Ухвала

від 07.12.2017 по справі 910/17148/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА 07.12.2017Справа №  910/17148/17 За позовом     Товариства з додатковою відповідальністю “Київське виробниче об'єднання “Медапаратура” до                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарден Спейс” про                   стягнення 247080,00 грн. Суддя  Усатенко І.В.   Представники сторін: без виклику ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з додатковою відповідальністю “Київське виробниче об'єднання “Медапаратура” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарден Спейс” про стягнення 247080,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором оренди № 508 від 01.02.2017. Ухвалою суду від 06.10.2017 порушено провадження у справі № 910/17148/17, розгляд останньої призначено на 09.11.2017. Через загальний відділ діловодства суду 09.11.2017 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач зменшив суму основного боргу та просить стягнути з відповідача 152152,00 грн. В судовому засіданні 09.11.2017 оголошено перерву до 04.12.2017. Через загальний відділ діловодства суду від позивача 28.11.2017 надійшли додаткові документи на вимогу суду. Через загальний відділ діловодства суду від відповідача 01.12.2017 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Через загальний відділ діловодства 04.12.2017 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 152130,57 грн. В судовому засіданні 04.12.2017 оголошено перерву до 07.12.2017. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки (п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”). Розглянувши заяву позивача, долучену до позовної заяви, про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з нижчевикладених підстав. Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відповідно до а. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Згідно п. 3 зазначеної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Позивач просить накласти арешт на кошти та майно відповідача у розмірі ціни позову – 247080,00 грн та судових витрат у розмірі 4506,20 грн. Заява про забезпечення позову від 02.10.2017 вих. № 196/1 обґрунтована тим, що у відповідача відсутнє майно за рахунок  якого можна буде погасити заборгованість з орендної плати, та що справи у відповідача з кожним місяцем все гірші, товариство не приносить прибутку, а тому ледь заробляє на сплату орендної плати. Позивач передбачає, що відповідач відчужить наявне в нього майно зникне або оголосить себе банкрутом, що унеможливить виконання рішення в подальшому. Тобто, заява про забезпечення позову обґрунтована припущеннями позивача, що не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Доказів на підтвердження того, що відповідачем вживаються будь-які заходи та, що майно відповідача може зникнути, позивачем до матеріалів справи не додано, а отже у суду відсутні підстави для накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача. Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,- УХВАЛИВ: 1.          Відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову. 2.          Ухвала підлягає оскарженню у порядку передбаченому ГПК України. Суддя                                                                                                       І.В.Усатенко