Рішення

від 30.11.2017 по справі 910/6022/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2017Справа №910/6022/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська інформаційно-експедиторська компанія" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна інвестиційна агенція" простягнення 100 000,00 грн. Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

від позивача:Симончук О.М. від повідача:Зубченко С.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/6022/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інформаційно-експедиторська компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна інвестиційна агенція" про стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог обґрунтовані тим, що відповідачем не було виконано взяті на себе обов'язки щодо погашення виданих ним позивачу векселів на загальну суму у розмірі 34 317 400,00 грн., у зв'язку з чим останній вказує на наявність правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів у наведеній сумі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2017 на підставі приписів ст. 79 Господарського процесуального кодексу України було зупинено провадження у справі №910/6022/17 до прийняття рішення господарським судом міста Києва у справі №910/10683/17 та набрання ним законної сили.

06.11.2017 через відділ діловодства суду сторонами було подано спільне клопотання про поновлення провадження у справі №910/6022/17, скасування накладеного судом арешту на майно відповідача, припинення провадження у справі та повернення судового збору.

Вказане клопотання сторін в частині поновлення провадження у справі мотивовано тим, що обставини які стали підставою для зупинення провадження у справі №910/6022/17, а саме, вирішення господарським судом міста Києва пов'язаної справи №910/10683/17, станом на сьогоднішній день відпали, у зв'язку із набранням чинності судовим рішенням у вказаній справі.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 суд поновив провадження у справі, скасував заходи забезпечення позову та призначив справу до розгляду на 28.11.2017.

27.11.2017 через канцелярію суду представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог відповідно до якої позивач керуючись своїм правом передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України просив суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 100 000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився, подану заяву про зменшення розміру позовних вимог підтримав та просив її прийняти, у зв'язку з чим здійснювати вирішення спору виходячи із вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 100 000,00 грн. Також, подав клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Представник відповідача щодо поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог не заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно із п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18 під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Дослідивши подану позивачем заяву, враховуючи її підписання уповноваженим представником позивача, суд приймає її до розгляду та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 100 000,00 грн. заборгованості за векселями, тобто у справі має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

В судовому засіданні 28.11.2017 судом було оголошено перерву до 30.11.2017.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав та просив їх задовольнити повністю шляхом стягнення з відповідача 100 000,00 грн.

В судове засідання представник відповідача з'явився, надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заявлені позовні вимоги визнає.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.08.2016 та 20.12.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна інвестиційна агенція" (векселедавець) було емітовано прості векселі:

серії АА 2366284 на суму 5 000 000,00 грн. зі строком погашення за пред'явленням;

серії АА 2366285 на суму 5 000 000,00 грн. зі строком погашення за пред'явленням;

серії АА 2366286 на суму 5 000 000.00 грн. зі строком погашення за пред'явленням;

серії АА 2366287 на суму 3 000 000,00 грн. зі строком погашення за пред'явленням;

серії АА 2366288 на суму 2 000 000,00 грн. зі строком погашення за пред'явленням;

серії АА 2366289 на суму 2 000 000,00 грн. зі строком погашення за пред'явленням;

серії АА 2366290 на суму 1 000 000,00 грн. зі строком погашення за пред'явленням;

серії АА 2366291 на суму 1 000 000,00 грн. зі строком погашення за пред'явленням;

серії АА 2366292 на суму 1 000 000,00 грн. зі строком погашення за пред'явленням;

серії АА 2366293 на суму 1 317 400,00 грн. зі строком погашення за пред'явленням;

серії АА 2366342 на суму 3 000 000,00 грн. зі строком погашення за пред'явленням;

серії АА 2366343 на суму 3 000 000,00 грн. зі строком погашення за пред'явленням;

серії АА 2366344 на суму 2 000 000,00 грн. зі строком погашення за пред'явленням, (далі разом - спірні векселі, прості векселі).

Векселедержателем зазначених векселів є Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська інформаційно-експедиторська компанія".

28.03.2017 позивач (векселедержатель) пред'явив векселедавцю (відповідачу) для оплати вищенаведені прості векселі в кількості 13 (тринадцять) штук загальною номінальною вартістю 34 317 400,00 грн., про що між позивачем та відповідачем було складено та підписано Акт пред'явлення векселів до сплати (далі - Акт).

Зазначеним Актом векселедавець (відповідач) підтвердив своє зобов'язання сплатити векселедержателю (позивачу) вексельну суму, а саме 34 317 400,00 грн., протягом 1 (одного) календарного дня, шляхом перерахування її на рахунок векселедержателя, зазначений у реквізитах сторін.

З метою врегулювання відносин з погашення заборгованості за векселями, 28.03.2017 між позивачем (векселедержателем) та відповідачем (векселедавцем) було укладено Угоду про затвердження порядку відшкодування заборгованості (далі - Угода).

Відповідно до пунктів 3, 4 Угоди векселедавець підписанням цієї Угоди підтвердив своє зобов'язання сплатити векселедержателю заборгованість за векселями в повній сумі в розмірі 34 317 400,00 грн. протягом 7 (семи) календарних днів від дати пред'явлення векселів до оплати - шляхом перерахування заборгованості за векселями на рахунок векселедержателя, зазначений у реквізитах сторін.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив, що відповідач свої зобов'язання щодо сплати заборгованості за векселями не виконав, з огляду на що, станом на 05.04.2017, відповідна заборгованість відповідача перед позивачем становила 34 317 400,00 грн.

Позивач також зазначив, що спірна заборгованість в сумі 34 317 400,00 грн. станом на час вирішення спору відповідачем не погашена, вексельні зобов'язання відповідачем не виконані, проте, з огляду на триваючий між сторонами процес переговорів щодо погашення зазначеної заборгованості відповідачем в добровільному поряду, позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача частину заборгованості за векселями в сумі 100 000,00 грн.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати пред'явлених позивачем простих векселів.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом (ч. 2 ст. 195 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 7 ст. 164 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право в порядку, встановленому законом, випускати в обіг векселі - боргові цінні папери, які посвідчують безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відносини, пов'язані із обігом векселів в Україні, на час виникнення спірних правовідносин, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930 року), а також законами України від 06.07.1999 року № 826-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 року № 827-X1V "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 року № 828-X1V "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

За змістом ч. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, простий вексель містить: назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Згідно ст. 76 зазначеного Уніфікованого закону простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням.

Відповідно до ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71).

Так, відповідно до ст. 33 зазначеного Уніфікованого закону переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

Згідно ст. 34 зазначеного Уніфікованого закону переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.

Відповідно до ст. 38 зазначеного Уніфікованого закону держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів. Пред'явлення переказного векселя в розрахункову палату є рівнозначним пред'явленню для платежу.

Матеріалами справи, а саме Актом пред'явлення векселів до сплати від 28.03.2017, який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін, підтверджується пред'явлення позивачем (векселедержателем) спірних векселів до оплати відповідачу (векселедавцю) 28.03.2017.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідно до пунктів 4, 5 Угоди векселедавець підписанням цієї Угоди підтвердив своє зобов'язання сплатити векселедержателю заборгованість за спірними векселями в повній сумі 34 317 400,00 грн. протягом 7 календарних днів від дати пред'явлення векселів до оплати - шляхом перерахування заборгованості за векселями на рахунок векселедержателя, зазначений у реквізитах сторін.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем (векселедавцем) не сплачено позивачу (векселедержателю) заборгованість за спірними векселями в повній сумі 34 317 400,00 грн. ані у строк, визначений п. 5 зазначеної Угоди, ані станом на час розгляду спору по суті.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" зобов'язання сплатити за векселем припиняється виконанням, тобто сплатою зобов'язаною особою суми вексельного боргу (ст. 599 ЦК України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи наведені правові норми та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати пред'явлених позивачем спірних векселів та наявність у відповідача станом на час вирішення спору заборгованості перед позивачем за такими векселями в загальній сумі 34 317 400,00 грн.

Разом з тим позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, заявив вимоги про стягнення з відповідача частини заборгованості за векселями у розмірі 100 000,00 грн., яка з огляду на вище встановлені судом обставини справи підлягає задоволенню повністю.

Судом також враховано, що відповідач визнав заявлені позивачем позовні вимоги в розмірі 100 000,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Як встановлено судом, вищезазначені дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству, а також не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на зазначене та з урахуванням встановлених вище обставин справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно клопотання позивача про повернення судового збору суд відзначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року встановлений на рівні 1 600,00 грн.

У відповідності до п.п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні позивача з даним позовом до суду та в послідуючому при збільшенні розміру позовних вимог останнім було сплачено судовий збір у загальному розмірі 240 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1356 від 10.04.2017 та №1368 від 13.04.2017.

В той же час, на момент вирішення спору його предметом з урахування заяви про зменшення розміру позовних вимог є вимога про стягнення з відповідача 100 000,00 грн., що визнана судом обґрунтованою та задоволено в повному обсязі.

Згідно із до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, враховуючи подану позивачем заяву про зменшення позовних вимоги, а також клопотання позивача про повернення судового збору, суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу зайво сплаченого судового збору у розмірі 238 400,00 грн. з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інформаційно-експедиторська компанія" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна інвестиційна агенція" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; ідентифікаційний код 33947267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інформаційно-експедиторська компанія" (04212, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 12-А; ідентифікаційний код 30440516) заборгованість у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інформаційно-експедиторська компанія" (04212, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 12-А; ідентифікаційний код 30440516) судовий збір у розмірі 238 400 (двісті тридцять вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп., сплачений згідно платіжних доручень №1356 від 10.04.2017 та №1368 від 13.04.2017, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи .

Повне рішення складено 05.12.17.

Суддя Т.М. Ващенко