Ухвала

від 05.12.2017 по справі 804/1094/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 грудня 2017 рокусправа № 804/1094/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Кругового О.О. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі №804/1094/16 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.01.2016 року №0000241701, №0000231701, №000211701, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.01.2016 року №Ф-0000271701 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.01.2016 року №0000261701, прийняті Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення від 11.01.2016 року №0000211701 та №0000231701, прийняті Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погодившись із рішенням суду, ФОП ОСОБА_1. К.О. подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову в частині відмови задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт вказує на реальність здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ ОІЛ-ПРЕС , ТОВ СКАЙ БУД , ТОВ ОСОБА_2 ГРУП , ТОВ ОСОБА_3 ЛТД , які підтверджуються наданими копіями первинних документів як при проведенні перевірки контролюючому органу так і під час суду першої інстанції.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення відмовивши у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Апелянт вказує, що позивачу було донараховано пеню у відповідності до норм статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, а отже податкові повідомлення-рішення від 11.01.2016 року №0000211701 та №0000231701 прийняті у відповідності до норм чинного законодавства і підлягають виконанню.

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_4 (нот. довіреність від 20.01.2011 року №55) підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі та просила скасувати постанову суду першої інстанції, як ухвалену з порушенням норм матеріального та процесуального права. Представник відповідача - ОСОБА_5 (довіреність від 20.02.2017 року №2431/04-62-10-026) підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати постанову в частині задоволених позовних вимог та відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.

Здійснюючи перевірку законності та обґрунтованості оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, колегія суддів керується приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права дійшла висновку про відсутність підстав для його скасування.

Наявними у справі належними та допустимими письмовими доказами підтверджуються обставини того, що, у період з 18.09.2015 року по 08.10.2015 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року. За результатами перевірки 16.10.2015 року складено акт №2004/173/НОМЕР_1, відповідно до висновків якого з боку позивача встановлені наступні порушення: пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України в частині заниження податку на доходи з фізичних осіб у періоді, що перевірявся, на загальну суму на суму 365358,58 грн., в т.ч. по періодах: за 2014 рік - 365358,58грн.; пункту 4 частини 1 статті 4, пункту 2 статті 6, пункту 1 частини 2 статті 7, пункту 11 статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року №2464-VI, в результаті чого занижено єдиний соціальний внесок на суму 17458,81грн., в т.ч. по періодах: 2014р. - 17 458,81грн.; статті 1 Закону України №185/94 від 23.09.1994 року із змінами та доповненнями в частині не надходження валютної виручки на загальну суму 1800,00 дол. США по Контракту № Е-01/06/2013 від 03.06.2013 з гр. ОСОБА_6; статей 9, 10 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю від 19.02.1993 р. № 15-93 (із змінами та доповненнями та статті 1 Указу Президента України №319/94 від 18.06.94 Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами (із змінами та доповненнями), в частині порушення порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами станом на 01.01.2014 року; 01.04.2014 року; 01.07.2014 року; 01.10.2014 року; 01.01.2015 року.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийняті:

- рішення №0000261701 від 11.01.2016 року про застосування до позивача штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачу донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 17458,81грн. із застосуванням штрафних санкцій на суму 872,94грн., та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.01.2016 року №Ф-0000271701 у розмірі 17458,81грн. (том 1 а.с. 117-118);

- податкове повідомлення-рішення №0000231701 від 11.01.2016 року про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності та у розмірі 850грн. (том 1 а.с. 119);

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 11.01.2016 року про нарахування пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 10114,34грн. (том 1 а.с. 120);

- податкове повідомлення-рішення №0000241701 від 11.01.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на 548037,87грн., у тому числі за основним платежем - на суму 365358,58грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 182679,29грн. (том 1 а.с. 121).

Не погодившись з зазначеними рішеннями позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2016 року №0000211701 та №0000231701 підлягають задоволенню з тих підстав, що в судовому порядку було визнано відсутність дебіторської заборгованості по контракту №Е-01/06/2013 від 03.06.2013 року, а отже висновку контролюючого органу про порушення позивачем вимог валютного законодавства при здійсненні експертних операцій в частині ненадходження валютної виручки на загальну суму 1800дол.США, що стало підставою для донарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 рок5у у розмірі 10114,34грн., та застосування до позивача штрафних санкцій на суму 850грн. є безпідставними. Щодо решти позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2016 року №0000241701, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.01.2016 року №Ф-0000271701 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.01.2016 року №0000261701, прийнятих Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення за відсутності належного документального підтвердження первинними документами реальності здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 11.01.2016 року №0000211701 та №0000231701.

В обґрунтування прийняття зазначених спірних рішень контролюючий орган посилається на акт перевірки від 02.04.2014 року №780/173/НОМЕР_1 перевіряємий період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, яким були зафіксовані з боку позивача порушення статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в частині не отримання валютної виручки в сумі 1800дол.США. На підставі зазначеного акту ФОП ОСОБА_1 було донараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства за період з 24.09.2013 року по 31.12.2013 року в сумі 4273,06грн. Контролюючим органом зазначено, що станом на момент складання акту від 16.10.2016 року №2004/173/НОМЕР_1 судове оскарження триває. Проте, актом перевірки від 16.10.2016 року №2004/173/НОМЕР_1 з урахуванням змін в законодавстві та встановленого актом від 02.04.2014 року №780/173/НОМЕР_1 порушення з боку позивача відповідно статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за дебіторську заборгованість по контракту №Е-01/06/2013 від 03.06.2013 року в сумі 1800дол.США було донараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2015 року у справі №804/8955/14 було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0005511703, якими ФОП ОСОБА_7 нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на суму 41061,00 грн. та на суму 5222233,11 грн., прийнятого Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки від 02.04.2014 року №780/173/НОМЕР_1.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З урахуванням того, що зазначеним рішенням суду, яке набрало законної сили встановлено факт відсутності дебіторської заборгованості по контракту №Е-01/06/2013 від 03.06.2013 року та протиправність нарахування ФОП ОСОБА_1 пені по контакту №Е-01/06/2013 від 03.06.2013 р. в розмірі 4237,06грн., отже і подальше донарахування пені за відсутності факту порушення норм законодавства інший перевіряємий період штрафних санкцій по даному факту є протиправним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності прийняття податкових повідомлень-рішень від 11.01.2016 року №0000211701 та №0000231701, яким на позивача застосовані штрафні санкції за порушення податкового законодавства за наявності викладених підстав.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності викладених судом першої інстанції обгрунтувань.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000241701 від 11.01.2016 року.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, який підлягає оподаткуванню. Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає, оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 Податкового кодексу.

Відповідно до пп. 164.1.3. пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 Податкового кодексу), та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 Податкового кодексу.

Відповідно до статті 177 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка в грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця.

Відповідно до пункту 135.5.4 статті 135 Податкового Кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до пункту 14.1.11 статті 14 Податкового Кодексу України, безнадійна заборгованість - це заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до статті 138 Податкового Кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.10.2-138.10.4, 138.11 цієї статті та інших витрат. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142, 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, до доходів фізичної особи-підприємця включаються суми безнадійної кредиторської заборгованості, по якій минув строк давності, а до витрат - витрати, підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які пов'язані з отриманням доходів фізичної особи-підприємця від провадження господарської діяльності.

Згідно реєстраційних документів, основним видом підприємницької діяльності ОСОБА_1 є неспеціалізована оптова торгівля.

У перевіряємий період ФОП ОСОБА_1 мала господарські взаємовідносини із наступними контрагентами: ТОВ ОІЛ-ПРЕС , ТОВ СКАЙ БУД , ТОВ ОСОБА_2 ГРУП , ТОВ ОСОБА_3 ЛТД .

Між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ ОІЛ-ПРЕС (Позикодавець) 03.07.2014 року укладено угоду про надання зворотної фінансової допомоги № 03/02/14 з ТОВ ОІЛ-ПРЕС .

Згідно даних по розрахунковому рахунку ФОП ОСОБА_8, в липні 2014 року грошові кошти в сумі 470000грн. отримані нею від ТОВ ОІЛ-ПРЕС , які позикодавцю не повернуті.

Щодо зазначених господарських взаємовідносин позивача з ТОВ ОІЛ-ПРЕС колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відсутності реального характеру укладання договору з тих підстав, що відповідно до АІС Фіктивні суб'єкти підприємницької діяльності значиться наступна інформація: ТОВ ОІЛ-ПРЕС зареєстровано (перереєстровано) 29.08.2014 року в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісті зниклим особам та таким, то не мали наміру провадити фінансову-господарську діяльність або реалізовувати повноваження. Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій, ТОВ ОІЛ-ПРЕС на даний час знаходиться в стадії припинення за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2015 року, а за даними АІС Податковий блок свідоцтво платника ПДВ ТОВ ОІЛ-ПРЕС анульовано 17.06.2014 року, тобто до укладення угоди про надання зворотної фінансової допомоги від 03.07.2014 року № 03/02/14 з ФОП ОСОБА_1

В подальшому ФОП ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги № 23-1/10/14 від 23.10.2014 року, згідно якого новим кредитором за договором від 03.07.2014 року № 03/02/14 виступило ТОВ Ресторанспецторг , яким набуто право вимоги, належне Первісному кредитору ТОВ ОІЛ-ПРЕС , на суму 425 406,60 грн.

Тобто, ТОВ ОІЛ-ПРЕС , свідоцтво якого станом на момент укладання угоди про надання зворотної фінансової допомоги № 03/02/14 від 03.07.2014 року було анульовано, відступлено право Первинної кредиторської вимоги та вищезазначену угоду підписано директором товариства за закріплено печаткою за вістун ості на це повноважень.

Між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ СКАЙ-БУД (Позикодавець) укладено угоди про надання зворотної фінансової допомоги від 25.06.2014 р. № 25/01 та від 03.07.2014 р. № 03/03. Згідно розрахункового рахунку, ФОП ОСОБА_8 грошові кошти отримані від ТОВ СКАЙ-БУД у 2014 році у сумі 869340грн., які позикодавцю не повернуті.

В подальшому ФОП ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги №23-2/10/14 від 23.10.2014 року, згідно якого новим кредитором за договорами від 25.06.2014 року № 25/01 та від 03.07.2014 року №03/03 виступило ТОВ Ресторанспецторг, яким набуто право вимоги, належне Первісному кредитору ТОВ СКАЙ-БУД на суму 869 340 грн.

За даними АІС Податковий блок , свідоцтво платника ПДВ ТОВ СКАЙ БУД анульовано 10.11.2014 року за рішенням контролюючого органу. Крім того, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ ОСОБА_2 ГРУП (Позичальник) укладено угоду про надання зворотної фінансової допомоги від 03.07.2014 року №03/07/14. Згідно розрахункового рахунку, ФОП ОСОБА_8 грошові кошти отримані від ТОВ ОСОБА_2 ГРУП у липні 2014 році у сумі 23000грн., які позикодавцю не повернуті.

В подальшому ФОП ОСОБА_1 укладено Договір про відступлення права вимоги №10-1/10/14 від 10.10.2014 року, згідно якого, новим кредитором за Договором 03.07.2014 року № 03/07/14 виступило ТОВ Ресторанспецторг , яким набуто право вимоги, належне первісному кредитору ТОВ ОСОБА_2 ГРУП на суму 23 000 грн.

Згідно інформації АІС Фіктивні суб'єкти підприємницької діяльності , ТОВ ОСОБА_2 ГРУП зареєстровано (перереєстровано) 21.05.2014 року в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісті зниклим особам та таким, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

За даними АІС Податковий блок , свідоцтво платника ПДВ ТОВ ОСОБА_2 ГРУП анульовано 04.02.2015 року за рішенням контролюючого органу. Крім того, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Тобто, ТОВ ОСОБА_2 ГРУП укладались угоди за наявності запису товариства відсутності за місцезнаходженням.

Між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ ОСОБА_3 ЛТД (Позикодавець) укладено угоду про надання зворотної фінансової допомоги від 03.07.2014 року №03/02. Згідно розрахункового рахунку, ФОП ОСОБА_8 отримані від ТОВ ОСОБА_3 ЛТД у червні-липні 2014 році грошові кошти у сумі 1 922 246 грн., з яких кошти у розмірі 1 456 805 грн. були повернуті.

В подальшому ФОП ОСОБА_1 було укладено Договори про відступлення права вимоги №02/10/14 від 02.10.2014 року та №10/10/14 від 10.10.2014 року, згідно якого новим кредитором за Договором від 03.07.2014 року №03/02 відступило ТОВ Ресторанспецторг , яким набуто право вимоги, належне первісному кредитору ТОВ ОСОБА_3 ЛТД на суму 465 441 грн.

Згідно інформації АІС Фіктивні суб'єкти підприємницької діяльності , ТОВ ОСОБА_3 ЛТД зареєстровано (перереєстровано) 04.06.2014 року в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісті зниклим особам та таким, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Також, за даними АІС Податковий блок , свідоцтво платника ПДВ ТОВ ОСОБА_3 ЛТД (код 39126688) анульовано 05.08.2014 року. Крім того, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій внесено запис про відсутність підтвердження відомостей щодо зазначеного суб'єкта господарювання.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 статті 3 вищезазначеного Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Пунктом 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів вважає, що перевірка висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства має відбуватись шляхом встановлення обставин реальності здійснення господарських операцій через дослідження наявних належних та допустимих доказів.

Проте, реальність здійснення господарських відносин із зазначеними контрагентами не підтверджуються наявними в матеріалах копіями первинних документів, які були надані до суду як першої інстанції так і апеляційної.

Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходивши із сукупності викладених обставин справи та господарських взаємовідносин ФОП ОСОБА_8 у 2014 році з ТОВ СКАЙ БУД , ТОВ ОІЛ-ПРЕС , ТОВ ОСОБА_3 ЛТД , ТОВ ОСОБА_2 ГРУП , діяльність позивача та зазначених контрагентів не була направлена на настання реальних наслідків від здійснених господарських операцій.

Крім того, в ході перевірки контролюючим органом та судом під час розгляду справи встановлено невідповідність суми загального річного оподатковуваного доходу визначеного у Книзі обліку доходів і витрат, які отримані позивачем від ТОВ Квінт Пром , ПП Астра Фінанс , ТОВ Мосторгпоставка в розмірі 1665138,4грн. з розрахунковим рахунком платника податків, де значиться загальна сума отриманого доходу від зазначених контрагентів в розмірі 1998166,4грн., що свою чергу вказує на завищення позивачем суми доходу у розмірі 333027,69грн.

З урахування норм податкового законодавства грошові кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 поза договірними відносинами, вважаються сумою одержаного доходу та включаються до складу одержаного доходу, як доходи з інших джерел.

Перевіривши наявні письмові докази в матеріалах справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо заниження позивачем суми одержаного протягом 2014 року доходу у розмірі 1827781грн. при здійсненні господарських операцій з контрагентами ТОВ ОІЛ-ПРЕС , ТОВ СКАЙ БУД , ТОВ ОСОБА_2 ГРУП , ТОВ ОСОБА_3 ЛТД , а також занижені суми одержаного доходу у розмірі 333027,69грн., отриманих від ТОВ Квінт Пром , ПП Астра Фінанс , ТОВ Мосторгпоставка , що в свою чергу призвело до зниження позивачем суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 365358,58грн.

Щодо рішення №0000261701 від 11.01.2016 року та вимоги від 11.01.2016 року №Ф-0000271701.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року, платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. За змістом пункту 2 частини 1 статті 7 цього ж Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Відповідно до частини 3 статті 7 Закону нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

З огляду на викладене, донараховані позивачу суми грошових зобов'язань зі сплати єдиного внеску прямо залежать від суми оподатковуваного доходу позивача, і, відповідно, суми витрат для обчислення суми податку на доходи, єдиного внеску.

Оскільки перевіркою встановлено та підтверджено в ході судового розгляду заниження позивачем суми одержаного доходу, відповідно, наявні підстави для донарахування позивачу грошових зобов'язань щодо сплати єдиного внеску.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205-206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі №804/1094/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук