Рішення

від 07.12.2017 по справі 920/1004/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.2017 Справа № 920/1004/17

За позовом: Споживчого товариства Козацька Слобідка , м. Суми

до відповідача: Сумської міської ради, м. Суми

про визнання права власності

Суддя С.В. Заєць

Представники сторін:

від позивача: адвокат ОСОБА_1 (свідоцтво № 583 від 29.01.2010),

голова правління ОСОБА_2;

від відповідача: представник ОСОБА_3

При секретарі судового засідання Малюк Р.Б.

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд визнати за Споживчим товариством Козацька слобідка право власності на торгівельну зону, розташовану за адресою м. Суми, вул. Леваневського, 2Ж, загальною площею 391,20 кв. м., розташовану на земельній ділянці площею 0,0550 га, кадастровий номер 5910136600:18:001:0021.

29.11.2017 відповідачем подано до суду відзив в на позовну заяву від 29.11.2017 № 824/07.15.01, в якому відповідач зазначає, що не заперечує проти задоволення позову.

30.11.2017 позивачем надані суду письмові пояснення та додаткові документи.

Подані документи оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

04.12.2017 позивачем подано суду заяву про уточнення позовних вимог. Відповідно до зазначеної заяви позивач просить суд визнати за Споживчим товариством Козацька Слобідка (код ЄДРПОУ 35742136, адреса: м. Суми, вул. Першотравнева, 5/17) право власності на нежитлове приміщення - торгівельний комплекс за адресою Сумська область, м. Суми, вул. Леваневського, буд. 2-Ж, загальною площею 391,20 кв.м., яке складається з споруди 1 - площею 26,40 кв.м., споруди 2 - площею 7,50 кв.м., споруди 3 - площею 7,40 кв.м., споруди 4 - площею 7,40 кв.м., споруди 5 - площею 7,40 кв.м., споруди 6 - площею 7,40 кв.м., споруди 7/8 - площею 11,30 кв.м., споруди 9/10 - площею 14,60 кв.м., споруди 11 - площею 7,40 кв.м., споруди 12 - площею 7,40 кв.м., споруди 13 - площею 4,20 кв.м., споруди 14 - площею 8,90 кв.м., споруди 15 -площею 8,90 кв.м., споруди 16 - площею 8,90 кв.м., споруди 17 - площею 8,90 кв.м., споруди 18 - площею 8,90 кв.м., споруди 19 - площею 5,20 кв.м., споруди 20 - площею 8,90 кв.м., споруди 21 - площею 8,90 кв.м., споруди 22 - площею 8,90 кв.м., споруди 23 - площею 8,90 кв.м., споруди 25 - площею 8,90 кв.м., споруди 26 - площею 8,90 кв.м., споруди 27 - площею 8,90 кв.м., споруди 28 - площею 8,90 кв.м., споруди 29 - площею 8,90 кв.м., споруди 30 -площею 8,90 кв.м., споруди 31 - площею 8,90 кв.м., споруди 32 - площею 8,90 кв.м., споруди 33 - площею 8,90 кв.м., споруди 34 - площею 17,60 кв.м., споруди 35 - площею 8,00 кв.м., споруди 36 - площею 7,40 кв.м., споруди 37 - площею 7,40 кв.м., споруди 38 - площею 7,40 кв.м., споруди 38 - площею 7,40 кв.м., споруди 40/41 - площею 15,20 кв.м., споруди 42 -площею 7,30 кв.м., споруди 44 - площею 7,20 кв.м., споруди 45 - площею 7,20 кв.м., електрощитої - площею 7,20 кв.м., туалету - площею 8,10 кв.м., електрощитової - площею 2,60 кв.м.

Суд, прийняв до розгляду заяву про уточнення позовних вимог.

07.12.2017 відповідач подав суду додатковий відзив на уточнену позовну заяву від 06.12.2017 № 840/07.15.01, в якому зазначає, що з метою досягнення визначеності у відносинах між позивачем та Сумською міською радою, в тому числі і в земельних питаннях, орган місцевого самоврядування не заперечує проти задоволення позову СП Козацька слобідка .

Представник позивача в судовому засіданні 07.12.2017 позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.12.2017 проти задоволення позову не заперечував з підстав, викладених у відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 07.12.2017 клопотань про надання часу для подачі додаткових доказів по справі сторонами заявлено не було.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принцип змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Предметом спору у даній справі, позивачем визначено визнання права власності на нежитлове приміщення - торгівельний комплекс за адресою Сумська область, м. Суми, вул. Леваневського, буд. 2Ж, вказуючи, що право власності на даний об'єкт нерухомості виник у нього після проведення реконструкції ринку (торгівельної зони по вул. Леваневського, 2Ж).

Зважаючи на визначений позивачем предмет позову та підставу набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, в даному випадку суду необхідно дослідити обставини, які мають юридичне значення при наданні оцінки правомірності заявленого позову та виникнення, набуття права власності на об'єкт нерухомого майна у незаборонений законом спосіб.

З долучених до справи матеріалів вбачається, що 11.08.2011 відбулись чергові загальні збори членів споживчого товариства Козацька Слобідка (позивача), на розгляд яких було винесено питання проведення реконструкції ринку по вул. Леваневського, 2Ж, підшукування ліцензованої організації для проведення реконструкції та зокрема про затвердження декларації про початок виконання будівельних робіт. В результаті зборів та голосування загальними зборами доручено голові правління надати в ІДАБК декларацію про початок виконання будівельних робіт.

01.09.2011 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю (ІДАБК) у Сумській області прийнято та зареєстровано за № СМ083110361474 декларацію про початок виконання будівельних робіт від 22.08.2011.

У зв'язку із ухиленням Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області від реєстрації Декларації про готовність до експлуатації об'єкта будівництва СТ Козацька слобідка звернулось з адміністративним позовом до суду і постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року було задоволено позов Товариства та визнано протиправною та такою, що суперечить п.п.20, 21 Постанови КМУ від 13.04.2012 року № 461 бездіяльність Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Сумській області щодо ухилення від реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта будівництва: Реконструкція торгівельної зони, м. Суми, вул. Леваневського, 2Ж , яку було подано на реєстрацію позивачем - СТ Козацька Слобідка 28.12.2012; визнано Декларацію про готовність до експлуатації обєкта будівництва Реконструкція торгівельної зони м. Суми, вул. Леваневського, 2ж подану на реєстрацію Споживчим товариством Козацька слобідка 28.12.2012 зареєстрованою - 28.12.2012 під реєстраційним номером СМ 14312521746; зобов'язано Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в Сумській області, протягом трьох днів з моменту набрання рішенням законної сили, зареєструвати Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта будівництва: Реконструкція торгівельної зони, м. Суми, вул. Леваневського, 2Ж , яку було подану Споживчим товариством Козацька Слобідка на реєстрацію 28.12.2012 шляхом внесення відповідної інформації про реєстрацію зазначеної Декларації під номером №СМ 14312521746 до Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів.

З матеріалів справи вбачається, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована УДАБІ в Сумській області 28.12.2012 під реєстраційним номером СМ14312521746 на підставі судового рішення.

Щодо земельної ділянки по вул. Леваневського 2ж (земельна ділянка на якій розташоване спірне майно) з матеріалів справи вбачається, що рішенням Сумської міської ради від 04 березня 2009 р. № 2432 Про регулювання земельних відносин навколо земельної ділянки по вул. Леваневського, 2ж в м. Суми орган місцевого самоврядування з метою недопущення неправових проявів між фізичними особами - підприємцями і СП Козацька слобідка , з одного боку, та колишнім орендарем земельної ділянки площею 0,1550га. МПВТП ВМ , з другого, дозволило фізичним особам - підприємцям (згідно з додатком) тимчасово здійснювати торговельну діяльність на земельній ділянці площею 0,0550 га за адресою: вул. Леваневського, 2 Ж в м. Суми.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.04.2010 по справі № 17/8-10 затверджено мирову угоду між Сумською міською радою та МПВТП ВМ , за якою сторони визнають договір на право тимчасового користування земельною ділянкою від 10 січня 1996 року щодо земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою вул. Леваневського, 2Ж поновленим до 10 січня 2016 року. Таким чином, з первинної площі земельної ділянки площею 0,1550 га. залишилась невизначеною площа 0,0550га.

На підставі рішення Сумської міської ради від 29 вересня 2010р. № 4394-МР Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки споживчому товариству Козацька слобідка , останньому було надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду з адресою: м. Суми вул. Леваневського, біля ринку МПВТП ВМ орієнтовною площею 0,0550 га. за рахунок земель житлової та громадської забудови Сумської міської ради за цільовим призначенням та функціональним використанням земельної ділянки : землі комерційного використання під розміщення торгової зони.

Відповідно до пункту 2 Додатку до рішення Сумської міської ради від 31.07.2013р. № 2603-МР Про надання в постійне користування земельних ділянок підприємствам, установам, організаціям , земельна ділянка площею 0,0496га. по вулиці Леваневського, 2а передавалась у постійне користування ДП Паркінг КОРП Дрібнооптовий . Проте, постановою Зарічного районного суду м. Суми від 20.01.2015р. по справі № 591/9329/13-а за позовом СП Козацька слобідка до Сумської міської ради, третя особа: ДП Паркінг КОРП Дрібнооптовий СМР -визнано протиправними дії Сумської міської ради щодо прийняття пункту 2 додатку до рішення від 31.07.2013р. № 2603-МР.

Таким чином, рішення Сумської міської ради від 29 вересня 2010р. № 4394-МР на даний час не скасовано та продовжує діяти.

Проте, земельні відносини між Сумською міською радою та СП Козацька слобідка залишаються неврегульованими.

Також, судом встановлено, що 20.12.2012 Дочірнім підприємством Бюро технічної інвентаризації Сумського району Комунальної установи Управлінн розвитку інфраструктури та архітектурного планування Сумського району на замовлення Споживчого товариства Козацька слобідка було виготовлено Технічний паспорт на нежитлове приміщення: Торгівельний комплекс за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Леваневського, буд. 2ж (інвентаризаційна справа № 20).

11.07.2017 позивач - Споживче товариство Козацька Слобідка звернулося до державного реєстратора (відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління Центр надання адміністративних послуг у м. Суми з заявою про здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення , що розташоване у Сумській області, м. Суми, вул. Леваневського, будинок 2ж, за результатом розгляду якої державним реєстратором 29.08.2017 прийняте рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 36800885, мотивуючи рішення тим що заявником не подано документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його реконструкції.

Докази оскарження зазначеного рішення державного реєстратора позивачем в судовому порядку, в матеріалах справи відсутні.

За твердженням позивача у нього виникли правомірні та обґрунтовані очікування та сподівання на те, що здійснивши відповідну реконструкцію торгівельної зони підприємство надалі зможе зареєструвати право власності на реконструйований об'єкт - торгівельний комплекс за адресою м. Суми, вул. Леваневського, буд 2ж та використовувати його у своїй підприємницькій діяльності. Відмова державного реєстратора у проведенні державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості, та не врегульованість земельних відносин щодо земельної ділянки за адресою м. Суми, вул. Леваневського 2ж, на думку позивача, порушує його право володіння власним майном. Беручи до уваги наведене, позивач звернувся з даним позовом з метою захисту права власності на закінчений реконструкцією об'єкт, визначивши правовим обґрунтуванням своїх вимог норми ст.ст., 316, 317, 319,321,328, 331, 392 Цивільного кодексу України.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 ст.16 Цивільного кодексу України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких, визнання права (п.1).

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Тобто, за нормами Цивільного кодексу України підставами виникнення (набуття) права власності є різні правопороджуючі юридичні факти, або правовідносини. До способів набуття права власності Цивільний кодекс відносить, зокрема:

1) набуття права власності на новостворену (виготовлену) річ (у т. ч. на об'єкт незавершеного будівництва), на яку раніше не було і не могло бути встановлене нічиє право власності (ст. 331 ЦК);

2) набуття права власності на перероблену річ чи на зібрані плоди або привласнені (добуті) загальнодоступні дари природи, у т. ч. в результаті полювання на диких звірів, вилову риби (ч. 2 ст. 189, статті 332, 333 ЦК).

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації (прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів регулюється відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (систему органів державної реєстрації прав становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав ст.6 Закону №1952-ІV).

Згідно положень статей 182, 331, 334 Цивільного кодексу України основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого обєкта нерухомості (у тому числі й тих об'єктів, правовий статус яких законодавчими актами не визначений: асфальтовані чи бетонні площадки, під'їзні колії, автомобільна дорога, автомобільні платформи, спортивні споруди тощо) є державна реєстрація прав на нього.

Приписи ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України слід розуміти у системному зв'язку із положенням ст. 182 Цивільного кодексу України щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає винятків. Як правило, всі об'єкти нерухомого майна, зважаючи на свою специфіку, після завершення будівництва підлягають прийняттю до експлуатації та державній реєстрації.

Звертаючись з позовною заявою Споживче товариство Козацька слобідка просить визнати за ним право власності на нерухоме майно, обґрунтовуючи відсутністю іншого способу захисту свого порушеного права.

Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стала відмова державного реєстратора у державній реєстрації права власності на спірний обєкт (рішення № 36800885 від 29.08.2017), котра мотивована відсутністю у заявника документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його реконструкції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (Закон № 1952-ІV) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно частини 3 даної статті закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Як встановлено судом, реконструкцію ринку по вул. Леваневського 2ж розпочато у вересні 2011 року та закінчено в 2012 році, про що свідчить Декларація про готовність до експлуатації об'єкта будівництва Реконструкція торгівельної зони м. Суми, вул. Леваневського, 2ж від 28.12.2012.

Таким чином, законодавство, що діяло в 2012 році передбачало обов'язкову реєстрацію права власності, однак, позивачем реєстрація права не була здійснена.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Об'єкти нерухомого майна мають бути капітального типу (ст. 4 Закону), а не тимчасовими, що є характерним для малих архітектурних форм і тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, визначення яких міститься в ст. 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Також, відповідно до абзацу 7 пункту 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, що розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є можливим без їх знецінення та зміни призначення.

З матеріалів справи, а саме висновку комісійного експертного будівельно-технічного дослідження № 3213, складеного 03.10.2012, на який посилається позивач вбачається, що за адресою: м. Суми, вул. Леваневського, знаходиться торгівельна зона, що складається з торгівельних кіосків кількістю 41 шт., вбиральні та елекстрощитової, де вбиральня та електрощитові представляють собою одноповнорхові будівлі, а торгівельні кіоски виконані зі зварного металевого каркаса, який складається з швелера, труб та кутників різного перетину, також відповідно до висновку № 15/12 експертного економічного дослідження, складеного 11.09.2012 вбачається, що на реконструкцію торгівельної зони по вул. Леваневського 2ж витрачено 208 362, 53 грн. (на придбання профнастілу, виконання зварювальних робіт для виготовлення металоконструкцій, встановлення навісів, замощення тротуарною плиткою, виконання електромонтажних робіт, інш.).

Також з матеріалів справи вбачається, як встановлено раніше, згідно Рішення Сумської міської ради № 4394-МР від 29.09.2010 надана згода позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду споживчому товариству Козацька слобідка орієнтовною площею 0,09550 га за рахунок земель житлової та громадської забудови Сумської міської ради.

Проте в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про виділення позивачу даної земельної ділянки у користування чи на іншому правовому титулі.

Дані документи, подані позивачем, як докази побудови капітальної споруди та існування у позивача спірного об'єкту у вигляді нерухомого майна суд оцінює критично.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що спірний об'єкт - торгівельна зона за адресою м. Суми, вул. Леваневського, 2ж є нерухомою будівлею.

Суд звертає увагу, що судове рішення, за загальним правилом, не є підставою виникнення права власності. Відповідно до ч.5 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, як-от: згідно з ст.335 Цивільного кодексу про передачу за рішенням суду в комунальну власність безхазяйної нерухомої речі; в порядку, встановленому ст.376 Цивільного кодексу право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнано за рішенням суду.

Як зазначалося вище за нормами ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень моментом виникнення права власності на новостворене нерухоме майно є його державна реєстрація.

Споживче товариство Козацька слобідка , вважаючи реконструйований спірний об'єкт нерухомим майном звернулося до суду з даним позовом фактично про набуття права власності на такий об'єкт, як новостворене майно з посиланням на положення ст. 331 Цивільного кодексу України, а не про визнання такого права. Визнання права в судовому порядку можливе у випадку, коли позивач вже є власником спірного майна, а не бажає набути таке право, зокрема, шляхом прийняття судом позитивного для нього рішення. Втім, позивачем не доведено документально, що спірний об'єкт є його власністю, і що таке право не визнається чи оспорюється з боку Сумської міської ради (ст. 392 ЦК України) як і того факту, що даний об'єкт відносить до нерухомого майна.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Беручи до уваги факт недоведеності позивачем набуття права власності на спірний об'єкт, суд не вбачає можливим застосування в даному випадку такого способу захисту цивільного права як визнання права власності в судовому порядку, тому в позові Споживчому товариству Козацька слобідка про визнання права власності на нежитлове приміщення - торгівельний комплекс за адресою Сумська область, м. Суми, вул. Леваневського, буд. 2Ж загальною площею 391, 20 кв. м, слід відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати за розгляд даної справи, в силу приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 12.12.2017.

Суддя ОСОБА_4