Рішення

від 13.12.2017 по справі 188/1365/17

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1365/17

Провадження № 2/188/637/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року смт. Петропавлівка

Петропавлівський районний суд, Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Курочкіної О.М. секретар судового засідання Лукіна Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про виділення належної їй частини земельної ділянки та визнати за нею право на оформлення технічної документації

ВСТАНОВИВ :

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом про виділення належних їй 3/4 частини земельної ділянки, яка розміщена на території Троїцької сільської ради Дніпропетровської області, з кадастровим номером 1223885900:02:001:0502, припинивши правовідношення спільної часткової власності на цю земельну ділянку з відповідачем ОСОБА_3 та просить визнати її право на оформлення технічної документації із землеустрою 3/4 частин земельної ділянки, яка розміщена на території Троїцької сільської ради Дніпропетровської області, з кадастровим номером 1223885900:02:001:0502, без згоди іншого співвласника ОСОБА_3

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05 лютого 2015 року померла мати позивачки, ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 606058, видане 09 лютого 2015 року виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Після смерті матері відкрилась спадщина на земельну ділянку (пай) площею 4,93 га, що розташована на території Троїцької сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

19 серпня 2015 року державним нотаріусом Петропавлівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_5 позивачці видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яким визначено її право на 3/4 частини земельної ділянки площею 4,93 га, згідно з планом розташованої на території Троїцької сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області та передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки 1223885900:02:001:0502.

Цього ж дня позивачкою здійснено державну реєстрацію свого права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним витягом серії ЕКА № 773604 та згідно з яким вона є співвласником земельної ділянки з кадастровим номером 1223885900:02:001:0502 у розмірі 3/4 від загальної площі, яка складає 4,93 га.

Разом з тим, її рідний брат ОСОБА_3, у визначений законом час також звернувся до Петропавлівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття обов'язкової частки спадщини, однак станом на день подання позовної заяви не здійснив державну реєстрацію 1/4 частки у спадщині.

Зазначені обставини позбавляють можливості позивачку в повній мірі здійснювати своє право власності на частину земельної ділянки, яке включає право володіння, користування та розпорядження, і яке здійснюється відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса у визначений законом строк із заявою про прийняття спадщини, однак не отримав свідоцтва про право на спадщину, то в силу вищевказаних норм права не може бути позбавлений такого права, хоча і право власності останнього на 1/4 частини земельної ділянки в останнього не виникло та він не здійснює жодної правомочності права власності. Взаємне здійснення права власності на земельну ділянку є неможливим, оскільки ОСОБА_3, не має бажання продовжувати процедуру спадкування, оскільки упродовж більше 2 років жодних дій не вчиняє, щодо поділу сторони також не порозумілись.

Розроблення технічної документації без згоди відповідача є неможливим без визнання права позивачки на виділення її частини.

В судове засідання сторона позивача надала заяву про розгляд справи у її відсутність, уточнено позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Третя особа належним чином повідомлена, але в судове засідання не з'явилась.

Суд відповідно до вимог ЦПК України, вважає можливим розгляд справи у відсутність сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає вимоги викладенні в позові є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка відповідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом є спадкоємцем 3/4 частини земельної ділянки площею 4.930 га згідно з планом розташованої на території Троїцької сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області та передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер земельної ділянки 1223885900:02:001:0502.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №42511659 від 19.08.2015 року, з приватною формою спільної власності в розмірі 3/4, кадастровий номер земельної ділянки 1223885900:02:001:0502.

У постанові Верховного Суду України від 3 квітня 2013 року (справа № 6-12цс13), міститься висновок про те, що визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми слід дійти висновку, що ця норма регулює саме порядок здійснення права часткової власності, тобто порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі, наслідком якого є припинення права спільної часткової власності.

Тобто відповідно до Правової позиції у справі № 6-12цс13 визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Враховуючи вище зазначене суд приходить до висновку, що вимога ОСОБА_1 про виділення її частки зі спільної часткової власності земельної ділянки кадастровий номер 1223885900:02:001:0502 є такою, що підлягає задоволенню в частині припинення права спільної часткової власності.

Право на оформлення технічної документації на земельну ділянку після припинення права спільної часткової власності не є оспорюваним , тож в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню .

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Як роз'яснено у Пленумі Верховного Суду України у п.10 постанови №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Крім того, судові витрати при подачі позову сплачені у розмірі 1119.76 грн. та витрати на оголошення в газету у розмірі 300 грн, суд вважає слід відшкодувати на користь позивача стягнувши зазначені кошти з відповідача.

Представник позивача надав суду документальне підтвердження витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, а саме квитанцію № 0.0.894140642.1 від 16.11.2017 року про публікацію оголошення в газеті Вісті Придніпров'я на р/р 26000033727100 МФО 351005 ОКПО 32131309 в сумі 300 гривень.

Відповідно до статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина 3 цієї статті передбачає, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Частина 1 статті 88 ЦПК України передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.1272 ЦК України ,ст.57,60, 64, 226-228, 232 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про виділення належної ій частини земельной ділянки та визнати за нею право на оформлення технічної документації задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_1 належні їй 3/4 частини земельної ділянки площею 4.930 га згідно з планом розташованої на території Троїцької сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області та передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер земельної ділянки 1223885900:02:001:0502 зі спільної часткової власності припинивши права спільної часткової власності земельної ділянки з ОСОБА_3

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1119 (одна тисяча стодев'ятнадцять) гривень 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, в сумі 300 (триста) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_6