Головуючий у 1 інстанції - Басова Н.М.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2017 року справа №812/537/17
Приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сіваченка І.В.,
суддів Компанієць І.Д., Ястребової Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 812/537/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання висновку про перерахування надмірно сплачених грошових коштів зі сплати орендної плати за землю, -
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (далі - ПАТ "Луганськтепловоз") звернулось до суду з позовом до Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Інспекція), в якому Позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Інспекції, що втілилась у ненаданні до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про перерахування на розрахунковий рахунок ПАТ "Луганськтепловоз" (№26001010428069 МФО 321767 ПАТ "ВТБ Банк Україна") надмірно сплачених грошових коштів, які обліковуються на особистому рахунку з орендної плати юридичних осіб у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.
- зобов'язати Інспекцію з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про перерахування на розрахунковий рахунок ПАТ "Луганськтепловоз" (№26001010428069 МФО 321767 ПАТ "ВТБ Банк Україна") надмірно сплачених грошових коштів, які обліковуються на особистому рахунку з орендної плати юридичних осіб у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок (т.1 а.с.4-8).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання своїх податкових зобов'язань згідно поданої декларації до Відповідача здійснено нарахування зі сплати орендної плати за землю за період з травня 2014 року по 2016 рік включно на загальну суму 161 609,28грн. Станом на 30.01.2017 за ним рахується передплата з орендної плати за землю на загальну суму 161 609,28 грн.
Скориставшись своїм правом у відповідності до ст.ст.17,43 та п.38.7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПК України), надав до Відповідача заяву вих.№866-43 від 30.01.2017 про перерахування на розрахунковий рахунок підприємства надмірно сплачених коштів, які обліковуються на особистому рахунку з орендної плати юридичних осіб, в розмірі 100 000 грн.
В подальшому, 21.02.2017 Позивачем направлено до контролюючого органу запит №863-68 від 21.02.2017 щодо стану виконання вказаних заяв про повернення надмірно сплачених грошових коштів, однак жодної відповіді ними не отримано.
Оскільки висновки за направленими заявами не складені, відповідному органу казначейства не направлені та кошти не повернуті, Позивач вважає, що Відповідачем порушені вимоги ст. 43 ПК України, чим допущено протиправну бездіяльність.
На підставі викладеного, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення (т.1 а.с.34-35), в обґрунтування яких зазначив, що 23.03.2017 були внесені зміни в п.38.7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, згідно з якими не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. Інших доводів письмові заперечення Відповідача не містять.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в запереченнях. Додатково зазначив, що згідно п.8 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та /або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146, та п.24-1 розділу VІ Бюджетного кодексу України повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, здійснюється за погодженням з обласними військово-цивільними адміністраціями.
13.03.2017 Департамент фінансів Луганської обласної військово-цивільної адміністрації повернув Інспекції без погодження надані висновки.
Крім того, зазначив, що Позивач не довів розташування земельних ділянок на окупованій території.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 812/537/17 позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Інспекції, що втілилась у ненаданні до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про перерахування на розрахунковий рахунок ПАТ "Луганськтепловоз" (№26001010428069 МФО 321767 ПАТ "ВТБ Банк Україна") надмірно сплачених грошових коштів, які обліковуються на особистому рахунку з орендної плати юридичних осіб у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.
Зобов'язано Інспекцію з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про перерахування на розрахунковий рахунок ПАТ "Луганськтепловоз" (№26001010428069 МФО 321767 ПАТ "ВТБ Банк Україна") надмірно сплачених грошових коштів, які обліковуються на особистому рахунку з орендної плати юридичних осіб у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.
Постанова мотивована тим, що позивач виконав всі вимоги податкового законодавства та набув права на повернення надмірно сплачених грошових коштів зі сплати орендної плати за землю юридичних осіб у розмірі 100 000 грн. Також судом першої інстанції зазначено, що Інспекція вимоги ст.43 ПК України не виконала, чим допустила протиправну бездіяльність.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що висновки суду першої інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові щодо протиправної бездіяльності Інспекції, суперечать положенням ст. 43 ПК України, Порядку №1146, п. 24-1 Розділу VI Бюджетного кодексу України, а оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам ст. 159 КАС України ще й в частині всебічного з'ясування обставин справи.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судами встановлено і це не оскаржується сторонами, що позивач - Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (код ЄДРПОУ 05763797) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 18 червня 2003 року, що підтверджується інформацією зазначеною у виписці з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.10).
Позивач є платником податків та перебуває на обліку в контролюючих органах з 09.07.1993 за №5584/15 (а.с.11).
23.06.2015 зареєстровані зміни №1 до Статуту ПАТ "Луганськтепловоз", згідно з якими місцезнаходження Товариства зазначено: Україна, 93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б (т.1 а.с.17).
У строковому користуванні (на 49 років) Позивача знаходиться земельна ділянка загальною площею 0,6374 га, яка розташована у м. Луганську по вул. Фрунзе, 107-11, кадастровий номер земельної ділянки: 4410100000:02:028:0162.
Вказані обставини підтверджуються копіями: нотаріально посвідченого договору оренди землі від 07.11.2011, акту приймання-передачі земельної ділянки 2011 року, акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 13.09.2011, плану-схеми земельної ділянки та розрахунку розміру орендної плати (т.2 а.с.98-109).
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
Отже з 14 квітня 2014 року на території Луганської області розпочалась антитерористична операція, яка не завершилась до теперішнього часу.
Позивач у відповідності до вимог ПК України у період з травня 2014 року по грудень 2016 року своєчасно сплачував орендну плату за землю на загальну суму 161 609,28 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, звітних та уточнюючих податкових декларацій та інтегрованою карткою платника зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб (т.1 а.с.61-249, т.2 а.с.1-30, т.2 а.с.65-78).
З матеріалів справи вбачається, що Позивач скористався наданим податковим законодавством правом на повернення надміру сплаченого земельного податку юридичних осіб і 30 січня 2017 року подав Відповідачу заяву вих.№866-43 від 30.01.2017 про перерахування на розрахунковий рахунок підприємства надмірно сплачених коштів, які обліковуються на особистому рахунку з орендної плати юридичних осіб, в розмірі 100 000 грн. (т.1 а.с.18).
Факт отримання Відповідачем вказаної заяви підтверджується копією Журналу вхідної кореспонденції Жовтневого відділення Луганської ОДПІ за 2017 рік (т.2 а.с.84-86).
В подальшому, 21.02.2017 Позивачем направлено до контролюючого органу запит №866-68 від 21.02.2017 щодо стану виконання вказаних заяв про повернення надмірно сплачених грошових коштів (т.1 а.с.19), який також був отриманий Відповідачем (т.2 а.с.79-83).
При цьому, ані будь-якої відповіді, ані висновку про перерахування на розрахунковий рахунок підприємства надмірно сплачених коштів, які обліковуються на особистому рахунку з орендної плати юридичних осіб, Відповідач не надав.
Аналізуючи вказані вище обставини, правовідносини, що виникли між сторонами, та норми ПК України, колегія суддів доходить висновку про те, що Відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненадання висновку про перерахування надмірно сплачених грошових коштів зі сплати орендної плати за землю з наступних підстав.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу п.1 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності; не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи; надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом; оприлюднювати на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, перелік уповноважених осіб контролюючого органу та переданих таким особам функцій у випадках, передбачених цим Кодексом; вносити до інформаційних баз даних інформацію з документів, отриманих від платників податків у паперовій формі, а також інформацію про взаємодію з платниками податків, отриману в іншій формі. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові (службові) особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.
Статтею 20 ПК України передбачені права контролюючих органів.
01.01.2017 набрав чинності Закон України від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", згідно з яким підрозділ 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України було доповнено пунктом 38.7 у наступній редакції:
"Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.
Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню".
В подальшому вказана норма була змінена Законом України від 23.03.2017 № 1989-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні". Вказані зміни набули чинності 15.04.2017.
Оскільки Позивач подав заяву про повернення надміру сплаченої орендної плати за землю юридичних осіб 30.01.2017, тому до правовідносин, що виникли між сторонами, застосовуються норми ПК України в редакції саме від 21.12.2016, які набули чинності 01.01.2017.
Право на повернення надміру сплачених сум податків та зборів також закріплено в п.17.1 ст.17 ПК України.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені регулюються статтею 43 ПК України.
Згідно вказаної норми, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Процес повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень ст.ст. 43, 102 ПК України, ч.2 ст. 45 та ч.2 ст. 78 БК України регламентується Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015 №1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124 (далі - Порядок №1146).
Аналізуючи обидві норми ПК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що Позивач набуває права на повернення надмірно сплаченого податку за таких умов:
земельні ділянки повинні бути розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію;
відсутність у такого платника податкового боргу;
подання платником податків заяви про таке повернення в довільній формі протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми із зазначенням напряму перерахування коштів.
Як вже було зазначено раніше, у строковому користуванні Позивача знаходиться земельна ділянка, яка розташована у м. Луганську, що підтверджується правовстановлюючими документами.
17 березня 2015 року Верховна Рада України прийняла Постанову №254-VІІІ "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями".
Згідно вказаної Постанови, визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Статтею 1 Закону України від 16.09.2014 № 1680-VII "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" передбачено, що тимчасово, на три роки з дня набрання цим Законом чинності, запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України.
У пункті 1 Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 №252-VІІІ "Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування" зазначено, що до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї Постанови, що відповідає Мінському меморандуму від 19 вересня 2014 року.
Враховуючи викладене, місто Луганськ географічно входить до населених пунктів, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї Постанови, а тому належить до тимчасово окупованих територій.
Позивач у строки, визначенні ПК України (протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми), подав у довільній формі заяву №866-43 від 30.01.2017 про повернення надміру сплаченої орендної плати за землю юридичних осіб на суму 100 000 грн. за період з травня 2014 року по грудень 2016 року відповідно з зазначенням напряму перерахування надмірно сплачених грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства, який відкритий в банківській установі, розташованої на контрольованій території.
Також у Позивача відсутній податковий борг, що підтверджується довідками про відсутність заборгованості із податків, зборів, платежів, що контролюються органами ДФС (т.1 а.с.20,63, т.2 а.с.96).
З урахуванням викладеного, Позивач виконав всі вимоги податкового законодавства та набув права на повернення надмірно сплачених грошових коштів зі сплати орендної плати за землю юридичних осіб у розмірі 100 000 грн.
Отримавши таку заяву Позивача, Відповідач не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви повинен був підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, як передбачено ст. 43 ПК України.
Однак, Інспекція вимоги ст. 43 ПК України не виконала, чим допустила протиправну бездіяльність.
Належним захистом порушених прав Позивача буде саме зобов'язання Відповідача з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про перерахування на розрахунковий рахунок ПАТ "Луганськтепловоз" надмірно сплачених грошових коштів, які обліковуються на особистому рахунку з орендної плати юридичних осіб у розмірі 100 000 грн.
Доводи відповідача про те, що п.8 Порядку №1146 передбачено погодження таких висновків з відповідними місцевими фінансовими органами, а згідно з п.24-1 розділу VІ Бюджетного кодексу України таке погодження необхідно отримати від Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, яка листом від 13.03.2017 №03/01-20-461 повернула без погодження висновки, надіслані Інспекцією, є недоречними.
Згідно наданої копії листа Департаменту фінансів Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 13.03.2017 №03/01-20-461 вбачається, що висновки повернуті без погодження у зв'язку з тим, що на той час Департаменту фінансів не надані повноваження щодо погодження висновків на повернення коштів згідно з п. 24-1 розділу VІ Бюджетного кодексу України (т.2 а.с.87).
Вказані обставини не можуть ставитись в залежність виконання вимог ст. 43 ПК України Інспекцією, оскільки доказів тому, що взагалі ці висновки щодо повернення Позивачу надмірно сплачених грошових коштів Відповідачем підготовлені, представник відповідача суду не надав.
А крім того, зі змісту вказаного листа неможливо встановити про які саме висновки і відносно яких саме підприємств іде мова.
Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що вимоги Позивача законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 812/537/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання висновку про перерахування надмірно сплачених грошових коштів зі сплати орендної плати за землю - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя І.В.Сіваченко
Судді І.Д.Компанієць
Л.В.Ястребова
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2017 |
Оприлюднено | 15.12.2017 |
Номер документу | 70894041 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Васильєва Ірина Анатоліївна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Васильєва Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні