Рішення

від 07.12.2017 по справі 904/9869/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.2017 Справа № 904/9869/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРБОНЕС", м. Харків

до Приватного підприємства "ПРМУ-98", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Коротун В.І., дог. від 01.09.17р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРБОНЕС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "ПРМУ-98" про стягнення основного боргу в розмірі 182 174,59грн., 3% річних у розмірі 3 413,90грн., інфляційних у розмірі 22 494,58грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що він на виконання умов договору купівлі-продажу вугілля №16/01/1-п від 16.01.2017р. здійснив попередню оплату у розмірі 212 174,59грн. Однак відповідач не поставив товар у встановлений договором строк, попередню оплату повернув частково у розмірі 30 000,00грн.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

07.12.2017р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2017р. між Приватним підприємством "ПРМУ-98" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРБОНЕС" (покупець) укладено договір купівлі-продажу вугілля №16/01/1-п.

Згідно п.1.1. договору продавець зобов"язався поставити та передати у власність покупцю товар, а останній - прийняти товар і оплатити його на умовах договору.

За п.1.2. договору марки, базові характеристики якості та базова ціна вугілля, період поставки, обсяги, зміна ціни, реквізити вантажоотримувача та вантажовідправника вугілля, яке буде поставлятись за цим договором, визначаються у Додатках до договору, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у напіввагонах. Усі витрати, пов"язані з послугами з організації перевезень товару від станції вантажовідправлення до станції вантажоотримувача (покупця) проводяться за рахунок продавця .

Відповідно до п.2.2. договору строк поставки - 10 днів з моменту підписання відповідного Додатку.

За п.4.1. договору оплата вугілля у відповідності з її ціною, вказаною у рахунках та/або накладних, здійснюється покупцем шляхом перерахунку попередньої передплати у розмірі 100% вартості партії товару.

Специфікацією №1 від 16.01.2017р. сторони визначили найменування товару, його кількість, ціну, загальну суму та строк поставки.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору позивач здійснив передплату за поставку товару (вугілля) у розмірі 212 174,59грн., що підтверджується платіжним дорученням №64 від 19.01.2017р. (а.с.31).

Згідно Специфікації №1 строк поставки - січень 2017р.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у визначений договором строк не поставив позивачу товар.

Згідно ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

13.03.2017р. позивач надіслав відповідачу претензію про повернення передплати у розмірі 212 174,59грн. (а.с.13, 34-36).

Згідно п.1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Претензія разом з конвертом повернуті були позивачу підприємством зв"язку з повідомленням від 14.04.2017р. про неможливість вручення поштового відправлення.

Отже днем пред'явлення вимоги є 14.04.2017р. та, враховуючи ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був її виконати до 21.04.2017р. включно.

Платіжним дорученням №124 від 20.04.2017р. відповідач повернув позивачу частину передплати за непоставлений товар у розмірі 30 000,00грн. (а.с.38).

Залишок неповернутої передплати складає 182 174,59грн.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що відповідач не здійснив поставку товару у встановлений договором строк, попередню оплату у розмірі 182 174,59грн. не повернув, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення передплати в розмірі 182 174,59грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивач, посилаючись на ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3 413,90грн. та інфляційні у розмірі 22 494,58грн.

Пунктами 5.1., 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу так і окремо від неї. В той же час, обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення грошових коштів особі, яка відмовилась від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення грошових коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків або шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе зобов'язань, а з інших підстав.

Отже, оскільки 3% річних та інфляційні нараховані позивачем на суму неповернутої попередньої оплати, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 3 413,90грн. та інфляційних у розмірі 22 494,58грн. безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ПРМУ-98" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 346-А, кв. 16, ЄДРПОУ 35684530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРБОНЕС" (61107, м. Харків, вул. Лубянська, 9, ЄДРПОУ 40323516) грошові кошти у розмірі 182 174,59грн. (сто вісімдесят дві тисячі сто сімдесят чотири грн. 59коп.) та 2 732,62грн. (дві тисячі сімсот тридцять дві грн. 62коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.12.2017р.

Суддя В.І. Петрова