Рішення

від 07.12.2017 по справі 914/2198/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2017р. Справа № 914/2198/17

Суддя О.Запотічняк при секретарі В.Думин розглянула справу

за позовом: Першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області

до відповідача-1: Добрівлянської сілької ради, Львівська обл., Стрийський р-н.,

с. Добрівляни

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Кухара Ігора Семеновича, м .Львів

про: визнання недійсним рішення сесії Добрівлянської сільської ради від 19.06.2017 р. № 440 та визнання недійсним договору, зобов'язання звільнити земельну ділянку.

За участю представників:

Прокурор: Труш О.Б. - службове посвідчення №047912;

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача:Кухар Ігор Семенович;

Суть спору: Перший заступник керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області звернувся в Господарський суд Львівської області з позовом до Добрівлянської сільської ради та Фізичної особи-підприємця Кухара Ігора Семеновича про: визнання недійсним рішення сесії Добрівлянської сільської ради від 19.06.2017 р. № 440, визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 26.06.2017р. укладеного між відповідачами та зобов'язання відповідача-2 звільнити земельну ділянку площею 30 кв.м. по вул.Довга,34 у с.Добрівляни, Стрийського району, Львівської області шляхом демонтажу тимчасової споруди розміром 7,5 м на 4 м.

Позовні вимоги прокурор мотивує тим, що згідно інформації Відділу в Стрийському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, земельна ділянка площею 30 кв.м. по вул.Довга, 34 с.Добрівляни, Стрийського району, Львівської області, на яку встановлено особистий строковий сервітут згідно договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 26.06.2017, відсутня. Прокурор зазначає, що земельна ділянка не сформована відповідно до вимог ст.79-1 Земельного кодексу України, відсутні власники чи землекористувачі земельної ділянки, на яку встановлено особистий строковий сервітут. Спірний договір про встановлення особистого строкового сервітуту не зареєстровано відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Також прокурор посилається на те, що ФОП Кухар Ігор Семенович не є ні власником, ні користувачем земельної ділянки, на якій розміщена тимчасова споруда, щоб набути права вимагати встановлення земельного сервітуту.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 26.10.2017року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 06.11.2017року.

В судове засідання 06.11.2017р. з'явився прокурор. Відповідачі не забезпечили явки уповноважених представників в судове засідання, подали клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 06.11.2017р. розгляд справи було відкладено на 28.11.2017р.

22.11.2017р. відповідач-2 подав через канцелярію суду заяву про визнання позовних вимог та просив суд розглядати справу без його участі.

24.11.2017р. відповідач-1 також подав через канцелярію суду заяву про визнання позову, просив розглядати справу без участі уповноваженого представника.

В судовому засіданні 28.11.2017р. розгляд справи було відкладено на 07.12.2017р.

В судове засідання 07.12.2017р. з'явився прокурор, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити з підстав наведених в позовній заяві та матеріалах справи. Прокурор вважає, що оскаржуване рішення відповідача-1 та укладений між відповідачами договір суперечать нормам чинного законодавства. Пояснив, що, земельна ділянка площею 30 кв.м. по вул.Довга, 34 с.Добрівляни, Стрийського району, Львівської області, на яку встановлено особистий строковий сервітут згідно договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 26.06.2017, не сформована відповідно до вимог ст.79-1 Земельного кодексу України, відсутні власники чи землекористувачі земельної ділянки, на яку встановлено особистий строковий сервітут. Спірний договір про встановлення особистого строкового сервітуту не зареєстровано відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Також прокурор звернув увагу на те, що ФОП Кухар Ігор Семенович не є ні власником, ні користувачем земельної ділянки, на якій розміщена тимчасова споруда, щоб набути права вимагати встановлення земельного сервітуту.

Відповідач-1 не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання.

Відповідач-2 в судове засідання з'явився, надав усні пояснення в яких позовні вимоги визнав.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-2, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

19 червня 2017 року Добрівлянська сільська рада Стрийського району Львівської області прийняла рішення №440 згідно якого ФОП Кухару Ігору Семеновичу надано дозвіл на оформлення малої архітектурної форми в кількості 1 шт. розміром 7,5 х 4 м., по вул.Довгій, 34 в с.Добрівляни Стрийського району Львівської області та зобов'язано ФОП Кухара І.С. звернутись до проектної організації на виготовлення паспорту малої архітектурної форми та подати на затвердження до сільської ради.

26.06.2017р. між Добрівлянською сільською радою (власник) та ФОП Кухарем Ігорем Семеновичем (сервітуарій) було укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту.

Відповідно до п.1.1 договору, Добрівлянська сільська рада на підставі рішення від 19.06.2017 р. № 440 встановлює особистий строковий сервітут відносно земельної ділянки за адресою: с.Добрівляни, вул. Довга, 34 розміром 7,5 х 4 м в інтересах Сервітуарія, на право розміщення господарського об'єкта (групи розташованих поряд господарських об'єктів), а саме: тимчасова споруда площею 30 кв.м. для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 2.1 договору, особистий сервітут встановлюється строком на 11 місяців з дати державної реєстрації цього договору.

Факт передачі земельної ділянки підтверджується актом прийому-передачі від 26.06.2017р. (а.с. 27).

ФОП Кухару Ігору Семеновичу було видано паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності

В той же час, як зазначено у схемі розміщення тимчасової споруди, долученої до паспорта прив'язки від 07.11.2016, документи на землекористування відсутні.

Прокурором долучено до справи лист Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 10.08.2017р. №10-1305-0.8-1800/2-17 з якого вбачається, що інформація на земельну ділянку пл. 30 кв.м. по вул. Довга,34 в с.Добрівляни Стрийського району, яка надана Кухару І.С. згідно договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 26.06.2017р. відсутня.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 79-1 Земельного кодексу, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

- шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;

- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

- шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом;

- за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Таким чином, оскільки в державному земельному кадастрі відсутня інформація про земельну ділянку пл. 30 кв.м. по вул. Довга,34 в с.Добрівляни Стрийського району, яка надана Кухару І.С. згідно договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 26.06.2017р., дана земельна ділянка не сформована.

Згідно ст. 395 ЦК України право сервітуту є речовим правом на чуже майно.

Статтею 98 ЗК України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Зазначена стаття визначає суб'єктів, між якими виникають відносини щодо сервітуту. Вимагати встановлення земельних сервітутів можуть власники або землекористувачі земельних ділянок. Ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, у яких є потреба у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки щоб усунути недоліки своєї ділянки, зумовлені її місцем розташування або природним станом. Обов'язковою умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб.

Види права земельного сервітуту встановлює ст.99 ЗК України , а саме: право проходу та проїзду на велосипеді; право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; право прогону худоби по наявному шляху; право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; інші земельні сервітути.

Тобто, законодавець пов'язує встановлення земельного сервітуту для власників чи користувачів суміжних земельних ділянок або іншої особи, які не можуть бути задоволені іншим чином, ніж встановлення сервітуту.

Таким чином, потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом, наприклад, пройти чи проїхати до своєї земельної ділянки, користуватися належною йому будівлею тощо.

Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі і у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом як встановленням права користування чужим майном - сервітуту.

В той же час, в матеріалах справи відсутні та відповідачами не надані докази, які б підтверджували, що СПД Кухар І.С. є власником або землекористувачем суміжної земельної ділянки чи майна, і задоволення його потреб неможливе іншим способом як встановлення права користування спірною земельною ділянкою

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до п.2 ст.100 Земельного кодексу України, земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно ст.402 ЦК України , сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Однак, укладений 26.06.2017 між Добрівлянською сільською радою та ФОП Кухар І.С. договір про встановлення особистого строкового сервітуту не зареєстровано відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , що підтверджується інформаційною довідкою № 98583587 від 27.09.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 33).

З наведеного вбачається, що Добрівлянська сільська рада всупереч норм чинного законодавства надала відповідачу дозвіл на оформлення малої архітектурної форми на земельній ділянці по вул. Довгій,34 в с.Добрівляни Стрийського району Львівської області та на виконання даного рішення уклала з ФОП Кухарем Ігорем Семеновичем договір про встановлення особистого строкового сервітуту, згідно якого надала відповідачу 2 для розміщення тимчасової споруди земельну ділянку, яка не сформована у встановленому законом порядку. Укладений договір сторони не зареєстрували в державному реєстрі.

Відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою , п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З огляду на викладене, рішення Добрівлянської сільської ради Стрийського району Львівської області від 19 червня 2017 року №440 про надання дозволу на розміщення малої архітектурної форми та укладений між сторонами 26.06.2017р. договір про встановлення особистого строкового сервітуту слід визнати недійсними, як такі що суперечать чинному законодавству.

Відповідно до п.5.1 договору, у разі закінчення терміну дії договору, його припинення або розірвання, сервітуарій зобов'язаний звільнити земельну ділянку від господарського об'єкта та привести їх у стан, не гірший порівняно з тим, в якому вона була до розміщення господарського об'єкта.

За таких обставин, відповідач повинен звільнити земельну ділянку площею 30 кв.м. по вул.Довга,34 у с.Добрівляни, Стрийського району, Львівської області шляхом демонтажу тимчасової споруди розміром 7,5 м на 4 м.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Визнати недійсним рішення сесії Добрівлянської сільської ради від 19.06.2017р.

№440 Про надання дозволу на розміщення малої архітектурної форми .

3. Визнати недійсним договір про встановлення особистого строкового сервітуту від 26.06.2017р. укладеного між Добрівлянською сільською радою (82426, Львівська область, Стрийський район, с.Добрівляни, вул. Довга,34, ідентифікаційний код 22424479) та Фізичною особою - підприємцем Кухарем Ігорем Семеновичем (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код -НОМЕР_1).

4. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця Кухаря Ігоря Семеновича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код -НОМЕР_1) звільнити земельну ділянку площею 30 кв.м. по вул.Довга,34 у с.Добрівляни, Стрийського району, Львівської області шляхом демонтажу тимчасової споруди розміром 7,5 м на 4 м.

5. Стягнути з Добрівлянської сільської ради (82426, Львівська область, Стрийський район, с.Добрівляни, вул. Довга,34, ідентифікаційний код 22424479) на користь прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19; код ЄДРПОУ 02910031) 2400,00 грн судового збору

6. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кухаря Ігоря Семеновича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код -НОМЕР_1) на користь прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19; код ЄДРПОУ 02910031) - 2400,00 грн судового збору

7. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

8. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.12.2017р.

Суддя Запотічняк О.Д.