Рішення

від 04.12.2017 по справі 541/1876/17

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1876/17

Провадження №2/541/970/2017

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 грудня 2017 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Ю.В..,

з участю секретаря судового засідання - Олешко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підприємства імені Зубковського про стягнення коштів, отриманих внаслідок незаконного користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

31 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 підприємства імені Зубковського про стягнення коштів, отриманих внаслідок незаконного користування земельною ділянкою.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після смерті матері та брата він успадкував земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 5323289600:00:004:0223, 5323289600:00:004:0224, 5323289600:00:004:0192, які розташовані на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області. На дати смерті матері та брата позивача вказані земельні ділянки на підставі договорів оренди перебували в оренді ОСОБА_2 підприємства ім.Зубковського. Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 січня 2017 року, яке набрало законної сили 7 лютого 2017 року дані договори були розірвані та було зобов'язано відповідача передати позивачу ці земельні ділянки. 13 лютого 2017 року земельні ділянки під кадастровими номерами 5323289600:00:004:0223 і 5323289600:00:004:0224 позивач передав в оренду приватному підприємцю ОСОБА_3, а земельну ділянку під кадастровим номером 5323289600:00:004:0192 залишив для свого самостійного обробітку та вирощування сільськогосподарської продукції. Незважаючи на вказане рішення суду, відповідач самовільно всі вищевказані земельні ділянки в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 5323289600:00:004:0192, площею 2,2009га, 30 березня 2017 року засіяв горохом, урожай якого було зібрано відповідачем з даної земельної ділянки 12 липня 2017 року. В зв'язку з тим, що відповідач фактично користувався земельною ділянкою позивача без жодних правових підстав, посилаючись на ч.1 ст.390 та ст.1214 ЦК України, просив стягнути з відповідача доходи, які відповідач отримав від вказаної земельної ділянки. З урахуванням того, що за статистичною інформацією Головного управління статистики у Полтавській області середня урожайність гороху в сільськогосподарських підприємствах Миргородського району становить 31,3 центнера з 1 га а середня закупівельна ціна на горох в Україні становить 6500 грн. за 1 т. вартість отриманого відповідачем врожаю складає 44785 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності (а.с.59) позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Представник позивача пояснив, що розмір позовних вимог визначений виходячи з розміру доходу, який відповідач міг отримати з земельної ділянки позивача за умов належного господарювання на ній.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_5 (а.с.60) в судовому засіданні позов не визнав та в його задоволенні просив відмовити з підстав викладених у письмових запереченнях на позов (а.с.33-38), згідно з якими ОСОБА_1 10.08.2017 року вже отримав дохід з даної земельної ділянки, а саме ПП ім.Зубковського сплатило йому орендну плату за землю в сумі 22848,00 грн. При цьому в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про набуття ОСОБА_1 статусу підприємця. З огляду на це він у 2017 році, відповідно до ст.22 ЗК України, ст.50 ЦК України, ст.ст.3, 42, 55, 128 ГК України не мав права здійснювати підприємницьку діяльність з товарного сільськогосподарського виробництва і одержувати дохід від такої діяльності. Крім цього, позивачем невірно визначений розмір збитків, оскільки згідно форми державного статистичного спостереження № 37-сг (місячна) Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур ПП ім.Зубковського площа зібраного врожаю гороху у нього станом на 01.09.2017 року склала 53 га, а обсяг виробництва (валового збору) 1252ц. За таких обставин урожайність гороху на земельній ділянці ОСОБА_1 не може перевищувати 2,362 тон з 1 га. Фактично ж залікова урожайність гороху по підприємству (з урахуванням сушки та очищення) склала в 2017 році 2,086 тон з 1 га. ПП ім.Зубковського згідно договору від 10.08.2017 продало 115 метричних тон гороху ТОВ ОСОБА_5 інтер'єр груп по ціні без ПДВ 5083,35 грн. за 1 тону. При цьому ПП ім.Зубковського, в розумінні ст.142 ГК України не отримало жодного прибутку із земельних ділянок ОСОБА_1, оскільки з урахуванням витрат на придбання насіння, засоби захисту рослин, палива, зарплати трактористам, перевезення, очистку та орендної плати його збитки з трьох земельних ділянок ОСОБА_1 склали 24697,62 грн. Також зазначено, що ПП ім.Зубковського користувалося земельною ділянкою позивача на підставі договору оренди від 15.12.2012, укладеного строком на 5 років, а тому це не може вважатись самовільним зайняттям земельної ділянки, а відповідач недобросовісним набувачем. Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25.01.2017 не встановлює строку передачі ОСОБА_1 земельної ділянки, дане судове рішення з відміткою про набрання ним законної сили відповідачеві не направлялось, а постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена ПП ім.Зубковського лише 04.08.2017 року, отже його дії не можуть вважатися неправомірними. Крім того, відповідно до роз'яснень, що містяться в пунктах 14, 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ розміри збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам вилученням (викупом) або тимчасовим зайняттям земельних ділянок у встановленому порядку визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків, власникам землі та землекористувачам (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284. На підставі викладеного просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та проаналізувавши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності з ч.ч.1, 2 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 2,2009га з кадастровим номером 5323289600:00:004:0192, що розташована на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, яку він успадкував після ОСОБА_6, який помер 15.01.2016 року, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.07.2016 (а.с.8).

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 січня 2017 року розірвано договір № 450 оренди зазначеної земельної ділянки, укладений між ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_2 підприємством ім.Зубковського, та зобов'язано останнього передати ОСОБА_1 земельні ділянки, в т.ч. земельну ділянку з кадастровим номером 5323289600:00:004:0192 площею 2,2009га. Рішення набрало законної сили 07 лютого 2017 року (а.с.10-12).

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

З цих підстав суд вважає посилання представника відповідача на те, що дії відповідача по використанню земельної ділянки позивача були правомірними, тому що постанова про відкриття виконавчого провадження була йому направлена лише 04.08.2017 року, безпідставним, оскільки з дня набрання законної сили рішенням про розірвання договору оренди № 450, укладеного між ОСОБА_6 та ПП ім.Зубковського, правова підстава, на якій відповідач користування земельною ділянкою позивача, відпала і відповідачу був відомий зміст рішення суду але він не скористався правом на апеляційне оскарження рішення, інакше воно б не набрало законної сили через 12 днів з дня ухвалення.

Згідно з п. б ч.1 ст.211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ч.1 ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Згідно з ч.1 ст.390 ЦК України власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Вказаними нормами цивільного законодавства не передбачено, що для використання зазначеного права власник земельної ділянки має набути ще який-небудь спеціальний статус, тому посилання відповідача у заперечення позову на те, що позивач не має статусу підприємця суд вважає безпідставним.

Обставина, що земельна ділянка позивача перебувала у володінні відповідача, який у 2017 році засіяв її горохом та зібрав урожай, відповідачем визнається, отже, згідно з ч.1 ст.61 ЦПК України, не підлягає доказуванню

Оскільки після набрання законної сили рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 січня 2017 року вказане володіння було незаконним, позивач має право вимагати від відповідача передання доходів, які він отримав від вказаної земельної ділянки.

Аналізуючи положення вказаних вище норм права, суд вважає, що визначення доходів, які особа могла отримати за час незаконного володіння майном, застосовується у разі, якщо особа не використовувала це майно для отримання доходів. Враховуючи те, що в матеріалах справи є інформація про те, що відповідач використовував земельну ділянку для вирощування сільськогосподарської продукції, а також дані про розмір зібраного врожаю та вартість його продажу, суд вважає безпідставною вимогу позивача про визначення можливого доходу від земельної ділянки з врахуванням середньої урожайності гороху в сільськогосподарських підприємствах Миргородського району та середньої закупівельної ціни на нього.

Згідно з інформацією, що міститься у формі державного статистичного спостереження Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 1 вересня 2017 року ПП ім.Зубковського зібрано на площі 53 га врожай гороху 1252 ц. (а.с.45-46), таким чином його врожайність склала: 125,2 т. : 53 га = 2,362 т з 1 га., а врожай, зібраний на земельній ділянці позивача, становить 2,362 т. ? 2,2009га = 5,199 т.

Як вбачається з копії договору поставки № 61 від 10 серпня 2017 року, укладеного між ТОВ АТТІК ОСОБА_7 та ПП ім.Зубковського (а.с.47-49) відповідач продав зібраний врожай гороху за ціною 5083,35 грн. Таким чином, вартість врожаю гороху, зібраного з земельної ділянки позивача, становить: 5,199 т. ? 5083,35 грн. = 26428,34 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 189 ЦК України продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Суд вважає, що ст.142 ГК України не підлягає застосуванню до даних правовідносин, оскільки у ч.1 ст.390 та ч.1 ст. 1214 ЦК України йдеться саме про всі доходи, а не прибуток що визначається відповідно до вказаної статті ГК України. Тому суд вважає безпідставним твердження відповідача про необхідність зменшення доходу від продажу гороху на валові витрати, які зробило ПП ім. Зубковського для того щоб зібрати цей врожай, та суму амортизаційних відрахувань. До того ж, розмір цих витрат, зазначений у довідці відповідача від 10.10.2017 (а.с.50), не підтверджений відповідними доказами.

Проте, суд вважає за необхідне зменшити суму коштів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, на 7616,54 грн., які були виплачені позивачу відповідачем 10.08.2017 як орендна плата за його земельну ділянку (а.с.39, 40, 50), оскільки договору оренди між позивачем і відповідачем не існувало.

Таким чином, сума коштів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить: 26428,34 грн. - 7616,54 грн. = 18811,80 грн.

Згідно з ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені останнім витрати на сплату судового збору в розмірі 640 грн.

Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 61, 88, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 189, 390, 1214 ЦК України, ст.211 ЗК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 підприємства імені Зубковського (37671, Полтавська обл., Миргородський р-н, с.Ярмаки, вул.Перемоги, 2, код ЄДРПОУ 34583838) на користь ОСОБА_1 18811,80 грн. (Вісімнадцять тисяч вісімсот одинадцять гривень 80 коп.), отриманих внаслідок незаконного користування належною ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 2,2009га з кадастровим номером 5323289600:00:004:0192, призначеною для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованою на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, та 640,00 грн. (Шістсот сорок гривень 00 коп.) у відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_8