Постанова

від 04.07.2018 по справі 344/7103/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/598/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Гнідець Р.І.

позивач: не з'явився

відповідач: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2017 року (головуючий суддя Татарінова О.А., м.Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Гуменного Остапа Івановича про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

02.06.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Гуменного Остапа Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 4.3-17/5, якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн. Постанова мотивована тим, що генеральним директором КП Івано-Франківськводоекотехпром ОСОБА_1 вчинено дії щодо нецільового використання земельної ділянки, яка належить на праві постійного користування для обслуговування адміністративно-виробничих будівель та споруд шляхом погодження землевпорядної документації на встановлення земельного сервітуту для розміщення експлуатації та обслуговування електростанції з використанням енергії сонця (об'єкт альтернативної енергетики) ТзОВ Скайфол Енерджі ,що призводить до зміни використання переданої земельної ділянки за основним цільовим призначенням. Вважає, що при винесенні вказаної постанови не було встановлено належних обставин справи, що заперечує факти вини посадової особи і вчиненні адміністративного правопорушення.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.12.2017 року у справі № 344/7103/17 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Рішення в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1, котрий вважає, що дане рішення було винесене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2017 року скасувати, позовні вимоги задовольнити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що відомості зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 17.05.2017 року № 4.3-16/3, на підставі якого було винесено спірну постанову про притягнення до адміністративної відповідальності не відповідають дійсності, оскільки станом на зо.03.2017 року позивач не вчиняв жодних дій щодо погодження технічної документації. Вказує про попередню упередженість посадової особи, що здійснювала фіксування адміністративного правопорушення, а також те, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53 КУпАП .

Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач наводить ряд обставин, у зв'язку з якими вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови відбулось у відповідності до вимог КУпАП. Вважає вимоги позивача в апеляційній скарзі безпідставними, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просить суд залишити в силі постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.12.2017 року у справі № 344/7103/17.

В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуваною постановою у справі про адміністративне правопорушення від 24.05.2017 року № 4.3-17/5 визнано Генерального директора Комунального підприємства Івано-Франківськводоекотехпром ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень.

Вважаючи дану постанову незаконною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність факту вчинення позивачем правопорушення, що передбачено ст.53 КУпАП.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 31.07.2006 року на підставі рішення Івано-Франківської міської ради від 14.02.2006 року КП Івано-Франківськводоекотехпром надано в користування для обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд земельну ділянку площею 4,1752 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19,39).

30.03.2017 року державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Гуменним О.І. та ОСОБА_3 складено акт обстеження земельної ділянки за № 4.3-13/1, за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,9853га, та за результатами обстеження забудови або встановлених об'єктів та споруд на земельній ділянці не виявлено (а.с.8-9).

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом-земельної ділянки № 4.3-12/8 від 30.03.2017 року, складеного вищезазначеними державними інспекторами встановлено, що порушень у цільовому використанні земельної ділянки не підтверджено (а.с.10-11).

Проведені 30.03.2017 року дії щодо складання відповідного акту здійснювались на виконання Наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 21.03.2017 року №24-і ( а.с. 91).

Подальші дії щодо проведення Управлінням перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельною ділянкою площею 4, 1752 га, розташованою по АДРЕСА_1 вчинялися з залучення уповноваженого представника Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, що підтверджується надісланими повідомленнями (а.с. 96-97) з долученої до матеріалів справи копії справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1.

17.05.2017 року державним інспектором - провідним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Богородчанському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому районах та містах Івано-Франківську та Тисмениці управління контролю за використанням та охороню земель ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області Гуменним О.І. складено протокол про адміністративне правопорушення № 4.3-16/3, в якому зазначено, що при перевірці факту нецільового використання земельної ділянки встановлено, що 30.03.2017 року Генеральним директором КП Івано-Франківськводоекотехпром ОСОБА_1 вчинено дії щодо нецільового використання земельної ділянки, яка належить на праві постійного користування для обслуговування адміністративно-виробничих будівель та споруд шляхом погодження землевпорядної документації на встановлення земельного сервітуту для розміщення, експлуатації та обслуговування електростанції з використанням енергії сонця (об'єкт альтернативної енергетики), чим порушив п. а 2.1 ст. 96 Земельного кодексу України та ст. 53 КУпАП.

