Постанова

від 27.03.2018 по справі 671/1332/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 671/1332/17

Головуючий у 1-й інстанції: Бабій О.М.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

27 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О. ,

секретар судового засідання: Черняк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 27 листопада 2017 року (ухвалену 27 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Волочиського районного суду Хмельницької області із адміністративним позовом до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 27 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано не чинною відмову Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення . Зобов'язано Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , починаючи з 20 лютого 2017 року, зарахувавши до стажу період роботи з 08 квітня 2011 року по 15 березня 2012 року та заробітну плату відповідно до довідки № 27.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що період роботи позивача з 08 квітня 2011 року по 15 березня 2012 року на території Російської Федерації не можна зарахувати до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення . Так, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, та заробітна плата за цей період враховується лише при призначенні пенсії. Для проведення перерахунку особам, які після призначення пенсії продовжували працювати за межами України, підстав немає.

Правова позиція позивача зводиться до того, що він має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , а вказані доводи відповідача щодо неможливості зарахування до пільгового стажу період роботи з 08 квітня 2011 року по 15 березня 2012 року на території Російської Федерації є безпідставними, адже позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, а не про її перерахунок.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Позивач та представник позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 2004 року отримував пенсію по інвалідності.

20 лютого 2017 року позивач звернувся в управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області за призначенням йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Листом № 2849/03 від 30 березня 2017 року управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, мотивуючи свої дії тим, що у позивача не вистачає необхідного стажу на роботах, які віднесені до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад із шкідливими умовами праці. Період роботи позивача з 08 квітня 2011 року по 15 березня 2012 року на території Російської Федерації відповідач не зарахував до пільгового стажу, мотивуючи це тим, що стаж набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, та заробітна плата за цей період враховується лише при призначенні пенсії. При цьому, для проведення перерахунку особам, які після призначення пенсії продовжували працювати за межами України, підстав немає.

Не погодившись із відмовою відповідача у зарахуванні пільгового стажу та призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду підтверджено право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Згідно із п. "б" ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до копії трудової книжки серії НОМЕР_1, ОСОБА_2 з 08 квітня 2011 року по 15 березня 2012 року працював машиністом газотурбінної установки на території Російської Федерації. Дана обставина підтверджується також і довідками № 163 від 25.01.2017 року, № 156 від 24.02.2012 року та № 27, виданими ООО Заполярэнергорезерв ; листом управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі № 2849/03 від 30.03.2017 року.

Згідно п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Професія "машиніст газотурбінної установки" входить до переліку професій і посад, що дають право виходу на пенсію на пільгових умовах згідно Списків № 2, затверджених Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 та Постановою КМ України від 16 січня 2003 року № 36.

Комплексний аналіз норм Закону України Про пенсійне забезпечення та Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 року у справі № 21-519а14.

Згідно наказу від 17.01.2012 № 4, виданим ООО Заполярэнергорезерв , 18.01.2012 на вказаному підприємстві проведено атестацію.

Таким чином, період роботи позивача з 08 квітня 2011 року по 15 березня 2012 року на території Російської Федерації необхідно зарахувати до стажу, який надає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Щодо доводів відповідача про неможливість зарахування вказаного періоду роботи позивача до стажу, який дай право на призначення пільгової пенсії, з огляду на те, що стаж набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, та заробітна плата за цей період враховується лише при призначенні пенсії. При цьому, для проведення перерахунку особам, які після призначення пенсії продовжували працювати за межами України, підстав немає.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про зайнятість населення від 01.03.1991 року інтереси українських громадян, що тимчасово працюють за кордоном, захищаються міждержавними і міжурядовими угодами, що підписуються Україною з іншими державами.

В рамках Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється по законодавству держави, на території якої вони постійно проживають. Усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, яка здійснює таке забезпечення.

Отже, при призначенні в Україні пенсій громадянам України на території держав-учасниць зазначеної Угоди внески до Пенсійного фонду України за період роботи на території цих держав не сплачуються. Тобто, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території Російської Федерації після 13 березня 1992 року, то цей стаж має враховуватися на території України як власний страховий (трудовий) стаж, хоча пенсійні внески сплачувалися в Росії, але вони не передаються в разі переїзду працівника в іншу державу. Таким чином існує гарантія врахування страхового (трудового) стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.

Відповідно до ст. 11 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року документи, що необхідні для пенсійного забезпечення, видані в установленому порядку на території держав-учасниць, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Види пенсійних виплат і соціальних послуг визначені статтею 9 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Зокрема, в солідарній системі призначаються такі види пенсій: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Колегія суддів звертає увагу, що з 2004 року отримував пенсію по інвалідності, а 20 лютого 2017 року він звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Тобто, 20 лютого 2017 року позивач звернувся до відповідача для призначення нового виду пенсії, а не для перерахунку вже призначеної пенсії, у зв'язку із чим доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 27 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 02 квітня 2018 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Смілянець Е. С. Сушко О.О.