Постанова

від 11.12.2017 по справі 816/1901/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1901/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства "Доля" до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2017 року Селянське фермерське господарство "Доля" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2017 №0000181401, №0000191401, №0000201401.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилались на незгоду із висновками планової виїзної перевірки позивача, які набрали форму акту від 09.12.2016 № 484581/16-31-14-01-09/30937188. Зазначали, що підприємством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вищевказаним актом, у перевіряємий період підприємство було суб'єктом спеціального режиму оподаткування та надавало сільськогосподарські послуги згідно з умовами договорів про надання послуг. Позивач вважає протиправним висновок про необхідність включення певних послуг, наданих підприємством іншим контрагентам, до загальної декларації з ПДВ, зменшення частки сільськогосподарського товаровиробництва підприємства, і як наслідок необхідності сплати податку на прибуток у 2015 році, оскільки у періоді, який перевірявся, послуги контрагентам надавалися з використанням засобів та матеріалів позивача, витратні матеріали були включені в обсяг наданих послуг, а тому позивачем правомірно включено відповідні суми ПДВ до спеціальної декларації з ПДВ.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на висновки акту перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Селянське (фермерське) господарство "Доля", ідентифікаційний код 30937188, зареєстроване як юридична особа 06.05.2000, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу 1 564 120 0000 000285 від 11.12.2006.

У періоді, який підлягав перевірці, СФГ "Доля" було платником фіксованого податку, зареєстровано як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200146265 серії НБ № 112837, виданим Зіньківським відділенням Гадяцької ОДПІ 01.11.2013.

У період з 14.11.2016 по 02.12.2016 посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області та Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на підставі наказу Головного управління ДФС у Полтавській області від 26.10.2016 № 1434 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Селянське (фермерське) господарство "Доля" (податковий номер 30937188)» , наказу Головного управління ДФС у Полтавській області від 22.11.2016 № 1591 «Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки Селянського (фермерського) господарство "Доля" (податковий номер 30937188)» проведено планову виїзну документальну перевірку Селянського (фермерського) господарство "Доля" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013 по 30.06.2016, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2016.

За результатами перевірки складений акт від 09.12.2016 № 484581/16-31-14-01-09/30937188, в якому зафіксовано порушення підприємством:

п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188, п. 209.7, пп.209.15.2 п.209.15, пп.209.17.14 п.209.17 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 6 600 632 грн., у тому числі по періодах: травень 2014 року - 223261 грн., червень 2014 року - 100501 грн., липень 2014 року - 100486 грн., вересень 2014 року - 96156 грн., жовтень 2014 року - 111140 грн., листопад 2014 року - 309130 грн., грудень 2014 року - 295136 грн., січень 2015 року - 6239 грн., лютий 2015 року - 487700 грн., березень 2015 року - 537322 грн., травень 2015 року - 209532 грн, червень 2015 року - 680400 грн., липень 2015 року - 883263 грн., серпень 2015 року - 96226 грн., вересень 2015 року - 1182398 грн., жовтень 2015 року - 875120 грн., лютий 2016 року - 39041 грн., березень 2016 року - 26982 грн., квітень 2016 року - 105757 грн., травень 2016 року - 278062 грн, червень 2016 року - 213412 грн;

п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188, п.209.7, пп.209.15.2 п.209.15, пп.209.17.14 п.209.17 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на додану вартість у сумі 256 792грн., у т.ч. по періодах: червень 2016 року - 256792 грн;

п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188, п.209.7, пп.209.15.2 п.209.15, пп.209.17.14 п.209.17 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на додану вартість по спец. декларації, який спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування у сумі 6 772 411 грн. у тому числі по періодах: травень 2014 року - 223261 грн., червень 2014 року - 100501 грн., липень 2014 року - 100486 грн., вересень 2014 року - 96136 грн., жовтень 2014 року - 111140 грн., листопад 2014 року - 309130 грн., грудень 2014 року - 295136 грн., січень 2015 року - 6239 грн., лютий 2015 року - 487700 грн., березень 2015 року - 537322 грн., травень 2015 року - 209532 грн, червень 2015 року - 680400 грн., липень 2015 року - 883263 грн., серпень 2015 року - 96226 грн., вересень 2015 року - 1182398 грн., жовтень 2015 року - 875120 грн., листопад 2015 року - 1221484 грн., грудень 2015 року - 318205 грн., травень 2016 року - 185052 грн, червень 2016 року - 393189 грн;

п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188, п.209.7, пп.209.15.2 п.209.15, пп.209.17.14 п.209.17 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість по спец. декларації, який спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального спец, декларації, який спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування у сумі 171779 грн., у т.ч. по періодах: лютий 2016 року - 39041 грн, березень 2016 року - 26981 грн, квітень 2016 року - 105757 грн;

пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 6 763 482 грн.;

п. 46.1 ст. 46, п. 48.3, пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48, п. 49.1, п. 49.2, п. 49.3. пп. 49.18.3 п.49.18 ст. 49, п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, С(Ф)Г Доля не подавало Декларації з податку на прибуток за період із 01.01.2015 по 31.12.2015.

В матеріалах справи наявна копія заперечення СФГ "Доля" на акт перевірки, в якому позивач вказує про незгоду із висновками акту від 09.12.2016 № 484581/16-31-14-01-09/30937188. За наслідками розгляду заперечень на акт перевірки, ГУ ДФС у Полтавській області його висновки залишені без змін.

У зв'язку із встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, ГУ ДФС у Полтавській області було винесено податкові повідомлення-рішення від 11.01.2017:

№0000181401, яким СФГ "Доля" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов'язаннями в розмірі 6763482 грн.;

№0000191401, яким до СФГ "Доля" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 170 грн.;

№0000201401, яким СФГ "Доля" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями в розмірі 6600652 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3300326 грн.

Із даними податковими повідомленнями - рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги №6275/6/99-99-11-01-01-25 від 23.0828.03.2017 скаргу позивача на вказані податкові повідомлення - рішення залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Полтавській області - без змін.

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні відносини стосуються правомірності визначення та відображення позивачем у скорочених деклараціх з ПДВ сум податкових зобов'язань та податкового кредиту зі сплати податку на додану вартість, сплати податку на прибуток за наслідками здійснення господарських операцій щодо виконання робіт, надання послуг, вчинених між СФГ "Доля" та ДП "ДГ "Нектар" ННЦ "Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича", СТОВ «Івниця» , ДП «Дослідне господарство «Іскра» , ФГ «Агроекспо» .

На переконання відповідача, підприємством включено до податкових зобов'язань у скорочену декларацію надані послуги з транспортування врожаю інших СГД (КВЕД Вантажний автомобільний транспорт ) та вантажно-розвантажувальні роботи (КВЕД Транспортне оброблення вантажів ) для підприємства ДП ДГ Нектар ННЦ Інститут бджільництва ім. П.І.Прокоповича , які не мають відношення до надання сільськогосподарських послуг передбачених Податковим кодексом України.

Також, відповідач вказав, що при проведенні перевірки проаналізовано первинні бухгалтерські документи, прибуткові накладні, податкові накладні, акти списання ТМЦ, рах. 208, за результатами яких визначено, що придбання ТМЦ (посівного матеріалу, засобів захисту рослин, мінеральних добрив) у контрагентів було використано при наданні послуг замовникам.

Одночасно, при наданні послуг СФГ Доля використовувалися витратні матеріали, а саме посівний матеріал, який не є власно вирощеним, а був придбаний у інших СГД, а також засоби захисту рослин та мінеральні добрива, які також були придбані у інших контрагентів.

На адресу СФГ Доля платниками податку на додану вартість виписані податкові накладні, які включені до податкового кредиту (спеціальна декларація), чим порушено пп. 209.15.1 п. 209.15 ст.209 Податкового кодексу України і тим самим занижено податковий кредит (загальна декларація).

Враховуючи викладене, у СФГ Доля частка сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, змінилася у травні 2014 року і складає 63,6%, а відтак СФГ Доля вважається платником податку на додану вартість на загальних підставах з травня 2014 року до моменту виконання вимог п. 209 6 ст. 209 Податкового кодексу України, а саме з листопада 2015 року, оскільки питома вага вартості с/г товарів (послуг) у жовтні 2015 року становить 76,09 % вартості всіх товарів послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Таким чином, на порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, положень П(С)БО 25 Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва , П(С)БО 16 Витрати підприємством не відображено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+,-) по рядку 02 декларації за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, у результаті чого не подано та не задекларовано податок на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

Крім того, СФГ Доля порушено п.4. п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України в частині неправомірного застосовування спрощеної системи оподаткування за 2015 рік, чим завищено фіксований сільськогосподарський податок за 2015 рік.

Оцінюючи наведені доводи контролюючого органу у їх сукупності з фактичними обставинами справи, суд виходить з такого.

У відповідності до 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язав з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в раз відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Статтею 209 Податкового кодексу України визначено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України).

Пункт 209.7 статті Податкового кодексу України визначає, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основною умовою застосування платником спеціального режиму в порядку ст. 209 Податкового кодексу України є здійснення таким платником діяльності з безпосереднього виробництва сільськогосподарської продукції у відповідних обсягах, надання сільськогосподарських послуг.

Судом встановлено, що у період з 01.11.2013 по 31.12.2016 СФГ Доля застосовувало спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства, встановлений Податкового кодексу України, та за результатами фінансово-господарської діяльності подавало до податкового органу декларації по податку на додану вартість: декларацію за результатами обліку операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування у сфері діяльності сільського господарства; декларацію загальну щодо іншої діяльності, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України.

Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

За змістом п.2 ст.3 вищевказаного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В ході перевірки позивача було встановлено, що протягом перевіряємого періоду підприємство надавало послуги по виконанню комплексу весняно-осінніх польових робіт з підготовки грунту (дискування, коткування, культивація), внесення гербіцидів і мінеральних добрив, сівби сільськогосподарських культур, збирання врожаю, транспортуванню врожаю та інших послуг (робіт).

Як пояснив представник позивача, у зв'язку із вищенаведеним позивачем укладено договори про постачання дизельного палива, насіння сільськогосподарських культур (сої, гречки, кукурудзи, соняшника та ін.), гербіцидів, мінеральних добрив.

Матеріалами справи підтверджено, що протягом періоду, що перевірявся, СФГ "Доля" (виконавець) було укладено ряд договорів з ДП "ДГ "Нектар" ННЦ "Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича" (замовник), а саме: договір про надання послуг по виконанню комплексу весняно-осінніх польових робіт від 03.04.2014 №2 /а.с. 105 т.2/, договір №6 про надання послуг з очистки зерна від 17.11.2014 /а.с. 146 т.2/, договір від 03.12.2014 №03/12/14 про надання сільськогосподарських послуг та збиранню врожаю /а.с. 147 т. 3/.

Умовами вказаних договорів про надання послуг визначено, що виконавець зобов'язується надати послуги допоміжні щодо вирощування сільськогосподарських культур, а саме, послуги по виконанню комплексу весняно-осінніх польових робіт з підготовки грунту, внесення гербіцидів і мінеральних добрив, сівби сільськогосподарських культур, збирання врожаю, послуги по очистці, навантаженню та розвантаженню зерна, послуги по вирощуванню сільськогосподарських культур та збору врожаю на землях замовника, із посівних матеріалів, добрив, пестицидів виконавця. При виконанні робіт виконавець використовує власні паливно-мастильні, матеріали, сільськогосподарську техніку та сільськогосподарські механізми , які йому належать або які він наймає на свій розсуд.

Всього за перевірений період підприємством надано сільськогосподарських послуг замовнику ДП ДГ Нектар ННЦ Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича на загальну суму 13 604 881,94 грн., в т.ч. ПДВ 2267480,32 грн.

Крім того, 09.03.2016 між СФГ Доля (виконавець) та СТОВ Івниця укладено договір про надання послуг №ДІ-03/16 /а.с. 155 т. 4/, за умовами якого, виконавець надає послуги власною або найнятою/орендованою технікою на власний ризик, а Замовник оплачує Виконавцеві надані послуги в порядку та на умовах Договору. Попередньо узгодженими сторонами видами послуг є: повний комплекс сільськогосподарських робіт (дискування, посів сільськогосподарських культур, коткування, культивація, внесення мінеральних добрив, засобів захисту рослин, збиранню врожаю тощо) на сільськогосподарських полях Замовника (власних, орендованих або обміняних з іншими власниками чи користувачами земельних ділянок).

Всього за перевірений період підприємством надано сільськогосподарських послуг замовнику СТОВ Івниця на загальну суму 7802748 грн., в т.ч. ПДВ 28431,44 грн.

Також, між СФГ Доля (виконавець) та ДП Дослідне господарство Іскра ІСГ ПС НААН України (замовник) укладено договір про надання сільськогосподарських послуг та збирання врожаю від 27.01.2015 №27/01/15, відповідно до якого, виконавець зобов'язується надати послуги по вирощуванню сільськогосподарських культур врожаю 2015 року на землях Замовника зі свого матеріалу і своїми засобами, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані послуги /а.с. 88 т.4/.

Всього за перевірений період підприємством надано сільськогосподарських послуг замовнику ДП Дослідне господарство Іскра на загальну суму 7862456,82 грн., в т.ч. ПДВ 1309959,46 грн.

05 квітня 2016 року між ФГ Агроекспо (замовник) та СФГ Доля укладено договір про надання послуг №04/16-ДА /а.с. 157 т. 4/, згідно умов якого виконавець зобов'язується надати послуги по вирощуванню сільськогосподарських культур врожаю 2015 року на землях Замовника зі свого матеріалу і своїми засобами, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані послуги.

Всього за перевірений період підприємством надано сільськогосподарських послуг замовнику ФГ Агроекспо на загальну суму 5565009,5 грн., в т.ч. ПДВ 74131,54 грн.

На виконання вищевказаних договорів позивачем надавалися послуги по посіву та перевезенню зерна, навантаженню та внесенню міндобрив, обробка насіння, послуги по вирощенню гречки, сої, кукурудзи та соняшника, послуги по оранці, культивації, дискуванню, боронуванню, посіву та інші.

Виконання цих робіт згідно умов договору оформлювалися актами здачі -прийняття робіт. На підтвердження здійснення вищевказаних господарських операцій позивачем було видано податкові накладні.

Дослідивши в судовому засіданні надані позивачем копії вищевказаних первинних документів, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності.

При цьому, недоліків податкових накладних, на основі яких позивач має право на формування податкового кредиту, перевіряючими в ході перевірки не встановлено.

Результати даної господарської діяльності за період травень 2014 року - грудень 2016 року було відображено СФГ Доля як суб'єктом спеціального режиму оподаткування у податкових деклараціях з ПДВ (скорочених).

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу про те, що надані послуги вищевказаним контрагентам з використанням не власно вироблених витратних матеріалів та вантажно-розвантажувальні роботи для підприємства ДП ДГ Нектар ННЦ Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича не мають відношення до надання сільськогосподарських послуг передбачених Податковим кодексом України, у зв'язку з чим надані послуги не підпадають під умови спеціального режиму оподаткування, а тому повинні бути перенесені із декларації з ПДВ (скороченої) до декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки із бюджетом, суд дійшов наступних висновків.

Економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

До діяльності у сфері сільського господарства відповідно до п.п. 209.15.2 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України відносяться:

а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

в) надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

Отже, законодавцем визначено певний перелік послуг/товарів, які підприємством можуть бути віднесені до виробничих факторів, наявність яких зумовлена виключно сільськогосподарськими потребами підприємства та за рахунок яких формується податковий кредит.

Поряд з цим слід зазначити, що згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

При цьому господарський характер витрат визначається з урахуванням обставин, що свідчать про намір платника отримати економічний ефект в результаті реальної економічної діяльності, а не в залежності від фактично одержаного доходу.

Пунктом 209.6 статті 209 Податкового кодексу України встановлено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до підпункту 209.17.14 пункту 209.17 статті 209 Податкового кодексу України дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на: надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (01.41.0 КВЕД): надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку; надання послуг із збирання врожаю та підготовка продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом, у тому числі з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування; надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу; експлуатація зрошувальних і осушувальних систем; насадження та облаштування ландшафту для захисту від шуму, вітру, ерозії, видимості та засліплення; облаштування і догляд ландшафту з метою захисту навколишнього природного середовища (відновлення природного стану, рекультивація, меліорація земель, створення зон затримки вологи, відстійників дощової води тощо).

Згідно Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2005 (чинної до 01.01.2014), діяльність за КВЕД 01.41 - надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту, що включає, зокрема, надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівну підготовку полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку; надання послуг зі збирання урожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування; надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань /а.с. 12 т. 1/ позивач здійснює, зокрема, наступні види діяльності за КВЕД-2010: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.61 - допоміжна діяльність у рослинництві; 01.62 - допоміжна діяльність у тваринництві; 49.41 - вантажний автомобільний транспорт.

Відповідно до Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Державного комітету статистики від 23 грудня 2011 року №396, в редакції КВЕД 2010:01.61 чинних на момент виникнення спірних правовідносин, група 01.61 включає допоміжну діяльність у сільському господарстві та післяурожайну діяльність.

Ця група включає допоміжні види сільськогосподарської діяльності, а також види діяльності, подібні до сільськогосподарських, але не спрямовані на виробництво продукції (збирання сільськогосподарської продукції), які виконують за винагороду або на основі контракту: передпосівну підготовку полів, сівбу та садіння сільськогосподарських культур, оброблення сільськогосподарських культур, обприскування сільськогосподарських культур, у т. ч. з повітря, збирання врожаю, боротьбу зі шкідниками (у т. ч. із кролями), пов'язану із сільським господарством.

Ця група також включає післяурожайну діяльність, спрямовану на підготовку сільськогосподарської продукції до первісної реалізації.

Цей клас також включає надання сільськогосподарської техніки разом із обслуговуючим персоналом.

Отже, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ДП "ДГ "Нектар" ННЦ "Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича", ДП "Дослідне господарство "Іскра" ІСГ ПС НААН України, СТОВ "Івниця", ФГ "Агроекспо" мали реальний характер, спрямовані на здійснення позивачем господарської діяльності, яка не суперечить статутній діяльності, а відтак дана послуга підпадає під визначення ст. 209 Податкового кодексу України та надає право СФГ Доля включати податкові зобов'язання за надані послуги до скороченої податкової декларації з ПДВ.

Крім того, суд зауважує, що податковим органом не надано належних документально підтверджених доказів неможливості надання позивачем вказаних послуг ДП "ДГ "Нектар" ННЦ "Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича", ДП "Дослідне господарство "Іскра" ІСГ ПС НААН України, СТОВ "Івниця", ФГ "Агроекспо", що, в свою чергу, могло б свідчити про порушення підприємством вимог п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188, п.209.7, пп.209.15.2 п.209.15, пп.209.17.14 п.209.17 ст. 209 Податкового кодексу України.

Таким чином, висновки перевірки позивача щодо заниження податку на додану вартість у сумі 6 600 632 грн., завищення податку на додану вартість у сумі 256 792грн., завищення податку на додану вартість по спеціальній декларації, який спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування у сумі 6 772 411 грн., заниження податку на додану вартість по спеціальній декларації, який спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта по спеціальній декларації, який спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування у сумі 171779 грн., не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Інших порушень правил формування податкового кредиту по податкового зобов'язання відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

Щодо доводів податкового органу про порушення позивачем пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 6 763 482 грн. та п. 46.1 ст. 46, п. 48.3, пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48, п. 49.1, п. 49.2, п. 49.3. пп. 49.18.3 п.49.18 ст. 49, п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України в частині не подання декларації з податку на прибуток за період із 01.01.2015 по 31.12.2015, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Згідно з пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Як встановлено судом вище, відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України СФГ Доля за перевіряємий період правомірно застосовувало спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського господарства, а тому підприємство не зобов'язане було визначати податкове зобов'язання з податку на прибуток за підсумками 2015 року і сплачувати податок до бюджету в загальному порядку.

Отже, висновки перевірки позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а інших порушень правил формування податку на прибуток відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 11.01.2017 №0000181401, №0000191401, №0000201401 було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства "Доля" до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 11 січня 2017 року №0000181401.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 11 січня 2017 року №0000191401.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 11 січня 2017 року №0000201401.

Стягнути на користь Селянського (фермерського) господарства "Доля" (код ЄДРПОУ 30937188) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 30 000 грн (тридцять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 13 грудня 2017 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва