 на загальну суму з ПДВ 361439,28 грн., від 29.10.2014 р. №38 на загальну суму з ПДВ 252672,19 грн., від 29.10.2014 р. №41 на загальну суму з ПДВ 354288,00 грн., від 29.10.2014 р. №46 на загальну суму з ПДВ 325898,18 грн., від 29.10.2014 р. №44 на загальну суму з ПДВ 277464,06 грн., від 29.10.2014 р. №43 на загальну суму з ПДВ 273877,20 грн., від 29.10.2014 р. №40 на загальну суму з ПДВ 246376,80 грн., від 29.10.2014 р. №45 на загальну суму з ПДВ 277064,77 грн., від 29.10.2014 р. №42 на загальну суму з ПДВ 341754 грн., від 21.08.2014 р. №27 на загальну суму з ПДВ 359386,68 грн., від 19.08.2014 р. №12 на загальну суму з ПДВ 269031,61 грн., від 06.07.2015р. №12 на загальну суму з ПДВ 321240,00 грн., від 07.07.2015р. №15 на загальну суму з ПДВ 335016,00 грн., від 07.07.2015р. №16 на загальну суму з ПДВ 354097,80 грн., від 07.07.2015р. №14 на загальну суму з ПДВ 332895,60 грн., від 06.07.2015р. №13 на загальну суму з ПДВ 317539,20 грн., від 09.04.2015р. №4 на загальну суму з ПДВ 310080,00 грн., від 09.04.2015р. №5 на загальну суму з ПДВ 354840,00 грн., від 09.04.2015р. №6 на загальну суму з ПДВ 285840,00 грн. та інші; банківські виписки та інші документи, Судом досліджено первинну документацію та копії залучено до матеріалів справи.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься письмові пояснення директора ТОВ МЖК Груп Колодюка О.П. від 28.08.2017 р. (засвідчені нотаріально), в яких останній зазначає, що він є директором Товариства з 08.04.2014 р. та дійсно мали місце господарські взаємовідносини з Позивачем протягом 2014 р. - 2015 р. на загальну суму 21055260,79 грн.

Також, Суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться ВМД, які в свою чергу підтверджують, що ТОВ МЖК Груп поставлено товар, який в подальшому проданий, в тому числі, і Позивачу.

Крім того, між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ АВМ Комплект (Продавець), з іншої сторони, укладено Договір купівлі-продажу №01-05/14 від 01.05.2014 року (надалі - Договір №01-05/14).

У відповідності до п. 1.1, 1.2, п. 2.1 - п. 2.4 Договору №01-05/14, Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує товарно-матеріальні цінності (надалі - Товар) в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна Товару вказується у гривні. Загальна ціна Договору визначається на підставі сум, вказаних у видаткових накладних. Поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень Покупця протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту узгодження замовлення представниками сторін. Приймання-передача Товарів здійснюється у місці, погодженому Сторонами додатково по кожній партії поставки. Відпуск Товару здійснюється на підставі видаткової накладної. Датою приймання-передачі ' Товару є дата, що вказана у видаткових накладних, оформлених належним чином уповноваженими представниками сторін (підписана та скріплена печаткою).

