Постанова

від 05.12.2017 по справі 910/20926/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2017 р. Справа№ 910/20926/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Жук Г.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Петрик М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

від третіх осіб: 1) не з'явились;

2) не з'явились,

3) не з'явились,

4) не з'явились,

5) не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 року

у справі №910/20926/14 (головуючий суддя Нечай О.В., судді Марченко О.В., Бондарчук В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ізобуд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд"

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Національний банк України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн"

ОСОБА_4

за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Руф Дістрібьюшн"

про звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ізобуд" про звернення стягнення на предмет застави.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 року по справі №910/20926/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що відповідно до умов договору застави транспортного засобу цей договір забезпечує зобов'язання не ТОВ Імпекс Дістрібьюшн , а іншої юридичної особи - ТОВ Ізобуд Трейд . Судовими рішеннями по справі № 910/17185/14 не встановлено відсутність порушень кредитного договору саме ТОВ Ізобуд Трейд . Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не дослідив обставини порушення саме ТОВ Ізобуд Трейд своїх зобов'язань перед позивачем, що є підставою для покладення майнової відповідальності на відповідача, внаслідок чого дійшов невірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 року позовні вимоги задоволенні у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду із касаційною скаргою, відповідно до якої просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2015 року, касаційну скаргу задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 року скасовано, а справу № 910/20926/14 передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/20926/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. та призначено до розгляду на 13.01.2016 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 року, у зв'язку із перебуванням судді Пономаренка Є. Ю. у відпустці, справу № 910/20926/14 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М. А., Жук Г. А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 року справу № 910/20926/14 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М. А., Жук Г. А.

У судове засідання 13.01.2016 року представники третіх осіб не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні 13.01.2016 року підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.01.2016 року заперечував доводи апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 року справу № 910/20926/14 відкладено розгляд справи до 17.02.2016 року.

Представники сторін у судовому засіданні 17.02.2016 року надали додаткові пояснення.

Крім того, представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено розгляд справи до 16.03.2016 року.

У судове засідання 16.03.2016 року представники третіх осіб не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представники сторін у судовому засіданні 16.03.2016 року надали додаткові пояснення по суті спору.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 є поручителем за договором поруки № 180-241213/П від 24.12.2013 року, рішення по справі може вплинути на його права чи обов'язки, тому колегія суддів залучила його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Крім того, згідно з п. 4 ст. 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в необхідних випадках зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати дії; витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомитися з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.

Дослідивши матеріали справи, суд, на підставі ст. 65 ГПК України, зобов'язала Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві та Ленінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції надати суду додаткову інформацію по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 року відкладено розгляд справи до 28.03.2016 року.

Представник позивача у судовому засіданні 28.03.2016 року подав додаткові документи по справі.

Так, колегією суддів встановлено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.10.2015 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейький газовий банк" до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" про стягнення коштів та витребувано із Оболонського районного суду м. Києва справу № 756/12495/14-ц.

Отже, в Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ переглядається рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08.04.2015 року та ухвала апеляційного суду м. Києва від 16.06.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейький газовий банк" до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" про стягнення коштів.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.01.2016 року зупинено виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08.04.2015 року до закінчення касаційного провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 року зупинено провадження у справі № 910/20926/14 до закінчення касаційного провадження у справі № 6-28396ск15-1 за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейький газовий банк" до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" про стягнення коштів.

05.09.2017 року до загального відділу документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ізобуд" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Так, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.11.2016 року у справі № 6-28396ск15-1, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16.06.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 22.03.2017 року, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08.04.2015 року змінено, зменшено суму заборгованості, стягнуту з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Європейський газовий банк" з 352 812, 80 грн. до 288 022, 80 грн. В решті рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08.04.2015 року залишено без змін.

Розпорядженням № 09-53/3955/17 від 06.10.2017 року призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв'язку із перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/20926/14 колегію суддів у складі головуючого судді: Дідиченко М.А., суддів: Жук Г.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 31.10.2017 року.

Представник позивача у судове засідання 31.10.2017 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.10.2017 року підтримав подане через відділ документального забезпечення суду клопотання про заміну позивача - Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Руф Дістрібьюшн".

Клопотання мотивоване тим, що 24.11.2016 року між ПАТ "Європейський газовий банк" та ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" укладено договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором №797-241213 від 24.12.2013 року, договором застави транспортного засобу № 1240-241213/ТЗ та договорами поруки № 180-241213/П від 24.12.2013 року та № 180-241213/П від 24.12.2013 року.

Надалі, 24.11.2016 року ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" передало право вимоги за вищевказаним кредитним договором, договорами застави і поруки до ТОВ "Руф Дістрібьюшн", згідно договору відступлення права вимоги № В-29/16 від 24.11.2016 року і договором відступлення права вимоги за договором застави від 24.12.2016 року.

У відповідності до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Так, на підставі постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 № 424 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 прийнято рішення № 57 про запровадження з 17.07.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Європейський газовий банк".

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.11.2014 № 725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 18.11.2014 № 121 "Про початок процедури ліквідації АТ "Єврогазбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Єврогазбанк".

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

У відповідності до ст. 3 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що здійснює спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Також за нормами вказаного закону Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є кредитором неплатоспроможних банків на суму гарантування вкладів у цих установах.

До того ж, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон), зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 передбачено, що з дня ліквідації банку, укладання договорів, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, делеговано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Беручи до уваги зазначене, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 р. було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України, відкладено розгляд справи на 05.12.2017 р. та зобов'язано Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надати суду письмові пояснення щодо погодження на укладання (визнання) договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором №797-241213 від 24.12.2013 року, договору відступлення прав вимоги за договором застави транспортного засобу № 1240-241213/ТЗ укладених між ПАТ "Європейський газовий банк" та ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку".

05.12.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від ТОВ Руф Дістрібьюшн надійшло клопотання про відмову від апеляційної скарги. Дане клопотання обґрунтоване тим, що ТОВ Руф Дістрібьюшн вирішило спір з ТОВ БК Ізобуд мирним шляхом, а тому вважає за необхідне відмовитись від апеляційної скарги.

У судове засідання 05.12.2017 р. представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів, розглянувши подане ТОВ Руф Дістрібьюшн клопотання про заміну позивача - Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" його правонаступника - Товариством з обмеженою відповідальністю "Руф Дістрібьюшн", дійшла висновку, що воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з долученого до клопотання договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013 р., публічне акціонерне товариство Європейський газовий банк (банк) відступає товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова установа Європейська факторингова компанія розвитку (новий кредитор) належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальника, поручителів та заставодавця юридичної особи, зазначеної у додатку № 1 до цього договору (боржники), включаючи права вимог до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013 р., договорами поруки № 181-241213/П від 24.12.2013 р. та № 180-241213/П від 24.12.1013 р., договором застави № 1240-241213 ТЗ від 24.12.2013 р., з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору (основні договори).

Сторони домовились, що відступлення банком новому кредитору прав вимоги за договором застави, що був укладений в забезпечення виконання боржника за основними договорами та був посвідчений нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами одночасно із укладенням цього договору та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 2 договору про відступлення прав вимоги за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основним договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у додатку № 1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку № 1 до цього договору.

Згідно з п. 4 договору про відступлення прав вимоги сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 65 248,66 грн. (ціна відступлення) відповідно до наступного: залишок гарантійного внеску, сплаченого новим кредитором організатору відкритих торгів (аукціону) Українська універсальна біржа, до укладення цього договору та перераховано організатором аукціону банку у сумі 3 460,26 грн. зараховується в рахунок оплати новим кредитором банку ціни відступлення за цим договором; грошові кошти у сумі, визначений, як різниця між сумою, зазначеною у п. 4 цього договору, та сумою, зазначеною у п.п. 4.1. цього договору, у розмірі 61 788,40 грн. сплачені новим кредитором банку до моменту укладення цього договору на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор, але не пізніше 10 робочих днів із дати складання такого протоколу.

Також, між публічним акціонерним товариством Європейський газовий банк (первісний заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова установа Європейська факторингова компанія розвитку (новий заставодержатель) було укладено договір відступлення прав вимоги за договором застави транспортного засобу № 1240-241213/ТЗ, відповідно до умов якого первісний заставодержатель відступає, а новий заставодержатель приймає всі права первісного заставодержателя за договором застави транспортного засобу № 1240-241213/ТЗ, посвідченого 24.12.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу І.Л. Шевченко, укладеним між первісним заставодержателем та заставодавцем (договір застави), який укладено в якості забезпечення виконання зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю Ізобуд-Трейд за кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013 р., укладеним між первісним заставодержателем та товариством з обмеженою відповідальністю Ізобуд-Трейд .

Також, 24.11.2016 р. між товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова установа Європейська факторингова компанія розвитку (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю Руф Дістрібьюшн (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги № В-29/16, відповідно до умов якого сторони здійснюють заміну кредитора у зобов'язанні шляхом передання кредитором своїх прав новому кредитору за правочином відступлення права вимоги, а саме: кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує кредитору грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору, яка визначена в п. 3.10. цього договору.

Відповідно до п. 3.10. договору відступлення права вимоги ціна договору визначена попереднім договором та складає суму грошових коштів в національній валюті України у розмірі 78 000,00 грн.

Також, 24.11.2016 р. між товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова установа Європейська факторингова компанія розвитку (заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю Руф Дістрібьюшн (новий заставодержатель) було укладено договір відступлення права вимоги за договором застави, відповідно до умов якого заставодержатель передає (відступає), а новий заставодержатель одержує (набуває) права заставодержателя за договором застави транспортного засобу № 1240-241213/ТЗ№, посвідченого 24.12.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу І.Л. Шевченко, укладеним між публічним акціонерним товариством Європейський газовий банк та товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Ізобуд .

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 513 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги.

Як вбачається з п. 4 договору про відступлення прав вимоги від 24.11.2016 р., укладеного між ПАТ Європейський газовий банк та ТОВ Європейська факторингова компанія розвитку , новий кредитор зобов'язався сплатити банку 65 248,66 грн.

Однак, заявником не надано суду доказів сплати банку грошових коштів у сумі 65 248,66 грн.

Пунктом 2 договору про відступлення прав вимоги від 24.11.2016 р., укладеного між ПАТ Європейський газовий банк та ТОВ Європейська факторингова компанія розвитку , сторони визначили момент переходу прав до нового кредитора, а саме не раніше отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору.

Крім того, заявником також не було надано доказів сплати 78 000,00 грн. за договором відступлення права вимоги № В-29/16 від 24.11.2016 р., укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова установа Європейська факторингова компанія розвитку та товариством з обмеженою відповідальністю Руф Дістрібьюшн .

Таким чином, за відсутності сплати вказаних коштів у колегії суддів відсутні підстави вважати, що відбувся перехід прав вимоги від ПАТ Європейський газовий банк до ТОВ Європейська факторингова компанія розвитку та в подальшому до товариства з обмеженою відповідальністю Руф Дістрібьюшн .

За приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, у випадку заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Суд враховує, що у разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК України).

З'ясування обсягу прав, переданих новому кредитору; відповідність умов передачі прав чинному законодавству та достовірності обставин, вказаних заявником, зумовили необхідність їх перевірки судом, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК України стосовно прав сторін у судовому процесі.

Крім того, судом апеляційної інстанції було зобов'язано Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надати суду письмові пояснення щодо погодження на укладання (визнання) договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором №797-241213 від 24.12.2013 року, договору відступлення прав вимоги за договором застави транспортного засобу № 1240-241213/ТЗ укладених між ПАТ "Європейський газовий банк" та ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку".

Проте, ні від Національного Банку, ні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не надійшло ніяких письмових пояснень щодо погодження на укладання (визнання) договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором №797-241213 від 24.12.2013 року, договору відступлення прав вимоги за договором застави транспортного засобу № 1240-241213/ТЗ укладених між ПАТ "Європейський газовий банк" та ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку".

З наданих письмових пояснень на апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб лише вбачається пояснення по суті спору та що останній просить апеляційну скаргу апелянта задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2015 р. по справі № 910/20926/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів оплати ПАТ Європейський газовий банк грошових коштів у сумі 65 248,66 грн., доказів оплати ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" грошових коштів у сумі 78 000,00 грн. та погодження зі сторони Національного Банку та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно укладення між ПАТ "Європейський газовий банк" та ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором №797-241213 від 24.12.2013 року, договору відступлення прав вимоги за договором застави транспортного засобу № 1240-241213/ТЗ, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ТОВ Руф Дістрібьюшн про заміну позивача - Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" його правонаступника - Товариством з обмеженою відповідальністю "Руф Дістрібьюшн" на даній стадії судового процесу.

В той же час, клопотання ТОВ Руд Дістрібьюшн про відмову від апеляційної скарги також задоволенню не підлягає, оскільки правом відмови від апеляційної скарги наділена особа, яка подавала апеляційну скаргу, яка, в даному випадку, такою особою не є.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" (далі - позичальник, третя особа 1) було укладено Кредитний договір №797-241213 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з графіком погашення, з лімітом 300 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору кредит надається на строк з 24 грудня 2013 року по 28 листопада 2014 року (включно).

Згідно з п. 3.1. кредитного договору забезпеченням зобов'язань за договором є порука ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" та порука фізичної особи - ОСОБА_4.

Відповідно до п. 4.2.7. кредитного договору банк має право, зокрема, відмовитись від надання кредиту частково або в повному обсязі, а також достроково вимагати погашення заборгованості за договором, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції у випадках, зокрема, невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору.

24.12.2013 р. між позивачем (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ізобуд" (далі - відповідач, заставодавець) було укладено Договір застави транспортного засобу № 1240-241213/ТЗ (далі - Договір застави), який забезпечує вимогу заставодержателя, що випливає з Кредитного договору, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору застави боржник зобов'язаний до 28.11.2014 р. повернути заставодержателю кредитні кошти у розмірі 300 000,00 грн., сплатити відсотки за користування ними, відповідно до умов Кредитного договору, а також можливу неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у випадках, передбачених Кредитним договором, а у разі невиконання боржником основного зобов'язання в указаний в основному договорі строк, дане зобов'язання виконується в рахунок заставленого майна в порядку, визначеному Договором застави.

Згідно з п. 1.3. Договору застави предметом застави є автомобіль марки "Mercedes-Benz", модель 814, 1996 року випуску, номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, об'єм двигуна 4300.

24.12.2013 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" (далі - третя особа 2) укладено Договір поруки № 181-241213/П, за умовами якого (договір поруки) поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором солідарно з ТОВ "Ізобуд-Трейд" за своєчасне погашення суми кредиту в розмірі 300 000,00 гривень 00 копійок, згідно Кредитного договору №797-241213 від 24 грудня 2013 року.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору поруки поручитель відповідає за зобов'язаннями згідно з кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, неустойки, відшкодування збитків тощо. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Згідно з п.п. 4.1., 4.2. договору поруки цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Поруки припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання згідно з п. 1.1. цього договору.

Також, 24.12.2013 р. між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки №180-241213/П, за яким поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з ТОВ "Ізобуд-трейд" за своєчасне погашення суми кредиту в розмірі 300 000 грн. згідно кредитного договору № 797-241213 від 24.12.2013 р.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору поруки поручитель відповідає за зобов'язаннями згідно з кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, неустойки, відшкодування збитків тощо. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Згідно з п.п. 4.1., 4.2. договору поруки цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Поруки припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання згідно з п. 1.1. цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ Ізобуд-Трейд своїх зобов'язань за кредитним договором, звернувся до останнього з листом № 2494-6.1-20 від 19.08.2014 р. та № 2607.1-6.1-20 від 29.08.2014 р. про дострокове погашення кредиту згідно кредитного договору.

Звертаючись до суду з відповідними позовними вимогами, ПАТ "Європейський газовий банк" вказувало на те, що ним, як банком, були повністю виконані свої зобов'язання перед позичальником, а саме, надано кредитні кошти, згідно з умовами Кредитного договору, при цьому, боржником були порушені зобов'язання за Кредитним договором, внаслідок чого, згідно з твердженнями позивача, у нього виникла заборгованість перед позивачем щодо повернення кредитних коштів в розмірі 237 597,12 грн. та щодо несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 24 296,01 грн., у зв'язку з чим у позивача як заставодержателя виникло право звернення стягнення на предмет застави за Договором застави.

Крім того, колегією суддів було встановлено, що господарським судом міста Києва розглядалася справа № 910/17185/14 за первісним позовом ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" до ПАТ "Європейський газовий банк", третя особа на стороні позивача - ТОВ "Ізобуд-Трейд", про визнання поруки частково припиненою, та за зустрічним позовом ПАТ "Європейський газовий банк" до ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" про стягнення заборгованості в розмірі 273 320,28 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2014 р. у справі № 910/17185/14 первісні позовні вимоги задоволено повністю, визнано припиненим зобов'язання ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" за Договором поруки № 181-241213/П від 24.12.2013 р., укладеним між ПАТ "Європейський газовий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн", щодо погашення заборгованості ТОВ "Ізобуд-Трейд" за Кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013 р., укладеним між ТОВ "Ізобуд-Трейд" та ПАТ "Європейський газовий банк", у розмірі 195 259,42 грн.; в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції в частині первісних позовних вимог було мотивовано тим, що позивач за первісним позовом вчинив законні дії (а саме: подання до ПAT "Єврогазбанк" платіжного доручення №338 в програмно-технічному комплексі "Клієнт-Банк (iFOBS) на списання коштів у розмірі 195 259,42 грн. з призначенням платежу "виконання зобов'язань по договору поруки №180-241213/П від 24.12.2013 без ПДВ"), які спрямовані на часткове припинення зобов'язання ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" за договором поруки №181-241213/П від 24.12.2013, щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" за Кредитним договором №797-241213 від 24.12.2013 у розмірі 195 259,42 грн., а тому позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню. Також, суд дійшов до висновку що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" 273 320,28 грн. - заборгованості по кредитному договору та договору поруки (з яких, 237 597,12 грн. - заборгованості по наданим кредитним коштам, 5 798,10 грн. - пені за порушення строків кредитних коштів, 24 296,01 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 1 020,13 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, 4 500,00 грн. - заборгованості по сплаті комісії за травень-липень 2014 року, 108,92 грн. - пені за порушення строків сплати комісії), а тому вказані зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вказане рішення в частині зустрічних позовних вимог мотивоване тим, що ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" не може вважатись таким, що порушив умови Кредитного договору №797-241213 від 24.12.2013 року та Договору поруки №181-241213/П від 24.12.2013 року, а у ПAT "Єврогазбанк" відсутні правові підстави для стягнення з ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" 237 597,12 грн. - заборгованості по наданим кредитним коштам, 24 296,01 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 4 500,00 грн. - заборгованості по сплаті комісії за травень - липень 2014 року, а також стягувати 5 798,10 грн. - пені за порушення строків кредитних коштів, 1 020,13 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, 108,92 грн. - пені за порушення строків сплати комісії, у зв'язку з тим що застосування такої міри відповідальності як стягнення пені, можливе лише при порушенні основного (грошового) зобов'язання, а так як ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" не було порушено основне зобов'язання, то й до нього не застосовуються штрафні санкції у вигляді стягнення пені.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. у справі № 910/17185/14 рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2014 р. скасовано в частині задоволення позовних вимог за первісним позовом ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" до ПАТ "Європейський газовий банк" про визнання частково припиненим зобов'язання за Договором поруки № 181-241213/П від 24.12.2013 р., прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" до ПАТ "Європейський газовий банк" відмовлено.

При цьому, господарським судом апеляційної інстанції було зазначено, що рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2014 р. не оскаржувалося в частині зустрічних позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2015 р. у справі № 910/17185/14 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. в частині первісних позовних вимог залишено без змін, а в частині зустрічних позовних вимог - припинено провадження у зв'язку з тим, що рішення суду першої інстанції в цій частині не переглядалося в апеляційному порядку, що у свою чергу виключає його перегляд в касаційному порядку.

Так, залишаючи без змін постанову апеляційного господарського суду, колегія суддів касаційної інстанції вказала, що суд дійшов вірного висновку, стосовно того, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують вчинення позивачем за первісним позовом - ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн", дій спрямованих на повне виконання зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013 р., на підставі договору поруки № 181-241213/П від 24.12.2013 р., а відтак, оскільки стовідсоткове задоволення вимог кредитора не відбулося, то підстави для вибуття позивача за первісним позовом із зобов'язального правовідношення за зазначеним кредитним договором - відсутні, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні первісного позову.

Крім того, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08.04.2015 р. у справі № 756/12495/14-ц за позовом ПАТ "Європейський газовий банк" до ОСОБА_4, ТОВ "Ізобуд-Трейд" про стягнення грошових коштів позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 та ТОВ "Ізобуд-Трейд" солідарно на користь ПАТ "Європейський газовий банк" 352 812,80 грн.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва обґрунтовано тим, що ТОВ "Ізобуд-Трейд" зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконуються, а тому станом на 02.03.2015 р. заборгованість по кредиту становить 237 597,12 грн., неустойка - 42 799,26 грн., яка складається з 35 227,03 грн. боргу за несвоєчасне повернення кредиту з 28.04.2014 р. по 01.03.2015 р., 6 244,09 грн. - за несвоєчасну сплату процентів за період з 28.04.2014 р. по 01.03.2015 р., та 1 328,14 грн. - за несвоєчасну сплату комісії, прострочену заборгованість за процентами - 57 416,42 грн. та прострочену заборгованість за комісією - 15 000 грн., а всього 352 812,80 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16.06.2015 р. рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08.04.2015 р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.11.2016 р. у справі № 756/12495/14-ц ухвалу апеляційного суду міста Києва від 16.06.2015 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2017 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 8 квітня 2015 року в частині стягнення заборгованості з ТОВ Ізобуд-трейд на користь ПАТ Європейський газовий банк скасовано, а провадження по справі в цій частині закрито на підставі ст. 205 ч.1 п.1 ЦПК України.

Також, рішенням апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2017 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 8 квітня 2015 року змінено, зменшено суду заборгованості, стягнуту з ОСОБА_4 на користь ПАТ Європейський газовий банк з 352 812, 80 грн. до 288 022, 80 коп. В решті рішення Оболонського районного суду міста Києва від 8 квітня 2015 року залишено без змін.

У вказаному рішенні апеляційного суду міста Києва встановлено, що після нарахування заборгованості в рахунок погашення кредиту було на користь банку сплачено 64 790,00 грн., у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем повинна бути зменшена на 64 790,00 грн., тобто до 288 022 грн. 80 коп.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог у даній справі № 910/20926/14, зазначив, що рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2014 р. у справі № 910/17185/14 було встановлено преюдиціальні обставини для позивача у даній справі, зокрема, відсутність заборгованості за кредитним договором. Більш того, у справі № 910/17185/14 судом досліджувались аналогічні грошові вимоги, що і у даній справі, а тому, враховуючи приписи ч. 3 ст. 35 ГПК України та п. 2.6 Постанови, суд не досліджував питання наявності заборгованості третьої особи - 1 за Кредитним договором у зазначеному позивачем розмірі, а тому у суду відсутні підстави вважати, що у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет застави за Договором застави.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, вказав, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до умов Договору застави транспортного засобу № 1240-241213/ТЗ від 24.12.2013 р. укладеного між позивачем та відповідачем, цей договір забезпечує зобов'язання не ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн", а ТОВ "Ізобуд Трейд". Судовими рішеннями у справі №910/17185/14 не встановлено відсутність порушення кредитного договору саме ТОВ "Ізобуд Трейд". Суд не дослідив належним чином обставини порушення саме ТОВ "Ізобуд Трейд" своїх зобов'язань перед позивачем, що є підставою для покладення майнової відповідальності на відповідача, а тому приписи ч. 3 ст. 35 ГПК України та п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 не можуть бути застосовані судом апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції, направляючи справу № 910/20926/14 на новий розгляд, у постанові від 10.11.2015 р. зазначив, що апеляційним господарським судом, по-перше, не було належним чином досліджено умови укладених між позивачем, відповідачем, третіми особами у даній справі кредитного договору, договору застави та договорів поруки, зокрема, не було звернуто увагу на те, що зобов'язання за укладеним кредитним договором між ПАТ "Європейський газовий банк" та ТОВ "Ізобуд-Трейд" були забезпеченні декількома договорами; по-друге, господарський суд апеляційної інстанції, посилаючись на відповідний судовий акт Оболонського районного суду м. Києва, не встановив, які наслідки для правовідносин, що склалися між сторонами створило рішення про стягнення солідарно заборгованості з ОСОБА_4 та ТОВ "Ізобуд-Трейд" за спірним кредитним договором, враховуючи те, що в силу ч. 1 ст. 593 ЦК України застава припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

За змістом ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно з п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції і є обов'язковими для господарського суду під час нового розгляду справи (частина перша статті 111 12 ГПК), повинні бути максимально конкретними й стосуватися виключно вчинення господарським судом певних процесуальних дій та/або встановлення обставин, що входять до предмета доказування у справі і не були з'ясовані у прийнятті рішення або постанови господарського суду.

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на преюдицію щодо встановлення факту відсутності порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" відповідно до судових рішень по справі №910/17185/14.

Водночас, відповідно до умов договору застави транспортного засобу № 1240-241213/ТЗ від 24.12.2013 р. укладеного між позивачем та відповідачем, цей договір забезпечує зобов'язання не ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн", щодо якого встановлені обставини у справі № 910/17185/14, а ТОВ "Ізобуд Трейд". Судовими рішеннями у справі №910/17185/14 не встановлено відсутність порушення кредитного договору саме ТОВ "Ізобуд Трейд".

В той же час, наявність заборгованості боржника за кредитним договором № 797-24122013 від 24.12.2013 р. підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та рішенням апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2017 року, яким стягнуто з ОСОБА_4, як поручителя за договором поруки, на користь ПАТ Європейський газовий банк до 288 022,80 коп.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Як вбачається з інформаційної довідки Оболонського районного управління ВДВС ГТУЮ у м. Києві, рішення про стягнення з ОСОБА_4 суми заборгованості за договором поруки на теперішній час не виконано.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 20 Закону України Про заставу заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Згідно зі ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 589 ЦК України визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може здійснюватися в т. ч. на підставі рішення суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається, в тому числі, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів.

Враховуючи те, що матеріалами справи доведено наявність невиконаного основного зобов'язання, а саме заборгованості у третьої особи 1 в розмірі 273 320,28 грн. за кредитним договором №797-24122013 від 24.12.2013 р., а тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ізобуд" про звернення стягнення на предмет застави є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Стосовно посилання відповідача на неналежне виконання позивачем свого обов'язку щодо направлення відповідачу вимоги щодо усунення порушення основного зобов'язання за кредитним договором, суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 Договору застави у разі порушення (часткового порушення) боржником умов Кредитного договору або заставодавцем умов цього договору, заставодержатель надсилає заставодавцю письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. В цьому документі зазначається зміст порушення, вчиненого боржником або заставодавцем, загальний розмір невиконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги, опис предмета застави, посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановленого зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов'язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього заставодержателю, визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати заставодержатель, вимогу до заставодавця виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння заставодержателю протягом 30 днів з моменту реєстрації Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Якщо потягом встановленого строку вимога заставодержателя залишається без задоволення, заставодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет застави.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 19.08.2014 р. звертався до відповідача на адресу, яка була зазначена в договорі застави від 24.12.2013 р., з листом № 2491-6.1-20, в якому вимагав від заставодавця погасити заборгованість за кредитним договором, та вказував, що у разі невиконання вимог банку останній буде змушений погасити кредит згідно кредитного договору за рахунок звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з п. 5.3. договору застави заставодержатель має право дострокового виконання зобов'язання за кредитним договору, забезпеченого цією заставою, а якщо його вимога не буде задоволена - звернути стягнення на предмет застави у разі, зокрема, порушення заставодавцем та боржником будь-якого обов'язку, встановленого цим договором або кредитним договором.

Відповідно до п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (ч. 3 ст. 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець не позбавлений можливості в судовому засіданні заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Оскільки іпотека є видом застави, зазначене положення також застосовується і до відносин, що виникли між сторонами по справі.

Крім того, відповідно до п. 5.6. договору застави право вибору задоволення вимог заставодержателя, встановлених в п. 5.5. цього договору, а виріб способу задоволення таких вимог належить заставодержателю.

Отже, позивач при зверненні стягнення на предмет застави обрав для себе спосіб, визначений договором застави та звернувся до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 року у справі № 910/20926/14 підлягає скасуванню.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 08.04.2015 р. у справі №910/20926/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

3. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" (04074, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛУГОВА, будинок 9, ідентифікаційний код 34839276) перед Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (04073, м. Київ, пр. Московський, 16, ідентифікаційний код 34693790) за Кредитним договором №797-241213 від 24.12.2013 р. в розмірі 273 320,28 грн. (двісті сімдесят три тисячі триста двадцять гривень 28 копійок), звернути стягнення на предмет застави згідно Договору застави транспортного засобу №1240-241213/ТЗ від 24.12.2013 р., а саме: автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель 814, рік випуску: 1996, № кузова WDB6744181К193835, реєстраційний номер: АА3076КА, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ізобуд" (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 9, ідентифікаційний код 37313199) шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, яка встановлена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час проведення виконавчих дій.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ізобуд" (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 9, ідентифікаційний код 37313199) в доход Державного бюджету України 5 466,40 грн. (п'ять тисяч чотириста шістдесят шість гривень 40 копійок) витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ізобуд" (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 9, ідентифікаційний код 37313199) в доход Державного бюджету України 2 733,20 грн. (дві тисячі сімсот тридцять три гривні 20 копійок) судового збору за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/20926/14 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Г.А. Жук

Є.Ю. Пономаренко