24.05.2017 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, № 4.3-17/5, згідно якої генерального директора КП Івано-Франківськводоекотехпром ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.5).

Колегія суддів заперечує твердження апелянта щодо відсутності вчинення дій позивачем щодо погодження технічної документації станом на 30.03.2017 року.

Дійсно, як засвідчують матеріали справи рішенням Івано-Франківської міської ради від 21.10.2016 року № 297-8 надано дозвіл ТзОВ Скайфол Енерджі на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на яку поширюється право земельного сервітуту площею 0,9853 га на АДРЕСА_1 для розміщення, експлуатації та обслуговування електростанції з використанням енергії сонця (об'єкт альтернативної енергетики) за рахунок частини земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні КП Івано-Франківськводоекотехпром (а.с.38).

Рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 20.01.2017 року № 365-9 затверджено ТзОВ Скайфол Енерджі технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на яку на яку поширюється право земельного сервітуту площею 0,9853 га на АДРЕСА_1 для розміщення, експлуатації та обслуговування електростанції з використанням енергії сонця (об'єкт альтернативної енергетики) та передано ТзОВ Скайфол Енерджі в сервітутне користування, терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,9853га для розміщення, експлуатації та обслуговування електростанції з використанням енергії сонця (об'єкт альтернативної енергетики) за рахунок частини земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні КП Івано-Франківськводоекотехпром (за згодою). Встановлено до 01.01.2018 року плату за користування земельним сервітутом в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а з 01.01.2018 року - в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.48).

Складення Акту прийому-передачі межових знаків відбулось 27 жовтня 2016 року за підписами керівника КП Івано-Франківськводоекотехпром та керівника ТзОВ Скайфол Енерджі (а.с. 29).

Договором про встановлення земельного сервітуту від 20.01.2017 року, укладеного між Івано-Франківською міською радою та ТзОВ Скайфол Енерджі , встановлено земельний сервітут (за згодою КП Івано-Франківськводоекотехпром ), відносно земельної ділянки комунальної власності, що розташована в АДРЕСА_1, загальною площею 0,9853га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення згідно КВЦПЗ 11.04 в інтересах Сервітуарія, а саме: для розміщення, експлуатації та обслуговування електростанції з використанням енергії сонця (об'єкт альтернативної енергетики) згідно з планом меж земельних ділянок (а.с.104-106,107).

Про проведення вищевказаних дій контролюючий орган отримав інформацію саме в березні 2017 року, що засвідчується долученими матеріалами адміністративної справи відносно ОСОБА_1, а тому складення постанови про накладення адміністративного стягнення № 4.3-17/5, якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн. відбулось в межах процедури, визначеної статтями 276-278, статі 283 КупАП.

Відповідно до ст. 53 КУпАП України використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 149 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Притягнення до адміністративної відповідальності керівника комунального підприємства відбувалось правомірно, оскільки посадова особа відповідальна за майно, в даному випадку, за збереження земельної ділянки площею 4,1752 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, м.Івано-Франківськ для обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд, що визначено державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Підписання кадастрових планів земельних ділянок, що долучались до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту ТзОВ Скайфол Енерджі за адресою: АДРЕСА_1, м.Івано-Франківськ, акту прийому - передачі межових знаків, призвело до виникнення нового користувача визначених земельних ділянок в порушення вимог статтей 20,99,100,149,150 Земельного кодексу України.

Як вбачається зі ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: а) укладення угод з порушенням земельного законодавства; б) самовільне зайняття земельних ділянок; в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель; ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; е) знищення межових знаків; є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок; ж) непроведення рекультивації порушених земель; з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень; и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту; і) самовільне відхилення від проектів землеустрою; ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них; й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа Руїз Торіха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись, ч.4 ст. 229, ч. 3 ст. 243, ст. ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2018 року у справі № 344/7103/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова оскарженню не підлягає. (стаття 272 КАС).

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді В. В. Гуляк Р. Й. Коваль Повне судове рішення складено 06.07.2018 року.