В підтвердження виконання умов Договору Позивачем надано Суду наступні документи: Видаткові накладні: №1-00000074 від 15.05.2014 р. на загальну суму з ПДВ 48398,33 грн., №1-00137 від 20.08.2014 р. на загальну суму з ПДВ 233968,80 грн., №1-00000072 від 12.05.2014 р. на загальну суму з ПДВ 187046,64 грн., №1-00000080 від 27.05.2014 р. на загальну суму з ПДВ 202111,80 грн., №1-00138 від 20.08.2014 р. на загальну суму з ПДВ 198371,54 грн., №1-00139 від 21.08.2014 р. на загальну суму з ПДВ 261427,26 грн., №1-00000075 від 15.05.2014 р. на загальну суму з ПДВ 76299,05 грн., №1-00000073 від 15.05.2014 р. на загальну суму з ПДВ 30424,90 грн., №1-00135 від 19.08.2014 р. на загальну суму з ПДВ 150951,98 грн., №1-00000028 від 18.03.2014 р. на загальну суму з ПДВ 253298,26 грн., №1-00000027 від 18.03.2014 р. на загальну суму з ПДВ 216435,66 грн.; Податкові накладні: від 15.05.2014 р. №5 на загальну суму з ПДВ 48398,33 грн., від 20.08.2014 р. №8 на загальну суму з ПДВ 233968,80 грн., від 12.05.2014 р. №2 на загальну суму з ПДВ 187046,64 грн., від 27.05.2014 р. №16 на загальну суму з ПДВ 202111,80 грн., від 20.08.2014 р. №9 на загальну суму з ПДВ 198371,54 грн., від 21.08.2014 р. №10 на загальну суму з ПДВ 261427,26 грн., від 15.05.2014 р. №6 на загальну суму з ПДВ 76299,05 грн., від 15.05.2014 р. №4 на загальну суму з ПДВ 30424,90 грн., від 19.08.2014 р. №6 на загальну суму з ПДВ 150951,98 грн., від 18.03.2014 р. №20 на загальну суму з ПДВ 253298,26 грн., від 18.03.2014 р. №19на загальну суму з ПДВ 216435,66 грн.; банківські виписки та інші документи, Судом досліджено первинну документацію та копії залучено до матеріалів справи.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься письмові пояснення директора ТОВ АВМ Комплект Авраменко А.А. від 23.08.2017 р. (засвідчені нотаріально), в яких останній зазначає, що він є директором Товариства з 27.09.2005 р. по 31.03.2016 р. та у період з 23.11.2016 р. та дійсно мали місце господарські взаємовідносини з Позивачем протягом 2014 р. - 2015 р. на загальну суму 1858734,22 грн.

Також, Суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться Лист № 12/06/17-01 від 12.06.2017 р. за підписом директора ТОВ АВМ Комплект Авраменко А.А., який підтвердив, що Товариство займається імпортом товарів із-за кордону та оптовою торгівлею з суб'єктами господарювання на території України. Весь товар, який був реалізований покупцю ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "МЕДІА-ТРЕЙДІНГ", код ЄДРПОУ 38727037, є імпортованим ТОВ АВМ КОМПЛЕКТ на підставі ВМД, зі сплатою відповідних митних платежів.

Між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ Альянс Брог Капітал (Продавець), з іншої сторони, укладено Договір купівлі-продажу №140909 від 09.09.2014 р. (надалі - Договір №140909).

У відповідності до п. 1.1, п. 1.2, п. 2.1 - 2.4 Договору №140909, Продавець продає, а Покупець купує ТМЦ, (далі - Товар), в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна Товару зазначається у гривнях. Загальна ціна Договору складається із сум, вказаних у видаткових накладних. Поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень Покупця протягом 3-х (трьох) днів з моменту узгодження замовлення. Поставка Товару здійснюється транспортом Покупця (самовивоз) зі складу Продавця. Відпуск Товару здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати замовленню. Датою передачі Товару вважається дата поставки Товару, вказана в належно оформленій (підписана і скріплена печаткою) уповноваженими особами Сторін відповідній накладній.

В підтвердження виконання умов Договору Позивачем надано Суду наступні документи: Видаткові накладні: №1-00000114 від 26.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 211745,17 грн., №1-00000079 від 24.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 221621,40 грн., №1-00000068 від 18.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 293418,00 грн., №1-00000069 від 24.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 393516,00 грн., №1-00000068 від 18.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 293418,00 грн., №1-00000067 від 18.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 193836,00 грн.; Податкові накладні: від 26.12.2014 р. №1 на загальну суму з ПДВ 211745,17 грн., від 24.11.2014 р. №31 на загальну суму з ПДВ 221621,40 грн., від 18.11.2014 р. №18 на загальну суму з ПДВ 293418,00 грн., від 24.11.2014 р. №30 на загальну суму з ПДВ 393516,00 грн., від 18.11.2014 р. №18 на загальну суму з ПДВ 293418,00 грн., від 18.11.2014 р. №17 на загальну суму з ПДВ 193836,00 грн.; банківські виписки та інші документи, Судом досліджено первинну документацію та копії залучено до матеріалів справи.

Крім того, Між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ Пивнаніч (Продавець), з іншої сторони, укладено Договір купівлі-продажу №140818 від 18.08.2014 р. (надалі - Договір №140818).

У відповідності до п. 1.1, п. 1.2, п. 2.1 - 2.4 Договору №140818, Продавець продає, а Покупець купує ТМЦ, (далі - Товар), в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна Товару зазначається у гривнях. Загальна ціна Договору складається із сум, вказаних у видаткових накладних. Поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень Покупця протягом 3-х (трьох) днів з моменту узгодження замовлення. Поставка Товару здійснюється транспортом Покупця (самовивоз) зі складу Продавця. Відпуск Товару здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати замовленню. Датою передачі Товару вважається дата поставки Товару, вказана в належно оформленій (підписана і скріплена печаткою) уповноваженими особами сторін відповідній накладній.

В підтвердження виконання умов Договору Позивачем надано Суду наступні документи: Видаткові накладні: №1-00000050 від 22.08.2014 р. на загальну суму з ПДВ 156017,11 грн., №1-00000038 від 18.08.2014 р. на загальну суму з ПДВ 344521,68 грн., №1-00000052 від 22.08.2014 р. на загальну суму з ПДВ 73402,48 грн., №1-00000047 від 19.08.2014 р. на загальну суму з ПДВ 362232,00 грн.; Податкові накладні: від 22.08.2014 р. №21 на загальну суму з ПДВ 156017,11 грн., від 18.08.2014 р. №13 на загальну суму з ПДВ 344521,68 грн., від 22.08.2014 р. №22 на загальну суму з ПДВ 73402,48 грн., від 19.08.2014 р. №14 на загальну суму з ПДВ 362232,00 грн.; банківські виписки та інші документи, Судом досліджено первинну документацію та копії залучено до матеріалів справи.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться письмові пояснення директора ТОВ Пивнаніч Чорней Р.М. від 23.08.2017 р. (засвідчені нотаріально), в яких останній зазначає, що він є директором Товариства з 26.05.2014 р. по теперішній час та дійсно мали місце господарські взаємовідносини з Позивачем протягом в 2014 р. на загальну суму 936173,27 грн.

Також, директор ТОВ Пивнаніч Чорней Р.М. підтверджує, що товар, який був реалізований покупцю (ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "МЕДІА-ТРЕЙДІНГ), є імпортованим на підставі ВМД, зі сплатою відповідних митних платежів.

Між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ Медім-Київ (Продавець), з іншої сторони, укладено Договір купівлі-продажу №0311-14/НС від 03.11.2014 р. (надалі - Договір №0311-14/НС).

У відповідності до п. 1.1, п. 1.2, п. 2.1 - 2.4 Договору №0311-14/НС, Продавець продає, а Покупець купує ТМЦ, (далі - Товар), в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна Товару зазначається у гривнях. Загальна ціна Договору складається із сум, вказаних у видаткових накладних. Поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень Покупця протягом 3-х (трьох) днів з моменту узгодження замовлення. Поставка Товару здійснюється транспортом Покупця (самовивоз) зі складу Продавця. Відпуск Товару здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати замовленню. Датою передачі Товару вважається дата поставки Товару, вказана в належно оформленій (підписана і скріплена печаткою) уповноваженими особами сторін відповідній накладній.

В підтвердження виконання умов Договору Позивачем надано Суду наступні документи: Видаткові накладні: №ЖТ00000099 від 26.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 257105,80 грн., №ЖТ00000079 від 26.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 291584,20 грн.; Податкові накладні: від 26.11.2014 р. №36 на загальну суму з ПДВ 257105,80 грн., від 26.11.2014 р. №35 на загальну суму з ПДВ 291584,20 грн.; банківські виписки та інші документи, Судом досліджено первинну документацію та копії залучено до матеріалів справи.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться ВМД, бухгалтерські довідки; Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по контрагентам та інші документи, які підтверджують, що придбаний товар Позивачем був в подальшому реалізований.

Крім того, Судом досліджено первинну документацію та встановлено, що в вищезазначених документах - зазначено, який товар (послуги) отримувався, всі рядки заповнені належним чином, що в свою чергу свідчить по здійснення господарських взаємовідносинах в межах їх господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності Позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оскільки матеріали справи містять податкові накладні, надані Позивачу його контрагентами, Відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо несплати ними податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.

У відповідності ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд звертає увагу, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що контрагентів Позивача було ліквідовано або припинено підприємницьку діяльність даних юридичних осіб під час укладання та виконання договору.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за №27/4248 (далі - Положення №318).

Згідно п. 4 Положення №318 об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 Положення №318).

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені відповідно до законодавства.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи Суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення Позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено Судом, на момент складання податкових накладних контрагенти Позивача, були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг (товар); в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких Позивач формував податковий кредит, та які знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1статті 201 Податкового кодексу України.

Вищим адміністративним судом України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що для формування в тому числі і податкового кредиту, необхідно мати первинні документи, які можуть довести реальність здійснення господарської операції, підтвердити факт використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що Позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначені договори укладені з метою настання реальних обставин, а тому, висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12.

Окрім вищевикладеного, Суд звертає увагу, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками/продавцями товару (послуг) податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару (послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.07.2013 року по справі № К/800/27746/13.

В подальшому товар, який Позивач придбав у вказаних контрагентів був реалізований іншим покупцям, зокрема: ТОВ Експансія (ФОЗЗІ); ТОВ САВ-Дистридьюшн (ФОКСТРОТ); ТОВ Розетка ; ТОВ Рівал Істейт Ф.К.А.У. (Ашан); ТОВ МЕТРО Кеш енд Кері Україна ; ТОВ КОМЕЛ ; ТОВ ДІЄСА та інші, в матеріалах справи міститься копії первинної документації, які Судом досліджено та залучено до матеріалів справи.

В частині щодо посилань Відповідача в Акті перевірки та в запереченнях на позовну заяву щодо порушення кримінального провадження №32016100040000039 відносно контрагентів Позивача, Суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КК України фіктивне підприємництво це створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 роз'яснюється, що як незаконну діяльність, про яку йдеться у статті 205 КК, слід розуміти такі види діяльності, які особа або не має права здійснювати взагалі, або ж, маючи право на це за певних умов чи з дотриманням певного порядку, здійснює з їх порушенням.

Згідно зі статтею 17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Суд звертає увагу, що Відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого - Позивача та контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договори, укладені Позивачем з даними товариствами, до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2016 р. по справі №К/800/11516/16; в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008 року по справі № К-23642/07.

Під час розгляду справи, Судом зроблено висновки, що висновки Контролюючого органу мають характер припущень та не підтверджені належними та допустимими доказами, ураховуючи, що обов'язок доведення правомірності прийнятого рішення згідно із ч.2 ст.71 КАСУ покладається на відповідача.

Крім того, Суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться пояснення директорів контрагентів Позивача, які підтверджували реальність укладання та виконання умов Договорів, всі заяви (письмові) засвідчені нотаріально.

В рішенні Вищого адміністративного суду України від 07 вересня 2016 року по справі № К/800/31623/15, за змістом якого неприпустимим є притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії, що також підтверджується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка, в свою чергу, для національних судів є джерелом права .

Пунктом 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії ЄСПЛ зазначив, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків .

Викладені Відповідачем аргументи для збільшення Позивачу податкового зобов'язання з ПДВ є недостатніми, позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту є несправедливим, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, знаходження за заявленою юридичною адресою тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Отже, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

За змістом рішення Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2016 року у справі №К/800/3837/16 наголошено на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Так, наведені інспекцією аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 КАС України. Чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару (послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Окрім іншого, необхідно зауважити, що навіть встановлення факту взаємовідносин контрагента Позивача з фіктивним суб'єктом господарювання не є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності Позивача, оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування Позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах.

При цьому Суд вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 13 квітня 2017 року №0002041402.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 13 квітня 2017 року №0002051402.

4. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 13 квітня 2017 року №0002061402.

5. Стягнути з Головного управління ДФС у м. Києві за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Медіа-Трейдінг" (код ЄДРПОУ 38727037) судові витрати в сумі 174232,96 грн. (сто сімдесят чотири тисячі двісті тридцять дві гривні 96 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук