Справа №: 671/1332/17
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2017 року Волочиський районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.,
при секретарі Щербініній І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Волочиську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
В вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області, в якому просить визнати протиправними дії відповідачащодо відмови в призначенні йому - ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області здійснити нарахування та виплату пенсії за віком на пільгових умовах з 20 лютого 2017 року, а також зарахувати до стажу період роботи з 08 квітня 2011 року по 15 березня 2012 року та заробітну плату відповідно до довідки № 27. Позивач вказує, що листом № 2849/03 від 30 березня 2017 року управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області йому повідомило про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, мотивуючи свої дії тим, що ОСОБА_1 не вистачає необхідного стажу на роботах, які віднесені до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад із шкідливими умовами праці. Зазначену відмову позивач вважає не чинною та просить визнати за ним право на отримання пенсії відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області проводити виплату даної пенсії з 20 лютого 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивач з 08 квітня 2011 року по 15 березня 2012 року працював машиністом газотурбінної установки на території Російської Федерації. Дана професія входить до переліку професій і посад, що дають право виходу на пенсію на пільгових умовах згідно Списків № 2, затверджених Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 та Постановою КМ України від 16 січня 2003 року № 36.
З 2004 року йому було призначено пенсію по інвалідності, а 20 лютого 2017 року позивач звернувся в управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області за призначенням йому пенсії за віком, так як досягнув необхідного пенсійного віку та просить призначити інший вид пенсії, що дає право на зарахування всього напрацьованого стажу.
Позивач вважає, що записи в його трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує пільговий характер роботи і стаж, який дає йому право на призначення пільгової пенсії, і є підставою для призначення йому пенсії на пільгових умовах передбаченої п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .
В ході розгляду справи судом було замінено неналежного відповідача - управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області на належного - Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.
У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позові та просили про їх задоволення.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечила, посилаючись на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, та заробітна плата за цей період враховується лише при призначенні пенсії. Для проведення перерахунку особам, які після призначення пенсії продовжували працювати за межами України, підстав немає.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали даної справи та матеріали пенсійної справи ОСОБА_1, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 08 квітня 2011 року по 15 березня 2012 року працював машиністом газотурбінної установки у ООО Заполярэнергорезерв на території Російської Федерації, що підтверджується дослідженими судом матеріалами справи та матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1, а саме: паспортними даними позивача; копіями трудової книжки ОСОБА_1 серії БТ-І № 6235528; довідками № 163 від 25.01.2017 року, № 156 від 24.02.2012 року та № 27, виданими ООО Заполярэнергорезерв ; наказом № 4, виданим ООО Заполярэнергорезерв 17.01.2012 року; листом управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі № 2849/03 від 30.03.2017 року.
Наведеними доказами підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно працював машиністом газотурбінної установки. Зазначена посада включена до списків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36, а саме - до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Отже, загального пільгового стажу ОСОБА_1 достатньо для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах. Представник відповідача претензій до записів у трудовій книжці позивача не має.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .
Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 3 ст. 45 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
В силу ст. 4 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до ст. 10 Закону України Про зайнятість населення від 01.03.1991 року інтереси українських громадян, що тимчасово працюють за кордоном, захищаються міждержавними і міжурядовими угодами, що підписуються Україною з іншими державами.
В рамках Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється по законодавству держави, на території якої вони постійно проживають. Усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, яка здійснює таке забезпечення.
Отже, при призначенні в Україні пенсій громадянам України на території держав-учасниць зазначеної Угоди внески до Пенсійного фонду України за період роботи на території цих держав не сплачуються.
З вищезазначеного можливо зробити висновок про те, що діюче в Україні пенсійне законодавство передбачає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території Російської Федерації після 13 березня 1992 року, то цей стаж має враховуватися на території України як власний страховий (трудовий) стаж, хоча пенсійні внески сплачувалися в Росії, але вони не передаються в разі переїзду працівника в іншу державу. Тобто існує гарантія врахування страхового (трудового) стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.
Крім того відповідно до ст. 11 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року документи, що необхідні для пенсійного забезпечення, видані в установленому порядку на території держав-учасниць, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення є неправомірною, а тому його права підлягають захисту.
Керуючись ст. ст. 8, 46, 55 Конституції України, ст. ст. 2, 10, 17, 18, 71, 160-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати не чинною відмову Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .
Зобов'язати Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , починаючи з 20 лютого 2017 року, зарахувавши до стажу період роботи з 08 квітня 2011 року по 15 березня 2012 року та заробітну плату відповідно до довідки № 27.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 грн. 00 коп.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя О.М. Бабій
Суд | Волочиський районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2017 |
Оприлюднено | 15.12.2017 |
Номер документу | 70910687 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волочиський районний суд Хмельницької області
Бабій О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні