ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем
України
РІШЕННЯ
"07" червня 2007 р.
справа № 20-2/185
За
позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Аванті-Крим”
(95047, АР Крим,
м. Сімферополь, вул. Вузлова, 20)
до
відповідача суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про стягнення 10078,68 грн.
Суддя Шевчук
Н.Г.
Представники:
від позивача -
не з'явився;
від відповідача -
не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю
„Аванті-Крим” (далі -ТОВ „Аванті-Крим”) звернулось до суду з позовною заявою до
суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі -СПД АДРЕСА_1) про стягнення
10078,68 грн., з яких основна
заборгованість 6755,00 грн., пеня -651,39 грн., 10% річних -958,82 грн.
Свої позовні вимоги позивач
обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору НОМЕР_1
Відповідач не скористався правом,
наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну
заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Представник відповідача у судові
засідання 16.05.2007, 29.05.2007 та 07.06.2007 не з'явився, про причини неявки
суд не повідомив, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним
чином та своєчасно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового
відправлення.
Відповідно до статті 75
Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за відсутністю
представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи,
дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд
встановив:
22.03.2006 ТОВ „Аванті-Крим” та СПД
ОСОБА_1 уклали договір НОМЕР_1(далі -Договір).
Згідно частини 1 Договору позивач
зобов'язується передати відповідачу
товар, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти цей товар та
оплатити його за встановленими цінами.
Розрахунки за кожну поставлену
партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 14 календарних
днів з моменту постачання (пункт 6.1 Договору).
Позивач стверджує, що ним
відповідачу переданий товар на суму 8181,33 грн., що підтверджується за
накладними:
НОМЕР_2 на суму 1816,97 грн.
(довіреність НОМЕР_3),
НОМЕР_4 на суму 2112,79 грн.
(довіреність НОМЕР_3),
НОМЕР_5на суму 1071,49 грн. (довіреність
НОМЕР_6),
НОМЕР_7 на суму 1629,90 грн.
(довіреність НОМЕР_6),
НОМЕР_8 на суму 1440,88 грн.
(довіреність НОМЕР_9),
НОМЕР_10 на суму 109,30 грн.
(довіреність НОМЕР_11).
Але у наведених накладних тільки у
накладній НОМЕР_2 на суму 1816,97 грн. та
НОМЕР_4 на суму 2112,79 грн. міститься підпис та печатка відповідача, що
є підтвердження отримання товару відповідачем.
Таким чином, докази отримання
відповідачем товару за накладними НОМЕР_5на суму 1071,49 грн., НОМЕР_7 на суму
1629,90 грн., НОМЕР_8 на суму 1440,88 грн. та НОМЕР_10на суму 109,30 грн.
відсутні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей не є належним
і достатнім доказом отримання товару.
Позивачем без поважних причин не
виконані вимоги суду про надання доказів отримання товару по цих накладних, що
відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального
кодексу України є підставою для залишення позову в цій частині вимог без
розгляду.
Відповідач частково, у сумі 1426,33
грн., оплатив отриманий за накладною НОМЕР_2 товар, у зв'язку з чим
заборгованість по вказаній накладній складає 390,64 грн.
З урахуванням викладеного
заборгованість відповідача перед позивачем складає 2503,43 грн., яка на день прийняття
рішення відповідачем не сплачена.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України №
436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526
Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні
виконуватись належним чином відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,
а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту
або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання
або одностороння зміна його умов не
допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 230 Господарського
кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу
України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися
неустойкою.
Пунктом 10.2. Договору передбачено,
що за повну чи часткову несплату ціни товару, що постачається, або інших
платежів по Договору відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної
облікової ставки НБУ від суми платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до пункту 6 статті
232 Господарського кодексу України №
436-ІV від 16.01.2003 нарахування штрафних
санкцій за прострочення
виконання зобов'язання, якщо інше
не встановлено законом або договором, припиняється через
шість місяців від дня, коли
зобов'язання мало бути виконано. Таким
чином, задоволенню підлягає вимога позивача про стягнення пені тільки за період
з 16.09.2005 по 16.03.2006 у сумі 36,81 грн. (390,64 х 9,5 х 2 : 365 х 181) та за період 19.09.2005 по
19.03.2006 у сумі 199,06 грн. (2112,79 х
9,5 х 2 : 365 х 181), всього на суму 235,87
грн.
Згідно статті 625 Цивільного
кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання
грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з
урахуванням встановленого індексу
інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої
суми, якщо інший розмір процентів не
встановлений договором або законом.
Три проценти річних від
простроченої суми 390,64 грн. складає - 19,07 грн., та простроченої суми
2112,79 грн. -102,63 грн. і всього у сумі 121,70 грн.
Сума боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь
час прострочення з вересня 2005 року по квітень 2007 року складає 667,03
грн.
Таким чином, викладене є підставою
для визнання позовних вимог у сумі 3528 грн. 03 коп. обґрунтованими, у зв'язку
з чим зазначена сума підлягає стягненню.
Вимоги позивача щодо стягнення з
відповідача суми неотриманого прибутку у розмірі 1013,25 грн. задоволенню не
підлягають, у зв'язку з відсутністю доказів неотримання прибутку на підставі
порушення відповідачем договірних зобов'язань та відсутністю обґрунтованого
розрахунку заявленої до стягнення суми.
Витрати позивача по сплаті
державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову
покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного,
керуючись статтями 49, 75, 81, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального
кодексу України суд
В И Р І Ш И В
:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької
діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_12, п/р ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь
товариства з обмеженою відповідальністю „Аванті-Крим” (95047, АР Крим, м.
Сімферополь, вул. Вузлова, 20, код у ЄДРПОУ 33580925, п/р 26008054912726 в КРУ
“Приватбанк” у м. Сімферополь, МФО 384436) заборгованість у сумі 3528 грн. 03
коп. (три тисячі п'ятсот двадцять вісім грн. 03 коп.), в тому числі: основна
заборгованість -2503,43 грн., пеня -235,87 грн., 3 % річних -121,70 грн.,
заборгованість з урахуванням інфляції -667,03 грн.; витрати по сплаті
державного мита у сумі 35 грн. 70 коп. (тридцять п'ять грн. 70 коп.), витрати
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 41 грн. 31 коп.
(сорок одна грн. 31 коп.).
Видати
наказ після набрання рішенням законної сили.
3.
В іншої частині вимог позов залишити без розгляду.
Суддя
Н.Г.Шевчук
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84
Господарського
процесуального кодексу України і підписано 12.06.2007.
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 709651 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Шевчук Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні