Рішення

від 04.12.2017 по справі 916/1327/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2017 р.

Справа № 916/1327/17

Господарський суд Одеської області у складі:

Головуючий суддя - Волков Р.В.

суддя Д`яченко Т.Г. та суддя Степанова Л.В.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: керівника Білгород-дністровської місцевої прокуратури

до відповідачів:

1) Затоківської селищної ради

2) Приватного малого підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Престиж”

про визнання незаконним рішень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Представники:

Від прокуратури: ОСОБА_1 (за службовим посвідченням);

Від відповідача1: не з’явився,

Від відповідача 2: не з’явився,

встановив:

Керівник Білгород-дністровської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Затоківської селищної ради та Приватного малого підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Престиж" про:

- визнання незаконним та скасування рішення Затоківської селищної ради від 20.08.2015 № 3458 „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПМП „ВКФ „Престиж” для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж” за адресою: вул. Приморська, 69а, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області”;

- визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29.09.2015 № 3562 „Про надання ПМП „ВКФ „Престиж” в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 5110300000:02:028:0198) площею 0,1738 га, терміном на 49 років для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж” за адресою: вул. Приморська, 69а, Центральний район, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,1738 га, розташованої в смт. Затока м.Білгород-Дністровського Одеської області, Центральний район, вул. Приморська, 69а, який укладено 23.12.2015 між Затоківською селищною радою та Приватним малим підприємством „Виробничо-комерційна фірма „Престиж” для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:028:0198), строком на 49 років, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення приватного нотаріуса Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2 від 23.12.2015 № 27415225.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на порушення процедури надання земельної ділянки в оренду, збільшення розміру орендованої земельної ділянки порівняно з розробленим проектом відведення земельної ділянки, наявність порушення інтересів держави та територіальної громади, а також на інші обставини, зазначені у позовній заяві та письмових поясненнях.

Відповідач-1 позовні вимоги прокурора підтримав.

Відповідач-2 в судове засідання не з‘явився, заперечень проти позову не представив, тому справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та відповідача-1, суд встановив наступне.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування відповідно із земель державної та комунальної власності.

Крім того, з урахуванням статей 1, 2, 6, 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” №280/97-ВР від 21.05.1997р. орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

П.10 цього ж Закону встановлює, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Затоківською селищною радою 20.08.2015р. було прийняте рішення № 3458 „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПМП „ВКФ „Престиж” для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж” за адресою: вул. Приморська, 69а, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області”.

Пунктом 1 вказаного рішення було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПМП „ВКФ „Престиж” площею 0,1738 га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж за адресою: вул. Приморська, 69а смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Пунктом 2 вказаного рішення на Відповідача-2 було покладено обов’язок здійснити відповідні заходи щодо оформлення та реєстрації права на земельну ділянку у встановленому законодавством порядку.

Рішенням Затоківської селищної ради № 3562 від 29.09.2015 Відповідачу-2 надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 5110300000:02:028:0198) площею 0,1738 га, терміном на 49 років для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж за адресою: вул. Приморська, 69а, Центральний район, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області (п.1 рішення) та затверджено проект договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5110300000:02:028:0198) площею 0,1738 га, терміном на 49 років для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж” за адресою: вул. Приморська, 69а, Центральний район, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області між Відповідачами 1 та 2 (п.2 рішення). Пунктом 3 рішення вирішено укласти договір оренди вказаної земельної ділянки.

В подальшому, на підставі вказаного рішення, між Відповідачами 1 та 2 було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки від 23.12.2015р.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування, в оренду терміном на 49 років земельну ділянку, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення, яка використовується для експлуатації та обслуговування бази відпочинку Престиж, розташовану в смт Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області, Центральний район, вулиця Приморська, 69а, категорія зазначеної земельної ділянки - землі рекреаційного призначення, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:028:0198, дата державної реєстрації земельної ділянки: 28 вересня 2015 року. Індексний номер витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: 50611175 від 23 грудня 2015 року, номер запису про право власності: 12699131 від 23 грудня 2015 року, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: 815159751103.

Пунктом 2 договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1738 га, під землями, які використовуються для відпочинку та оздоровлення. У пунктом з договору зазначено, що на земельній ділянці розташовані будівлі та споруди бази відпочинку „Престиж”. Відповідно до п. 4 договору, вищезазначена земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж.

Вказаний договір було посвідчено та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області від 23.12.2015 № 27415225.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Також до матеріалів справи надано Акт прийому-передачі земельної ділянки від 23.12.2015р.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що Відповідач-2 виготовив, а Відповідач-1 затвердив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно земельної ділянки площею 0,1738 га, що на 0,0298 га більше, ніж земельна ділянка, яка перебувала у користуванні Відповідача-2 та щодо якої розроблений проект відведення земельної ділянки.

Слід зазначити, що виконувач обов‘язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури раніше вже звертався у липні 2016 року до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Затоківської селищної ради та Приватного малого підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Престиж" (Справа № 916/2001/16) про:

- визнання незаконним та скасування рішення Затоківської селищної ради від 20.08.2015 р. № 3458 „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПМП „ВКФ „Престиж для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж за адресою: вул. Приморська, 69а, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 23.12.2015 р. між Затоківською селищною радою та Приватним малим підприємством „Виробничо-комерційна фірма „Престиж щодо ділянки загальною площею 0,1738 га, розташованої в смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області, вул. Приморська, 69а, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:028:0198), строком на 49 років, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення приватного нотаріуса від 23.12.2015 р. № 27415225.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.12.2016р. по справі № 916/2001/16 вказані позовні вимоги було задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 рішення суду першої інстанції було скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Затоківської селищної ради від 20.08.2015р. № 3458 були предметом розгляду у справі № 916/2001/16. Як вже зазначалось, Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2017р. рішення суду першої інстанції було скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.80 ГПК України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

За таких обставин, провадження по справі в частині вимог про визнання незаконним та скасування рішення Затоківської селищної ради від 20.08.2015 № 3458 підлягає припиненню.

Щодо вимог про визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29.09.2015р. № 3562, суд вважає за необхідне застосувати приписи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини.

Згідно з преамбулою Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

Ст.17 вказаного Закону встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Рішенням Європейського суду з права людини Стретч проти Об’єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії № 44277/98 від 24.06.2003 визначено, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції, тому визнання недійсним договору, згідно з яким покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Правова позиція Європейського суду з прав людини полягає в тому, що особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки.

Відповідно до другого речення ч.1.ст.1 Першого Протоколу до Конвенції, держава може втручатися в права суб’єктів власності і позбавити їх майна в розумінні Протоколу, але таке втручання не може суперечити інтересам суспільства і здійснюється лише на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Будь-яке втручання держави у власність має відповідати вимозі про наявність законної мети - інтересів суспільства.

З практики розгляду Європейським судом з прав людини справ щодо порушення права володіння майном, вбачається, що поняття «майно», як і «власність», має досить широке тлумачення й охоплює цілу низку економічних інтересів активів, як матеріальних, так і нематеріальних.

До таких активів можна віднести і право оренди, як це зазначено у рішенні в справі "Іатрідіс проти Греції" від 25.03.1999.

Таким чином, право оренди земельної ділянки є майном в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, мирне володіння яким гарантується нормами як національного законодавства України, так і ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 02.11.2004 у справі Трегубенко проти України зазначається, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний inter alia, інтерес суспільства та умови, передбачені законом. Будь-яке втручання у право власності обов’язково повинно відповідати принципу пропорційності. Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, майнове право особи, зокрема, право оренди, може бути припинено у разі, якщо цього потребують загальні інтереси суспільства.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що звернення до суду із позовом на захист інтересів держави спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання стосовно розпорядження землями, які є державною власністю. Разом з цим, прокурор не надав належного обґрунтування та відповідних доказів в підтвердження того, в чому саме полягає шкода заподіяна державі рішенням Затоківської селищної ради від 29.09.2015р. № 3562 та оскаржуваним договором оренди, чи має місце ненадходження чи невідповідне надходження плати за користування земельною ділянкою, чи було позбавлено права на неї іншого потенційного землекористувача, чи передана в оренду земельна ділянка відповідно до закону не може використовуватися з метою, наведеною в договорі оренди, а також яким чином буде змінено наявну ситуацію в бік державних/суспільних інтересів щодо використання земельної ділянки в разі задоволення позовних вимог.

Судова колегія зазначає, що відсутність відповідного обґрунтування, доведеного належними доказами, було однією з підстав для відмови у задоволенні позовних вимог прокурора також у справі № 916/2001/16, що дає підстави для посилання на преюдиційне значення постанові Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 по справі № 916/2001/16 в цій частині відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України.

За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29.09.2015р. № 3562.

Прокурором також заявлено вимогу про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 23.12.2015р.

Ця вимога також була предметом розгляду у справі № 916/2001/16, при цьому відмовляючи прокуророві в задоволенні цієї вимоги судова колегія апеляційної інстанції послалась в тому числі на те, що рішення Затоківської селищної ради від 29.09.2015р. № 3562 не було предметом розгляду по тій справі та було чинним на той час.

Так, у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 по справі № 916/2001/16 вказано наступне: „При цьому, судова колегія зазначає про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 23.12.2015р. між Затоківською селищною радою та Приватним малим підприємством „Виробничо-комерційна фірма „Престиж щодо ділянки загальною площею 0,1738 га, розташованої в смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області, вул. Приморська, 69а, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:028:0198), строком на 49 років, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення приватного нотаріуса Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2 від 23.12.2015 № 27415225, оскільки рішення Затоківської селищної ради від 29.09.2015 № 3562, яким надано ПМП „ВКФ „Престиж в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 5110300000:02:028:0198) площею 0,1738 га та затверджено відповідний проект договору оренди земельної ділянки, яке і є підставою для укладення спірного договору оренди, не є предметом розгляду даної справи та є чинним на даний час.”

В справі що розглядається, вказане рішення Затоківської селищної ради від 29.09.2015р. № 3562 вже є предметом розгляду та прокурором заявлена вимога про визнання його незаконним. За таких обставин, враховуючи визначення прокурором додаткових підстав для визнання оскаржуваного договору недійсним, судова колегія не вбачає підстав для припинення провадження по справі відносно вимог про недійсність договору з посиланням на ч.1 п.2 ст.80 ГПК України.

Разом з цим, враховуючи вищевикладені висновки суду щодо відсутності підстав для визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29.09.2015р. № 3562, судова колегія не вбачає підстав для задоволення вимог про визнання оскаржуваного договору недійсним.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України, у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1,2,13 Закону України „Про оренду землі”, ст.122 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 2, 6, 10, 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, п.2 ч.1 ст.80 ГПК України, ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, ст.ст.22, 33, 35, 36, 43, 44, 49, 75,82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Провадження по справі № 916/1327/17 в частині вимог про визнання незаконним та скасування рішення Затоківської селищної ради від 20.08.2015 № 3458 „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПМП „ВКФ „Престиж” для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж” за адресою: вул. Приморська, 69а, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області” - припинити.

2. У задоволенні позову керівника Білгород-дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради та Приватного малого підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Престиж" в частині вимог про визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29.09.2015 № 3562 „Про надання ПМП „ВКФ „Престиж” в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 5110300000:02:028:0198) площею 0,1738 га, терміном на 49 років для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж” за адресою: вул. Приморська, 69а, Центральний район, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області - відмовити.

3. У задоволенні позову керівника Білгород-дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради та Приватного малого підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Престиж" в частині випог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,1738 га, розташованої в смт. Затока м.Білгород-Дністровського Одеської області, Центральний район, вул. Приморська, 69а, який укладено 23.12.2015 між Затоківською селищною радою та Приватним малим підприємством „Виробничо-комерційна фірма „Престиж” для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:028:0198), строком на 49 років, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення приватного нотаріуса Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2 від 23.12.2015 № 27415225 – відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 04.12.2017р. Повний текст рішення складений 11 грудня 2017 р.

Головуючий суддя Р.В. Волков

Суддя Т.Г. Д`яченко

Суддя Л.В. Степанова