Рішення

від 06.12.2017 по справі 386/1053/16-ц

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/1053/16-ц

Провадження № 2/386/102/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретарів судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Агрофірми Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_4 та приватного підприємства "Дніпро" про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди ,

встановив:

Агрофірма Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 та приватного підприємства "Дніпро" про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди , посилаючись на те, що 07 серпня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоря , правонаступником якого є позивач та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі №201, за яким остання передала товариству в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 5,74 га., яка знаходиться на території Грузької сільської ради Голованіського району Кіровоградської області, строком на 5 років з дня набрання чинності цим договором. Державну реєстрацію договору оренди землі №201 було проведено 22.06.2009 року. 08 серпня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоря та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода до договору оренди землі №201, за якою було продовжено строк оренди земельної ділянки до 31 серпня 2016 року. Додаткова угода до договору оренди землі №201 була зареєстрована 30.03.2012 року. Позивач зазначає, що пунктом 3.2. договору оренди землі №201 погоджено, що після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у зв'язку з чим орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, що узгоджується з нормами ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 33 Закону України Про оренду землі . Позивач належним чином виконує умови договору оренди землі, вчасно розраховується та виплачує орендну плату, продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та 14.07.2016 року направив ОСОБА_4 лист-повідомлення про намір поновити договір оренди землі, до якого було долучено Додаткову угоду в якій прописувались основні пункти договору та запропоновано збільшити орендну плату, відносно договору оренди землі №201 до рівня 7% від нормативної грошової оцінки землі, а також визначити строк дії договору до 31 грудня 2026 року. В даний час ОСОБА_4 відповідь на лист-повідомлення не надала, однак позивач і надалі використовує орендовану земельну ділянку та здійснює всі умови договору оренди землі №201.

Позивач в позові вказує, що він звернувся до суду оскільки дізнався про те, що 20.09.2016 року державним реєстратором приватним нотаріусом ОСОБА_5 було проведено реєстрацію договору оренди землі від 20.09.2016 року між ОСОБА_4 та приватним підприємством Дніпро , тієї самої землі, яку вже орендує позивач. Умови договору оренди землі укладеного 20.09.2016 року між відповідачами значно гірші ніж умови запропоновані позивачем, що призвело до порушення його переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Новий договір оренди землі укладений між відповідачами на той самий об'єкт нерухомості, призвів до передачі в оренду однієї і тієї ж земельної ділянки за двома різними договорами, а тому має бути визнаний недійсним. Позивач зазначає, що відповідачами було порушено його переважне право на поновлення договору та посилаючись на ст. 33 Закону України Про оренду землі , вважає, що має бути визнана укладеною додаткова угода між позивачем та ОСОБА_4 направлена останній листом-повідомленням.

У зв'язку з наведеним, позивач просить визнати недійсним договір оренди землі від 20.09.2016 року, укладений між ОСОБА_4 та приватним підприємством Дніпро ; визнати укладеною між позивачем та ОСОБА_4 додаткову угоду до договору оренди землі №201 від 07.08.2008 року з моменту набрання чинності судового рішення на умовах визначених цією додатковою угодою; судові витрати покласти на відповідачів.

Представником відповідачів ОСОБА_3 в судовому засіданні подано заперечення на позов, в якому зазначив, що дійсно між позивачем та ОСОБА_4 07.08.2008 року було укладено договір оренди землі №201. По закінченню договору оренди землі позивач повідомив належним чином ОСОБА_4 про свій намір поновити договір оренди землі на новий строк, проте, ознайомившись із запропонованою пропозицією викладеною в листі-повідомленні та проекті додаткової угоди, ОСОБА_4 у місячний термін з моменту отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, було направлено на адресу позивача лист про те, що вона не має наміру продовжувати з позивачем договір від 07.08.2008 року, у зв'язку із низькою орендною платою. Просить в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив визнати недійсним договір оренди землі від 20.09.2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ПП Дніпро ; посилаючись на ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі - визнати укладеною між позивачем та ОСОБА_4 додаткову угоду до договору оренди землі №201 від 07.08.2008 року з моменту набрання чинності судового рішення на умовах визначених цією додатковою угодою; судові витрати покласти на відповідачів. Пояснив, що після закінчення строку договору оренди землі, починаючи з 01.09.2016 року позивач не використовує земельну ділянку ОСОБА_4

Представник відповідачів ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених в запереченні, суду пояснив, що дійсно позивач виконував умови договору, однак ОСОБА_4 у липні 2016 року зверталася до позивача з заявою про відсутність намірів продовжувати договір оренди землі; в даний час обробляє земельну ділянку одноосібно. Не погоджується з пропозицією позивача на укладення додаткової угоди до договору оренди землі, не має волевиявлення на укладення такої угоди. Зазначив, що договір укладений між ОСОБА_4 та ПП Дніпро в даний час розірвано. Просив відмовити в задоволенні позову. Просив залишити без розгляду заперечення, подане ОСОБА_4 до суду 04.04.2017 року, у зв'язку з обставинами у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одними із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права та визнання правочину недійсним.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КР №027475, належить земельна ділянка площею 5,74 га., кадастровий номер 3521480800:02:000:0475, яка знаходиться на території Грузької сільської ради Голованіського району Кіровоградської області (а.с. 19).

07 серпня 2008 року між ТОВ Агрофірма Зоря та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі №201, який зареєстрований у Голованівському районному офісі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.06.2009 року за №04:09:368:00203, за умовами якого, ОСОБА_4 передала орендарю в оренду земельну ділянку загальною площею 5,74 га., яка належить їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ІІ-КР №027475 на строк 5 років, зі сплатою орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 7-9).

08 серпня 2011 року між ТОВ Агрофірма Зоря та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду до договору оренди землі №201 від 07 серпня 2008 року, яка зареєстрована у ВДКЗ у Голованівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.03.2012 року за №352148084001012, за умовами якої, було визначено дію договору оренди землі №201 до 31 серпня 2016 року (а.с. 10).

Відповідно до п.3.2. договору оренди землі №201 після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Позивач є правонаступником ТОВ Агрофірма Зоря , що підтверджується витягом зі статуту позивача, затвердженого 15.08.2016 року протоколом загальних зборів учасників (а.с. 20-22).

Надані позивачем довідка від 20.12.2016 року №3965 та копії відомостей видачі орендної плати продукцією/послугами за 2014-2016 роки, підтверджують факт належного виконання позивачем умов договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_4 (а.с. 24, 60-91).

Як вбачається з копій проекту додаткової угоди від 01.01.2016 року, листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 11.07.2016 року, опису вкладеного у цінний лист та фіскального чеку Укрпошти від 14.07.2016 року №2650000617190, які наявні у позивача, останнім на адресу ОСОБА_4, зазначену в договорі оренди землі №201 в с. Грузьке Голованівського району Кіровоградської області, цінним листом було направлено додаткову угоду до договору оренди землі №201 від 07.08.2008 року та повідомлено про намір позивача скористатися переважним правом на продовження договору оренди землі (а.с. 11-16).

Згідно повідомлення Кіровоградської дирекції ПАТ Укрпошта Ф.22, ОСОБА_4 під підпис 16.07.2016 року отримала цінного листа за фіскальним чеком №2650000617190 (а.с. 103).

Враховуючи наявність у позивача фіскального чеку, опису вкладеного у цінний лист на ім'я ОСОБА_4 про направлення їй повідомлення на адресу, яка значиться в договорі оренди землі №201, враховуючи повідомлення-Ф.22 та пояснення представника відповідачів про отримання ОСОБА_4 повідомлення позивача, суд вважає, що позивач належним чином повідомив ОСОБА_4 про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору.

Оцінивши надані представником відповідачів копії заяви ОСОБА_4 від 21.07.2016 року, опису вкладення до цінного листа та фіскального чеку від 21.07.2016 року №2650000619262 (а.с. 140-141), суд переконаний, що хоч заява від ОСОБА_4 і адресована директору АФ ТОВ Хлібороб ОСОБА_6, опис вкладення до цінного листа складений на ім'я ОСОБА_6, а фіскальний чек адресований ОСОБА_6 в с. Наливайку Голованівського району, однак з урахуванням повідомлення Кіровоградської дирекції ПАТ Укрпошта Ф.22 про отримання під підпис 21.07.2016 року представником АФ "Хлібороб" Барабаш цінного листа за фіскальним чеком №2650000619282 (а.с. 127), ОСОБА_4 належним чином повідомила позивача про своє заперечення на поновлення договору оренди землі.

Звертаючись до суду з позовом про захист свого порушеного права на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, позивач посилався на невизнання орендодавцем його переважного права, передбаченого договором оренди землі та статтею 33 Закону України Про оренду землі , унаслідок чого останньою було укладено договір оренди цієї самої земельної ділянки з іншим орендарем, а саме: ПП Дніпро .

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна об'єкта нерухомого майна за №72788418 від 10.11.2016 року, станом на дату такої довідки в реєстрі були відомості про реєстрацію 20.09.2016 року державним реєстратором приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5 договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3521480800:02:000:0475, укладеного 15.09.2016 року між ОСОБА_4 та ПП Дніпро строком на десять років з орендною платою в розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (номер запису про інше речове право 16589398) (а.с. 17).

Однак, 14 листопада 2017 року між відповідачами укладено угоду про розірвання договору оренди землі площею 5,7397 га. за кадастровим номером 3521480800:02:000:0475, зареєстрований 20.09.2016 року, номер запису про інше речове право 16589398, про що 14.11.2017 року здійснено державну реєстрації, що підтверджується копією угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №104300678 (а.с. 142-143).

За нормами ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України).

Отже, враховуючи те, що спірний договір оренди землі від 20.09.2016 року на час розгляду справи розірваний, суд приходить до висновку, що такий договір, не створює жодних цивільних прав та обов'язків, а тому предмет спору в частині заявлених вимог про визнання такого недійсним відсутній.

Вирішуючи спір щодо визнання укладеною додаткової угоди суд виходить зі слідуючого.

При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 25.02.2015 року №6-219цс16 та від 23.03.2016 року №6-146цс16.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Частиною другою статті 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Законом України Про оренду землі .

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

У статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення по закінченню строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, частинами першою-п'ятою статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря передбачене ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право.

Право орендаря на продовження договору оренди землі при користуванні земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору, підлягає захисту відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Законодавець чітко визначив два види пролонгації договору оренди землі, за ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , який застосовується по закінченню строку дії договору оренди землі та за ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , який застосовується після закінчення строку дії договору оренди землі, в той час перший вид може бути реалізований лише за згодою як орендаря так і орендодавця, тоді як другий вид реалізовується незалежно від згоди орендодавця, а лише за відсутності його заперечень, і лише на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Визнання ж укладеною додаткової угоди до договору оренди землі на інших умовах та на інший строк, при відсутності волевиявлення орендодавця, призведе до порушення його майнового права, як власника своєї земельної ділянки.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконував умови договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_4, не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомив останню про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, однак після закінчення строку дії договору не користується земельною ділянкою. В той час ОСОБА_4 після того, як позивач належним чином по закінченню договору оренди землі (не пізніше ніж за місяць до закінчення) повідомив про намір поновлення договору, позивачу подала заперечення на поновлення договору оренди, згоди на укладення договору на новий строк та на нових умовах не надавала.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконливого висновку про те, що дії позивача були направлені на укладення договору оренди землі на новий строк на нових умовах за нормами ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , однак враховуючи відсутність згоди ОСОБА_4 на укладення додаткової угоди до договору оренди, таке право позивача не може бути реалізовано, і така додаткова угода не може бути визнана судом укладеною, оскільки зміни, запропоновані позивачем, стосуються істотних умов - орендної плати, строку дії договору, що є абсолютним правом на вільне волевиявлення ОСОБА_4

В той час, позивач мав право очікувати у поновленні договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк згідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , у випадку продовження користування орендованою земельною ділянкою протягом місяця після закінчення строку договору оренди землі, при дотриманні порядку, визначеного цією нормою, однак таке право у позивача не виникло, у зв'язку з тим, що земельна ділянка ОСОБА_4 після закінчення строку договору оренди землі з 01.09.2016 року ним (позивачем) не використовувалась, що підтверджується поясненнями представника позивача наданими в судовому засіданні

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Агрофірми Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_4 та приватного підприємства "Дніпро" про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд Кіровоградської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 11.12.2017 року.

Суддя: Гарбуз О. С.