Постанова

від 04.12.2017 по справі 910/8087/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2017 р. Справа№ 910/8087/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Руденко М.А.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Войцеховський О.В. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Демченко О.В. - за належним чином оформленою довіреністю;

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Група "Галтекс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017р.

у справі №910/8087/17 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Група "Галтекс"

до відповідача Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Шкіряне підприємство "Світанок"

про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Група "Галтекс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни про скасування рішення №11/2-47232 від 23.09.2016р. у формі повідомлення про нікчемність правочину.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у повідомлені №11/2-47232 від 23.09.2016р. про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором №102-2013 від 08.08.2013р., укладеним між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк", за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №2082-НВ.3 від 01.02.2013р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та Публічним акціонерним товариством "Шкіряне підприємство "Світанок", відсутні будь-які належні та допустимі докази нікчемності правочину або відомості про надання окремим кредиторам переваг (пільг) прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2017р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Шкіряне підприємство "Світанок".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2017р. у справі №910/8087/17 відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Група "Галтекс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом усіх обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування неправомірного прийнятого рішення апелянт посилався на правові позиції викладені у постанові Вищого господарського суду України від 09.11.2017р. при розгляду спору у подібних правовідносинах.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.09.2017р.

Розгляд справи відкладався.

06.11.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.12.2017р., змінено та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Смірнова Л.Г.

04.12.2017р. у судовому засіданні представником позивача надано заяву із додатками з наведенням відповідної правової позиції суду вищої інстанції по розгляду аналогічних спорів.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційним судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України №733 від 20.11.2014р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №123 від 20.11.2014р. "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський акціонерний банк", згідно з яким з 21.11.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк".

Наказом № 90 від 15.12.2014р. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіною Мариною Анатоліївною призначено перевірку правочинів Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів (в тому числі, договорів), що є нікчемними.

Наказом № 23/1 від 20.01.2015р. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіною Мариною Анатоліївною призначено альтернативну перевірку правочинів Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів (в тому числі, договорів), що є нікчемними.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №63 від 20.03.2015р. розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 155-14 від 25.08.2015р. делеговано всі повноваження ліквідатора відповідача, визначені ст. ст. 37, 38 ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіній М.А. на час здійснення процедури ліквідації банку.

22.02.2016р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 213, яким продовжено строк здійснення процедури ліквідації банку на два роки по 19.03.2018р. включно; продовжено повноваження ліквідатора банку, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, ст. ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіній М.А. строком на два роки до 19.03.2018р. включно.

Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) та у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомою, і не потребує доказування.

Враховуючи склад сторін та ті обставини, що спір між сторонами виник на стадії ліквідації банку у зв'язку із визнанням його неплатоспроможним, такий спір підвідомчий господарським судам.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд України у постанові №21-4846а15 від 16.02.2016р.

Наявним в матеріалах справи витягом з акту б/н від 09.02.2015р. підтверджується, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський Акціонерний Банк" проведено перевірку правочинів (в тому числі), вчинених (укладених) банком в період з 21.11.2013р. по 20.11.2014р., і виявлено правочин щодо погашення заборгованості позивача за кредитним договором №102-2013 від 08.08.2013р., який віднесено уповноваженою особою до нікчемних.

На підставі результатів перевірки уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський Акціонерний Банк" направлено позивачу та третій особі повідомлення №11/2-47232 від 23.09.2016р. про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором №102-2013 від 08.08.2013р., за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №2082-НВ.3 від 01.02.2013р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та Публічним акціонерним товариством "Шкіряне підприємство "Світанок".

Позивач, звертаючись з даним позовом до суду, зазначав, що висновок у вказаному повідомленні про нікчемність зарахування кредитної заборгованості позивача грошовими коштами третьої особи депозиту є неправомірним, а вчинений правочин не містить умов, які передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Крім того, у відповідності до вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" перевірка правочинів банку на предмет відповідності їх законодавству не була вчинена уповноваженою особою у період дії тимчасової адміністрації.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов до висновку, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів обґрунтованості позовних вимог, а тому у задоволенні позову відмовив.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За приписом ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

За змістом постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Частиною 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації уповноважена особа повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Пунктом 7 розділу ІІ Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 826 від 26.05.2016 року (далі - Порядок), передбачено, що за наслідками проведення перевірки комісією правочинів (договорів) на предмет нікчемності складаються та подаються на розгляд Уповноваженій особі Фонду пропозиції та висновки, які оформлюються відповідним актом (ами) перевірки.

При цьому акт перевірки повинен містити: інформацію щодо складу комісії; перелік правочинів (у тому числі договорів) щодо кожного правочину (договору), що перевірялися, а саме: номер рахунку/договору, назва операції, наявність/відсутність факту нікчемності, підстава нікчемності (норма закону) (у разі виявлення факту нікчемності), інформація про те, яким чином вчинення (укладення) даного правочину призвело до збільшення витрат Фонду, пов'язаних з виведенням неплатоспроможного банку з ринку (у разі нікчемності правочину на підставі п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); інформацію щодо конфлікту інтересів членів комісії.

Згідно із положеннями п. 8 розділу ІІ Порядку уповноважена особа Фонду протягом двох робочих днів з дня подання відповідного акта перевірки розглядає пропозиції й висновки, викладені у ньому, та у разі згоди з висновками готує та підписує відповідний розпорядчий документ та вчиняє інші необхідні дії. У розпорядчому документі зазначається інформація про наявність/відсутність обґрунтованих підстав нікчемності правочинів (договорів) та обов'язково додається перелік нікчемних правочинів (договорів) із зазначенням номера рахунку/договору, назви операції, підстави нікчемності (норма закону) щодо кожного правочину (договору). Про прийняте рішення Уповноважена особа Фонду повідомляє протягом одного робочого дня Фонд, сторони виявленого нікчемного правочину (договору) та у разі потреби - правоохоронні органи.

Таким чином, норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення зобов'язують Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вказати правочин (договір), а також зазначити норму закону, який містить підставу нікчемності правочину (договору).

Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не містить відмінного від Цивільного Кодексу України терміну правочин , а тому зміст правочину розуміється так, як він визначений главою 16 розділу ІУ Книги першої Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договір) дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Проте, не всі дії, які вказані у статті 202 ЦК України, можуть бути визнані правочином.

Для правової кваліфікації дій учасників цивільного обороту, спрямованих на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків в якості правочинів, суттєве значення має встановлення підстав вчинення таких дій, тобто сукупності юридично значимих причин- обставин, безпосереднім об'єктивним наслідком яких стали такі дії. Саме правова підстава тієї чи іншої дії надає останній якостей цивільно-правового правочину і дозволяє належним чином кваліфікувати правочин за видом і дозволяє вірно визначити норму матеріального права, яка регулює цей правочин.

Як випливає з аналізу глави 16 ЦК України, законодавець уявляє договір і дії, що вчиняються на виконання зобов'язання з договору, у нерозривній єдності, а правила про форму правочину і про його недійсність - розглядає по відношенню до підстав виникнення зобов'язання.

У повідомленні № 11/2-47232 від 23.09.2016р. уповноважена особа Фонду зазначає про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором №102-2013 від 08.08.2013р., укладеним між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк", за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №2082-НВ.3 від 01.02.2013р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та ПАТ "Шкіряне підприємство "Світанок".

При цьому, як вбачається з повідомлення №11/2-47232 від 23.09.2016р. такий правочин визнано нікчемним з посиланням на те, що фактично банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо невстановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Утім, з витягу з акту перевірки від 09.02.2015р. вбачається, що у ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" оригінали кредитних договорів, договорів застави та інших документів кредитних та юридичних справ 17.11.2014р. були вилучені співробітниками Служби безпеки України, що підтверджується запитом № 51/12-061 від 17.11.2014р. та листом № 06-843/1БТ від 17.11.2014р., і за відсутністю оригіналів кредитних договорів, договорів застави та інших документів кредитних та юридичних справ провести належним чином перевірку правочинів (у тому числі укладених договорів) щодо наявності ознак нікчемності не вбачається можливим.

Отже, апеляційний господарський суд вважає, що спірне повідомлення і його висновки про нікчемність правочинів ґрунтуються лише на припущеннях Уповноваженої особи Фонду, без ретельного дослідження змісту, підстав та сторін, погоджена дія яких вказує на вчинення ними правочину, чи низки правочинів, які передбачають надання позивачу переваг (пільг), прямо не встановлених для нього законодавством чи внутрішніми документами банку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що усупереч вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення Уповноваженою особою Фонду передчасно зроблено висновок про нікчемність правочину, у зв'язку з чим рішення відповідача у формі повідомлення №11/2-47232 від 23.09.2016р. про нікчемність правочину (погашення заборгованості за кредитним договором №102-2013 від 08.08.2013р.) підлягає скасуванню.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Група "Галтекс" підлягає задоволенню, а оскаржуваний судовий акт - скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Група "Галтекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017р. у справі №910/8087/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017р. у справі №910/8087/17 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Група "Галтекс" задовольнити.

Скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни у формі повідомлення №11/2-47232 від 23.09.2016р. про нікчемність правочину, а саме щодо погашення заборгованості за кредитним договором №102-2013 від 08.08.2013р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Група "Галтекс" та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк", за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №2082-НВ.3 від 01.02.2013р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та Публічним акціонерним товариством "Шкіряне підприємство "Світанок".

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 27 Т; ЄДРПОУ 19017842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Група "Галтекс" (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 50, ЄДРПОУ 35436483) 1 600 (тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору за подачу позовної заяви та 1 760 (тисяча сімсот шістдесят) грн. 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/8087/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

М.А. Руденко