Постанова

від 12.12.2017 по справі 344/7103/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/7103/17

Провадження № 2-а/344/917/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Гуменного Остапа Івановича про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Гуменного Остапа Івановича про скасування постанови. Мотивував тим, що 24.05.2017 року державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Гуменний О.І. розглянув справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53 КУпАП та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення № 4.3-17/5, якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн. Постанова мотивована тим, що генеральним директором КП Івано-Франківськводоекотехпром ОСОБА_1 вчинено дії щодо нецільового використання земельної ділянки, яка належить на праві постійного користування для обслуговування адміністративно-виробничих будівель та споруд шляхом погодження землевпорядної документації на встановлення земельного сервітуту для розміщення експлуатації та обслуговування електростанції з використанням енергії сонця (об'єкт альтернативної енергетики) ТзОВ Скайфол Енерджі ,що призводить до зміни використання переданої земельної ділянки за основним цільовим призначенням. Однак відповідач провів розгляд справи однобоко, неповно, упереджено та не з'ясував всіх обставин, що мають значення для її вирішення у точній відповідності до закону.

30.03.2017 року працівниками ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області Гуменним О.І. та Малібродою Г.М. було проведено перевірку факту нецільового використання земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у постійному користуванні КП Івано-Франківськводоекотехпром . За результатами даної перевірки жодних порушень цільового використання вказаної земельної ділянки не виявлено, про що складено Акт обстеження земельної ділянки від 30.03.2017 року № 4.3-12/1 та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельна ділянка від 30.03.2017 року № 4.3-12/8. При розгляді адміністративної справи дані Акти були проігноровані відповідачем та залишені без жодної правової оцінки. Позивач зазначає, що земельна ділянка використовується за цільовим призначенням, тобто для обслуговування адміністративно-господарських будівель та споруд. Невиконання природоохоронного режиму земель позивачем не допущено. Жодного розміщення, проектування, будівництво чи введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель не допущено. На земельній ділянці, яка перевірялась на предмет дотримання вимог земельного законодавства, протиерозійних гідротехнічних споруд та захисних лісонасаджень не має, тому не можливо експлуатувати, знищити чи пошкодити те чого не існує. Розглядаючи адміністративну справу відповідач був упереджений, про що свідчить той факт, що він особисто проводив перевірку, склав протокол про адміністративне правопорушення, тому не міг дати належну та об'єктивну оцінку доказу, який сам і створив. Відповідач допустив добровільне трактування положень ст. 53 КУпАП, вирішив справу у невідповідності до закону, внаслідок чого незаконно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутності події адміністративного правопорушення. Просив суд скасувати постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Гуменного Остапа Івановича № 4.3-17/5 від 24.05.2017 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Гуменний О.І. в судовому засдіваннні позов заперечив, посилаючись на письмове заперечення (а.с.67-69), пояснив, що процесуальних та правових порушень при проведенні перевірки за дотриманням земельного законодавства ним не допущено, факт порушення земельного законодавства засвідчений відповідними процесуальними документами, складеними у встановленому законом порядку, тому немає підстав для задоволення позовних вимог.

Заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а також ч.4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 2 КАСУ, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 1. ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 9 КАСУ суд при вирішення справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України. А відповідно до положень ст. 55 Конституції України, кожен має право звернутись за захистом прав, які вважає порушеними, у судовому порядку.

У відповідності до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 31.07.2006 року на підставі рішення Івано-Франківської міської ради від 14.02.2006 року КП Івано-Франківськводоекотехпром надано в користування для обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд земельну ділянку площею 4,1752 га, розташовану по АДРЕСА_1 (а.с.19,39).

30.03.2017 року державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Гуменним О.І. та Малібродою Г.М. складено акт обстеження земельної ділянки за № 4.3-13/1, по АДРЕСА_1, загальною площею 0,9853га, та за результатами обстеження забудови або встановлених об'єктів та споруд на земельній ділянці не виявлено (а.с.8-9).

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом-земельної ділянки № 4.3-12/8 від 30.03.2017 року, складеного вищезазначеними державними інспекторами встановлено, що порушень у цільовому використанні земельної ділянки не підтверджено (а.с.10-11).

17.05.2017 року державним інспектором - провідним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Богородчанському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому районах та містах Івано-Франківську та Тисмениці управління контролю за використанням та охороню земель ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області Гуменним О.І. складено протокол про адміністративне правопорушення № 4.3-16/3, в якому зазначено, що при перевірці факту нецільового використання земельної ділянки встановлено, що 30.03.2017 року Генеральним директором КП Івано-Франківськводоекотехпром ОСОБА_1 вчинено дії щодо нецільового використання земельної ділянки, яка належить на праві постійного користування для обслуговування адміністративно-виробничих будівель та споруд шляхом погодження землевпорядної документації на встановлення земельного сервітуту для розміщення, експлуатації та обслуговування електростанції з використанням енергії сонця (об'єкт альтернативної енергетики), чим порушив п. а 2.1 ст. 96 Земельного кодексу України та ст. 53 КУпАП.

24.05.2017 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, № 4.3-17/5, згідно якої генерального директора КП Івано-Франківськводоекотехпром ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.5).

Відповідно до ст. 53 КУпАП України використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 21.10.2016 року № 297-8 надано дозвіл ТОВ Скайфол Енерджі на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на яку поширюється право земельного сервітуту площею 0,9853 га на АДРЕСА_1 для розміщення, експлуатації та обслуговування електростанції з використанням енергії сонця (об'єкт альтернативної енергетики) за рахунок частини земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні КП Івано-Франківськводоекотехпром (а.с.38).

Рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 20.01.2017 року № 365-9 затверджено ТОВ Скайфол Енерджі технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на яку на яку поширюється право земельного сервітуту площею 0,9853 га на АДРЕСА_1 для розміщення, експлуатації та обслуговування електростанції з використанням енергії сонця (об'єкт альтернативної енергетики) та передано ТОВ Скайфол Енерджі в сервітутне користування, терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,9853га для розміщення, експлуатації та обслуговування електростанції з використанням енергії сонця (об'єкт альтернативної енергетики) за рахунок частини земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні КП Івано-Франківськводоекотехпром (за згодою). Встановлено до 01.01.2018 року плату за користування земельним сервітутом в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а з 01.01.2018 року - в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.48).

Договором про встановлення земельного сервітуту від 20.01.2017 року, укладеного між Івано-Франківською міською радою та ТзОВ Скайфол Енерджі , встановлено земельний сервітут (за згодою КП Івано-Франківськводоекотехпром ), відносно земельної ділянки комунальної власності, що розташована в м. Івано-Франківськ по АДРЕСА_1, загальною площею 0,9853га, кадастровий номер 2610100000:20:008:0064, цільове призначення згідно КВЦПЗ 11.04 в інтересах Сервітуарія, а саме: для розміщення, експлуатації та обслуговування електростанції з використанням енергії сонця (об'єкт альтернативної енергетики) згідно з планом меж земельних ділянок (а.с.104-106,107).

Статтею 99 Земельного кодексу України встановлено, що власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.

Відповідно до ст. 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Статтею 149 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно з ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Судом встановлено, що КП Івано-Франківськводоекотехпром надано земельну ділянку площею 4,1752 га на АДРЕСА_1 для обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд, що вбачається з державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.

Таким чином рішення сесії Івано-Франківської міської ради №365-9 від 20.01.2017 року про затвердження ТОВ Скайфол Енерджі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на яку поширюється право земельного сервітуту площею 0,9853 га на АДРЕСА_1 для розміщення, експлуатації та обслуговування електростанції з використанням енергії сонця (об'єкт альтернативної енергетики) не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки та її виду використання, встановленого документацією із землеустрою та державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Як вбачається зі ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: а) укладення угод з порушенням земельного законодавства; б) самовільне зайняття земельних ділянок; в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель; ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; е) знищення межових знаків; є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок; ж) непроведення рекультивації порушених земель; з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень; и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту; і) самовільне відхилення від проектів землеустрою; ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них; й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Згідно ч. 2ст. 188 Земельного кодексу України порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом, яким є Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Відповідно до ст. 2. Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель одним з основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тому, з огляду на наведені та встановлені судом обставини, відсутні підстави для скасування постанови №4.3-17/5 від 24.05.2017 року, суд вважає вимоги позову необґрунтованими.

Керуючись ст. 53 КУпАП, ст.ст 24, 33, 276-278, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Гуменного Остапа Івановича про скасування постанови - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Татарінова