Ухвала

від 29.01.2018 по справі 826/9110/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9110/17                                                                               УХВАЛА   29 січня 2018 року                                                                                      м. Київ            Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Безименна Н.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року у справі за позовом ТОВ «Торговий Дім «Медіа-Трейдінг» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києв про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И Л А : Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року позов задоволено. Відповідач, не погоджуючись з вказаною постановою подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам       296 КАС України. Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Всупереч наведених норм, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, натомість до апеляційної скарги додано клопотання про відстрочення його сплати, в обґрунтування вимог якого апелянт посилається на відсутність фінансування. Вважаю, що клопотання не є обґрунтованим, оскільки у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», на момент подання апеляційної скарги, суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір, а відсутність коштів у Державному бюджеті не може підставою для відстрочення від його сплати. При цьому п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» обов'язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору покладено на Кабінет Міністрів України. Відповідно до ч. 1 ст. 133КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Таким чином, підставою для відстрочення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. Відповідно до положень, викладених в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення  від сплати судового збору. Таким чином, неналежне державне фінансування не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України у адміністративній справі      № 335/13349/13. Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, вважаю, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення від його оплати. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України “Про судовий збір”. Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, поданого юридичною особою судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб . Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Так, при поданні даного позову до суду першої інстанції сплаті підлягав судовий збір у розмірі 174232 грн. 96 коп. Таким чином, апелянту необхідно надати оригінал документу про сплату судового збору в сумі  261349грн. 44 коп. сплаченого за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38004897; банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) – 820019; рахунок отримувача – 31211206781007; код класифікації доходів бюджету – 22030101 або навести належні підстави для звільнення від його сплати. Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються індифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв'язку та електронної пошти. Апелянтом вказані вимоги не виконані. Згідно приписам ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються правила статті 169 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху. Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також  у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу, і особа яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому  протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, У Х В А Л И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року у справі за позовом ТОВ «Торговий Дім «Медіа-Трейдінг» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києв про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху. Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту. Суддя                                                                                                                            Н.В. Безименна