Ухвала

від 16.11.2011 по справі 2а/0270/2336/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2336/11

Головуючий у 1-й інстанції: Чудак О.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Голоти Л. О.

суддів: Курка О. П., Совгири Д.І.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

відповідача (апелянта) - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "ІСТ" до Державної податкової інспекції у м.Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

В травні 2011 року приватне підприємство ІСТ звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0003212340 від 06.05.2011 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці про застосування фінансових санкцій №0003212340 від 06.05.2011 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "ІСТ" витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне і не всебічне з'ясування обставин у справі, не підтвердження відповідними доказами, просить скасувати незаконну та необґрунтовану, на думку апелянта, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив суд залишити її без задоволення.

До суду апеляційної інстанції з'явився представник відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що приватне підприємство «ІСТ» зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 10.08.1994р. за номером запису № 1 174 120 0000 006858, код за ЄДРПОУ 20111871, перебуває на обліку в ДПІ у м. Вінниці з 11.08.1994 року за № 3/1212 ВД.

11 квітня 2011 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Вінницькій області проведена фактична перевірка господарської одиниці Кафетерію (торговий комплекс), який належить позивачу та знаходиться за адресою м. Вінниця, вул. Д. Нечая, 77А.

Перевірка проводилась на підставі наказу № 228 від 20.04.2011 року та направлення № 110653, № 110652 від 20.04.2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 26 квітня 2011 року №229/02/28/25/20111871, у якому зафіксовано порушення позивачем статті 15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , а саме: здійснення продажу пива Чернігівське 0,5 л по ціні 04 грн. 35 коп. особі, яка не досягла 18 років - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7-8).

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Вінниці прийнято рішення №0003212340 від 06 травня 2011 року, яким до ПП ІСТ застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 6800 грн., а саме: за продаж пива особам, які не досягли 18 років, тобто порушення вимог статті 15-3 вказаного Закону (а.с. 11).

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що адміністративний позов приватного підприємства ІСТ підлягає задоволенню, оскільки рішення про застосування фінансових санкцій прийняте з порушенням основних принципів, які повинні бути дотриманні суб'єктом владних повноважень при прийняті рішення, а саме з порушенням принципів добросовісності, розсудливості та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Колегія суддів погоджується з висновку суду про необхідність скасування рішення №0003212340 від 06 травня 2011 року, зважаючи на наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регулюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно ч. 4 ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

В даному випадку допитані судом першої інстанції свідки, а саме, продавець ОСОБА_5, її колега ОСОБА_6 та відвідувач кафетерію ОСОБА_7, 26 квітня 2011 року близько 14 год. 30 хв до приміщення кафетерію прийшло троє осіб, один з яких чоловік віком близько 30 років, інші двоє молодих людей - близько 20 років. Старший замовив пляшку пива Чернігівське світле та дві порції горілки по 50 гр. зі стаканом газованої води. Після цього він розрахувався, покликав іншого молодого чоловіка і вони вдвох забрали із прилавка придбаний товар, видалившись до приміщення кафетерію. При цьому, свідки пояснили, що приміщення за адресою м. Вінниця, вул. Д.Нечая, 77А складається із магазину і власне кафетерію (вивіска із таким найменуванням) та складається із частково відокремлених приміщень.

Одразу після проведення операції продавець ОСОБА_5 видалилась до кімнати гігієни (є вагітною), а після виходу з неї побачила чотирьох чоловіків біля барної стійки, які зайшли до приміщення одразу після купівлі молодим чоловіком пива, горілки й води. Ці особи представились працівниками ДПА у Вінницькій області та висловились із зауваженнями щодо реалізації продавцем ОСОБА_5 алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років. Після цього, перевіряючі із продавцем пройшли до кафетерію, де за одним із столів сиділи молоді люди віком близько 20 років. Старшого чоловіка (близько 30 р.) на цей час вже не було. Коли він вийшов із кафетерію, при умові, що потрібно було пройти біля барної стійки, ніхто із свідків пояснити не зміг.

Один із хлопців підтвердив свою особу та вік 19 років посвідченням водія, а в іншого при собі жодного документу не було. Відтак, перевіряючими його особу встановлено та вік підтверджено зі слів.

Окремо продавець ОСОБА_5 зауважила, що в процесі перевірки в неї склалось враження, що працівники органу державної податкової служби та зазначені двоє молодих людей знають один одного ще до перевірки, оскільки спілкувались між собою вільно, знали імена кожного з них та після складання акту разом покинули приміщення ПП ІСТ .

Крім того, на зауваження продавця в частині відсутності факту продажу саме неповнолітній особі алкогольних напоїв, оскільки фактично замовляв та розраховувався старший, тридцятирічний чоловік, податкові ревізори - інспектори не реагували. 26 квітня 2011 року документи, що встановлюють вік особи нею не запитувалися, оскільки сумнівів щодо віку особи не було, товар придбавав чоловік близько 30 років.

З аналізу викладених обставин вбачається, що при прийнятті оскаржуваного рішення суб'єктом владних повноважень не враховано всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а саме, не встановлений та належним чином не задокументований факт продажу пива особі, яка не досягла 18 років.

Слід також зауважити, що у зазначеній в оскаржуваному рішенні нормі, штраф, накладений відповідачем на Підприємство, не визначений як податок або збір (обов'язковий платіж). Тому штраф за порушення суб'єктом господарювання положень Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначається як різновид адміністративно-господарських санкцій. Правовою підставою для такого висновку є стаття 238 Господарського кодексу України (ГК України), яка передбачає, що санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями. При вирішенні питання про застосування адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності суб'єкта господарювання складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій. Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання. З матеріалів справи не вбачається вини позивача, що є складовою господарського правопорушення.

Більш того, аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, показав що згідно пункту 2 та пункту 11 статті 11 Закону України Про державну податкову службу в Україні встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 2) здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів; 11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справляння акцизного збору від 07 серпня 2001 року №940 у складі ДПА діє Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи, у складі ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві і Севастополі - регіональні управління Департаменту за правами юридичної особи та їх територіальні підрозділи.

Зазначеною постановою визначено основні функції Департаменту та його регіональних управлінь, а саме: здійснення контролю за додержанням законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; ліцензування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, зупинення дії та анулювання виданих ним ліцензій; застосування у випадках, передбачених законодавством фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства з ліцензування, виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, тощо. Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів позапланових перевірок діяльності суб'єктів господарювання у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, парфумерне косметичної продукції та лікарських засобів із використанням спирту етилового, затверджених наказом ДПА України від 21 серпня 2009 року №453, з метою проведення перевірки керівником Департаменту (регіонального управління Департаменту) видається наказ про здійснення посадовими особами (у складі не менше двох осіб) перевірки визначеного суб'єкта господарювання. На підставі наказу про здійснення перевірки Департаментом (регіональним управлінням Департаменту) видається направлення на проведення перевірки суб'єкта господарювання (додаток 3), яке підписується керівником Департаменту (регіонального управління Департаменту) і скріплюється гербовою печаткою.

У направленні на перевірку зазначаються дата видачі, назва Департаменту (регіонального управління Департаменту), мета, вид перевірки, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання, прізвища та ініціали посадових осіб Департаменту (регіонального управління Департаменту), які проводитимуть перевірку.

Однак, як вбачається із матеріалів справи наказ від 20 квітня 2011 року №228 та направлення №№110652, 110653 на проведення позапланової виїзної перевірки ПП ІСТ видані та підписані не керівником регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, як того вимагає наказ ДПА України від 21 серпня 2009 року №453, а виконуючим обов'язки голови та заступником голови ДПА у Вінницькій області, що в свою чергу дає підстави стверджувати про порушення процедури проведення даної перевірки, а отже і її правомірності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях позивача відсутні ознаки порушення вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а тому рішення про застосування фінансових санкцій прийняте всупереч вимог ст.19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.

Згідно п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак представлені в судовому засіданні докази не довели обставини на які посилався відповідач.

Відтак колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції було повно і правильно встановлено фактичні обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Доводи апелянта не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниці, -залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року, -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 листопада 2011 року .

Головуючий /підпис/ ОСОБА_1

Судді /підпис/ ОСОБА_8

/підпис/ ОСОБА_9

З оригіналом згідно:

секретар