Постанова
від 12.10.2017 по справі 824/392/17-а
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/392/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григораша В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Козак В.Ю.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антикор Плюс" (позивач) до Головного управлінням ДФС у Чернівецькій області (відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Антикор Плюс" просило визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області податкові повідомлення-рішення №0002431401 та №0002421401 від 07.06.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області за результатами проведеної перевірки ТОВ "Антикор Плюс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства був складений акт №1310/24-13-14-01/34518973 від 18.05.2017 року.

Під час проведення перевірки, посадовими особами, що проводили перевірку, поставлено під сумнів факт здійснення господарських операцій позивачем з контрагентами ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон", а отже їх реальність. Підставою для такого висновку стали наступні висновки: згідно Єдиного реєстру податкових накладних та автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДФС України ІС "Податковий блок" встановлено відсутність реєстрації податкових накладних від постачальників ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ АТОН" на товар, який було в подальшому продано ТОВ "Антикор Плюс"; до перевірки не були надані товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт транспортування отриманих позивачем товарів; керівники підприємств контрагентів: ОСОБА_6 (ТОВ "Ліндхольд") - відсутня за місцем реєстрації та її матері нічого невідомо про діяльність дочки в ТОВ "Ліндхольд"; ОСОБА_7 (ТОВ "Руд Трейд") - працює в ПАТ "Азот", м. Сєвєродонецьк, а тому фізично не міг здійснювати фінансово-господарську діяльність в м. Києві; ОСОБА_8 (ТОВ "ВКФ Атон") - згідно пояснень власника магазину "Продукти", який знаходиться навпроти помешкання ОСОБА_8, останній не може бути керівником та бухгалтером будь-якого суб'єкта господарювання, так як веде аморальний спосіб життя.

За результатами розгляду акту перевірки від 18.05.2017 року №1310/24-13-14-01/34518973, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0002431401 та №0002421401 від 07.06.2017 року, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання, відповідно, за платежем податок на додану вартість та за платежем податок на прибуток приватних підприємств.

Позивач вважає висновки викладені в акті перевірки, такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, а винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення протиправними, виходячи з наступного.

Так, при проведенні перевірки не доведено та в акті не відображено, що контрагентами позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних не були зареєстровані відповідні податкові накладні, пов'язані з реалізацією йому товарів, а тому позивачем правомірно сформований податковий кредит по господарських операціях з ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд", ТОВ "ВКФ Атон", оскільки реальність таких підтверджується наданими на перевірку первинними документами, які у своїй суті відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники, а також факт придбання цих товарів пов'язаний з господарської діяльністю позивача.

Щодо висновків перевірки про те, що згідно Єдиного реєстру податкових накладних та автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДФС України ІС "Податковий блок" встановлено відсутність реєстрації податкових накладних від постачальників ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон", то позивач звертав увагу суду на те, що податковим органом не здійснювалось належної перевірки первинних бухгалтерських документів підприємств контрагентів, не перевірялась наявність господарсько-правових стосунків з іншими суб'єктами господарювання по поставці товарів, наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб'єктами господарювання щодо поставки товарів, надання послуг, виконання робіт. Інформація, яка зазначена в акті перевірки щодо підприємств контрагентів, отримана відповідачем з інформаційної системи, доступу до якої позивач не має. Разом з тим, отримавши інформацію з ІС "Податковий блок", поза дослідженням відповідача залишилось те, що фактично контрагенти придбали товар, що був реалізований позивачу, а при умові, що такий товар був придбаний контрагентами у суб'єктів, які не є платниками ПДВ, то, відповідно, не буде інформації про це в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, дана обставина не знайшла свого відображення в акті перевірки.

На думку позивача, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. В даному випадку це господарські операції позивача зі своїми постачальниками ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон".

Також позивач зазначив, що умовами укладених позивачем з контрагентами договорів поставки передбачено, що доставка товару здійснюється постачальником за власний рахунок. Зазначив, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, на думку позивача, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також, на думку позивача, відсутність окремих документів, як то довіреність, так і певні недоліки в заповненні (описка, помарка, не заповнення певного реквізиту) документів (видаткових накладних) носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості, а відтак не є і підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних, зокрема інших первинних документів, випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Крім того, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Зазначив, що позивач не може нести відповідальність за можливе невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відповідачем в акті перевірки не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон", можливо, порушують вимоги податкового законодавства.

Щодо відсутності інформації у матері про діяльність її дочки, морально-ділових якостей керівників контрагентів, інформації отриманої від осіб, чиї морально-ділові якості перевіркою не встановлені, то позивач не вважає за необхідне давати оцінку цій доказовій базі акту перевірки та, відповідно, спростовувати її.

Аналогічно, без оцінки, позивач залишив посилання в акті перевірки, як на доказ, на матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 320162600000000112 від 28.11.2016 року, оскільки, на його думку, ці матеріали не є доказами до тих пір поки не буде вироку у справі, який набуде законної сили, чи провадження буде закрито за нереабілітуючими підставами. Жодних судових рішень у цьому провадженні не приймалось та в акті перевірки про це не йдеться.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду письмові заперечення в яких зазначив, за результатами проведеної документальної планової перевірки складено акт №1310/24-13-14-01/34518973 від 18.05.2017 року, яким встановлено порушення:

- п.44.1, п.44.2. ст.44 п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України від 02.12.2010 року №2755-УІ, в результаті чого, ТОВ "Антикор Плюс" занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2503649,00 грн, в тому числі: за 2015 рік в сумі 282540,00 грн та за 2016 рік в сумі 2221109,00 грн;

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VІ в результаті чого, ТОВ "Антикор Плюс" занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 2782436,00 грн, в т.ч.: за грудень 2015 року на 81639,0 грн, за квітень 2016 року на 635892,0 грн, за травень 2016 року на 1032826,00 грн, за червень 2016 року на 290923,0 грн, за липень 2016 року на 564492,00 грн, за серпень 2016 року на 176664,00 грн.

Перевіркою встановлено, що в періоді, що перевірявся, ТОВ "Антикор Плюс" мало взаємовідносини з ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон" по придбанню будівельних матеріалів, що відображено в регістрах бухгалтерського обліку.

У видаткових накладних на придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Руд Трейд", місце складання зазначено - м. Київ, в полі "Отримав" не зазначено прізвища та ініціали особи, яка їх підписала. Від постачальника у видаткових накладних значиться підпис, відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та зазначено прізвище ОСОБА_7 В податкових накладних зі сторони постачальника особою, яка склала податкову накладну, значиться директор ОСОБА_7 Згідно матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №320162600000000112 від 28.11.2016 року, засновником та посадовою особою ТОВ "Руд Трейд" значиться громадянин ОСОБА_7 Згідно листа ОУ ГУ ДФС у Вінницькій області повідомлено, що ОСОБА_7 дійсно зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та те, що за адресою реєстрації громадянина ОСОБА_7 протягом тривалого терміну ніхто не проживає. В ході оперативних відпрацювань ОУ ГУ ДФС у Чернівецькій області встановлено, що громадянин ОСОБА_7 працює в ПАТ "Сєвєродонецькому об'єднанні "Азот" з 2001 року по 2005 рік, з 2005 року по даний час: промивальник - пропарник цистерн 5-го розряду в залізничному цеху підприємства, у зв'язку з чим, на дане підприємство направлено запит. Відповідно до заяви ОСОБА_7 на ім'я начальника оперативного управління ГУ ДФС у Чернівецькій області, наданої у зв'язку із зверненням на ПАТ "Сєвєродонецькому об'єднанні "Азот", ОСОБА_7 повідомив, що протягом двох останніх років путівками на підприємстві не користувався, матеріальну допомогу не отримував, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2. Виходячи з вищевикладених фактів, на думку відповідача, ОСОБА_7, який працює в ПАТ "Сєвєродонецькому об'єднанні "Азот", м. Сєвєродонецьк за основним місцем роботи, фізично не міг здійснювати фінансово-господарську діяльність в Києві. Кількість працюючих ТОВ "Руд Трейд" згідно звітів про суми нарахованої зарплати застрахованих осіб та нарахування єдиного внеску за грудень 2015 року, січень-червень 2016 року одна особа - ОСОБА_7

Також відповідач зазначає, що у видаткових накладних на придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "ВКФ Атон", місце складання - не зазначено, лише в видатковій накладні №РН-1605-13 від 16.05.2016 року на загальну суму 295586,16 грн місце складання - м. Київ, хоча юридична адреса ТОВ "ВКФ Атон": Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 29 і договір поставки укладений 10.05.2016 року в м. Запоріжжі. В полі "Отримав" не зазначено прізвище та ініціали особи, яка їх підписала, значиться тільки підпис. В полі "Відвантажив" у видаткових накладних значиться підпис відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та зазначено прізвище ОСОБА_8 В податкових накладних зі сторони постачальника особою, яка склала податкову накладну, значиться директор ОСОБА_8 Згідно матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №320162600000000112 від 28.11.2016 року. Засновником та посадовою особою ТОВ "ВКФ Атон" значиться громадянин ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ід. код НОМЕР_1, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_4. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - відомості щодо ТОВ "ВКФ Атон" та громадянина ОСОБА_8 відсутні. В ході оперативних відпрацювань ОУ ГУ ДФС у Чернівецькій області здійснено виїзд за місцем реєстрації гр. ОСОБА_8 та встановлено відсутність його за місцем реєстрації. Згідно бази даних ДФС "Податковий блок" стосовно ТОВ "ВКФ Атон" значиться наступне: - дата взяття на облік в Запорізьку ОДПІ ГУ ДФС 27.02.2013 року; - засновник/керівник - ОСОБА_8; - юридична адреса: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 29; - основна діяльність: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; - дата початку дії свідоцтва платника ПДВ 18.11.2015 року - діюче. Свідоцтво від 01.05.2013 року (анульовано 20.05.2014 року до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходження), Свідоцтво від 26.06.2014 року (анульовано 18.11.2015 року до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходження), - стан підприємства: 28 - триває процедура припинення (направлено заперечення органу ДФС). Кількість працюючих ТОВ "ВКФ Атон" згідно звітів про суми нарахованої зарплати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та нарахування єдиного внеску за травень-червень 2016 року (періоди в яких подавалася звітність) одна особа - ОСОБА_8 Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) за 2 квартал 2016 року - одна особа - ОСОБА_8 Остання декларація з ПДВ подано на ТОВ "ВКФ Атон" за червень 2016 року та задекларовано податкові зобов'язання на рівні податкового кредиту, сплачено до бюджету 311,00 грн у травні 2016 року сплачено до бюджету - 695,00 грн.

У видаткових накладних на придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Лінхольд", місце складання зазначено - Київ, в полі "Отримав" не зазначено прізвища та ініціали особи, яка їх підписала. Від постачальника у видаткових накладних значиться підпис, відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та зазначено прізвище ОСОБА_6 В податкових накладних зі сторони постачальника особою, яка склала податкову накладну, значиться ОСОБА_6 Згідно матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №320162600000000112 від 28.11.2016 року, ОСОБА_6, яка являється і засновником ТОВ "Ліндхольд", зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_5. За результатами виїзду за місцем реєстрації громадянки ОСОБА_6 встановлено відсутність її за місцем реєстрації. Також, працівниками ОУ ГУ ДФС у Чернівецькій області обстежено юридичну адресу підприємства та складено акт обстеження, в якому підтверджено відсутність ТОВ "Ліндхольд" за адресою реєстрації та відсутність посадових осіб. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - відомості щодо ТОВ "Ліндхольд" та громадянки ОСОБА_6 відсутні.

Працівниками ОУ ГУ ДФС в Чернівецькій області було направлено листа 16.08.2016 року за № 1432/10/24-13-21-03-10 власнику приміщення ПАТ "Ритм", по місцю реєстрації ТОВ "Ліндхольд" для отримання відомостей щодо правомірності використання зазначеної юридичної адреси підприємством. Згідно отриманої відповіді ПАТ "Ритм", повідомлено, що являється власником приміщення за адресою: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Молодіжна, 26 на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.1994 року, та те, що ніяких правових відносин ПАТ "Ритм" з ТОВ "Ліндхольд" не мало та не має.

Згідно бази даних ДФС "Податковий блок" стосовно ТОВ "Ліндхольд" значиться наступне: - дата взяття на облік в Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 26.04.2016 року; - засновник/керівник - ОСОБА_6, р.н.о.к. НОМЕР_2 (у 2016 році); - юридична адреса: Київська область, м. Боярка, вул. Молодіжна, 26, оф. 110/9; - основна діяльність: неспеціалізована оптова торгівля; - дата початку дії свідоцтва платника ПДВ 01.06.2016 року; - стан підприємства: 0 - платник податків за основним місцем обліку. Кількість працюючих ТОВ "Ліндхольд" згідно звіту про суми нарахованої зарплати застрахованих осіб та нарахування єдиного внеску за липень-вересень 2016 року одна особа - ОСОБА_6Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2016 року та 4 квартал 2016 року не подавався. Остання декларація з ПДВ ТОВ "Ліндхольд" подана за листопад 2016 року. Річну звітність за 2016 рік не подано.

Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, господарські операції між ТОВ "Антикор Плюс" з контрагентоми ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон" не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети).

Відповідач зазначає, що у ТОВ "ВКФ Атон", ТОВ "Ліндхольд" та ТОВ "Руд Трейд" відсутній факт придбання реалізованого товару (робіт/послуг), в зв'язку з чим, встановлено відсутність економічної суті проведених операцій вказаного підприємства, та проведення безтоварних операцій з метою формування вигоди підприємствам покупцям.

Відповідач вважає, що порушення суб'єктом господарювання зазначених вимог податкового законодавства є достатнім та допустимим доказом невідповідності задекларованих і фактичних даних господарських операцій для податкового обліку платника податків.

ТОВ "Антикор Плюс" для перевірки не надані документи, які би підтверджували походження товару, відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості на придбані будівельні матеріали від ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон".

Крім того, до перевірки не надано документи, що стосуються транспортування придбаних ТОВ "Антикор Плюс" товарів у ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон". В ході проведення перевірки, на день вилучення документів та на момент підписання акта перевірки посадовими особами підприємства товарно-транспортні накладні, що підтверджують порядок транспортування будівельних матеріалів до ТОВ "Антикор Плюс" від контрагентів: ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон", за період, що перевірявся, не надано.

Відповідач звертав увагу суду на те, що контрагенти, операції з якими поставлено під сумнів за період, що перевірявся, не були єдиними постачальниками ТМЦ, зокрема, альфакону, клейової суміші, смоли для ін'єкції, постачання даної продукції до ТОВ "Антикор Плюс" здійснювали і інші постачальники, що у свою чергу говорить про отримання зазначених ТМЦ, зокрема від: ТОВ "Скоч", ОСОБА_9, ТОВ "Гроссметал", ТОВ "ВКФ Атон", ТОВ "Руд Трейд", ТОВ "Ліндхольд".

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просили суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

В період з 27.03.2017 року по 03.05.2017 року, на підставі направлень виданих ГУ ДФС у Чернівецькій області №№ 502, 503, 504, 505 від 27.03.2017 року, наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області №247 від 15.03.2017 року та відповідно до плану-графіка проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Антикор Плюс" (код ЄДРПОУ 34518973) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року (а.с. 256-259, т. 1).

Виявлені в результаті перевірки порушення зафіксовано актом 1310/24-13-14-01/34518973 від 18.05.2017 року (а.с.13-115 т.1). За висновками вказаного акта перевірки, зокрема, встановлено наступні порушення:

- п. 44.1, п. 44.2. ст. 44 п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого, ТОВ "Антикор Плюс" занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2503649,00 грн, в тому числі: за 2015 рік в сумі 282540,00 грн та за 2016 рік в сумі 2221109,00 грн;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого, ТОВ "Антикор Плюс" занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 2782436,00 грн, в т.ч.: за грудень 2015 року на 81639,00 грн, за квітень 2016 року на 635892,00 грн, за травень 2016 року на 1032826,00 грн, за червень 2016 року на 290923,0 грн, за липень 2016 року на 564492,00 грн, за серпень 2016 року на 176664,00 грн;

З пункту 3.2.2 розділу 3 акта перевірки №1310/24-13-14-01/34518973 від 18.05.2017 року судом встановлено, що підставою для висновків перевірки про вищевказані порушення норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) слугувало наступне.

В ході проведення перевірки, листом від 20.04.2017 року №79/вн/24-13-23-01, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Чернівецькій області повідомлено, що відносно службових осіб ТОВ "Антікор Плюс" здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №3201620000000112, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, які протягом 2015-2016 років використовували для безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат підприємства з ознаками "фіктивності" зареєстровані в м. Києві: ТОВ "ВКФ Атон" (код ЄДРПОУ 38625546), ТОВ "Руд Трейд" (код ЄДРПОУ 39996676), ТОВ "Лінхольд" (код ЄДРПОУ 40449117), ТОВ "БРІЛЛАЙН" (ЄДРПОУ 40480361).

06.04.2017 року на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці за адресою здійснення діяльності ТОВ "Антікор Плюс" проведено обшук, в ході якого вилучено документи фінансово-господарської діяльності, що стосуються взаємовідносин із ТОВ "ВКФ Атон", ТОВ "Руд Трейд", ТОВ "Лінхольд" (а.с. 38-40 т.2).

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ "Антікор Плюс" включено до звіту про фінансові результати за 2015 та 2016 роки у рядок 2050 Звіту "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" вартість будівельних матеріалів придбаних у постачальників ТОВ "ВКФ Атон", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "Лінхольд".

Так, за період з 01.10.2015 року по 31.12.2016 року ТОВ "Антикор Плюс" представлено для перевірки первинні документи на придбання будівельних матеріалів від ТОВ "Лінхольд" на загальну суму 4446937,60 грн, в тому числі ПДВ 741156,27 грн.

Встановлено, що 19.07.2016 року між ТОВ "Лінхольд" (код ЄДРПОУ 40449117), який має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, надалі "Постачальник" в особі директора ОСОБА_10, що діє на підставі Статуту з одного боку і ТОВ "Антикор Плюс", який має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, надалі "Покупець" в особі директора ОСОБА_11, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, укладено Договір поставки №19-07, за умовами якого ТОВ "Ліндхольд" зобов'язується передати на умовах даного договору у власність ТОВ "Антикор Плюс" товар, а ТОВ "Антикор Плюс" зобов'язується сплатити його повну вартість. Найменування, кількість, асортимент, ціна товару, що постачається, визначається у рахунку, який надає Постачальник. Приймання - передача товару оформляється накладною на відпуск товару в момент передачі Покупцю, яка підписується уповноваженими представниками Сторін в 2-ох оригінальних примірниках. Доставка товару здійснюється Постачальником за власний рахунок до будівельного майданчика Покупця. Постачальник у момент передачі товару зобов'язаний надати відповідні документи, що підтверджують якість товару, а саме: сертифікат відповідності, посвідчення про якість та інші. У випадку ненадання документів, що підтверджують якість, покупець має право відмовитись від прийняття товару (а.с. 125-127 т.1).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем придбано у ТОВ "Ліндхольд" товар (будівельні матеріали) на підставі:

1) видаткових накладних: №РН-2308-2 від 23.08.2016 року, №РН-2308-3 від 23.08.2016 року, №РН-2308-4 від 23.08.2016 року, №РН-2308-1 від 23.08.2016 року, №РН-1907-1 від 19.07.2016 року, №РН-1907-2 від 19.07.2016 року, №РН-1907-3 від 19.07.2016 року, №РН-1907-4 від 19.07.2016 року, №РН-1907-5 від 19.07.2016 року, №РН-1907-6 від 19.07.2016 року, №РН-1907-7 від 19.07.2016 року, №РН-1907-8 від 19.07.2016 року, №РН-1907-9 від 19.07.2016 року, №РН-1907-10 від 19.07.2016 року, №РН-1907-11 від 19.07.2016 року, №РН-1907-12 від 19.07.2016 року (а.с. 128-143, т. 1);

2) податкових накладних: №165 від 23.08.2016 року, №166 від 23.08.2016 року,№164 від 23.08.2016 року, №167 від 23.08.2016 року, №43 від 19.07.2016 року, №40 від 19.07.2016 року, №42 від 19.07.2016 року, №44 від 19.07.2016 року, №39 від 19.07.2016 року, №35 від 19.07.2016 року, №41 від 19.07.2016 року, №38 від 19.07.2016 року, №34 від 19.07.2016 року, №33 від 19.07.2016 року, №36 від 19.07.2016 року, №37 від 19.07.2016 року (а.с.114-137, т.2).

В бухгалтерському обліку вказані господарські операції відображено наступними записами за 2016 рік: - Д-т. 205 та К-т. 631 в сумі 3705781,30 грн; - Д-т. 644 та К-т. 631 в сумі741156,26 грн.

Перевіркою встановлено, ТОВ "Антикор Плюс" до складу собівартості виконаних робіт віднесено вартість придбаних у ТОВ "Ліндхольд" будівельних матеріалів за 2016 рік - 3705781,14 грн. В бухгалтерському обліку зазначені господарські операції відображено записами порахунках: Д-т.рах.23 К-т рах.205, Д-т рах.90.3 к-т рах.23, Д-т рах.79 К-т рах. 90.3.

