Постанова

від 22.11.2017 по справі 810/2930/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року № 810/2930/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради МІСЬКРЕКЛАМА до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради МІСЬКРЕКЛАМА звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2017 № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідач при здійсненні перевірки в момент виявлення незаповненого рядку за 07 червня 2017 року розділу 2 КОРО формально підійшли до перевірки оприбуткування готівки в касі, а саме не враховано: наявність вклеєного фіскального звітного чеку в книзі; належно оформленого прибуткового касового ордеру; здавання готівкою виручки до банківської установи на поточний рахунок підприємства; видача готівкових коштів підзвітній особі. Зазначає, що Законом про РРО не передбачено відповідальність за невнесення запису в книгу КОРО у випадку наявності вклеєного Z-звіту. Відсутність запису в КОРО при наявності у ній відповідних розрахункових документів та відображення надходжень готівки у касовій книзі, не свідчить про факт ненадходження грошових коштів до каси, її не оприбуткування. У зв'язку з цим, посилання відповідача на порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні є протиправним і як наслідок винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що податковий орган діяв відповідно до чинного законодавства. Зазначив, що оприбуткуванням готівкових коштів є фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та прибуткових касових ордерах, та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій та касовій книзі, відповідно. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, та тягне за собою застосування відповідальності, передбаченої ст. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки . У задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що працівниками ГУ ДФС у Київській області 08.06.2017 згідно направлень від 08.06.2017 № 3009, № 3010 проведено фактичну перевірку офісу КП Білоцерківська міська рада Міськреклама , який розташований за адресою: вул. Росьова, 7, м. Біла Церква, Київська область, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами проведеної фактичної перевірки від 08.06.2017 року було складено акт фактичної перевірки (бланк №006157), зареєстрований у ГУ ДФС у Київській області в журналі реєстрації актів перевірок від 09.06.2017 за номером № 1450/100/14/31321911.

В результаті перевірки встановлено факт не оприбуткування готівки в КОРО №1027003735р/5 від 22.09.2016 на підставі фіскального звітного чеку реєстратора розрахункових операцій № 969 від 07.06.2017 на загальну суму 4 238,00 грн. (відсутні записи в розділі 2 КОРО Облік руху готівки та сум розрахунків на сторінці 72-73 КОРО), чим порушено п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637).

Однак з висновками викладеними в Акті № 006157 КП БМР Міськреклама не погодилось та подало заперечення до Акту. ГУ ДФС у Київській області відмовило в розгляді заперечення через пропущення строку подання.

За результатами перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення рішення від 15.06.2017 №0022061406 про застосування штрафних санкцій у розмірі 21190 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення від 15.06.2017 №0022061406 було оскаржено до Державної фіскальної служби України, проте скарга залишена без задоволення. Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою врегульований Положенням про введення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі Положення № 637).

Згідно з п. 2.6 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Судом встановлено, що під час проведення фактичної перевірки підприємства в КОРО було підклеєно Z-звіт №969 від 07.06.2017 на суму проведених розрахунків 4238 грн., що в свою чергу свідчить про оприбуткування позивачем готівки у вказаній сумі.

Судом досліджено прибутковий касовий ордер №111 від 07.06.2017, який належним чином оформлений та має усі заповнені реквізити.

Також судом встановлено, що здавання готівкою виручки до банківської установи на поточний рахунок підприємства підтверджується видатковим орденом №136 та квитанцією №178. Крім того, видатковим орденом №135 підтверджується видача готівкових коштів підзвітній особі.

Позивачем готівкові розрахунки проводились із застосуванням РРО. Порядок ведення книги обліку розрахункових операцій визначений Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України 28.08.2013 № 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1618/24150.

Аналіз положень зазначеного Порядку дозволяє суду дійти висновку, що проведення підприємством обліку готівки в касі у книзі обліку розрахункових операцій здійснюється шляхом щоденного виконання у такій книзі записів про рух готівки та суми розрахунків.

З наведених законодавчих приписів слідує, що оприбуткування готівки включає сукупність законодавчо встановлених дій, зокрема, для підприємств (підприємців), які здійснюють готівкові розрахунки при продажу товарів (послуг) із застосуванням РРО, тобто для позивача, - реєстрацію таких коштів через РРО та відображення цієї готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки.

В акті перевірки не наведено фактів невиконання позивачем будь-якої з цих дій: факту не проведення коштів через РРО та не відображення такої готівки у книзі ОРО. Судом встановлено, що готівка за 07.06.2017 була проведена через РРО, що підтверджується Z-звітом за відповідну дату; така готівка відображена в Книзі ОРО.

Судом зазначає, що перевіркою встановлено, що у КОРО на підставі фіскального звітного чеку Z-звіту №969 від 07.06.2017 вчинено запис про оприбуткування готівки в сумі 4238 грн.. Таким чином, днем порушення, яке на думку ДПІ мало місце, є 07.06.2017 дата, коли позивач зобов'язаний згідно законодавства внести відповідний запис в КОРО.

Суд зазначає, що проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій вже свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані в розумінні п.2.6 Положення і їх рух відображено в фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 11.12.2012 встановила, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

Наведене свідчить, що позивач здійснює оприбуткування готівкових коштів у відповідності п. 2.6 Положення № 637 із застосуванням РРО, а тому доводи відповідача спростовані документально підтвердженими доказами справи, що в свою чергу дає підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Так, згідно абз. 2 п. 1 Указу № 436/95, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

З аналізу даної норми вбачається, що фінансові санкції, передбачені даною нормою, можуть застосовуватися лише у разі не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, чого в даному випадку не встановлено.

Враховуючи наведене. суд приходить до висновку, що позивачем оприбуткування готівки в касі було здійснено, тому у відповідача були відсутні правові підстави застосування до позивача фінансові санкції, передбачені абз.2 п.1 Указу № 436/95.

Згідно зі ст. 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльностіі покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та винесення відповідного рішень.

Ураховуючи все викладене, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 14, 53, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 15 червня 2017 року № НОМЕР_1.

3. Стягнути на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради МІСЬКРЕКЛАМА (код ЄДРПОУ 31321911) судові витрати у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.