Ухвала

від 05.12.2017 по справі 813/1170/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/8459/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулид Р.М., Улицького В.З.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

представників апелянта ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Еней на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі № 813/1170/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еней до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16.03.2017 № 13291380418-0185, якою на ТзОВ Еней накладено штраф в розмірі 320 000 грн на підставі абз.у 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що оскаржувана постанова винесено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки керівником товариства не було створено перешкод у доступі перевіряючих осіб для проведення перевірки тому, що під час перевірки керіником товариства був ОСОБА_1, котрого було обрано згідно до протоколу зборів засновників від 23.05.2016, а не ОСОБА_5, як зазначили посадові особи відповідача.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що на 20.02.2017 момент проведення перевірки директором ТзОВ Еней був ОСОБА_1, а не ОСОБА_5 і ніхто ОСОБА_1 не повідомляв про проведення перевірки.

Представники апелянта в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та надали пояснення, просять апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представники відповідача заперечили щодо задоволення та надали пояснення. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області Теслі Б.І. від 02.02.2017 у справі № 460/461/17 призначено проведення перевірки щодо додержання трудового законодавства суб'єктами господарювання, реалізації державної політики у сферах: промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, а також при укладенні трудових відносин з суб'єктами господарювання, зокрема із ТзОВ Еней .

Перевірка зумовлена досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016140350001579 від 19.10.2016 за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України (а.с. 106-109).

20.02.2017 головні державні інспектори ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі наказу від 17.02.2017 № 0379-П та направлення від 17.02.2017 № 0378, спільно з оперуповноваженими Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прибули за адресою: Львівська область, м. Яворів, вул. Л.Українки, 47 з метою проведення позапланової перевірки дотримання ТзОВ Еней вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

Службових осіб до перевірки допущено не було, про що цього ж числа складено відповідний акт, підписаний всіма вищевказаними особами.

Також ГУ Держпраці у Львівській області складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 13291380418 від 20.02.2017, в якому на стор.14 відображено факт недопуску посадових осіб до проведення перевірки. (а.с. 9-13)

06.03.2017 керівника ТзОВ Еней повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу відбудеться 14.03.2017 в приміщенні ГУ Держпраці у Львівській області (а.с. 16), який за клопотанням представника ТзОВ Еней ОСОБА_10 було відкладено на 16.03.2017 для надання додаткових пояснень.

16.03.2017 на підставі акту перевірки № 13291380418 від 20.02.2017 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Львівській області прийнято постанову №13291380418-0185, якою на ТзОВ Еней на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 320 000 грн. (а.с. 21)

Вважаючи що така постанову прийнято з порушенням позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що станом на 20.02.2017 керівником ТзОВ Еней був ОСОБА_5, а не ОСОБА_1, оскільки відомості із Єдиного держаного реєстру про керівника ТзОВ Еней де зазначений ОСОБА_5 є належним і допустимим доказом в розумінні частини 4 ст. 70 КАС України, а тому встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що у зв'язку із не допуском ТзОВ Еней посадових осіб ГУ Держпраці у Львівській області до проведення перевірки, позивач перешкодив відповідачу у здійсненні ним функцій державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, передбачених ст. 265 КЗпП України.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2013 № 390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 за № 1291/21603, затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Відповідно до пункту 3 Порядку підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку.

Відповідно до пункту 7 Порядку за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Керуючись наведеними вище нормами 20.02.2017 уповноваженні особи на підставі відповідного наказу та направлення, спільно з оперуповноваженими Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прибули за адресою: Львівська область, м. Яворів, вул. Л.Українки, 47 з метою проведення позапланової перевірки дотримання ТзОВ Еней вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

Однак перевірка не була проведена, оскільки керівник ТзОВ Еней ОСОБА_5 не допустив уповноважених посадових осіб відповідача до проведення такої.

Факт недопуску зафіксовано у акті, складеному власноручно головним державним інспектором ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_6 цього ж числа у приміщенні Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області.

Акт підписано всіма вказаними особами вище, які прибули за місцем здійснення ТзОВ Еней господарської діяльності.

Згідно допиту в якості свідків в суді першої інстанції головного державного інспектора Курій О.В. та оперуповноважені Яворівського ВП ОСОБА_8, ОСОБА_9 встановлено, що вони прибули на ринок Еней , який розташований у м. Яворів і є єдиним ринком з такою назвою. Ринок Еней розташований по вул. Л.Українки, 47 і є місцем здійснення господарської діяльності ТзОВ Еней .

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили факт не допуску головних державних інспекторів до проведення перевірки директором ТзОВ Еней ОСОБА_5, особу якого було ідентифіковано зі слів працівників ринку. Вказана обставина відображена у акті про не допуск від 20.02.20217.

Однією з підстав скасування оскаржуваної постанови позивач і в позовній заяві, і в апеляційній скарзі зазначає, що на час проведення перевірки, а саме 20.02.2017, директором/керівником ТзОВ Еней являється ОСОБА_1, а не ОСОБА_5.

Однак на переконання колегії суддів та згідно представлених доказів такі покликання є безпідставними.

В апеляційній скарзі зазначено, що ОСОБА_1 був призначений на посаду директора ТзОВ Еней згідно з протоколом № 2 Загальних зборів засновників ТзОВ Еней від 23.05.2016.

Але відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1 станом на 20.02.2017 керівником та підписантом ТзОВ Еней (код ЄДРПОУ 20793882), місцезнаходження юридичної особи Львівська область, м. Яворів, вул. Л.Українки, 47, значиться ОСОБА_5.

Відповідно ч. 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі:

1) відповідних заяв про державну реєстрацію;

2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій;

3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

Відповідно до п. 8,10,13 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:

- перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв'язку з державною реєстрацією;

- місцезнаходження юридичної особи;

- відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на зазначене та керуючись наведеними нормами суд апеляційної інстанції вважає, що інформація внесена до Єдиного державного реєстру є достовірною і дає підстави вважати, що на момент проведення перевірки керівником та підписантом ТзОВ Еней є ОСОБА_5.

Крім цього, як зазначив суд першої інстанції, що відповідно до ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою перевірки дотримання позивачем ст.24 КЗпП України ГУ Держпраці у Львівській області 19.06.2017 звернулося до ГУ ДФС у Львівській області за наданням інформації про те, чи подавалось ТзОВ Еней в продовж 2016 року, січня-лютого 2017 року повідомлення про прийняття на роботу працівника ОСОБА_1.

20.06.2017 за №151/9/18-0015/597 на вказаний запит Яворівським відділенням Городоцької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області надано відповідь відсутність такого повідомлення на вказаного працівника у запитувані періоди.

Також потрібно зазначити, що до Головного управління ДФС у Львівській області Управлінням був надісланий запит про надання інформації стосовно директора ТзОВ Еней у період з січня 2016 року по лютий 2017 року. На даний запит Управління отримало відповідь від 15.11.2017 року № 20753/10/13-01-13-02-13, у якій зазначено - звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з січня 2016 року по лютий 2017 року підписував керівник - ОСОБА_5, а з березня 2017 року по даний час - керівник - ОСОБА_1.

Таким чином, всі офіційні документи, які були долучені до матеріалів справи Управлінням, свідчать про те, що 20.02.2017, на момент перевірки, керівником ТзОВ Еней був ОСОБА_5.

При цьому колегія суддів критично ставиться до копі протоколу № 2 Загальних зборів засновників ТзОВ Еней від 23.05.2016, на підставі якого, як стверджують представники апелянта, ОСОБА_1 почав виконувати обов'язки директора на переконання колегії суддів не може бути належним доказом, оскільки з вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_11 на цьому протоколі запису видно, що нотаріусом не перевірялись факти, зазначені в документі, а 28.02.2017 було засвідчено справжність підпису ОСОБА_12, який зроблено присутності нотаріуса, що засвідчує створення документу вже після проведення перевірки.

З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що такими нотаріальними діями апелянт намагався зняти з себе відповідальність за не допуск уповноважених осіб до проведення перевірки.

На обґрунтованість своїх вимог представником апелянта під час апеляційного розгляду долучено копію відомостей на виплату грошей за 1-шу половину 2016 року по 2-гу половину серпня 2016 року в яких зазначено що за 1-шу половину 2016 року ОСОБА_5 виплачено - 1376, 97 грн, ОСОБА_1 - 444, 87 грн. В наступних відомостях починаючи з 2-гої половини травня 2016 по 2-гу половину серпня 2016 року містяться відомості щодо виплати грошей лише ОСОБА_1, що на думку представників апелянта підтверджує, що з 23.05.2016 саме ОСОБА_1 виконував обов'язки керівника ТзОВ Еней .

Однак на переконання колегії суддів ці відомості не можуть належним чином підтвердити на якій саме посаді перебував ОСОБА_1, оскільки в них відображено лише період, табельні номери, прізвище, ім`я, по батькові, суму та підпис одержувача без зазначення займаної посади.

Також представниками апелянта було долучено до матеріалів справи копії книг нарахування заробітної плати, з яких також не можливо встановити на якій посаді перебував ОСОБА_1 під час проведення перевірки.

Крім цього, неаргументованими є доводи апелянта щодо порушення порядку накладення штрафної санкції. Зокрема, механізм накладення фінансових санкцій у вигляді штрафу визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, що затверджений постановою КМ України № 509 від 17.07.2013 (із змінами внесеними згідно постанови КМ Українии № 55 від 03.03.2016).

Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформленім трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Згідно матеріалів справи штраф був накладений першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_13, а підставою для накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про працю був акт перевірки відповідного суб'єкта господарювання.

Відповідно до пунктів 3-7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обгрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держпраці. його заступниками, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляд.

Колегія суддів зазначає, що Акт перевірки був складений 20.02.2017. 02.03.2017 року керівником було прийнято рішення про призначення справи до розгляду (тобто протягом 10 днів). 06.03.2017 ТзОВ Еней було надіслано виклик для розгляду справи, розгляд справи призначено на 14.03.2017, тобто повідомлення про розгляд справи надіслано за п'ять днів до дати розгляду За клопотанням представника ОСОБА_10 розгляд справи було відкладено на 16.03.2017для надання додаткових пояснень. 16.03.2017 винесено постанову про накладення штрафу. Тобто, справу розглянуто з дотриманням п'ятнадцятиденного строк) з дня прийняття рішення про її розгляд.

Щодо визначення розміру штрафу то суд апеляційної інстанції вважає за потрібне зазначити наступне.

При визначенні розміру штрафу відповідач керувався вимогами ст.. 265 КЗпП України. Зокрема, абз. 6 цієї статті передбачає, що недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні передбачає фінансову санкцію - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Згідно абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Абзац другий передбачає відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.

Як слідує із змісту ухвали слідчого судді Яворівського районного суду від 02.02.2017 предметом позапланової перевірки ТзОВ Еней було питання укладення трудових відносин (тобто чи укладенні трудові договори з працівниками), яке у зв'язку із діями суб'єкта господарювання, залишилось не вивченим.

Беручи до уваги наведене розмір штрафу в постанові про накладення фінансової санкції встановлено правомірно в розмірі 320 000 грн.

Крім цього апелянт вважає, що не можливо було провести перевірку 20.02.2017, оскільки відповідно до колективного договору підприємства, 20.02.2017 року був вихідним для підприємства днем.

Однак слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , яка ратифікована Законом України № 1985-IV (1985-15) від 08.09.2004 інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції. Тобто та обставина, що відповідно до колективного договору підприємства, 20.02.2017 року був вихідним для підприємства днем, не має жодного юридичного значення для інспектора. Із акту, який підписаний інспекторами Управління і представниками поліції слідує, що 20.02.2017 року не допустив до проведення перевірки інспектора саме директор ТзОВ Еней ОСОБА_5, який був на робочому місці.

Суд апеляційної інстанції з системного аналізу законодавчих положень та обставин справи приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач при здійсненні перевірки та приймаючи постанову про накладення штрафу від 16.03.2017 № 13291380418-0185 діяв в межах наданих йому повноважень з підстав встановлених чинним законодавством.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еней залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі № 813/1170/17 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Р. М. Гулид В. З. Улицький

Повний текст ухвали складено 11 грудня 2017 року