Ухвала

від 02.05.2018 по справі 914/2198/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.05.2018 р. Справа № 914/2198/17

Суддя Запотічняк О.Д. при секретарі Думин В.Я.

Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Кухара Ігора Семеновича

про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2017 р. у справі № 914/2198/17

за позовом: Першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області

до відповідача-1: Добрівлянської сілької ради, Львівська обл., Стрийський р-н.,

с. Добрівляни

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Кухара Ігора Семеновича, м .Львів

про: визнання недійсним рішення сесії Добрівлянської сільської ради від 19.06.2017 р. № 440 та визнання недійсним договору, зобов'язання звільнити земельну ділянку.

За участю представників сторін:

Прокурор: не з'явився;

Від відповідача1 : не з'явився;

Від відповідача 2 (заявника) : не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.12.2017року у справі №914/2198/17 позовні вимоги задоволено:

- Визнано недійсним рішення сесії Добрівлянської сільської ради від 19.06.2017р.

№440 "Про надання дозволу на розміщення малої архітектурної форми".

- Визнано недійсним договір про встановлення особистого строкового сервітуту від 26.06.2017р. укладеного між Добрівлянською сільською радою (82426, Львівська область, Стрийський район, с.Добрівляни, вул. Довга,34, ідентифікаційний код 22424479) та Фізичною особою - підприємцем Кухарем Ігорем Семеновичем (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код -НОМЕР_1).

- Зобов'язано Фізичну особу - підприємця Кухаря Ігоря Семеновича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код -НОМЕР_1) звільнити земельну ділянку площею 30 кв.м. по вул.Довга,34 у с.Добрівляни, Стрийського району, Львівської області шляхом демонтажу тимчасової споруди розміром 7,5 м на 4 м.

- Стягнено з Добрівлянської сільської ради на користь прокуратури Львівської області 2400,00 грн судового збору

- Стягнено з Фізичної особи - підприємця Кухаря Ігоря Семеновича на користь прокуратури Львівської області - 2400,00 грн судового збору

23.04.2018 р. відповідачем №2 подано заяву про відстрочення виконання рішення суду строком від 07.12.2017 року до 07.12.2018 року.

Ухвалою від 23.04.2018 р. суд призначив розгляд заяви в судовому засіданні на 02.05.2018 р.

В судове засідання 02.05.2018 р. не з'явилися представники сторін, причин неявки не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, вимоги ухвали суду від 23.04.2018 р.

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. При цьому, відповідно до частин 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Оскільки Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами норм Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, відстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Як вбачається з заяви про відстрочку виконання рішення суду, відповідач обґрунтовує її тим, що ним вживаються заходи щодо отримання спірної земельної ділянки в користування.

В той же час заявником (відповідачем№2) не надано суду жодних доказів які б підтверджували ті обставини, що ним вчиняються певні дії щодо отримання спірної земельної ділянки в користування

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши заяву, враховуючи докази, які подав заявник на підтвердження заяви про відстрочку виконання рішення, суд відмовляє в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, - суд

Ухвалив :

В задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Кухара Ігора Семеновича про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2017 р. у справі № 914/2198/17 за позовом: Першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області до відповідача-1: Добрівлянської сілької ради до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Кухара Ігора Семеновича про: визнання недійсним рішення сесії Добрівлянської сільської ради від 19.06.2017 р. № 440 та визнання недійсним договору, зобов'язання звільнити земельну ділянку " - відмовити.

Суддя Запотічняк О.Д.