ТОВ "Антикор Плюс" за отримані будівельні матеріали сплачено грошові кошти на користь ТОВ "Лінхольд" згідно платіжних доручень на загальну суму 4446937,56 грн. Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 31.12.2016 року заборгованість ТОВ "Антикор Плюс" по розрахунках з ТОВ "Лінхольд" відсутня.

В акті перевірки зазначено, що у видаткових накладних на придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Лінхольд", місце складання зазначено - Київ, в полі "Отримав" не зазначено прізвища та ініціали особи, яка їх підписала. Також у полі "Отримав по довіреності" зазначено; "за дов. № від…". Від постачальника у видаткових накладних значиться підпис, відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та зазначено прізвище ОСОБА_6. В податкових накладних зі сторони постачальника особою, яка склала податкову накладну значиться ОСОБА_6.

В акті перевірки, посилаючись на матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №3201620000000112 28.11.2016 року, зазначено, що ОСОБА_6, являється засновником ТОВ "Ліндхольд". За результатами виїзду за місцем реєстрації громадянки ОСОБА_6 встановлено відсутність її за місцем реєстрації. Згідно пояснень матері ОСОБА_6 ОСОБА_12 її донька має неповну середню та середньо- спеціальну освіту. До 2008 року працювала звичайним працівником в спеціалізованому управління при Лисичанському нафтопереробному заводі оператором в цеху. Після скорочення з підприємства в 2008 році, офіційно більше не працювала. Перебувала на обліку в місцевому Центрі зайнятості, їздила на заробітки. Щодо діяльності своєї дочки в ТОВ "Ліндхольд" - їй нічого невідомо. Також, працівниками ОУ ГУ ДФС у Чернівецькій області обстежено юридичну адресу підприємства та складено акт обстеження, в якому підтверджено відсутність ТОВ "Ліндхольд" за адресою реєстрації та відсутність посадових осіб. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - відомості щодо ТОВ "Ліндхольд" та громадянки ОСОБА_6 відсутні. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, м.Боярка, вул. Молодіжна, 26 є ПАТ "Ритм", код ЄДРПОУ 19404295.

Працівниками ОУ ГУ ДФС в Чернівецькій області було направлено листа 16.08.2016 року за № 1432/10/24-13-21-03-10 власнику приміщення (ПАТ "Ритм", код ЄДРПОУ 19404295) по місцю реєстрації ТОВ "Ліндхольд" для отримання відомостей щодо правомірності використання зазначеної юридичної адреси підприємством. Згідно отриманої відповіді - лист №18 від 20.09.2016 року (вхідний в ГУ ДФС у Чернівецькій області №676/10 від 27.09.2016 року), ПАТ "Ритм", код ЄДРПОУ 19404295 (м.Боярка, вул. Молодіжна, 26), повідомлено, що являється власником приміщення за адресою: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Молодіжна, 26 на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.1994 року, та те, що ніяких правових відносин ПАТ "Ритм" з ТОВ "Ліндхольд" не мало та не має.

В акті перевірки зазначено, що проаналізувавши бази даних ГУ ДФС у Чернівецькій області встановлено, що у ТОВ "Лінхольд" відсутнє придбання реалізованого товару (будівельних матеріалів) на ТОВ "Антикор Плюс" за липень-серпень 2016 року, що свідчить про перекручення даних. При аналізі податкових накладних по придбанню та реалізації товарів ТОВ "Ліндхольд" встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів, тому неможливо встановити походження реалізованого ТОВ "Лінхольд" на адресу ТОВ "Антикор Плюс" за липень-серпень 2016 року.

Крім того, в ході проведення перевірки, на день вилучення документів та на момент підписання акта перевірки посадовими особами підприємства товарно-транспортні накладні, що підтверджують порядок транспортування будівельних матеріалів до ТОВ "Антікор Плюс" від контрагента ТОВ "Лінхольд", за період, що перевірявся, не надано. За даних обставин неможливо встановити де, за якою адресою, ким та якими транспортними засобами здійснювалось відвантаження та перевезення товару.

Враховуючи наведене, за висновками перевірки, по ТОВ "Антикор Плюс" відсутній факт реального вчинення господарських операцій з ТОВ "Лінхольд" за липень-серпень 2016 року.

За період з 01.10.2015 року по 31.12.2016 року ТОВ "Антикор Плюс" представлено для перевірки первинні документи на придбання будівельних матеріалів від ТОВ "Руд Трейд" на загальну суму 5939703,00 грн, в тому числі ПДВ 989950,52 грн.

Встановлено, що 19.12.2015 року між ТОВ "Руд Трейд" (код ЄДРПОУ 39996676), який має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, надалі "Постачальник" в особі директора ОСОБА_7, що діє на підставі Статуту з одного боку і ТОВ "Антикор Плюс", який має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, надалі "Покупець" в особі директора ОСОБА_11, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, укладено Договір поставки №б/н, за умовами якого ТОВ "Руд Трейд" зобов'язується передати на умовах даного договору у власність ТОВ "Антикор Плюс" товар, а ТОВ "Антикор Плюс" зобов'язується сплатити його повну вартість. Найменування, кількість, асортимент, ціна товару, що постачається, визначається у рахунку, який надає Постачальник. Приймання - передача товару оформляється накладною на відпуск товару в момент передачі Покупцю, яка підписується уповноваженими представниками Сторін в 2-ох оригінальних примірниках. Доставка товару здійснюється Постачальником за власний рахунок до будівельного майданчика Покупця. Постачальник у момент передачі товару зобов'язаний надати відповідні документи, що підтверджують якість товару, а саме: сертифікат відповідності, посвідчення про якість та інші. У випадку ненадання документів, що підтверджують якість, покупець має право відмовитись від прийняття товару (а.с. 119-121 т.1).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем придбано у ТОВ "Руд Трейд" товар (будівельні матеріали) на підставі:

1) видаткових накладних: №РН-2803-01 від 28.03.2016 року, №РН-2803-02 від 28.03.2016 року, №РН-2803-03 від 28.03.2016 року, №РН-2803-04 від 28.03.2016 року, №РН-2803-05 від 28.03.2016 року, №РН-2803-06 від 28.03.2016 року, №РН-2803-07 від 28.03.2016 року, №РН-2803-08 від 28.03.2016 року, №РН-2803-09 від 28.03.2016 року, №РН-2803-10 від 28.03.2016 року, №РН-2803-11 від 28.03.2016 року, №РН-26 від 21.12.2015 року, №РН-25 від 21.12.2015 року, №РН-24 від 21.12.2015 року, №РН-23 від 21.12.2015 року, №РН-22 від 21.12.2015 року, №РН-21 від 21.12.2015 року, №РН-2504-03 від 25.04.2016 року, №РН-2504-02 від 25.04.2016 року, №РН-2504-01 від 25.04.2016 року, №РН-2204-01 від 22.04.2016 року (а.с. 144-164 т. 1);

2) податкових накладних: №25 від 21.12.2015 року, №29 від 21.12.2015 року, №30 від 21.12.2015 року, №30 від 21.12.2015 року, №100 від 22.04.2016 року, №109 від 25.04.2016 року, №107 від 25.04.2016 року, №108 від 25.04.2016 року, №28 від 21.12.2015 року, №27 від 21.12.2015 року, №26 від 21.12.2015 року, №57 від 28.03.2016 року, №61 від 28.03.2016 року, №53 від 28.03.2016 року, №56 від 28.03.2016 року, №62 від 28.03.2016 року, №58 від 28.03.2016 року, №63 від 28.03.2016 року, №54 від 28.03.2016 року, №59 від 28.03.2016 року, №55 від 28.03.2016 року, №60 від 28.03.2016 року (а.с. 41-85, т. 2).

