Постанова

від 05.12.2017 по справі 815/444/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/444/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Семенюка Г.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Алексєєвій Н.М.

за участю представника позивача Споришев М.О.

представник апелянта Заратуйченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕСІТ БЛЕК СІ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕСІТ БЛЕК СІ" (далі - ТОВ "ФЕСІТ БЛЕК СІ" позивач) звернулося до суду з позовом до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.12.2016 року № 0011951408, № 0011911401, № 0011901401.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з постановою суду Головне управління ДФС в Одеській області подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанову винесено з порушенням норм матеріального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Головного управління ДФС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ зареєстроване та перебуває на обліку в Ізмаїльській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області як платник податків з 14 травня 2013 року за № 15161378676.

На підставі направлень від 09 листопада 2016 року та від 14 листопада 2016 року, відповідно до затвердженого плану, наказу від 25 листопада 2016 року № 1974, в період з 14 листопада 2016 року по 02 грудня 2016 року співробітники ГУ ДФС в Одеській області провели планову виїзну документальну перевірку ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14 травня 2013 року по 30 вересня 2016 року.

За результатами цієї перевірки 09 грудня 2016 року ГУ ДФС в Одеській області склало акт № 368/15-32-14-01/38087236 Про результати планової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ФЕСІТ БЛЕК СІ , код за ЄДРПОУ 38087236 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14 травня 2013 року по 30 вересня 2016 року .

В акті перевірки встановлені наступні порушення з боку позивача, крім іншого:

- пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.138.2, пп.138.3.2 п.138.3, пп.138.8.5 п.138.8, пп.138.10.2, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1, п.144.3 ст.144 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01 січня 2015 року), пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1999 року за № 860/4153, п.5, п.6, п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19 січня 2000 року за № 27/4248, ст.1, п.2 ст.3, п.1 та п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, що призвело до заниження податку на прибуток на 173 523,00 грн., у тому числі 2014 рік - 29 019,00 грн., 2015 рік - 27 112,00 грн., 1 квартал 2016 року - 87 011,00 грн., півріччя 2016 року - 116 782,00 грн., 3 квартали 2016 року - 117 393,00 грн.;

- пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.2 ст.3, п.1 та п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що призвело до заниження суми податку на додану вартість всього у розмірі 322 783,00 грн., у тому числі серпень 2014 року на 5 861,00 грн., вересень 2014 року на 974,00 грн., жовтень 2014 року на 12 979,00 грн., листопад 2014 року на 12 525,00 грн., квітень 2015 року на 49 105,00 грн., лютий 2016 року на 48 470,00 грн., березень 2016 року на 64 627,00 грн., травень 2016 року на 68 230,00 грн., червень 2016 року на 14 475,00 грн., липень 2016 року на 26 190,00 грн., вересень 2016 року на 19 347,00 грн.;

- пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на доходи нерезидента за 2015-2016 року на загальну суму 346 043,00 грн., у тому числі 2015 рік на 89 631,00 грн., 2016 рік на 256 412,00 грн.

ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ не погодилося з вказаними висновками акту перевірки від 09 грудня 2016 року № 368/15-32-14-01/38087236 та подало до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області заперечення до нього від 15 грудня 2016 року.

За результатами розгляду заперечень до акту перевірки від 09 грудня 2016 року № 368/15-32-14-01/38087236 ГУ ДФС в Одеській області переглянуло висновки акту та: завищення податкового кредиту, встановленого перевіркою, зменшило на 90 088,00 грн., в тому числі січень 2015 року на 4 167,00 грн., лютий 2015 року на 16 556,00 грн., березень 2015 року на 10 189,00 грн., квітень 2015 року на 1 405,00 грн., травень 2015 року на 3 869,00 грн., червень 2015 року на 1 510,00 грн., липень 2015 року на 19 263,00 грн., серпень 2015 року на 6 596,00 грн., вересень 2015 року на 3 542,00 грн., жовтень 2015 року на 3 121,00 грн., листопад 2015 року на 3 050,00 грн., січень 2016 року на 5 634,00 грн., березень 2016 року на 1 747,00 грн., квітень 2016 року на 1 720,00 грн., травень 2016 року на 3 638,00 грн., червень 2016 року на 25,00 грн., липень 2016 року на 2 232,00 грн., серпень 2016 року на 1 824,00 грн.; заниження фінансового результату, встановленого перевіркою, та різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, зменшено на 206 155,00 грн., в тому числі 2014 рік на 45 363,00 грн., 2015 рік на 150621,00 грн., 1 квартал 2016 року на 3 392,00 грн., півріччя 2016 року на 6 785,00 грн., 3 квартали 2016 року на 10 171,00 грн.; в іншій частині висновки акту від 09 грудня 2016 року № 368/15-32-14-01/38087236 були залишені без змін, а заперечення без задоволення.

За наслідками Акту перевірки ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ від 09 грудня 2016 року № 368/15-32-14-01/38087236 та висновку про результати розгляду заперечень від 22 грудня 2016 року № 76/15-32-14-01/38087236 ГУ ДФС в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

- від 26 грудня 2016 року № 0011951408, яким позивачеві за порушення пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 538 352,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 346 043,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 192 309,00 грн.;

- від 26 грудня 2016 року № 0011911401, яким позивачеві за порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 290 869,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 232 695,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 58 174,00 грн.;

- від 26 грудня 2016 року № 0011901401, яким позивачеві за порушення пп.14.1.36, пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 169 268,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 135414,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 33 854,00 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган всупереч нормам діючого законодавства безпідставно прийняв податкові повідомлення-рішення відносно позивача.

В апеляційній скарзі вказується на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року та ухвалення нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Колегія суддів погоджується з таким доводом апелянта та вважає висновок суду першої інстанції частково правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Податкового кодексу України.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2016 року № 0011951408, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ (Замовник) уклало з Компанією-нерезидентом МЕЕ А/S (Данія, Копенгаген) (Перевізник) як агентом SEAGO LINE A/S договір від 13 серпня 2014 року № SGL00077193 на транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення зовнішньоторговельних вантажів.

В періоді, який перевірявся, ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ сплатило Компанії МЕЕ А/S (Данія, Копенгаген) вартість отриманих послуг у розмірі 92 565,92 дол. США на підставі інвойсів та актів виконаних робіт, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.8 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Відповідно абз.1 ч.3 ст.9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність експедитори за дорученням клієнтів забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України.

Згідно ст.2 Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, підписаної 05 березня 1996 року, ратифікованої Україною 12 липня 1996 року, що набрала чинності для України 21 серпня 1996 року (далі - Конвенція), ця Конвенція поширюється на податки на доходи і майно, що стягуються від імені Договірної Держави, або її політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади незалежно від способу їх стягнення. Податками на доходи і майно вважаються всі податки, що стягуються від загальної суми доходу та вартості майна, або з елементів доходу та майна, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого і нерухомого майна. Податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є: а) в Україні: податок на прибуток підприємств; прибутковий податок з громадян (надалі український податок ); b) У Данії: прибутковий податок Державі; муніципальний прибутковий податок; прибутковий податок муніципалітетам графств; податок, що стягується по Податковому Закону на Вуглеводень; державний податок на капітал (надалі податок Данії ). Ця Конвенція поширюється також на будь-які ідентичні або подібні по суті податки, які стягуються однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Конвенції в доповнення або замість існуючих податків цієї Договірної Держави. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбуваються в їх законодавствах щодо оподаткування.

Відповідно ст.4 для цілей цієї Конвенції термін резидент Договірної Держави означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місцеперебування, місця управління, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію. Однак цей термін не включає особу, яка підлягає оподаткуванню у цій Державі лише стосовно доходів із джерел у цій Державі, або стосовно майна, що розташоване в ній.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.8 вказаної Конвенції прибутки, одержані резидентом Договірної Держави від експлуатації морських і повітряних суден у міжнародних перевезеннях, оподатковуються лише у цій Державі. Для цілей цієї статті прибутки від експлуатації морських або повітряних суден у міжнародних перевезеннях включають: а) доходи від оренди порожніх морських або повітряних суден; b) прибутки, одержувані від використання, утримання або здавання в оренду контейнерів (включаючи трейлери і супутнє устаткування для транспортування контейнерів), що використовуються для перевезення товарів чи виробів, де така оренда або таке використання, залежно від випадку, є побічними стосовно експлуатації морського або повітряного судна у міжнародних перевезеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ під час проведення перевірки надало ГУ ДФС в Одеській області документи на підтвердження статусу нерезидента України Компанії МЕЕ А/S , а саме довідки від 06 січня 2015 року та від 15 грудня 2015 року, видані Центральною митною та податковою адміністрацією, відповідно до яких дана компанія із постійним місцеперебуванням у м. Копенгаген, Данія, є резидентом Королівства Данії у розумінні зазначеної Конвенції.

Згідно з п.103.4 ст.103 Податкового кодексу України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до пп.141.4.2 п.141.4 ст.144 Податкового кодексу України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Разом з цим, згідно з п.103.2 та п.103.3 ст.103 Податкового кодексу України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті. Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Статтею 3 Податкового кодексу України встановлено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з ч.3 ст.8 зазначеної Конвенції якщо прибутки, про які йдеться у пунктах 1 і 2 цієї статті, одержані резидентом Договірної Держави від участі у пулі, спільному підприємстві або міжнародному експлуатаційному агентстві, ці прибутки, що приписуються цьому резиденту, оподатковуються тільки в тій Договірній Державі, у якій він є резидентом.

Тобто, Конвенція між Урядом України і Урядом Королівства Данії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, підписаної 05 березня 1996 року, ратифікованої Україною 12 липня 1996 року, що набрала чинності для України 21 серпня 1996 року, має вищу юридичну силу ніж правила, визначені Податковим кодексом України.

Аналізуючи вищевикладене, оскільки Компанія МЕЕ А/S є нерезидентом України та є резидентом Королівства Данії у розумінні вказаної Конвенції, що підтверджується довідками Центральної митної та податкової адміністрації від 06 січня 2015 року та від 15 грудня 2015 року, то у ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ відсутні законодавчі підстави чи обов'язок щодо оподаткування на території України виплаченого доходу такому нерезиденту.

Окрім того, колегією суддів встановлено, що Компанія-нерезидент МЕЕ А/S є агентом SEAGO LINE A/S, який діє під торговельною маркою Seago Line , а у разі якщо відшкодування витрат на фрахтування транспортного засобу здійснюється не безпосередньо фрахтувальнику-нерезиденту, а експедитору, тобто по суті агенту, який не є бенефіціарним власником доходу, то до такого платежу не застосовуються положення Конвенції і такий платіж є іншими доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, за ставкою 15 відсотків під час таких виплат.

Згідно з пп.14.1.260 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Відповідно до пп.141.4.4 п.141.4 ст.144 Податкового кодексу України сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб'єктом спрощеного оподаткування.

Колегія суддів вважає правильним посилання суду першої інстанції на рішення Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2014 року № К/800/52155/13 згідно якого, термін фактичний отримувач доходу не має тлумачитися в вузькому, технічному сенсі, його слід визначати виходячи з мети, завдань міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, таких як уникнення від сплати податків і з урахуванням таких основних принципів, як-то запобігання зловживання положеннями договору . Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і, як слідує з міжнародної практики застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинна бути особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

При цьому, відповідно до умов договору від 13 серпня 2014 року № SGL00077193 Компанія-нерезидент МЕЕ А/S (Данія, Копенгаген), що є перевізником, з приймає на себе зобов'язання здійснити перевезення вантажів ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ , що є замовником.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що Компанія-нерезидент МЕЕ А/S (Данія, Копенгаген) є бенефіціарним отримувачем доходу по вказаному договору є правильним.

Зазначені обставини також підтверджуються листом Компанія-нерезидент МЕЕ А/S (Данія, Копенгаген) від 30 листопада 2016 року № 1255, який адресований ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ , що знаходиться в матеріалах справи та надавався відповідачу під час проведення перевірки.

Таким чином, відповідно до Конвенції прибуток від оплати фрахту Компанії-нерезиденту МЕЕ А/S оподатковується лише в Данії.

З урахуванням зазначеного, висновки відповідача про порушення позивачем пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України є необґрунтованими.

Аналізуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2016 року № 0011951408 є протиправним та належить до скасування є правильним.

В свою чергу колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0011911401 та №0011901401 від 26 грудня 2016 року виходячи з наступного.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1статті 14 ПКУ, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 статті 198 ПКУ, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт198.3 статті 198 ПКУ встановлює, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.201.10 статті 201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.198.2 статті 198 ПКУ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.6 статті 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.1 статті 201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.134.1.1 статті 134 ПКУ, об'єктом оподаткування податку на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Відповідно до п.138.2статті138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи, в розумінні, наведених норм законодавства.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період позивач мав господарські правовідносини з контрагентами ТОВ СВІТ ДРУЖБИ , ТОВ БЛЕК СІ ЛІНК , ТОВ ВАЯ МАЛТІМА , ТОВ АЛЕКС ГРУПП , та інші.

На підтвердження реальності господарських правовідносин з вказаними контрагентами позивач надав до суду первинні документи. Дослідивши їх, колегією суддів встановлено, що вони містять в собі ряд недоліків, таким чином не можуть бути належним доказом факту здійснення позивачем відповідних господарських операцій з його контрагентами.

Так, ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ (Замовник) укладено Договір на виконання послуг №01092014-1 від 01 вересня 2014 року з ТОВ СВІТ ДРУЖБИ (код за ЄДРПОУ 39236132) (Виконавець) про те, що Виконавець зобов'язується надати Замовнику наступні послуги:

- роботи, пов'язані з розпилюванням дров;

- послуги по прибиранню території (вул. Локомотивна, 38);

- послуги по організації оформлення документів;

- надання крану МКГ 25БР, для проведення необхідних робіт .

На оплату за вказаним Договором в розмірі 132 359 грн. ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ від ТОВ СВІТ ДРУЖБИ отримано такі рахунки:

- №4 від 02 жовтня 2014 року на суму 39 800 грн. Послуги по розпилюванню дров ;

-№3 від 01 жовтня 2014 на суму 33 159 грн. Послуги крану МКГ 25БР ;

-№7 від 03 листопада 2014 на суму 27 500 грн. Послуги по прибиранню території :

-№8 від 17 листопада 2014 на суму 31 900 грн. Послуги з організації оформлення документів.

Станом на 30 вересня 2016 року оплату за вказаними рахунками ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ не здійснено.

В ході проведення відповідачем перевірки підприємству було надано запит щодо надання до перевірки в повному обсязі копій первинних, бухгалтерських, фінансових та інших документів по взаємовідносинам з ТОВ СВІТ ДРУЖБИ (код за ЄДРПОУ 39236132), а також про надання письмових пояснень щодо порядку відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, фінансовій та податковій звітності ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ , який отримано особисто директором ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ Дудко О.В.

На зазначений запит підприємством надано завірені копії документів по взаємовідносинам ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ та ТОВ СВІТ ДРУЖБИ , в тому числі:

- Договір на виконання послуг №01092014-1 від 01 вересня 2014 року з ТОВ СВІТ ДРУЖБИ ;

- рахунок №4 від 02 жовтня 2014 року на суму 39 800 грн. Послуги по розпилюванню дров ;

- рахунок №3 від 01 жовтня 2014 року на суму 33 159 грн Послуги крану МКГ 25БР ;

- рахунок №7 від 03 листопада 2014 року на суму 27 500 грн. Послуги по прибиранню території ;

- рахунок №8 від 17 листопада 2014 року на суму 31 900 грн. Послуги з організації оформлення документів ;

- акти надання послуг:

При цьому, письмових пояснень щодо порядку відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, фінансовій та податковій звітності ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ підприємством не надано.

Дослідивши вказані первинні документи колегією суддів дійшла висновку про неможливість встановити істотні умови фактичного здійснення операцій та встановити зв'язок таких операцій із здійсненням господарської діяльності підприємства, оскільки підприємством не надано інформації, а в первинних документах не зазначено інформації щодо:

- кількості кубічних метрів розпилених дров, вартості одиниці такої послуги та необхідності проведення такої операції для здійснення господарської діяльності ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ ;

- кількості відпрацьованих машино - годин крану, вартості одиниці такої послуги та необхідності проведення такої операції для здійснення господарської діяльності ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ ;

- площі прибраної території, вартості одиниці такої послуги та необхідності проведення такої операції для здійснення господарської діяльності ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ ;

- переліку документів, які було оформлено, вартості одиниці такої послуги та необхідності проведення такої операції для здійснення господарської діяльності ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ . Крім того, встановлено наявність в штатному розкладі підприємства крім відповідальних посад директорів та їх заступників, посад менеджерів по ТЕО, юрисконсульта та головного бухгалтера, тобто осіб, відповідальних за складання та оформлення документів.

Окрім того, колегією суддів встановлено, що ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ в складі інших витрат за рядком 06 Декларації враховано амортизацію основних засобів, які фактично не використовувались в господарській діяльності підприємства.

Зокрема, ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ в 2014 році в складі амортизаційних відрахувань безпідставно враховано:

- амортизацію станка трічнопильного СЛП - 6,5 УМКА , який було придбано у ТОВ НВО ГРУПА КОМПАНІЙ МАГР (25620117) за угодою купівлі - продажу №02/06/14 від 02 червня 2014 року та видатковою накладною №ГК -0000025 від 04 червня 2014 року (первісною вартістю 83 137,08 грн. без ПДВ), всього в розмірі 17 094,06 грн.;

- амортизацію пилорами стрічкової горизонтальної ПЛП - 11 з приводом подачі в кількості 2 шт., які було придбано у ФОП ОСОБА_7 (НОМЕР_4) за видатковою накладною №РН - 0000046 від 05 червня 2014 року (первісною вартістю 133 000,0 грн. за 2 шт. без ПДВ), всього в розмірі 28 269,24 грн. (за 2 шт.)

В свою чергу з матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки не було встановлено здійснення жодних операцій, які б підтверджували використання зазначених основних засобів в господарській діяльності платника, відповідно до статті 20, статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 - VI із змінами та доповненнями ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ в ході проведення виїзної планової перевірки було надано запит щодо використання в господарській діяльності підприємства основних засобів Пилорама ленточная гориз ПЛП-11 с приводом подачи з інвентарним номером 00109, Станок ленточнопильньїй СЛП-6,5 "Умка" з інвентарним номером 00108, Пилорама ленточная гориз ПЛП-11 с приводом подачи з інвентарним номером 00117 та надати пояснення щодо нарахування амортизаційних відрахувань за вказаними основними засобами, порядку відображення таких господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку, фінансовій та податковій звітності ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ . До зазначеної інформації було запропоновано надати в повному обсязі копії первинних, бухгалтерських, фінансових та інших документів, що підтверджують використання таких основних засобів.

На зазначений запит підприємством надано завірені копії документів щодо придбання таких основних засобів, картки рахунків 1521 щодо оприбуткування та вводу їх в експлуатацію, наказ по підприємству №3-1 від 06 червня 2014 року Про введення в експлуатацію основних засобів та визначення строку їх експлуатації . Окрім того, в письмовому поясненні директора ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ Дудко О.В. щодо поставлених запитань зазначено, що згідно п.6.2 Наказу №1 від 14.05.2013 Про облікову політику на підприємстві , нарахування амортизаційних відрахувань машин та обладнання здійснюється згідно методу прискореного зменшення залишку.

При цьому, жодної інформації, яка б підтверджувала використання основних засобів станка трічнопильного СЛП - 6,5 УМКА та пилорами стрічкової горизонтальної ПЛП - 11 з приводом подачі (в кількості 2 шт) підприємством не надано.

Більш того, колегією суддів встановлено, що підприємство не нараховувало та не виплачувало заробітну плату робітникам, які могли б виконувати роботи на таких основних засобах, а штатним розкладом підприємства (в хронології) такі посади зовсім не передбачено.

Таким чином належних доказів господарських правовідносин з вказаним контрагентом позивачем до суду не надано, однак судом першої інстанції при розгляді справи дані обставини не були дослідженні, що привело до помилкового висновку.

В свою чергу, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції також не в повній мірі досліджено господарські правовідносини позивача з контрагентами ТОВ БЛЄК СІ ЛІНК та ТОВ ВАЯ МАЛТІМА .

Так, відповідно до матеріалів справи вбачається, що ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ протягом перевіреного періоду в складі податкового кредиту по податку на додану вартість враховувало суми податку на додану вартість по поверхнормативному використанню контейнерів по дату повернення по підприємствам ТОВ БЛЄК СІ ЛІНК (код за ЄДРП0У 35991370) та ТОВ ВАЯ МАЛТІМА (код за ЄДРІІОУ 30390324) всього в розмірі 285 008 грн.

Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ (Замовник) укладено Договори про надання послуг №053/14NYK від 02 червня 2014 року, №035/14/АО від 26 серпня 2014 року, №089/15/АБ від 16 липня 2015 року з ТОВ БЛЄК СІ ЛІНК (Агент) про 1.1. Надання Агентом за дорученням та за рахунок Замовника послуг з організації та забезпечення перевезень різноманітними видами транспорту, вантажно - розвантажувальних робіт та інших супутніх робіт та послуг щодо зовнішньо торгівельних вантажів Замовника на території України, в тому числі надання Агентом послуг Замовнику:

-по організації морських перевезень експортно - імпортних та транзитних вантажів та супутніх такому перевезенню (вантажно розвантажувальних робіт, зберігання, оформлення та переоформлення вантажосупроводжувальної документації та обслуговування контейнерного обладнання (завантаженого та порожнього):

-інших послуг, пов'язаних з предметом дійсного Договору. 1.2. Надання Агентом в тимчасове користування Замовником контейнерного обладнання для надання Замовником транспортно - експедиційних послуг третім особам .

В рамках виконання зазначених договорів за актами приймання передачі були отримані та оплачені рахунки на оплату поверхнормативного використання контейнерів по дату повернення всього в розмірі 1 693 901,18 грн., в тому числі ПДВ 282 316,84 грн.

Окрім того колегією суддів встановлено, що ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ (Експедитор) укладено Договір №0410/13-02 від 04 жовтня 2013 року з ТОВ ВАЯ МАЛТІМА (Агент), який регламентує права та обов'язки сторін, пов'язані з організацією морських перевезень та експедування вантажів в контейнерах, що знаходяться у власності, лізингу або іншому праві користування Лінії (Агент являється лінійним агентом в Україні судоходної контейнерної лінії - морського перевізника Огіеnt Оvеrsias Соnteiner Line Ltd/ (ООСЕ (Еиrоре) Limited).

1.3. Експедитор при виконанні своїх обов'язків по дійсному Договору діє від імені та за дорученням своїх Клієнтів: вантажовідправників, вантажоотримувачів, вантажовласників, експедиторів і т.і., які являються резидентами або нерезидентами України

1.4. Агент надає експедитору послуги по дійсному Договору і діє у відповідності з Кодексом торговельного мореплавства України, Митним, Цивільним та Господарським кодексами України та іншими законодавчими актами України; правилами та умовами Лінії, викладеними в її коносаментах/інших її правилах/умовах, отриманими любим спосіб інструкціями Лінії; всіма іншими документами, посилання на які містяться в коносаментах/інших правилах та умовах Лінії .

В рамках виконання зазначених договорів за актами приймання передачі були отримані та оплачені рахунки на оплату понаднормового використання обладнання всього в розмірі 16 147,61 грн., в тому числі ПДВ 2 691,27 грн.

Статтею 148 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що термін, протягом якого вантаж повинен бути навантажений на судно або вивантажений з судна (стадійний час), визначається угодою сторін, а за відсутності такої угоди - нормами, прийнятими в порту навантаження (розвантаження).

В разі перевищення клієнтом вільного періоду, морська лінія стягує додаткові збори за поверх нормативне використання контейнерного обладнання.

Відповідно до статті 149 Кодексу торговельного мореплавства України (далі-КТМУ) угодою сторін може бути встановлений додатковий після закінчення терміну навантаження І (розвантаження) час очікування судном закінчення вантажних робіт (контрсталійний час) і розмір плати перевізнику за простій судна протягом контрсталійного часу (демередж), а також винагорода за закінчення навантаження (розвантаження) до закінчення стадійного часу (диспач).

Штраф за контрсталійний час суден стягується в безспірному (безакцентному) порядку після подання відправнику або одержувачу вантажу розрахунку стадійного часу і суми штрафу (стаття 183 КТМУ).

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГКУ, іншими законами або договором.

Згідно статті 230 ГКУ штрафними санкціями у ГКУ визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПКУ, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Таким чином, кошти, які сплачує судновласнику фрахтівник, як суму штрафу за простій судна під вантажними операціями понад час (демередж), не включаються до бази оподаткування ПДВ.

Згідно пункту 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Така ж думка висловлена в листі ДФС України від 12 січня 2016 року №355/6/99-99-19-02-15 Про розгляд звернення .

З врахуванням викладеного та факту відсутності бази оподаткування податком на додану вартість за операціями поверхнормативного використання контейнерів на порушення п. 185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 - VI (із змінами та доповненнями) доводи податкового органу про те, що податковий кредит перевіреного періоду ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ за результатами перевірки зменшено на 285 008 грн. є правильними.

Окрім того, колегією суддів встановлено, що в ході проведення перевірки відповідно до статті 20, статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 - VI із змінами та доповненнями ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ було надано запит щодо надання копій первинних, бухгалтерських, фінансових та інших документів по взаємовідносинам з ТОВ БЛЄК СІ ЛІНК (код за ЄДРПОУ 35991370) та ТОВ ВАЯ МАЛТІМА (код за ЄДРПОУ 30390324) в частині понаднормативного (поверхнормативного) використання контейнерного обладнання за весь період перевірки та письмові пояснення щодо взаємовідносин із зазначеними підприємствами, зокрема щодо порядку відображення господарських операцій з зазначеними підприємствами в бухгалтерському та податковому обліку, фінансовій та податковій звітності ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ .

На зазначений запит директором ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ надано копії первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ БЛЄК СІ ЛІНК (код за ЄДРПОУ 35991370) та ТОВ ; ВАЯ МАЛТІМА (код за ЄДРПОУ 30390324) в частині понаднормативного (поверхнормативного) використання контейнерного обладнання.

Письмових пояснень щодо встановленого порушення посадовими особами підприємства не надано.

Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що в перевіреному періоді ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ мало також господарські відносини з ТОВ АЛЕКС ЕРУПП (код за ЄДРПОУ 39274639).

Зокрема, протягом перевіреного періоду в складі податкового кредиту по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ АЛЕКС ГРУПП було враховано суму податку в розмірі 15 984,77 грн., в тому числі:

-січень 2015 року-4 166,67 грн.,

-лютий 2015 року- 11 818,12 грн.

Так, в ході проведення перевірки ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ було надано письмовий запит щодо надання до перевірки копій первинних, бухгалтерських, фінансових та інших документів по взаємовідносинам з ТОВ АЛЕКС ГРУПП (код за ЄДРПОУ 39274639), а також надати письмові пояснення щодо взаємовідносин із зазначеним підприємством, в тому числі, щодо господарських взаємовідносин, взаєморозрахунків, умов постачання, транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт тощо, а також порядок відображення господарських операцій з зазначеним підприємством в бухгалтерському обліку, фінансовій та податкові звітності ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ , який отримано особисто директором ТОВ ФЕСІТ БЛЕК СІ Дудко О.В.

На зазначений запит щодо надання документів та письмових пояснень, підприємством жодних документів та пояснень не надано.

Вказані факти додатково підтверджують невідповідність сформованих позивачем витрат критеріям реальності господарських операцій та її документального підтвердження, які є основними умовами для формування податкового обліку.

Аналізуючи вищевикладені обставини справи колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем не надано до суду належних доказів фактичного здійснення операцій, оскільки не підтверджено реальність господарських операцій у своїй сукупності.

З урахуванням вказаного, а саме встановлення факту порушення товариством вимог податкового законодавства, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0011911401 та №0011901401 від 26 грудня 2016 року діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому відповідно до ст.202 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення заявлених вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 207, 254 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕСІТ БЛЕК СІ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 26 грудня 2016 року № 0011951408.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕСІТ БЛЕК СІ" (код ЄДРПОУ 38087236) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) сплачений судовий збір відповідно до задоволених вимог в сумі 8075 (вісім тисяч сімдесят п'ять) грн. 28 коп.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у місті Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - ГУДКСУ у м.Києві; код банку отримувача (МФО) - 820019; рахунок отримувача - 31215256700001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) судовий збір в розмірі 5709 (п'ять тисяч сімсот дев'ять) грн. 72 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлено 11 грудня 2017 року.

Суддя доповідач: Потапчук В.О.

Суддя: Шляхтицький О.І.

Суддя: Семенюк Г.В.