Постанова

від 11.12.2017 по справі 826/15941/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 грудня 2017 року 10:41 № 826/15941/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аверкової В.В., при секретарі судового засідання Тарасюк І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданням Офісу великих платників податків Державної фіскальної

служби України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Три О

про підтвердження обґрунтованості адміністративного

арешту

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2017 року о 16:55 год. (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі по тексту - заявник) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю Три О (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ Три О (код ЄДРПОУ 23167814), застосованого Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби рішенням України від 06 грудня 2017 року № 63361/10/28-10-14-06-12.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративні справі №826/15941/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08 грудня 2017 року, яке відкладалось для отримання додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 11 грудня 2017 року представники заявника вимоги подання підтримали, представник відповідача проти задоволення подання заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

В.о. начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України Бондар Л.М., у зв'язку з наявністю підстав, визначених підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, а саме, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб, прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ Три О (код ЄДРПОУ 23167814) від 06 грудня 2017 року № 63361/10/28-10-14-06-12.

Заявник зазначає, що заступник директора юридичного департаменту ТОВ Три О Кендзьора В.І. відмовився у наданні допуску посадової особи Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до проведення документальної планової виїзної перевірки, та, керуючись пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна, накладеного рішенням від 06 грудня 2017 року № 63361/10/28-10-14-06-12.

Відповідач подав письмове заперечення проти подання, у якому звертав увагу на відсутність законних підстав для проведення документальної планової перевірки ТОВ Три О , та наполягав на існуванні спору про право, оскільки наказ про проведення перевірки від 28 серпня 2017 року № 1860 оскаржено у судовому порядку.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які надані суду, зазначає.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Таким чином, адміністративний арешт майна платника податків у разі відмови такого платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу для проведення документальної перевірки може бути застосовано виключно за наявності законних підстав для її проведення.

Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлює, що контролюючі органи мають право проводити перевірки і звірки платників податків.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити зокрема документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлює, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема в даному випадку, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктами 78.4 та 78.5 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Досліджуючи у межах спірних правовідносин наявність законних підстав для проведення перевірки та дотримання умов допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, суд встановив наступне.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 та пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято наказ від 28 серпня 2017 року № 1860 з урахуванням змін внесених наказом від 12 жовтня 2017 року № 2270 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Три О з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності, повноти зарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ Лоран Інвест (код ЄДРПОУ 38907145) за період з 01 вересня 2015 року по 30 червня 2016 року, ТОВ Осмій-Групп (код ЄДРПОУ 40227862) за період з 01 липня 2016 року по 31 травня 2017 року, ТОВ Алекса Груп (код ЄДРПОУ 38912368) за період з 01 червня 2016 року по 31 травня 2017 року, ТОВ Алєксандрія (код ЄДРПОУ 98003909) від 01 січня 2016 року по 30 червня 2016 року, ТОВ Шварц Буд (код ЄДРПОУ 39264270) за період з 01 червня 2016 року по 30 червня 2016 року, ТОВ Буд Капітал-Сервіс (код ЄДРПОУ 38123102) за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року тривалістю 15 робочих днів.

Відповідно до наказу від 06 вересня 2017 року № 1931 (з урахуванням змін внесених наказом від 12 жовтня 2017 року № 2270 Про зупинення документальної позапланової виїзної перевірки ) перевірка була зупинена на підставі пункту 82.4 статті 82 Податкового кодексу України починаючи з 06 вересня 2017 року на строк до дати відновлення втрачених ТОВ Три О документів, але не пізніше 04 грудня 2017 року.

Як свідчать матеріали справи, та пояснення представників сторін, вищезазначеним рішенням передувало наступне: 13 березня 2017 року , 06 березня 2017 року, 22 березня 2017 року, 24 березня 2017 року, 24 квітня 2017 року, 26 травня 2017 року, 26 червня 2017 року, 10 липня 2017 року, 31 липня 2017 року, 22 серпня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю Три О були отримані листи Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 28 лютого 2017 року № 12055/10/28-10-42-07-17, від 28 лютого 2017 року № 11897/10/28-10-14-06-12, від 16 березня 2017 року № 15103/10/28-10-42-07-17, від 21 березня 2017 року № 16127/10/28-10-42-07-17, від 20 квітня 2017 року № 22074/10/28-10-42-07-17, від 22 травня 2017 року № 27797/10/28-10-42-07-17, від 16 червня 2017 року № 33281/10/28-10-42-07-10, від 07 липня 2017 року № 36733/10/28-10-42-07-10, від 24 липня 2017 року № 3949/10/28-10-42-07-10, від 16 серпня 2017 року № 43364/10/28-10-42-07-17 відповідно із вимогами надати пояснення та їх документальні підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ Лоран Інвест , ТОВ Осмій-Групп , ТОВ Алекса Груп , ТОВ Алєксандрія , ТОВ Шварц Буд , ТОВ Буд Капітал-Сервіс , разом з тим, ТОВ ТРИ О листами від 23 березня 2017 року, 06 березня 2017 року, 22 березня 2017 року, 24 березня 2017 року, 24 квітня 2017 року, 26 травня 2017 року, 26 червня 2017 року, 10 липня 2017 року, 31 липня 2017 року, 22 серпня 2017 року (із додержанням п'ятнадцятиденного строку) повідомляло Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби про невідповідність запитів нормам Податкового кодексу, а відтак і відсутність обов'язку надати пояснення та копії первинних документів на їх підтвердження.

З метою проведення перевірки ТОВ Три О головний державний ревізор - інспектор відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Чуйко Д.С., головний державний ревізор - інспектор відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Рарог М.Ю., 05 грудня 2017 року здійснили виїзд за місцем розташування платника податків.

Направлення на перевірку від 05 грудня 2017 року № 1049, № 1050 пред'явлені представнику ТОВ Три О за довіреністю від 21 грудня 2016 року № 16 заступнику департаменту ТОВ ТРИ О Кендзьорі Володимиру Ігоревичу.

Проте, як свідчать матеріали справи та не спростовано представниками сторін під час розгляду справу, заступник директора юридичного департаменту ТОВ Три О Кендзьора Володимир Ігоревич відмовився від підписання направлень на перевірку від 05 грудня 2017 року №№ 1049, 1050, відмовився від проведення перевірки та наданні документів, з посиланням на оскарження в адміністративному порядку наказу про проведення перевірки.

На підставі вказаного, посадовими особами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби складено акт про відмову ТОВ Три О та/або посадових осіб платника податків від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 05 грудня 2017 року № 495/28-10-14-06 та прийнято відповідне рішення від 06 грудня 2017 року № 63361/10/28-10-24-06-12 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яке й стало підставою для звернення до суду із даним поданням.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних перевірок встановлені статтею 81 Податкового кодексу України. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Так, відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

З наведеного вбачається, що платник податків зобов'язаний допустити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання платнику податків, у випадках визначених Податковим кодексом України, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При цьому, непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України платнику податків вищезазначених документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, не погоджуючись із призначенням спірної перевірки, оскаржив наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 28 серпня 2017 року № 1860 у судовому порядку.

Зокрема, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2017 року у справі № 826/12062/17 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Три О задоволено. Скасовано наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 28 серпня 2017 року № 1860.

У судовому засіданні 11 грудня 2017 року представником заявника додано до матеріалів справи копію апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2017 року із доказом їх надсилання в Київський апеляційний адміністративний суд.

Відтак, наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 28 серпня 2017 року № 1860, яким призначено спірну перевірку, оскаржується у судовому порядку на предмет його належності та відповідності приписам Податкового кодексу України.

Наведене свідчить про наявність підстав у Товариства з обмеженою відповідальністю Три О для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки.

Відтак, подання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ Три О (код ЄДРПОУ 23167814), застосованого Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби рішенням від 06 грудня 2017 року № 63361/10/28-10-14-06-12 не підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що за змістом пункту 2 частини 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі подання органів державної податкової служби.

Водночас, згідно пункту 2 частини 5 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням чи діями податкового органу, що були підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди, як підстави для висновку про існування спору про право. Таким чином, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Адже така незгода має втілюватися у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

На думку суду, оскарження наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 28 серпня 2017 року № 1860 у судовому порядку свідчить саме про наявність спору про право, оскільки предметом судового спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, а саме, - платник податків заперечує не лише проти накладення арешту на майно платника, а й проти законності наказу про проведення перевірки, що унеможливлює розгляд цього подання в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Втім, зазначені обставини стали відомі суду після відкриття провадження у справі, під час розгляду справи по суті, а тому, враховуючи відсутність підстав для закриття провадження у справі в разі існування спору про право (стаття 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає вичерпний перелік підстав для закриття провадження) та відсутність підстав для застосування аналогії закону в даному випадку, суд вважає за необхідним відмовити у задоволенні подання по суті.

Слід зазначити, що відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону) , а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Частиною 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом; якщо сторони досягли примирення; якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами; у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Наведене свідчить, що адміністративне судочинство встановлює вичерпний перелік підстав для закриття провадження, а тому застосування як аналогії закону пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (закриття провадження якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства) в розрізі спірних правовідносин (закриття провадження якщо існує спір про право) не є коректним, з огляду на відмінність наведених правовідносин та на виключну підсудність справ адміністративним судам за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: зупинення видаткових операцій платника податків; підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна; стягнення коштів за податковим боргом; зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим; надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; зобов'язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на орган доходів і зборів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ Три О .

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, заявником не доведено обставини, що мають наслідком підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, подання Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини восьмої статті 183 3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Пункт 4 частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову, прийняту у справах, визначених статтею 183 3 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94,160-165, 167, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Аверкова