Постанова

від 11.04.2018 по справі 802/1646/17-а

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року

м. Київ

Справа 802/1646/17-а (К/9901/3461/17)

Провадження № 11-240апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Саприкіної І.В.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВІНТЕА на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Мельник-Томаненко Ж.М., Ватаманюка Р.В., Сторчака В.Ю. від 07 грудня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІНТЕА до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, треті особи: Вінницька обласна державна адміністрація, Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня, Вінницька обласна рада, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ВІНТЕА (далі - ТОВ ВІНТЕА ) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області щодо невиконання вимог положень рішення 7 сесії обласної Ради 6 скликання від 28 жовтня 2011 року № 220 Про порядок передачі в оренду майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області в частині не здійснення звернення до Вінницької обласної ради із заявою про продовження строку дії Договору № 1-н оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області від 15 вересня 2014 року.

- зобов'язати Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області звернутися до Вінницької обласної ради із заявою про продовження строку Договору № 1-н оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області від 15 вересня 2014 року в порядку, визначеному п. 3.6 Додатку до рішення 7 сесії обласної Ради 6 скликання від 28 жовтня 2011 року № 220 Про порядок передачі в оренду майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області .

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на момент постановлення вказаної ухвали, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Суд зазначив, що спір між сторонами повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

27 грудня 2017 року ТОВ ВІНТЕА звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року, оскільки вважає, що за своїм характером цей спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 січня 2018 року відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року вказану вище справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 6 ст. 346 КАС України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон № 2147-VIII), оскільки учасник справи оскаржує рішення апеляційної інстанції з підстави порушення правил предметної юрисдикції.

Як убачається з матеріалів справи, 15 вересня 2014 року між ТОВ ВІНТЕА та Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області укладено Договір № 1-н оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області. Строк дії цього договору до 15 серпня 2017 року.

17 травня 2017 року ТОВ ВІНТЕА звернулось до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, голови Вінницької обласної ради та до Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні (як балансоутримувача) з клопотанням про продовження строку дії договору оренди, укладеного 15 вересня 2014 року.

Листом від 08 серпня 2017 року № 01-03-07/1099 Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області повідомило позивача про відсутність підстав для продовження строку дії цього договору, оскільки ТОВ ВІНТЕА не надало належних документів. Крім того відповідач зазначив і про лист Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації від 26 червня 2017 року № 01-11-05/1651, яким надані рекомендації щодо відмови в продовжені строку дії вказаного договору оренди.

В подальшому листом від 16 серпня 2017 року № 01-03-01/1130 Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області повідомило позивача про припинення згаданого Договору оренди у зв'язку із неподанням ТОВ ВІНТЕА належних документів, передбачених Порядком щодо продовження договору оренди на новий термін, та на підставі вказаних вище висновків Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації.

Такі обставини стали підставою для звернення ТОВ ВІНТЕА до суду з відповідним адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи щодо оскарження судового рішення апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, Вінницький апеляційний адміністративний суд виходив з того, що заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки у цих правовідносинах відповідач не здійснював владні управлінські функції, а виступав як власник комунального нерухомого майна, а тому такий спір підлягає розгляду за нормами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України, у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції).

Відповідно до ч. 2 ст. 4. п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України в указаній редакції).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом із тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Суд установив, що ТОВ ВІНТЕА оскаржує відмову відповідача у продовженні строку дії договору оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області. Тобто Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області в цих правовідносинах виступає орендодавцем (органом, уповноваженим управляти майном, яке перебуває у комунальній власності), що лежить поза межами публічно-правових відносин.

Відповідно до ст. 1 ГПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (…) мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно п. 1 ч.1 ст.12 ГПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, підвідомчі господарським судам.

Отже, позовні вимоги ТОВ ВІНТЕА слід розгляди у порядку господарського судочинства, оскільки спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, а стосується захисту його приватних інтересів.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Занд проти Австрії (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін судом, встановленим законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів .

Беручи до уваги наведене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що зазначена категорія спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів, і вважає обґрунтованим висновок Вінницького апеляційного адміністративного суду про закриття провадження в цій справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 349 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВІНТЕА на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Саприкіна

Судді:

Н.О. Антонюк Л.М.Лобойко

С.В.Бакуліна Н.П. Лященко

В.В.Британчук О.Б. Прокопенко

Д.А. Гудима Л.І. Рогач

В.І. Данішевська О.М. Ситнік

О.С. Золотніков О.С. Ткачук

О.Р.Кібенко В.Ю. Уркевич

В.С. Князєв О.Г. Яновська