Ухвала

від 07.12.2017 по справі 802/1646/17-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1646/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

07 грудня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача - Кобця Р.Ю., який діє на підставі довіреності

представників відповідача - Данилевича Л.М., Котика В.В., які діють на підставі довіреностей

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНТЕА" до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вінницька обласна державна адміністрація Вінницької області, Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня, Вінницька обласна рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНТЕА" звернулось з адміністративним позовом до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні та Вінницької обласної ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року позовні вимоги ТОВ "ВІНТЕА" задоволено в повному обсязі.

Зокрема: визнано протиправною бездіяльність Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області щодо невиконання вимог положень рішення 7 сесії обласної Ради 6 скликання від 28 жовтня 2011 року № 220 "Про порядок передачі в оренду майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області" в частині не здійснення звернення до Вінницької обласної ради із заявою про продовження строку дії Договору № 1-н оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області від 15.09.2014 року; зобов'язано Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області звернутися до Вінницької обласної ради із заявою про продовження строку Договору № 1-н оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області від 15.09.2014 року в порядку, визначеному п. 3.6 Додатку до рішення 7 сесії обласної Ради 6 скликання від 28 жовтня 2011 року № 220 "Про порядок передачі в оренду майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області".

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт, просить скасувати постанову суду від 31 жовтня 2017 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, наголошуючи, при цьому, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення.

В судовому засіданні представники відповідача вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував та просив останню залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Треті особи явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Враховуючи, що участь уповноважених представників третіх осіб в судовому засіданні не визнавалась судом обов'язковою, судова колегія ухвалила здійснювати розгляд справи за даної явки сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія в ході перевірки матеріалів справи та здійснення аналізу вірності застосування судом першої інстанції норм законодавства на підставі встановлених фактичних обставин справи, вважає, що апеляційна скарга Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.09.2014 року між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНТЕА" було укладено Договір № 1-н оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області.

Відповідно до умов Договору оренди позивач прийняв у строкове платне користування Приміщення № 1,2,3,4,5,7,8,9,10, які знаходяться у господарському корпусі (літ. Б), загальною площею 292,90 кв.м., розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, б. 108.

Пунктом 11 Договору сторони погодили, що строк його дії складає два роки та одинадцять місяців, тобто з 15.09.2014 року до 15.08.2017 року.

Пунктом 11.5 Договору оренди встановлено, що останній може бути подовжений у порядку, визначеному Органом управління майном.

17.05.2017 року ТОВ "ВІНТЕА" звернулось до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, голови Вінницької обласної ради та до Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні (як балансоутримувача) з відповідним клопотанням про продовження строку дії договору оренди, укладеного 15.09.2014 року.

Листом № 01-03-07/1099 від 08.08.2017 року Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області повідомило позивача про відсутність підстав для продовження строку дії Договору оренди, укладеного 15.09.2014 року. Зокрема, відповідач, зазначив про факт неподання ТОВ "ВІНТЕА" належних документів, необхідних для продовження строку дії Договору, посилаючись при цьому також і на лист Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації від 26.06.2017 року № 01-11-05/1651, яким надані рекомендації щодо відмови в продовжені строку дії вказаного договору оренди.

В подальшому, листом № 01-03-01/1130 від 16.08.2017 року Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області повідомило позивача про припинення Договору оренди у зв'язку із неподанням ТОВ "ВІНТЕА" належних документів, передбачених Порядком щодо продовження договору оренди на новий термін, та на підставі висновків Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації.

Незгода позивача із такими діями відповідача зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спірні питання та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, в ході реалізації свого права на продовження строку дії договору оренди від 15.09.2014 року, виконано усі необхідні вимоги, передбаченні рішенням 7 сесії обласної Ради 6 скликання від 28.10.2011 року № 220 "Про порядок передачі в оренду майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області" .

При цьому, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, виходив з того, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Аналогічна норма міститься в ст. 4 КАС України, згідно якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні Zand v. Austria від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатись "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Як встановлено з матеріалів справи позивач оскаржує відмову Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької обласної ради у продовжені строку дії Договору оренди, укладеного між сторонами 15.09.2014 року.

Тобто, спірні відносини виникли між сторонами з приводу оренди комунального нерухомого майна.

Так, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 287 ГК України визначено, що орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищенаведене, господарські суди на загальних підставах вирішують, зокрема, спори, пов'язані з орендою державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), у тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що в даному випадку правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права та підстав набуття права користування майном, а саме - права оренди нерухомого майна.

При цьому, Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької обласної ради, як власник комунального нерухомого майна, вільне у виборі суб'єкта щодо надання йому цього права в порядку, встановленому законом, а відтак жодних владних управлінських функцій не здійснювало.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.10.2013 року (справа № 21-345а13) та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.11.2015 року (справа № К/800/33049/13).

За таких обставин, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору порушена підсудність позовних вимог, які мали б бути вирішенні судом в порядку господарського судочинства. Тобто даний спір підлягає вирішенню господарським судом Вінницької області.

Пункт 1 частини 1 статті 157 КАС України, передбачає, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНТЕА" до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вінницька обласна державна адміністрація Вінницької області, Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня, Вінницька обласна рада, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 14 грудня 2017 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.