КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/3106/17 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.
У Х В А Л А
Іменем України
06 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НК МАГІСТРАЛЬ до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю НК МАГІСТРАЛЬ звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку товариство з обмеженою відповідальністю НК МАГІСТРАЛЬ має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 4 185 654,00 грн. на підставі поданого товариством з обмеженою відповідальністю НК МАГІСТРАЛЬ 17.09.2016 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2015 року;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку товариство з обмеженою відповідальністю НК МАГІСТРАЛЬ має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року на 4 185 654,00 грн. - величину недоврахованого від'ємного значення податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року від 17.09.2016 року та відобразити відповідне збільшення у Витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання постановою у даній справі законної сили;
- присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю НК МАГІСТРАЛЬ понесені ним судові витрати.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 17 липня 2015 року ТОВ НК Магістраль подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року №9151310143, в якій задекларовано значення рядка 24 в сумі ПДВ 49 155 грн. і значення рядка 31 в сумі ПДВ 47 975 грн.
17 вересня 2016 року ТОВ НК Магістраль подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому було, зокрема, уточнено показник суми від'ємного значення ПДВ за червень 2015 року (рядок 21 уточнюючого розрахунку).
Прийняття вказаного уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість підтверджується Квитанцією №2, яка була отримана ТОВ НК МАГІСТРАЛЬ .
Згідно вказаного уточнюючого розрахунку (рядок 21) сума від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду складає 4 282 784,00 грн.
З метою визначення суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ НК МАГІСТРАЛЬ 31.10.2016 року подало запит №31380068 щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні.
31 жовтня 2016 року позивач отримав витяг з системи електронного адміністрування ПДВ №31380068 щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якому у рядку Суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не відображені суми, що декларувались в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року від 17.09.2016 року, в якому було, зокрема, уточнено показники суми від'ємного значення ПДВ.
Згідно строки 7 вказаного витягу сума від'ємного значення, на яку збільшується показник УНакл. складає - 97 130,00 грн., що дорівнює сумі значень рядків 24 (49 155,00 грн.) та 31 (47 975,00 грн.) податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від 17.07.2015 року.
На думку позивача, в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не врахована сума від'ємного значення, що зараховується до наступного звітного (податкового) періоду згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року від 17.09.2016 року в розмірі 4 185 654,00 грн., тобто за поданим позивачем уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2015 року коригування від'ємних значень у системі електронного адміністрування податку на додану вартість не відбулось.
ТОВ НК МАГІСТРАЛЬ 22.11.2016 року листом №21-11/16-1 звернулося до Державної фіскальної служби України з вимогою збільшити в системі електронного адміністрування ПДВ суму податку, на яку платник податку на додану вартість ТОВ НК МАГІСТРАЛЬ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі поданого ТОВ НК МАГІСТРАЛЬ уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2015 року.
За результатами розгляду вказаного листа Державна фіскальна служба України повідомила, що згідно з базами даних ДФС 17.07.2015 року ТОВ НК Магістраль подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року № 9151310143, в якій задекларовано значення рядкам 24 в сумі ПДВ 49 155 грн. і значення рядка 31 в сумі ПДВ 47 975 грн., та, як наслідок, в СЕА показник формули сума В3 становить 97130 гривень.
Зважаючи на викладене, сума від'ємного значення по уточнюючому розрахунку, наданому 17.09.2016 року до декларації за червень 2015 року у розмірі 4 233 629 грн., не відображена в СЕА, у зв'язку з тим, що не підпадає під норми пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, оскільки збільшення показників формули відбулось разово 05.08.2015 року.
Враховуючи вищенаведене позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі ПДВ) визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , що набрав законної сили з 01.01.2015 року.
Згідно пунктами 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції до 29.07.2015) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Пунктом 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200 1 цього Кодексу.
За змістом приписів пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції до 29.07.2015) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:
SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:
SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;
SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;
SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків. Система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.
Відповідно до визначення, закріпленого у пункті 2 Порядку №569 рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
Згідно із п. 3 Порядку №569 періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством.
Відповідно до п. 5 Порядку № 569 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника податку надсилає Казначейству. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р., - 1 лютого 2015 року).
29 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 16.07.2015 №643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", відповідно до якого всі складові формули, визначені приписами пунктами 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, на третій робочий день після набрання чинності цим Законом дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 01.07.2015 року (пункт 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України). Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 01.07.2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 01.07.2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу.
Згідно пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема відповідно до п. 4:
до 31.07.2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).
Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.
Згідно з пунктом 9-2 Порядку №569 після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку:
1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення;
2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними.
Згідно пункту 10 Порядку №569 ДФС:
1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі;
2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.
Колегією суддів встановлено, що 30.07.2015 року ДФС України на своєму офіційному сайті оприлюднила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість від 16.07.2015 №643-VIII з удосконалення СЕА, в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:
з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ( СУМА Накл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників СУМА НаклОтр, СУМА Митн та СУМА НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року;
протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) сума СУМА Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:
суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;
на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ( СУМА Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.
При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:
починаючи з 04 серпня 2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою СУМА Накл.
Планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:
- починаючи з 04.08.2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою СУМА Накл.;
- до 20.08.2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ( СУМА Накл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за II квартал 2015 року.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач після початку роботи системи електронного адміністрування ПДВ у штатному режимі на постійній основі, отримавши 17.09.2016 року поданий позивачем уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року, в якому був уточнений показник суми від'ємного значення ПДВ (рядок 21 уточнюючого розрахунку), не забезпечив відображення цього показника у системі електронного адміністрування ПП
Водночас, прийняття вказаного уточнюючого розрахунку підтверджується квитанцією №2 від 17.09.2016 року.
Доводи ДФС України, викладені у направленому позивачу листі від 23.12.2016 року №27863/6/99-99-12-03-01-15, про те, що реєстраційна сума в системі електронного адміністрування може бути збільшена на суму від'ємного значення, що задекларована позивачем виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, та не підлягає перерахунку у зв'язку з подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків, суперечать закону, з огляду на наступне.
За змістом підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.
Відповідно до п. 1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Встановлено, що позивачем було виявлено таку помилку у податковій декларації та на виконання ст. 50 Кодексу було подано уточнюючий розрахунок у встановлені Кодексом строки.
До податкової звітності з податку на додану вартість згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23 вересня 2014 року № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 13), належать:
податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;
уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;
розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України. .
Отже, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період червень 2015 року, поданого TOB НК МАГІСТРАЛЬ 17.09.2016 року до контролюючого органу є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому позивачем показники (зокрема рядку 24) мали бути враховані відповідачем при автоматичному збільшенні суми, на яку TOB НК МАГІСТРАЛЬ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 4 282 784,00 грн.
Слід зазначити, що згідно статті 1 Протоколу 1 кожна юридична особа має право на мирне володіння. своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке втручання в гарантовані права не буде правильним.
Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади/рішення Європейського суду у справі Wiggins v.Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Спорронг і Лоннрот проти Швеції (23 вересня 1982 p.), суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу (Лист Верховного Суду України від . 01.07.2013 р. "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про протиправну бездіяльності Державної фіскальної служби України, яка полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку ТОВ НК МАГІСТРАЛЬ має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі поданого ТОВ НК МАГІСТРАЛЬ 17.09.2016 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених за червень 2015 року..
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують .
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: Я.Б.Глущенко
С.Б.Шелест
Повний текст ухвали виготовлено 11.12.2017 року.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2017 |
Оприлюднено | 14.12.2017 |
Номер документу | 70894208 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні