Постанова

від 07.06.2007 по справі 8/75-07-2208

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" червня 2007 р.

Справа № 8/75-07-2208

Одеський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання

Іоффе С.Б.

представники сторін в судове

засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним

чином

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу

„Україна”

на рішення

господарського суду Одеської області від 27.04.2007 року

по справі

№ 8/75-07-2208

за позовом:

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до відповідача:

Сільськогосподарського кооперативу „Україна”

про стягнення

75 954,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2007 року СПД - фізична

особа ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовом про

стягнення з Сільськогосподарського кооперативу „Україна” заборгованості за

поставлений товар на суму 57 795,83 грн., 3% річних від простроченої суми -

1733,87 грн., інфляційних у сумі 16424,94 грн. та судових витрат.

Заявою від 26.04.2007 року позивач

уточнив позовні вимоги, надавши суду правове обґрунтування заявлених позовних

вимог з посиланням на приписи ст. ст. 193, 230 

Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 610, 625, 655, 692

Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду

Одеської області від 27.04.07 р. по справі № 8/75-07-2208 (суддя Атанова Т.О.)

позов задоволено; стягнуто з Сільськогосподарського кооперативу „Україна” на

користь СПД фізичної особи ОСОБА_1 57 795,83 грн. основного боргу 1 733, 87

грн. -3% річних, 16 424,94 грн. -інфляційних; державне мито у розмірі 760,00

грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі

118,00 грн., а також витрати на послуги адвоката у розмірі 7 595, 00 грн. 

Мотивуючи своє рішення, суд першої

інстанції вказав про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог з

посиланням на приписи ст. ст. 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193

Господарського кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду від

27.04.07 р., Сільськогосподарський кооператив „Україна” звернувся до Одеського

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить

скасувати рішення господарського суду від 27.04.07 р. як таке, що прийнято з

порушенням норм матеріального та процесуального права, без відповідної правової

оцінки всім обставинам справи. Серед доводів, з яких скаржник не погоджується з

рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі наведено наступні:

- позов не підписано позивачем,

оскільки підпис на позовній заяві відрізняється від підпису СПД -фізичної особи

ОСОБА_1;

- позивачем не надано доказів на

підтвердження укладення між сторонами письмового договору від 15.11.2004 року

на поставку пшениці, відповідно до умов якого позивачем поставлено 53,35 тон

пшениці на суму 57 795,83 грн.,  а судом,

в свою чергу, зазначені факти не встановлені, натомість в своєму рішенні суд

аналізує цей договір та зазначає про домовленість сторін за всіма істотними

умовами договору;

- 

накладна НОМЕР_1, яка надана позивачем в якості доказу виникнення

зобов'язань Сільськогосподарського кооперативу „Україна” по сплаті коштів,

підписана лише позивачем;

- 

судом не взято до уваги, що СК „Україна” по своїм взаєморозрахункам з

СПД - фізичною особою ОСОБА_1 поставив останній сільськогосподарську продукцію

на загальну суму 65 117,45 грн., про що в матеріалах справи містяться

відповідні докази.  

СПД - фізична особа ОСОБА_1 відзив

на апеляційну скаргу не надала та не використала законного права участі свого

представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

04.06.07 року через канцелярію Одеського

апеляційного господарського суду СК „Україна” надав доповнення до апеляційної

скарги (вхідний НОМЕР_2), в якому просить рішення суду від 27.04.07 р.

скасувати, провадження у справі № 8/75-07-2208 припинити з посиланням на те

довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб

-підприємців, відповідно до якої НОМЕР_3 до реєстру внесено рішення фізичної

особи ОСОБА_1 про припинення її підприємницької діяльності.

Проаналізувавши матеріали справи,

повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду,

правильність застосування норм процесуального права, судова колегія приходить

до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 21

Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі -

позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені

у статті 1 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1 Господарського

процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи,

організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які

здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в

установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності

(далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського

суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх

порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для

вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання

правопорушенням.

Як вбачається з копії довідки з

Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців

07.09.2006 р. до реєстру за НОМЕР_3 внесено запис про рішення фізичної особи

ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 59

Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання

здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу,

перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи

уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб -засновників суб'єкта господарювання

чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням

суду.

Частина 6 ст. 59 Господарського

кодексу України встановлює, що суб'єкт господарювання ліквідується, зокрема, за

ініціативою осіб, зазначених у частині першої цієї статті.

Таким чином, на дату звернення до

господарського суду з позовом -20.03.2007 р. позивач вже не був суб'єктом

підприємницької діяльності, тому з позовом до СК „Україна” про стягнення 75

954,64 грн. ОСОБА_1 слід було звертатися до місцевого загального суду за

правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Вищевикладене зумовлює скасування

рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2007 року по справі №

8/75-07-2208, яке прийнято з порушенням норм процесуального права, та

припинення провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського

процесуального кодексу України.    

З огляду на викладене, інші доводи

скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не потребують детального

аналізу. 

Судова колегія апеляційної

інстанції вважає за необхідне звернути увагу позивача, що наведене не позбавляє

ОСОБА_1 права звернутися з позовом до місцевого загального суду відповідно до

норм Цивільного процесуального кодексу України. 

Також слід зазначити, що відповідно

до ст. 8 ч. 1 п. 3 Декрету Кабінету Міністрів України  сплачене державне мито підлягає поверненню

частково або повністю у випадках: припинення провадження у справі або залишення

позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в

господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою. Тому

сплачене ОСОБА_1 державне мито за розгляд позовної заяви у сумі 760,00 грн. та

сплачене Сільськогосподарським кооперативом „Україна”  державне мито за розгляд апеляційної скарги у

сумі 380,00 грн. за платіжним дорученням НОМЕР_4 підлягає поверненню з

Державного бюджету України з видачею відповідних довідок. 

Поверненню підлягає також державне

мито, надмір сплачене Сільськогосподарським кооперативом „Україна” за платіжним

дорученням НОМЕР_5 у розмірі 380,00 грн., про що скаржнику видати відповідну

довідку. 

На підставі вищевикладеного,

керуючись ст. 47, ст. 80 п. 1 ч. 1, ст. ст. 86, 99, 101-105 ГПК України, -

судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу

Сільськогосподарського кооперативу „Україна” - задовольнити.

2.Рішення господарського суду

Одеської області від 27.04.2007 року по справі № 8/75-07-2208 скасувати.

3.Провадження у справі №

8/75-07-2208 припинити.

4.Видати ОСОБА_1 довідку на

повернення державного мита, зарахованого до Державного бюджету України, за розгляд

позовної заяви в сумі 760,00 грн., сплаченого за квитанцією НОМЕР_6.

5. Видати Сільськогосподарському

кооперативу „Україна” довідку на повернення державного мита, зарахованого до

Державного бюджету України, за розгляд апеляційної скарги в сумі 380,00 грн.,

сплаченого за платіжним дорученням НОМЕР_4 та довідку на повернення зайво

сплаченого державного мита за платіжним дорученням НОМЕР_5 у розмірі 380,00

грн.

Постанова набирає законної сили з

дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                                             

Т.Я. Гладишева

Суддя:                                                                                   

Я.Ф. Савицький

Суддя:                                                                                       О.Т.

Лавренюк