Ухвала

від 08.12.2017 по справі 381/264/17

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1-в/381/210/17

381/264/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2017 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

засудженої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Фастові заяву засудженої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Томськ Російської Федерації, громадянки України, з вищою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , про повернення речей вилучених під час досудового розслідування ,-

встановив:

13.11.2017 року до суду надійшла заява ОСОБА_5 про повернення її особистих речей, які були вилучені у неї під час досудового розслідування.

Засуджена ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю підтримала дану заяву і просила її задовільнити, посилаючись на те, що під час обшуку у її житлі за адресою: АДРЕСА_3 було вилучено належні їй речі, які були визнані речовими доказами. Вирок відносно неї ухвалений 31 січня 2017 року Фастівським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст. 302 та ч. 2 ст. 303 КК України набрав законної сили, однак даним вироком взагалі не вирішена доля речових доказів.

Прокурор в судовому засіданні вважав за неможливе задовільни вимоги заяви, оскільки в даний час в провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 12016110310000961 від 28.04.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожної, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.303 КК України, а всі речі, які були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 відповідно визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні, а тому не можуть бути повернуті до прийняття рішення по даному провадженню.

Дослідивши заяву, заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши надані суду документи, оглянувши матеріали судової справи, суд прийшов до висновку, що дана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до протоколу обшуку від 27.12.2016 року, проведеного згідно ухвали слідчого судді ст. слідчим СВ Фастівського ВП Васильківського відділу поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 у житлі за адресою проживання ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_3 , у присутності понятих були виявлені та вилучені належні їй речі та документи.

Згідно постанови слідчого про визнання речовими доказами від 19.12.2016 року вилучені в ході зазначеного вище обшуку матеріальні об`єкти були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12016110310000961 від 28.04.2016 року та передані на відповідальне зберігання до кімнати збереження речових доказів Фастівського ВП Васильківського ВП ГУ НП в Київській області.

Як вбачається із наданої прокурором копії постанови про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження від 25.01.2017 року, письмові матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12016110310000961 за ч.2 ст. 302, ч.3 ст. 303 КК України, виділені в копіях в окреме провадження у зв`язку із укладенням з ОСОБА_5 угоди про визнання винуватості. У ЄРДР внесено відомості про присвоєння виділеному провадженню № 12017110310000084 від 25.01.2017 року. При чому, зазначені вище предмети і документи, які були вилучені під час обшуку у ОСОБА_5 та визнані у подальшому речовими доказами, до виділеного провадження відносно ОСОБА_5 не передавались взагалі.

Вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31.01.2017 року ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст. 302 ч.2 ст. 303 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, згідно ст.75 КК України з випробуванням на 1 рік 6 місяців іспитового строку. Питання про долю речових доказів при ухваленні вироку не вирішувалося.

Разом з тим, в даний час у провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебуває зазначене вище кримінальне провадження № 12016110310000961 від 28.04.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожної, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.303 КК України. При чому, всі речі, які були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 (до виділення в окреме провадження) відповідно визнані речовими доказами і у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

За змістом п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом який його ухвалив.

Враховуючи, що в даний час в провадженні суду знаходиться кримінальне провадження № 12016110310000961 від 28.04.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , судовий розгляд якого не закінчився, предмети, які просить повернути їй ОСОБА_5 у цьому провадженні визнані речовими доказами, а тому відповідно могли бути зокрема знаряддям вчинення злочину, зберегти на собі його сліди або можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому поверенення цих речей ОСОБА_5 суд вважає передчасним.

У зв`язку з викладеним суд вважає за необхідне, роз`яснити ОСОБА_5 про її право на звернення до суду з відповідною заявою про повернення її особистих речей, які були вилучені у неї під час досудового розслідування, в рамках кримінального провадження № 12016110310000961 від 28.04.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 де вказані речі визнані речовими доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 100, 395, 537, 539, КПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_5 про повернення речей вилучених під час досудового розслідування - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_9