Рішення

від 07.12.2017 по справі 922/3619/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2017 р.Справа № 922/3619/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Легіон Сек'юріті", м. Харків до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" с. Старовірівка про стягнення коштів 124 182,95 грн. за участю представників:

позивача:ОСОБА_2, ген.директор (витяг);

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Легіон Сек'юріті" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 124 182,95 грн., з яких: основний борг - 88 928,00 грн., 3% річних - 1213,32 грн., інфляційні втрати - 4 517,54 грн та штраф - 29 524,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань з проведення оплати за надані послуги охорони за договором № 1/3-17 від 01.03.2017р.

Ухвалою суду від 27.10.2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.11.2017 р. об 11:00.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 14.11.2017 р. за вх. № 37626, надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі, які судом прийняті та долучені до матеріалів справи.

15.11.2017 представником позивача, через канцелярію суду надана заява в якій позивач вказує на технічну описку,яка була допущена позивачем при складанні позовної заяви, просить вважати вірною назвою відповідача - Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс".Дана заява, після огляду була долучена судом до матеріалів справи, вказані обставини будуть враховані судом при подальшому розгляді справи.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 13.11.2017 р. за вх. № 37291, надав клопотання про відкладення розгляду справи. Дане клопотання судом прийнято та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 15.11.2017 за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено на 28.11.2017.

Позивач подав через канцелярію суду заяву про уточнення суми позову (вх. №39260 від 27.11.2017) за змітом якої зазначає, що у зв'язку із частковою оплатою відповідачем боргу на даний час його основна заборгованість за надані послуги складає 86 928 грн., інфляційні втрати 4517,54 грн, 3% річних 1220,63 грн та штраф 29 701,95 грн.

Ухвалою суду від 28.11.2017р. вказані уточнення прийняті судом до розгляду, та подальший розгляд справи ведеться із врахуванням вимог викладених в заяві про уточнення суми позову (вх. №39260 від 27.11.2017).

В судовому засіданні 07.12.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням уточненої позовної заяви, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості 86 928 грн.; інфляційні втрати в сумі 4 517,54 грн., 3% річних в сумі 1220,63 грн та штраф в сумі 29 701,95 грн.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.03.2017 між Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс"(надалі-відповідач, замовник) та Приватним підприємством "Легіон Сек'юріті"(надалі-позивач, виконавець) було укладено договір №1/3-17 про надання послуг охорони.

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник передає, а виконавець приймає під охорону територію на об'єкті відповідача, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Шевченківський район, с. Старовірівка, що належить замовнику на праві власності та зобовязується забезпечити охорону відповідно до вимог Інструкції з організації охорони на вищевказаному обєкті, затвердженої сторонами, що є невідємною частиною даного договору.

В п. 1.2 договору сторони домовились, що охороною є діяльність виконавця по забезпеченню пропускного режиму, збереженню майна замовника, що передано виконавцю під охорону в установленому порядку, а також діяльність виконавця по несанкціонованому замовником перетину рубежу охорони сторонніми особами.Охорона товарно-матеріальних цінностей інших власників, що орендують у замовника приміщення або території, здійснюється на підставі письмового Договору з ними.

Згідно п. 2.1 договору, вартість послуг з охорони обєкта визначається в протоколі погодження договірної ціни (додаток №1 до договору).

Відповідно до п. 2.3 договору, оплата послуг виконавця здійснюється в безготівковій формі на поточний рахунок виконавця, вказаний в даному договорі, на підставі рахунка та акта виконаних робіт за відпрацьований місяць. Оплата має бути здійснена замовником не пізніше 5-го числа місяця, наступного за відпрацьованим.

В протоколі №1 від 01.03.2017 р. (арк.с. 15) сторони погодили вартість обумовлених договором послуги 61 488,00 грн. на місяць, що оплачуються замовником на підставі виставлених рахунків по актам виконаних робіт.

У березні та квітні 2017р. позивач надав, а відповідач прийняв послуги з охорони на загальну суму 116 928 грн., про що сторонами було підписано та скріплено печатками акти здачі-приймання послуг (арк.с. 16-17).

На оплату вказаних актів позивачем було виставлено відповідачу рахунки (арк.с. 18-20).

Позивач стверджує, що відповідач частково розрахувався за отримані на підставі договору послуги за березнь 2017 та квітень 2017, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 86 928 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобовязань за договором, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу за період з 11.05.2017 р. по 25.10.2017 р. 3% річних в сумі 1220,63 грн. та інфляційні втрати в сумі 4 517,54 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору у березні 2017 та квітні 2017 року позивач надав, а відповідач прийняв послуги з охорони на загальну суму 116 928 грн. (акти здачі-приймання послуг - арк.с. 16-17).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п. 2.3 договору сторони домовились, що оплата послуг виконавця здійснюється замовником не пізніше 5-го числа місяця, наступного за відпрацьованим.

Таким чином, відповідач мав розрахуватись за спожиті за березень 2017р. послуги до 05.04.2017р., а за квітень 2017 р. послуги до 05.05.2017р.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач стверджує, що відповідач частково розрахувався за отримані на підставі договору за березень та квітень 2017р. послуги, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 86 928 грн., тобто сплатив лише 30 000,00 грн.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, не надано належних доказів, які б свідчили про оплату отриманих послуг в більшій частині або в повному обсязі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошових зобовязань за договором на загальну суму 86 928 грн., а отже позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за договором на загальну суму 86 928 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних на предмет відповідності вимогам договору та чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 253-255, 625 ЦК України, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення за період з 11.05.2017 р. по 25.10.2017 р. 3% річних в сумі 1220,63 грн. та інфляційні втрати в сумі 4 517,54 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд також встановив, що позивачем одночасно заявлено вимогу про стягнення штрафу в розмірі 29 701,95 грн.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 4.10 договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної сплати замовником ватості послуг виконавця згідно Договору, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю штраф в розмірі 0,2% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобовязань щодо сплати вартості послуг в передбачений договором строк, суд приходить до висновку про задоволення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 29 701,95 грн. штрафу нарахованого за період 11.05.2017р. по 25.10.2017р.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України та, враховуючи, що спір до суду доведено з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 1835,53 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. ст.ст. 231-232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 38, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Старовірівський птахокомплекс (63631, Харківська область, Шевченківський район, с. Старовірівка, вул. 40 років Перемоги, буд. 227 а, код ЄДРПОУ 31127574) на користь Приватного підприємства Легіон Сек'юріті (61003, Харківська обл., м.Харків, пр.Л.Свободи, 39 Б, кв.117; код ЄДРПОУ 36375008) 86 928 грн. - суму основного боргу; інфляції втрати 4 517,54 грн.; 3% річних 1220,63 грн.; штраф 29701,95 грн.; судовий збір - 1835,53 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.12.2017 р.

Суддя ОСОБА_1