В бухгалтерському обліку вказані господарські операції відображено наступними записами: 1) за 2015 рік: - Д-т.205 та К-т.631 в сумі 1569655,60 грн; - Д-т.644 та К-т.631 в сумі 313931,12 грн; 2) за 2016 рік: - Д-т.205 та К-т.631 в сумі 3380096,99 грн; - Д-т.644 та К-т.631 в сумі 676019,40 грн.

Станом на 31.12.2016 року, згідно звіту ТОВ "Антикор Плюс" за грудень 2016 року, на кінець місяця рахуються залишки матеріалів оприбуткованих від ТОВ "Руд Трейд" по накладній від 22.04.2016 року на суму 3031,57 грн.

Перевіркою встановлено, ТОВ "Антикор Плюс" до складу собівартості виконаних робіт віднесено вартість придбаних у ТОВ "Руд Трейд" будівельних матеріалів за 2015 рік у розмірі 1569655,60 грн, за 2016 рік - 3377065,00 грн. В бухгалтерському обліку зазначені господарські операції відображено записами порахунках: Д-т. рах.23 К-т рах.205, Д-т рах.90.3 к-т рах.23, Д-т рах.79 К-т рах.90.3.

ТОВ "Антикор Плюс" за отримані будівельні матеріали сплачено грошові кошти на користь ТОВ "Руд Трейд" згідно платіжних доручень на загальну суму 6697029,76 грн. ТОВ "Руд Трейд" 29.06.2016 року повернуто ТОВ "Антикор Плюс" зайво перерахованих грошових коштів згідно листа 85 від 21.06.2016 року в розмірі 757326,65 грн. Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 31.12.2016 року заборгованість ТОВ "Антикор Плюс" по розрахунках з ТОВ "Руд Трейд" відсутня.

В акті перевірки зазначено, що у видаткових накладних на придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Руд Трейд", місце складання зазначено - Київ, в полі "Отримав" (видаткові накладні №РН-26 від 21.12.2015 року, №РН-25 від 21.12.2015 року, №РН-24 від 21.12.2015 року, №РН-23 від 21.12.2015 року, №РН-22 від 21.12.2015 року, №РН-21 від 21.12.2015 року) не зазначено прізвища та ініціали особи, яка їх підписала. Значиться підпис кульковою ручкою. Також у полі "Отримав" зазначено прізвище ОСОБА_13 та підпис нанесений кульковою ручкою. Від постачальника у видаткових накладних значиться підпис, відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та зазначено прізвище ОСОБА_7 В податкових накладних зі сторони постачальника особою, яка склала податкову накладну значиться ОСОБА_7, підпис нанесено кульковою ручкою та печатка ТОВ "Руд Трейд".

В акті перевірки, посилаючись на матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №3201620000000112 28.11.2016 року, зазначено, що засновником та посадовою особою ТОВ "Руд Трейд" значиться громадянин ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, ід. код НОМЕР_3, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно листа ОУ ГУ ДФС у Вінницькій області (вхідний ГУ ДФС у Чернівецькій області №2184/7 від 07.10.2016 року) повідомлено, що ОСОБА_7 дійсно зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та те, що за адресою реєстрації громадянина ОСОБА_7 протягом тривалого терміну ніхто не проживає. Відповідно до інформації отриманої від секретаріату міської ради м. Погребище - громадянин ОСОБА_7 являється переселенцем з Донецької області. Після здійснення реєстраційних процедур, за адресою реєстрації не проживав та контактних даних нікому не залишав. В ході оперативних відпрацювань ОУ ГУ ДФС у Чернівецькій області встановлено, що громадянин ОСОБА_7 працює в ПАТ "Сєвєродонецькому об'єднанні "Азот", код ЄДРПОУ 33270581 (Луганська область, м. Сєвєродонецьк) з 2001 року по 2005 рік, з 2005 року по даний час: промивальник-пропарник цистерн 5-го розряду в залізничному цеху підприємства, у зв'язку з чим, на дане підприємство направлено запит. У відповідь листом від 03.06.2016 року №06/ДП-108 (вхідний в ГУ ДФС у Чернівецькій області №438/10 від 13.06.2016 року) направлено заяву ОСОБА_7, виробничу характеристику, копію заяви про прийняття на роботу, виписку із заяви про прийняття на роботу, копії заяв на щорічні і наукові відпустки промивальника-пропарника цистерн зайнятого внутрішньою очисткою цистерн від хімічних речовин 5-го розряду в залізничному цеху товариства та повідомлено, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7. До даного листа ПАТ "Сєвєродонецькому об'єднанні "Азот" направило додаток 12. Відповідно до заяви ОСОБА_7 на ім'я начальника оперативного управління ГУ ДФС у Чернівецькій області, наданої у зв'язку із зверненням на ПАТ "Сєвєродонецькому об'єднанні "Азот", ОСОБА_7 повідомив, що протягом двох останніх років путівками на підприємстві не користувався, матеріальну допомогу не отримував, проживаю: ІНФОРМАЦІЯ_8. На вказаній заяві значиться його особистий підпис та дата 03.06.2016 року.

В акті перевірки зазначено, що проаналізувавши бази даних ГУ ДФС у Чернівецькій області встановлено, що у ТОВ "Руд Трейд" відсутнє придбання реалізованого товару (будівельних матеріалів) на ТОВ "Антикор Плюс" за грудень 2015 року, березень-квітень 2016 року. При аналізі податкових накладних по придбанню та реалізації товарів ТОВ "Руд Трейд" встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів, тому неможливо встановити походження реалізованого ТОВ "Руд Трейд" на адресу ТОВ "Антикор Плюс" за грудень 2015 року, березень-квітень 2016 року.

Крім того, в ході проведення перевірки, на день вилучення документів та на момент підписання акта перевірки посадовими особами підприємства товарно-транспортні накладні, що підтверджують порядок транспортування будівельних матеріалів до ТОВ "Антікор Плюс" від контрагента ТОВ "Руд Трейд", за перевіряємий період не надано. За даних обставин неможливо встановити де, за якою адресою, ким та якими транспортними засобами здійснювалось відвантаження та перевезення товару.

Враховуючи наведене, за висновками перевірки, по ТОВ "Антикор Плюс" відсутній факт реального вчинення господарських операцій з ТОВ "Руд Трейд" за грудень 2015 року, березень-квітень 2016 року.

За період з 01.10.2015 року по 31.12.2016 року ТОВ "Антикор Плюс" представлено для перевірки первинні документи на придбання будівельних матеріалів від ТОВ "ВКФ Атон" на загальну суму 6307982,70 грн, в тому числі ПДВ 1051330,43 грн.

Встановлено, що 10.05.2016 року між ТОВ "ВКФ Атон" (код ЄДРПОУ 38625546), який має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, надалі "Постачальник" в особі директора ОСОБА_8, що діє на підставі Статуту з одного боку і ТОВ "Антикор Плюс", який має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, надалі "Покупець" в особі директора ОСОБА_11, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, укладено Договір поставки №б/н, за умовами якого ТОВ "ВКФ Атон" зобов'язується передати на умовах даного договору у власність ТОВ "Антикор Плюс" товар, а ТОВ "Антикор Плюс" зобов'язується сплатити його повну вартість. Найменування, кількість, асортимент, ціна товару, що постачається, визначається у рахунку, який надає Постачальник. Приймання - передача товару оформляється накладною на відпуск товару в момент передачі Покупцю, яка підписується уповноваженими представниками Сторін в 2-ох оригінальних примірниках. Доставка товару здійснюється Постачальником за власний рахунок до будівельного майданчика Покупця. Постачальник у момент передачі товару зобов'язаний надати відповідні документи, що підтверджують якість товару, а саме: сертифікат відповідності, посвідчення про якість та інші. У випадку ненадання документів, що підтверджують якість, покупець має право відмовитись від прийняття товару (а.с.122-124 т.1).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем придбано у ТОВ "ВКФ Атон" товар (будівельні матеріали) на підставі:

1) видаткових накладних: №РН-2204-01 від 22.04.2016 року, №РН-1606 від 16.06.2016 року, №РН-1605 від 16.06.2016 року, №РН-1604 від 16.06.2016 року, №РН-1603 від 16.06.2016 року, №РН-1602 від 16.06.2016 року, №РН-1605-16 від 16.05.2016 року, №РН-1605-15 від 16.05.2016 року, №РН-1605-14 від 16.05.2016 року, №РН-1605-13 від 16.05.2016 року, №РН-1605-12 від 16.05.2016 року, №РН-1605-11 від 16.05.2016 року, №РН-1605-10 від 16.05.2016 року, №РН-1605-09 від 16.05.2016 року, №РН-1605-08 від 16.05.2016 року, №РН-1605-07 від 16.05.2016 року, №РН-1605-06 від 16.05.2016 року, №РН-1605-05 від 16.05.2016 року, №РН-1605-04 від 16.05.2016 року, №РН-1605-03 від 16.05.2016 року, №РН-1605-02 від 16.05.2016 року, №РН-1605-01 від 16.05.2016 року (а.с. 165-185, т. 1);

2) податкових накладних: №24 від 16.06.2016 року, №23 від 16.06.2016 року, №25 від 16.06.2016 року, №20 від 16.06.2016 року, №38 від 21.06.2016 року, №22 від 16.06.2016 року, №21 від 16.06.2016 року, №18 від 16.05.2016 року, №5 від 16.05.2016 року, №3 від 16.05.2016 року, №13 від 16.05.2016 року, №6 від 16.05.2016 року, №14 від 16.05.2016 року, №15 від 16.05.2016 року, №9 від 16.05.2016 року, №2 від 16.05.2016 року, №12 від 16.05.2016 року, №7 від 16.05.2016 року, №17 від 16.05.2016 року, №4 від 16.05.2016 року, №8 від 16.05.2016 року,№11 від 16.05.2016 року, №19 від 16.05.2016 року (а.с. 86-113, т. 2).

В бухгалтерському обліку вказані господарські операції відображено наступними записами за 2016 рік: - Д-т.205 та К-т.631 в сумі 5256652,13 грн; - Д-т.644 та К-т.631 в сумі 1051330,43 грн.

Перевіркою встановлено, ТОВ "Антикор Плюс" до складу собівартості виконаних робіт віднесено вартість придбаних у ТОВ "ВКФ Атон" будівельних матеріалів за 2016 рік - 5256652,13 грн. В бухгалтерському обліку зазначені господарські операції відображено записами порахунках: Д-т. рах.23 К-т рах.205, Д-т рах.90.3 к-т рах.23, Д-т рах.79 К-т рах.90.3.

ТОВ "Антикор Плюс" за отримані будівельні матеріали сплачено грошові кошти на користь ТОВ "ВКФ Атон" згідно платіжних доручень на загальну суму 6307982,56грн. Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 31.12.2016 року заборгованість ТОВ "Антикор Плюс" по розрахунках з ТОВ "ВКФ Атон" відсутня.

В акті перевірки зазначено, що у видаткових накладних на придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "ВКФ Атон", місце складання не зазначено, лише в видатковій накладній № РН-1605-13 від 16.05.2016 року на загальну суму 295586,16грн місце складання - м. Київ, хоч юридична адреса ТОВ "ВКФ Атон": Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 29 і договір поставки укладений 10.05.2016 року в м. Запоріжжі. В полі "Отримав" не зазначено прізвища та ініціали особи, яка їх підписала, значиться тільки підпис кульковою ручкою. Також у полі "Відвантажив" у видаткових накладних значиться підпис відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та зазначено прізвище ОСОБА_8 В податкових накладних зі сторони постачальника особою, яка склала податкову накладну значиться ОСОБА_8

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - відомості щодо ТОВ "ВКФ Атон" та громадянина ОСОБА_8 відсутні. В ході оперативних відпрацювань ОУ ГУ ДФС у Чернівецькій області здійснено виїзд за місцем реєстрації гр. ОСОБА_8 та встановлено відсутність його за місцем реєстрації. Також відібрано пояснення фізичної особи-підприємця ОСОБА_14, власника магазину "Продукти", який знаходиться навпроти помешкання гр. ОСОБА_8 яка повідомила, що останній веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, без постійного місця працевлаштування і за своїми морально-діловими якостями не може бути керівником та бухгалтером будь-якого суб'єкта господарювання. Також в матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №3201620000000112 28.11.2016 року знаходиться лист управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області від 21.12.2016 року №570/7/12-32-41, яким направлено пояснення ОСОБА_8 В Поясненні від 04.12.2016 року, м. Лисичанськ, працівниками ГУ ДФС у Луганській області, громадянин ОСОБА_8 на задані питання, на підставі статті 63 Конституції України відмовився від дачі пояснень по відношенню до себе і діяльності ТОВ "ВКФ Атон" і про фінансово-господарську діяльність.

За висновками перевірки, враховуючи наведене вище, гр. ОСОБА_8, який значився керівником ТОВ "ВКФ Атон", не мав відношення до зазначених обов'язків покладених на нього Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

В акті перевірки зазначено, що проаналізувавши номенклатуру придбаних товарів ТОВ "ВКФ Атон" (код ЄДРПОУ 38625546) згідно бази ЄРПН та не встановлено придбання ТОВ "ВКФ Атон" товарно-матеріальних цінностей, які були продані на ТОВ "Антикор Плюс" в травні - червні 2016 року, відповідно до виписаних податкових накладних. При аналізі податкових накладних по придбанню та реалізації товарів ТОВ "ВКФ Атон" встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів, що свідчить про перекручення даних. Перевіркою встановлено відсутність реєстрації податкових накладних від постачальників ТОВ "ВКФ Атон" на придбання будівельних матеріалів, тому неможливо встановити походження реалізованого ТОВ "ВКФ Атон" на адресу ТОВ "Антикор Плюс" за травень-червень 2016року.

Крім того, в ході проведення перевірки, на день вилучення документів та на момент підписання акта перевірки посадовими особами підприємства товарно-транспортні накладні, що підтверджують порядок транспортування будівельних матеріалів до ТОВ "Антікор Плюс" від контрагента ТОВ "ВКФ Атон", за період, що перевірявся, не надано. За даних обставин неможливо встановити де, за якою адресою, ким та якими транспортними засобами здійснювалось відвантаження та перевезення товару.

Враховуючи наведене, за висновками перевірки, по ТОВ "Антикор Плюс" відсутній факт реального вчинення господарських операцій з ТОВ "ВКФ Атон" за травень-червень 2016 року.

З огляду на викладені у пункті 3.2.2 розділу 3 акта перевірки №1310/24-13-14-01/34518973 від 18.05.2017 року обставини, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.44.1, п.44.2. ст.44 п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого, занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2503649,00 грн, в тому числі: за 2015 рік в сумі 282540,00 грн та за 2016 рік в сумі 2221109,00 грн;

В результаті допущених ТОВ "Антикор Плюс" вищевказаних норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) в порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 цього Кодексу, ТОВ "Антикор Плюс" занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 2782436,00 грн, в т.ч.: за грудень 2015 року на 81639,0 грн, за квітень 2016 року на 635892,0 грн, за травень 2016 року на 1032826,00 грн, за червень 2016 року на 290923,0 грн, за липень 2016 року на 564492,00 грн, за серпень 2016 року на 176664,00 грн.

На підставі акту перевірки від 18.05.2017 року №1310/24-13-14-01/34518973 відповідачем винесено, оскаржувані у даній справі, податкові повідомлення-рішення від 07.06.2017 року форми «Р» :

- №0002421401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток приватних підприємств на суму 3614203,50 грн, в тому числі 2503649,00 грн - донарахування за податковим зобов'язанням, 1110554,50 грн - штрафні санкції (а.с. 116 т.1);

- №0002431401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість на суму 4173654,00 грн, в тому числі 2782436,00 грн - донарахування за податковим зобов'язанням, 1391218,00 грн - штрафні санкції (а.с. 117 т.1).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, ТОВ "Антикор Плюс" звернулось до суду з цим адміністративним позовом.

Крім того, в судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_13, який з приводу відомих йому обставин справи зазначив наступне.

Свідок зазначив, що працював директором ТОВ "Антикор Плюс" у період за який проводилась перевірка. Постачальників товару ТОВ "Антикор Плюс" обирало в мережі інтернет та вело з ними переговори засобами телефонного зв'язку. Договори постачання передавались постачальникам для підпису засобами поштового зв'язку.

Товар, відповідно до Договорів поставки, доставлявся постачальниками в місто Київ на будівельний майданчик. Товар приймав особисто відповідно видаткових та податкових накладних, згідно попередньо зробленого замовлення. В місті поставки товару, постачальниками надавалась вся необхідна документація, в тому числі сертифікати відповідності. Однак вказані сертифікати відповідності не були передані в бухгалтерію, оскільки не є документами первинного бухгалтерського обліку. Витрати по доставці придбаних ТОВ "Антикор Плюс" у ТОВ "ВКФ Атон", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "Лінхольд" товарів покладались на постачальників, а тому товарно-транспортні накладні товариством не оформлювались, а такі витрати не включались до витрат ТОВ "Антикор Плюс" в бухгалтерському обліку. Всі придбані у ТОВ "ВКФ Атон", ТОВ "Руд Трейд", ТОВ "Лінхольд" будівельні матеріали використано ТОВ "Антикор Плюс" при ремонтних роботах мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві, згідно договору з генпідрядником ТОВ "Гідроінжбуд". При ремонтних роботах складались та підписувались акти виконаних робіт форми № КБ-2в.

Під час розгляду справи судом досліджено Договір підряду №7 від 27.08.2015 року, укладеного між ТОВ "Гідроінжбуд" та ТОВ "Антикор Плюс", акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідку зустрічної звірки Державної фінансової інспекції в м. Києві від 21.07.2016 року №09-31/08, якими підтверджено види, обсяги і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ПАТ "Укрзалізниця" та його структурними підрозділами, ТОВ "Гідроінжбуд" та ТОВ "Антикор Плюс" з виконання робіт з підготовки та фарбування поверхні опор 6-12 Залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський - Дарниця (Залізнично-автомобільний міст) (а.с.144-189 т.2). Виконання вищезазначених робіт підтверджується і актом перевірки Головного Управління ДФС у Чернівецькій області №1310/24-13-14-01/34518973 від 18.05.2017 року.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755- IV (далі - ПК України).

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПК України).

У відповідності до положень п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 ПК України датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З правового аналізу наведених нормативних приписів вбачається, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість повинні бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Таким чином, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування показників валових витрат є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності. Тому при розгляді висновків контролюючого органу про безтоварність господарської операції підлягає перевірці сам факт, реальність здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Безтоварні ж господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 3 Закону України №996-XIV передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до положень статті 9 Закону України №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88), під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно пункту 2.2 Положення №88 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Пунктом 2.4 Положення №88 визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.

В силу пункту 2.5 Положення №88 документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.

Отже, первинний документ має дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Судом встановлено, що акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження щодо відсутності фінансово-господарських операцій ТОВ "Антикор Плюс" з контрагентами ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон", а викладені у ньому висновки щодо нереальності господарських операцій не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Досліджені судом первинні бухгалтерські документи із здійснення господарських операцій ТОВ "Антикол Плюс" з контрагентами ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон" (договори поставки, податкові та видаткові накладні, банківські виписки (а.с. 12-35 т.2)) підтверджують реальність господарських операцій з придбання товарів, відповідають вимогам первинності в розумінні ст.9 Закону України №996 та Положення №88 і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно частини першої та другої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною першою статті 79 КАС України передбачено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши та дослідивши перелічені документи, суд вважає, що вони містять усі необхідні реквізити для надання їм юридичної сили та доказовості і підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій.

Отже, наявні в матеріалах справи докази спростовують висновок податкового органу, що укладені позивачем договори поставки не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ними.

При цьому варто зазначити, що відповідач ні в акті перевірки, ні в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містяться в первинних бухгалтерських документах, зміну руху активів позивача, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства.

Відповідачем також не заперечувалось і те, що виписані ТОВ "ВКФ Атон", ТОВ "Руд Трейд", ТОВ "Лінхольд" податкові накладні відповідають вимогам статті 201 ПК України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до матеріалів справи на момент здійснення господарських операцій із позивачем ТОВ "ВКФ Атон", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "Лінхольд" були зареєстровані як юридичні особи, перебували на обліку у відповідних територіальних ДПІ, володіли спеціальною податковою правосуб'єктністю (зокрема, станом на день складання податкових накладних за операціями поставки були платниками ПДВ), яка, у тому числі, надавала право за рахунок проведених операцій формувати їх покупцям податковий кредит.

З матеріалів справи також вбачається, що придбаний позивачем товар у ТОВ "ВКФ Атон", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "Лінхольд" відповідно до правил бухгалтерського обліку документально належним чином був оприбуткований, що підтверджується даними акта перевірки від 18.05.2017 року №1310/24-13-14-01/34518973 по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Розрахунок по дослідженим господарським операціям здійснювався виключно у безготівковій формі.

Також, в матеріалах справи наявні необхідні докази (Договір підряду №7 від 27.08.2015 року, укладеного між ТОВ "Гідроінжбуд" та ТОВ "Антикор Плюс", акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в за квітень-серпень 2016 року, Довідка зустрічної звірки Державної фінансової інспекції в м. Києві від 21.07.2016 року №09-31/08) того, що придбаний позивачем у ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон" товар (будівельні матеріали) в подальшому був використаний ним при виконанні робіт з підготовки та фарбування поверхні опор 6-12 Залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м.Києві (з підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський - Дарниця (Залізнично-автомобільний міст), згідно договору з генпідрядником ТОВ "Гідроінжбуд". Доказів іншого, відповідачем під час розгляду справи та в акті перевірки не наведено.

Відтак, фактично позивачем було надано документи, які дають можливість дійти висновку про рух активів у процесі здійснення зазначених вище господарських операцій, наявності спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та існуванню зв'язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку та доказів на підтвердження придбання позивачем товару (будівельних матеріалів), який в подальшому використано в господарській діяльності (виконанні будівельних робіт) з метою отримання прибутку. З наданих позивачем доказів вбачається, що договори поставки мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним, договори поставки виконано сторонами в повному обсязі, що також і підтверджено актом перевірки від 18.05.2017 року №1310/24-13-14-01/34518973.

Крім того, виходячи із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за можливе невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Розглядаючи справу "Інтерсплав проти України" про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства контрагентами, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Водночас, обґрунтовуючи свою позицію, відповідач вказував, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Чернівецькій області повідомлено, що відносно службових осіб ТОВ "Антікор Плюс" (код ЄДРПОУ 34518973) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №3201620000000112, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2012 КК України, які протягом 2015-2016 років використовували для безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат підприємства - суб'єкти господарювання з ознаками "фіктивності" зареєстровані в м. Києві: ТОВ "ВКФ Атон", ТОВ "Руд Трейд", ТОВ "Лінхольд" і зібрані під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження докази, на думку контролюючого органу, свідчать про відсутність реальності господарських операції між ТОВ "Антикор Плюс" з контрагентами ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон".

У зв'язку з цим суд зазначає, що, зокрема, статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 369 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що судове рішення у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Таким чином, в розумінні КАС України належним доказом є обставини, встановлені вироком суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Згідно з ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до кримінально-процесуального законодавства, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків грошового зобов'язання, розрахованого за результатами такої перевірки та бути предметом дослідження судом при встановленні правомірності, чи протиправності формування платником податку даних податкового обліку.

Таким чином, внесення кримінального провадження до Реєстру досудового розслідування і зібрані у ньому докази, за відсутності вироку суду не є підставою для висновків перевірки про відсутність реальності господарських операції між ТОВ "Антикор Плюс" з контрагентами ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон".

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач також вказував, що позивач при проведенні перевірки на підтвердження реальності спірних господарських операцій поставки не надав товарно-транспортних накладних, які підтверджують порядок транспортування товару. Зазначене, на думку контролюючого органу, свідчить про відсутність факту виконання транспортних послуг з перевезення товарів, придбаних позивачем у ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон".

Слід зазначити, що наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363).

У відповідності до абзацу 27 пункту 1 Правил №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 Правил №363 також визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Згідно пункту 11.4 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри (пункт 11.5 Правил №363).

Відповідно до пункту 11.7 Правил №363 перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише визначають права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак, враховуючи належне оприбуткування та підтверджене використання позивачем у своїй діяльності придбаного у контрагентів товару, факт відсутності товарно-транспортних накладних не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, за якими позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит.

Тобто, товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, однак не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей. Товарно-транспортна накладна є документом, що підтверджує транспортний процес, однак її відсутність не може бути доказом невиконання сторонами договору поставки, враховуючи, що факт реальності такої операції підтверджується іншими документами первинного обліку.

Аналогічних висновків у справах з подібних правовідносин притримується як Вищий адміністративний суд України (ухвала від 08 вересня 2015 року справа №815/7059/14 (К/800/26195/15), ухвала від 14 липня 2016 року справа 815/4714/15 (К/800/8404/16)), так і Вінницький апеляційний адміністративний суд (ухвала від 14 червня 2016 року справа №824/2447/15-а, постанова від 30 листопада 2016 року справа №824/90/16-а).

Таки чином, суд вважає указані вище доводи відповідача, за наявності інших первинних бухгалтерських документів, які підтверджуються реальність спірних господарських операцій, безпідставними.

Крім цього, відповідно до умов договорів поставки, укладених між позивачем та ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон", така поставка товару здійснюється постачальником, тобто указаними підприємствами (постачальниками), за їх рахунок, їх силами та засобами.

За таких обставин та враховуючи наведені вище норми Правил №363, в досліджуваних операціях обов'язок щодо складання товарно-транспортних накладних покладався на контрагентів - ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон".

Не виконання такого контрагентами позивача, на переконання суду, в даному випадку не може бути підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства.

Щодо доводів відповідача про нереальність досліджуваних господарських операцій з огляду на ненадання позивачем до перевірки сертифікатів якості, які засвідчують якість товару, що поставляється, то такі також є безпідставними, оскільки вказані документи не є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", адже посвідчують виключно якість товару, а не саму господарську операцію, ніяким чином не підтверджують та не спростовують факт поставки товару.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів обґрунтованість та правомірність оскаржуваних позивачем рішень.

Натомість позивачем доведено реальність спірних господарських операцій та правомірно сформовано податкові зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень №0002431401 та №0002421401 від 07.06.2017 року Головного управлінням ДФС у Чернівецькій області та, відповідно, про наявність підстав для їх скасування в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем за звернення з позовною заявою до суду, було сплачено судовий збір у розмірі 116818,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області №0002431401 та №0002421401 від 07.06.2017 року.

3. Стягнути з Головного управлінням ДФС у Чернівецькій області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антикор Плюс" (код ЄДРПОУ 34518973) судовий збір в розмірі 116818 (сто шістнадцять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 00 коп., сплачений ним відповідно до платіжного доручення №3429 від 13.06.2017 року.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.О. Григораш

Постанова в повному обсязі складена 17 жовтня 2017 р.


Дата ухвалення рішення	12.10.2017
Оприлюднено	18.12.2017
Номер документу	70949465
Судочинство	Адміністративне

Мельник-Томенко Ж. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 12.10.2017 по справі 824/392/17-аЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —824/392/17-а

Постанова
від 12.10.2017 по справі 824/392/17-а
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД