ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем
України
РІШЕННЯ
"11" червня 2007 р.
справа № 20-5/175
За позовом: Товариства з обмеженою
відповідальністю „Укрпромсервіс” (49006
м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, 6)
до Суб'єкта підприємницької
діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
про стягнення заборгованості в розмірі 6356,44 грн.
Суддя Євдокимов
І.В.
Представники сторін:
Позивач:
не з'явився;
Відповідач:
не з'явився.
Суть спору:
Позивач, ТОВ „Укрпромсервіс”,
звернувся до суду з позовом до відповідача, СПД ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за договором поставки НОМЕР_1
в розмірі 6356,44 грн., з яких: 5203,63 грн. -основна заборгованість, 1107,30
грн. -пеня, 45,51 грн. -3% річних.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги
тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати отриманого товару.
Позивач також звернувся до суду з
клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту
на грошові кошти відповідача, а також на інше майно, яке належить відповідачеві.
Підстав для забезпечення позову суд
не вбачає, так як позивач недотримався
вимог ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач в судове засідання
неодноразово не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце
судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за
адресою вказаною у позовній заяві, проте як вбачається із матеріалів справи
відповідачем отримана ухвала про порушення провадження по справі особисто
27.04.2007 (поштове повідомлення НОМЕР_2
(а.с. 22).
Відповідно до ст. 75 Господарського
процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за
наявними в ній матеріалами у відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи,
дослідивши надані позивачем докази, суд
ВСТАНОВИВ:
20.09.2006 між позивачем
(Постачальник) та відповідачем
(Покупець) був укладений договір постачання
НОМЕР_1.
Відповідно до п. 1.1 договору
Постачальник зобов'язується протягом терміну дії договору передавати у
власність Покупця товар відповідно до накладних, а Покупець зобов'язується
прийняти товар та оплатити його.
Згідно з п. 2.1 договору
найменування (асортимент), ціна товару
та вартість партії товару відображаються у видаткових накладних
Постачальника. Ціна договору не встановлюється
сторонами, а складається із загальної кількості товару, що був поставлений за
даним договором.
Відповідно до п. 2.2 договору
оплата виконується в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових
коштів (у розмірі загальної вартості товарів, вказаної у накладних), платіжним
дорученням, на поточний рахунок Продавця або шляхом внесення необхідних
грошових коштів в касу Продавця.
Факт отримання відповідачем товару
підтверджується видатковими накладними НОМЕР_3, та НОМЕР_4, а також
довіреностями на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_5, та серії НОМЕР_6, які долучені до
матеріалів справи (а.с.9-12).
Зобов'язання з постачання товару
позивачем виконувались належним чином, та
своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась
несвоєчасно та не повному об'ємі, у зв'язку з чим його заборгованість перед
позивачем склала 5203,63 грн., також
сторонами складаний та підписаний акт звірки взаєморозрахунків на цю суму
станом на 01.04.2007 (а.с. 13 )
Суд вважає позовні вимоги такими,
що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України №
436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526
Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні
виконуватись належним чином відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,
а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту
або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання
або одностороння зміна його умов не
допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 265
Господарського кодексу України за
договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати
(поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар
(товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити
за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 6 ст. 265
Господарського кодексу України
реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам
здійснюється за правилами договіру
купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом,
застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір
купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 692
Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну
переданого товару.
Таким чином, вимоги позивача про
стягнення суми основного боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та
підлягають задоволенню.
Згідно з п. 5.4 договору за
прострочення платежу Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної
облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який
сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Згідно статті 230 Господарського
кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу
України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися
пенею.
Позивачем нарахована пеня в сумі 1107,30 грн., яка підлягає
стягненню.
Суму основного боргу в розмірі
5203,63 грн. позивач просить стягнути з урахуванням 3% річних.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові
наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного
кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення,
а також три відсотку річних
від простроченої суми,
якщо інший розмір процентів не встановлений договором
або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом №
3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох
процентів річних та індексу інфляції, що передбачені
статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив
виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити
суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або
договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями
боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням
встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні
втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою
природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових
коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не
були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс
інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення
зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Відповідно наданому позивачем
розрахунку та перевіреному судом, сума 3% річних складає 45,51 грн.
Таким чином, з відповідача на
користь позивача підлягає стягненню 6356,44 грн., з яких: 5203,63 грн. -основна
заборгованість, 1107,30 грн. -пеня, 45,51 грн. -3% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 46
Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи
стягується в доход державного бюджету України в порядку та розмірі,
встановлених законодавством України.
Крім того, відповідно до п. а) ч. 2
ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 4393 від
30.04.93 зі змінами та доповненнями, ставки державного мита із позовних заяв
майнового характеру, що подаються до господарського суду, становлять 1 відсоток
ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не
більше 1500 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян.
Ціна позову ТОВ „Укрпромсервіс” складає 6356,44
грн., а позивачем державне мито, сплачене у сумі 63,56 грн., що підтверджується платіжним
дорученням НОМЕР_7.
Таким чином, з позивача підлягає
стягненню в держаний бюджет України 38,44 грн. державного мита.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального
кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 102,00 грн. і інформаційне -технічне забезпечення
судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись
ст. ст. 22, 49, 75, 82 -85, 115, 116
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В
:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта
підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_8, п/р 260005012403 в СФ банк
„Таврика”, МФО 324377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю
„Укрпромсервіс” (49006 м.
Дніпропетровськ, вул. Свердлова, 6, код
ЄДРПОУ 32131267, п/р 26008222000100 у ДОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО
305653) заборгованість в сумі 6356,44
грн., з яких: 5203,63 грн. -основна заборгованість, 1107,30 грн. -пеня, 45,51
грн. - 3% річних, витрати по сплаті
державного мита в сумі 102,00 грн., а також
витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі
118,00 грн.
Видати наказ після набрання
рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою
відповідальністю „Укрпромсервіс” (49006 м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, 6, код
ЄДРПОУ 32131267, п/р 26008222000100 у ДОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО
305653) в доход Державного бюджету України державне мито в розмірі 38,44 грн.
Видати наказ після набрання
рішенням законної сили.
Суддя
І.В. Євдокимов
Рішення
оформлено
згідно
з вимогами
ст.
84 ГПК України
та
підписано
12.06.2007
Розсилка:
1. ТОВ „Укрпромсервіс” (49006 м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, 6)
2. СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1
3. Справа
4. наряд
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 709577 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Євдокимов І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні