Постанова

від 12.12.2017 по справі 910/21590/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року Справа № 910/21590/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Кондратова І.Д. і Нєсвєтова Н.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ БУДІНВЕСТ", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2017

у справі № 910/21590/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ БУДІНВЕСТ" (далі - Товариство), м. Київ,

до благодійної організації "Благодійний фонд "НАЗАРЯНИН" (далі - Благодійна організація), м. Київ,

про стягнення 1 046 029, 00 грн. завданих збитків.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Титикало Р.С. адвокат (дов. від 12.12.2017)

відповідача - Мельник М.М. адвокат (витяг з договору від 07.12.2017)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Благодійної організації про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 1 046 029, 00 грн. збитків, завданих нерухомому майну позивача неправомірними діями Благодійної організації.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2017 у справі № 910/21590/16 (суддя Плотницька Н.Б.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2017 (судді Жук Г.А.- головуючий, Дикунська С.Я., Мальченко А.О.), у позові відмовлено повністю з посиланням на недоведеність позивачем протиправності дій відповідача, причинно-наслідкового зв'язку між збитками, які просить стягнути позивач, та діями відповідача.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Сторони відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 02.09.1999 Благодійною організацією та Київською міською радою на виконання рішення ІІІ сесії ХХІІІ скликання Київської міської ради від 04.03.1999 № 153/254 укладено договір на право тимчасового користування землею, за умовами якого Благодійній організації надано в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 986 кв.м строком на 24 роки для обслуговування жилого будинку і господарських будівель по вул. Студентська, 3 у Шевченківському районі м. Києва, що підтверджується технічною документацією на земельну ділянку - планом тимчасового землекористування № 91132019. Вказаний договір зареєстровано у книзі договорів на право тимчасового користування землею 02.09.1999 за № 91-6-00056. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 8 000 000 000:91:132:019;

- зазначена земельна ділянка межує з земельною ділянкою, що належить Товариству (кадастровий номер 8 000 000 000:91:132:0036), яка розташована за адресою м. Київ, вул. Артема, 84-А;

- 01.07.2009 між Товариством як забудовником та Благодійною організацією як інвестором укладено інвестиційний контракт № 1 (далі - Контракт) (зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 30.10.2009), за умовами якого Товариство зобов'язалося за рахунок власних коштів і коштів, залучених на засадах, які не заборонені чинним законодавством, забезпечити виконання всього комплексу робіт з будівництва та введення в експлуатацію об'єкта нерухомого майна та передати інвестору чистину нежилих приміщень об'єкта, а саме одне машино-місце, будівництво якого є об'єктом інвестування. Крім того, інвестор має право розмістити свої автомобілі на чотирьох машино-місцях, якщо це буде доцільно з точки зору інвестора, які будуть облаштовані на гостьовій стоянці. Інвестор зобов'язується забезпечити надання Товариству на весь період здійснення будівництва права користування земельною ділянкою площею 304 кв. м, розташованої на плані тимчасового земельного користування під № 8 000 000 000:91:132:019 в межах міських земель, не наданих у власність чи користування, під літерою "В", розташованої по вул. Студентська, 3 в Шевченківському районі м. Києва;

- відповідно до пунктів 1.2.1, 1.2.2 Контракту об'єктом є житловий будинок з вбудовано-прибудованими паркінгами, а місце розташування об'єкта - належна Товариству на праві власності земельна ділянка з кадастровим номером 8 000 000 000:91:132:0036 площею 0, 0879 га, розташована по вул. Артема, 84 літ. "А" в Шевченківському районі м. Києва;

- Товариство зобов'язалося використовувати земельну ділянку площею 304 кв.м з кадастровим номером 8 000 000 000:91:132:019, в межах міських земель, не наданих у власність чи користування під літерою "В", розташованої по вул. Студентській, 3 в Шевченківському районі м. Києва,виключно для розміщення частини об'єкта, а саме паркінгу, згідно з проектною документацією на об'єкт будівництва багатоквартирного жилого будинку з підземним гаражем та приміщеннями загального будинкового сервісу та торговельної сфери обслуговування по вул. Артема, 84-А в Шевченківському районі м. Києва під № Д-06-08, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 16.12.2008 № 1739. Сторони домовились, що будівництво інших частин об'єкта, та/або об'єктів окрім паркінгу, забороняється (пункт 2.1.11 Контракту);

- згідно з пунктом 2.2.1 Контракту інвестор зобов'язався в обсязі, необхідному для здійснення будівництва об'єкта, надати Товариству майнові права, а саме - право користування земельною ділянкою площею 304 кв.м, розташованої на плані тимчасового земельного користування під № 8 000 000 000:91:132:019 в межах міських земель, не наданих у власність чи користування під літерою "В", розташованої по вул. Студентській, 3 в Шевченківському районі м. Києва для цілей будівництва і розміщення частини об'єкта згідно з проектною документацією на об'єкт;

- в подальшому, між позивачем і відповідачем виник спір щодо правомірності зведення Товариством споруд і паркана на земельній ділянці по вул. Студентській, 3 в м. Києві, землекористувачем якої є Благодійна організація;

- рішенням господарського суду міста Києва від 14.10.2014 у справі № 910/9815/14 у задоволенні позову Благодійної організації про зобов'язання Товариства усунути перешкоди в користуванні Благодійною організацією орендованою земельною ділянкою, шляхом знесення (демонтажу) Товариством усіх частин (елементів) огорожі та капітальних споруд (венткамера, вхідна група підземного паркінгу), які самовільно збудовані Товариством на земельній ділянці за кадастровим номером 8 000 000 000:91:132:019, площею 986 кв.м, по вул. Студентській, 3 в Шевченківському районі м. Києва, які орендує Благодійна організація на підставі договору на право тимчасового користування землею від 02.09.1999, відмовлено повністю;

- постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 910/9815/14 рішення господарського суду міста Києва від 14.10.2014 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов Благодійної організації задоволено, зобов'язано Товариство усунути перешкоди в користуванні Благодійною організацією орендованою земельною ділянкою, шляхом знесення (демонтажу) Товариством усіх частин (елементів) огорожі та капітальних споруд (венткамера, вхідна група підземного паркінгу), зведених останнім на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:91:132:019, площею 986 кв.м, на вул. Студентській, 3, в Шевченківському районі м. Києва упродовж 15 днів з дня набрання постановою законної сили;

- на виконання зазначеної постанови Київського апеляційного господарського суду, 11.02.2015 господарським судом міста Києва видано відповідний наказ і згідно з постановою головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 23.02.2015 відкрито виконавче провадження ВП № 46598914 з виконання даного наказу суду та зобов'язано Товариство самостійно виконати рішення суду: усунути перешкоди в користуванні Благодійною організацією орендованою земельною ділянкою, шляхом знесення (демонтажу) Товариством усіх частин (елементів) огорожі та капітальних споруд (венткамера, вхідна група підземного паркінгу), які зведені Товариством на земельній ділянці по вул. Студентській, 3 в м. Києві. Сторонами вказаного виконавчого провадження є стягувач - Благодійна організація та боржник - Товариство;

- 24.03.2015 від Благодійної організації до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві надійшла заява від 24.03.2015 № 48, в якій зазначено, що Організація має можливість самостійно своїми силами забезпечити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 910/9815/14;

- вимогою державного виконавця від 25.03.2015 № 290/29 "Щодо виконання рішення суду", зокрема, зобов'язано стягувача - Благодійну організацію 27.03.2015 о 12.00 год. вирішити питання з приводу початку примусового виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 910/9815/14 щодо знесення (демонтажу) усіх частин (елементів) огорожі та капітальних споруд (венткамера, вхідна група підземного паркінгу), які зведені Товариством на земельній ділянці за кадастровим номером 8 000 000 000:91:132:019, площею 986 кв.м., по вул. Студентській, 3 в Шевченківському районі м. Києва, та які орендує Благодійна організація на підставі договору на право тимчасового користування землею від 02.09.1999;

- 27.03.2015 у присутності понятих, а також президента Благодійної організації, державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: м. Київ вул. Студентська, буд. 3 і встановлено, що рішення суду боржником не виконано, розпочате його примусове виконання без участі боржника та зобов'язано стягувача (Благодійну організацію) повідомити про закінчення проведення виконавчих дій, про що державним виконавцем складено відповідний акт б/н від 27.03.2015, у якому також зазначено, що під час примусового виконання рішення суду були присутні особи, які перешкоджали виконанню рішення суду, зокрема представник Товариства - Зіньков О.Ю.

Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що в той час, як державним виконавцем відділу державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження № ВП № 46598914, Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 910/9815/14 та, у зв'язку з прийняттям Вищим господарським судом міста Києва касаційної скарги Товариства до провадження (ухвала ВГСУ від 13.03.2015), Товариство зверталося до державної виконавчої служби із заявою про відкладення виконавчих дій по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 11.02.2015 № 910/9815/14, однак така заява залишилась без відповіді.

Водночас, Товариством не доведено оскарження бездіяльності державного виконавця щодо залишення поданої заяви без розгляду та/або звернення до Вищого господарського суду в порядку статті 121 1 ГПК України із заявою про зупинення виконання оскарженої постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 910/9815/14 до закінчення її перегляду в порядку касації.

За результатом касаційного розгляду Вищим господарським судом України прийнято постанову від 16.04.2015, якою скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 зі справи № 910/9815/14, а справу скеровано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

У новому розгляді справи № 910/9815/14 постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2015, рішення господарського суду міста Києва від 14.10.2014 залишено без змін (тобто, у задоволенні позовних вимог Благодійної організації до Товариства про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено повністю).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.11.2016 у справі № 910/9815/14 заяву Товариства про поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 910/9815/14 задоволено; зобов'язано Благодійну організацію відновити усі частини (елементи) огорожі та капітальних споруд (венткамера, вхідна група підземного паркінгу), які зведені Товариством на земельній ділянці площею 986 кв.м по вул. Студентській, 3, яку орендує Благодійна організація на підставі договору на право тимчасового користування землею від 02.09.1999, що були знесені (демонтовані) або частково знесені (частково демонтовані) на виконання наказу господарського суду міста Києва від 11.02.2015 у справі № 910/9815/14.

05.04.2017 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження про поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 910/9815/14.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2015 у справі № 826/6215/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2105, у задоволенні позову ТОВ "Компанія з управління активами "Інвест-Актив" до ВДВС Шевченківського РУЮ про визнання протиправними дій державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві під час знесення (демонтажу) 27.03.2015 усіх частин (елементів) огорожі та капітальних споруд (венткамера, вхідна група підземного паркінгу), які зведені Товариством на земельній ділянці за кадастровим номером 8 000 000 000:91:132:019, площею 986 кв.м по вулиці Студентській, буд. 3 у Шевченківському районі м. Києва, у виконавчому провадженні ВП № 46598914 та про визнання протиправними дій державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо залучення Благодійної організації до проведення виконавчих дій по знесенню (демонтажу) Товариством усіх частин (елементів) огорожі та капітальних споруд (венткамера, вхідна група підземного паркінгу) відмовлено повністю;

У розгляді адміністративного позову у справі № 826/6215/15 встановлено, що залучення державним виконавцем Благодійної організації для примусового виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 910/9815/14 (а саме, демонтажу частин огорожі та капітальних споруд) було здійснено в межах приписів чинного законодавства, а тому дії державного виконавця з примусового виконання рішення у справі № 910/9815/14 щодо зобов'язання Товариства усунути перешкоди у користуванні майном визнано законними та правомірними.

Звертаючись з позовом до Благодійної організації у даній справі, позивач зазначав про те, що неправомірними діями Благодійної організації, які не мають жодного відношення до примусового виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 910/9815/14, його майну була заподіяна шкода в розмірі 1 046 029,00 грн., що підтверджується висновком експерта ТОВ "Агенція "Експертиза та оцінка" від 20.12.2016 № 67/16.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Благодійної організації на користь Товариства завданих збитків у розмірі 1 046 029,00 грн.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з частинами першою, другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, а саме майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди. Причому в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок з доведення наявності шкоди, протиправності поведінки заподіювача шкоди, а також причинного зв'язку між такою протиправною поведінкою та шкодою. Водночас на заподіювача шкоди покладається обов'язок щодо доведення відсутності його вини у заподіянні цієї шкоди.

У розгляді справи місцевим господарським судом позивач посилався на те, що за час фактичного користування спірною земельною ділянкою Благодійна організація своїми діями, які не мають жодного відношення до примусового виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 910/9815/14, нанесла майнову шкоду оздобленню стін, стелі та підлозі підземного паркінгу. При цьому, позивач не конкретизував за яких обставин, якими саме діями Благодійної організації, на його думку, було нанесено шкоду підземному паркінгу.

Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, з посиланням на приписи статей 33, 34 ГПК України, виходив з відсутності всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача, вини відповідача у заподіянні збитків майну позивача, причинно-наслідкового зв'язку між поведінкою відповідача та збитками, понесеними позивачем.

В апеляційній скарзі, письмових поясненнях, наданих до суду апеляційної інстанції, Товариство додатково зазначило про те, що після скасування судом касаційної інстанції постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 910/9815/14, Благодійна організація продовжувала володіти та користуватися земельною ділянкою та розташованим на ній паркінгом, наносячи паркінгу матеріальну шкоду, шляхом його руйнування. Працівниками відповідача встановлено паркан, фактично на перекритті паркінгу, чим і завдано збитки. Металевий паркан встановлено в процесі виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 910/9815/14, який (паркан) було прикріплено анкерами до вбудовано-прибудованого паркінгу. Внаслідок наведеного, при свердлінні отворів для встановлення металевого паркану, був пробитий гідроізоляційний захист паркану, внаслідок чого затоплено не лише паркінг, але і приміщення будинку. Також, потрапляння води відбулося внаслідок намагання Благодійної організації демонтувати вентиляційну шахту та евакуаційний вихід з паркінгу, що стало причиною порушення гідроізоляції паркінгу. На підтвердження наведених обставин позивачем надано суду апеляційної інстанції фотознімки.

Відповідно до приписів статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з приписами частини першої статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Приймаючи в частині та надаючи оцінку додатково поданим позивачем доказам, суд апеляційної інстанції не з'ясував причини неподання таких доказів до суду першої інстанції та поважність відповідних причин.

Зазначаючи про те, що наявними у справі доказами підтверджується демонтаж паркану та частини паркінгу, збудованого Товариством, проте не підтверджено, які саме пошкодження вчинені у зв'язку з таким демонтажем: що саме зруйновано, що частково пошкоджено, які інші пошкодження були заподіяні майну Товариства, суд апеляційної інстанції, відхиливши надані позивачем у якості доказів фотографії пошкодженого майна, а також дефектні акти огляду майна (що додані до висновку експерта за результатами проведеного будівельно-технічного дослідження), не вжив заходів, спрямованих на повний, всебічний та об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, зокрема, не оцінив надані позивачем докази у їх сукупності, не навів доказів відповідача на їх спростування.

Крім того, з метою встановлення, зокрема, технічних причин пошкоджень та руйнувань відповідного об'єкта (елементів, конструкцій), як і вартості будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, суд, відповідно до приписів частин першої та третьої статті 41 ГПК України (для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань) призначає судову експертизу. Проте, питання щодо призначення у справі будівельно-технічної експертизи апеляційним господарським судом не вирішувалося.

Згідно з приписами частини першої статті 111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи те, що порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи допущено судом апеляційної інстанції, постанова апеляційної господарського суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ БУДІНВЕСТ" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2017 зі справи № 910/21590/16 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя В. Палій

Суддя І. Кондратова

Суддя Н. Нєсвєтова