Рішення

від 12.12.2017 по справі 707/30/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2271/17Головуючий по 1 інстанції Категорія : 47 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Прокуратури Черкаської області на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2017 року у справі за позовом Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ДП "Черкаське лісове господарство" до ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_8, про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та скасування її державної реєстрації -

в с т а н о в и л а :

У січні 2017 року Черкаська місцева прокуратура в інтересах держави в особі ДП Черкаське лісове господарство звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_8, про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та скасування її державної реєстрації, посилаючись на те, що рішенням Черкаського районного суду від 24 жовтня 2014 року у справі № 707/259/14-ц позов прокурора задоволено у повному обсязі. Визнано незаконним та скасоване розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 428 від 20 грудня 2007 року Про передачу земельних ділянок у власність громадян для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради в тому числі, в частині затвердження проекту із землеустрою щодо відведення та передачі у власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,0995 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, кадастровий номер 7124986000:05:001:0198. Визнано недійсним державний акт серії ЯЕ № 633892 від 24 грудня 2007 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0995 га, виданий ОСОБА_7 та скасовано державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. Витребувано від ОСОБА_9 спірну земельну ділянку на користь ДП Черкаське лісове господарство , як земельну лісову ділянку. Вказане рішення суду набрало законної сили 24 жовтня 24 жовтня 2014 року.

В ході виконання зазначеного рішення суду Черкаською місцевою прокуратурою встановлено, що речове право на спірну земельну ділянку декілька разів переходило до інших осіб.

Так, на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2014 року речове право власності на оспорювану земельну ділянку перейшло від ОСОБА_7 до ОСОБА_10.

В подальшому на підставі договору купівлі продажу від 28 січня 2015 року речове право власності на зазначену земельну ділянку перейшло від ОСОБА_10 до ОСОБА_11.

На підставі договору купівлі продажу від 18 листопада 2016 року посвідченого нотаріусом ОСОБА_8 речове право власності на земельну ділянку розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради загальною площею 0,0995 га перейшло від ОСОБА_11 до ОСОБА_6.

Рішенням державного реєстратора в особі приватного нотаріуса ОСОБА_8 № 32433889 від 18 листопада 2015 за ОСОБА_6 зареєстровано речове право на спірну земельну ділянку, про що внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 77878219 від 10 січня 2017 року спірна земельна ділянка площею 0,0995 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, кадастровий номер 7124986000:05:001:0198 відчужена на користь ОСОБА_6

Ринкова вартість земельної ділянки становить 27 064 грн. відповідно до п.2.1 Договору купівлі-продажу та Звіту про оцінку майна виданого ТОВ Контакт-Сервіс від 18 листопада 2016 року.

З огляду на подальше відчуження незаконно переданої у приватну власність земельної ділянки, інтереси постійного лісокористувача в особі Державного підприємства Черкаське лісове господарство залишились не захищеними - спір щодо її витребування від нового власника підлягає вирішенню в судовому порядку.

Так як спірна земельна ділянка вибула з користування ДП Черкасилісгосп не з його волі, остання має бути витребувана із незаконного володіння ОСОБА_6, як добросовісного набувача на користь держави в особі постійного лісокористувача.

Враховуючи те, що незаконність передачі у приватну власність спірної земельної ділянки була встановлена у рішенні Черкаського районного суду від 24 жовтня 2014 року у справі № 707/259/14-ц, яке набрало законної сили, а також те, що законом визначено спеціальний порядок скасування рішення про державну реєстрацію прав, підлягає скасуванню в судовому порядку рішення державного реєстратора, в особі приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_8 № 32433889 від 18 листопада 2015 року, на підставі якого за ОСОБА_6 зареєстровано речове право на спірну земельну ділянку.

Посилаючись на вказані обставини прокурор просив скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0995 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:05:001:0198, загальною вартістю 27 064 грн. за ОСОБА_6, винесене 18 листопада 2016 року державним реєстратором в особі приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_12, індексний номер: 32433889; витребувати у ОСОБА_6 земельну ділянку загальною площею 0,0995 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:05:001:0198, загальною вартістю 27064 грн. та яка належить останній на підставі договору купівлі-продажу № 3129 від 18 листопада 2016 року на користь держави в особі ДП Черкаське лісове господарство ; стягнути з ОСОБА_6 на користь прокуратури Черкаської області судовий збір у розмірі 3 445 грн.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, Прокуратура Черкаської області оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що сам факт скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку не тягне за собою юридичних наслідків для відповідача у даній справі, а позбавлення добросовісного набувача права власності на нерухоме майно без відповідної компенсації суперечить рішенням Європейського суду з прав людини та порушує ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі, зокрема, за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника в силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, зокрема, чи з волі власника вибуло це майно з його володіння.

Згідно із частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно із частиною третьою статті 34 Закону України Про місцеві державні адміністрації розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

При цьому статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що рішенням Черкаського районного суду від 24 жовтня 2014 року у задоволені позову прокурора в інтересах держави в особі Черкаської обласної адміністрації до ОСОБА_7, Черкаської РДА, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ДП Черкаське лісове господарство про визнання розпорядження незаконним, визнання незаконним державного акту на право власності, скасування його державної реєстрації відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 5 грудня 2014 року апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на рішення Черкаського районного суду від 24 жовтня 2014 року задоволено.

Рішення Черкаського районного суду від 24 жовтня 2014 року у вищенаведеній справі скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги прокурора Черкаського району Черкаської області задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 20 грудня 2007 року №428 в часині надання у власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,0995 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0995 га Серії ЯЕ №633892 від 24 грудня 2017 року, виданий ОСОБА_7

На підставі договору купівлі-продажу №4745 від 29 грудня 2014 року речове право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7124986000:05:001:0198, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, перейшло від ОСОБА_7 до ОСОБА_10

В подальшому на підставі договору купівлі-продажу №198 від 28 січня 2015 року речове право власності на спірну земельну ділянку перейшло від ОСОБА_10 до ОСОБА_11

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 листопада 2016 року ОСОБА_11 та ОСОБА_6 уклади договір, згідно якого ОСОБА_6, придбала земельну ділянку кадастровий номер 7124986000:05:001:0198, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, зареєструвавши своє право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно за №32433889 від 18.11.2015.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 77878219 від 10 січня 2017 спірна земельна ділянка площею 0,0995 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, кадастровий номер 7124986000:05:001:0198 відчужена на користь ОСОБА_6

Спірна земельна ділянка на момент здійснення передачі ОСОБА_7 відносилась до категорії земель лісогосподарського призначення та перебувала у постійному користуванні ДП Черкаське лісове господарство .

З огляду на те, що земельна ділянка вибула із володіння держави поза її волею, то вказана спірна ділянка підлягає витребуванню із чужого незаконного володіння.

Що стосується рішень Європейського суду з прав людини, які наведені у судовому рішенні, то колегія суддів виходить із наступного.

Так, предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, Колишній король Греції проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року , Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року East/West Allince Limited від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном)пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу - втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку існування проблеми, що становить суспільний інтерес, яка б вимагала таких заходів. Поняття суспільний інтерес має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі Колишній король Греції та інші проти Греції ). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить суспільний інтерес (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року в справі Трегубенко проти України).

Критерії пропорційності передбачає, що втручання в право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачає для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар . При цьому з питань оцінки пропорційності ЄСПЛ, як і з питань наявності суспільного , публічного інтересу, визнає за державою достатньо широку сферу розсуду , за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Колегія суддів погоджується із тим, що при розгляді справи може бути враховано також рішення ЄСПЛ від 24 червня 2003 року в справі Стретч проти Сполученого Королівства щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема, щодо необхідності додержання принципу належного урядування при втручанні держави в право особи на мирне володіння своїм майном.

Разом із тим, у пункті 71 рішення в справі Рисовський проти України ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу , а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються . У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

З огляду на викладене, принцип належного урядування не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна, в тому числі й земельних ділянок, на користь держави, якщо майно вибуло з власності держави в незаконний спосіб, а передбачає критерії, як слід з'ясувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави в право на мирне володіння майном. Додержання принципу належного урядування оцінюється одночасно з додержанням принципу пропорційності , при тому, що не має чіткого, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини . Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується суб'єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з'ясований у кожній конкретній справі на підставі обставин і фактів, безпосередньо встановлених.

Рішення Європейського суду з прав людини від 16 лютого 2017 року у справі Кривенький проти України стосується інших правовідносин.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 3-911гс16.

Постанова Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року по справі № 21-1306а15 могла бути врахована при розгляді цивільної справа про скасування рішень державної влади про передачу земельної ділянки у власність, але не при вирішення вказаного спору.

Оскільки майно витребуване із чужого володіння, то підлягає скасуванню і державна реєстрація права власності на вказане майно.

Той факт, що в межах провадження у справі, яка розглядається, не вирішується питання про надання ОСОБА_6 компенсації у зв'язку із витребуванням земельної ділянки, не свідчить про порушення принципу пропорційності при задоволенні позову прокурора про повернення у державну власність цього майна, яке вибуло із такої власності незаконно, оскільки добросовісний власник, із власності якого майно витребовується, не позбавлений можливості відновити своє право на підставі ст.661 ЦК України, яка встановлює, що в разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

За таких обставин результат розгляду позову прокурора по суті у даній справі не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного позбавлення майна, закладеним у статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України із відповідача підлягають стягненню судові витрати понесені Прокуратурою Черкаської області, а саме судовий збір за подачу позовної заяви 3 445 грн., за подачу апеляційної скарги - 3 031 грн. 60 коп., а всього - 6 476 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Прокуратури Черкаської області задовольнити.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2017 року у даній справі скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Витребувати у ОСОБА_6 земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:05:001:0198, що становить 0,0995 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, яка належить останній на підставі договору купівлі-продажу №3129 від 18 листопада 2016 року на користь держави в особі ДП Черкаське лісове господарство .

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0995 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:05:001:0198 за ОСОБА_6, винесене 18 листопада 2016 року державним реєстратором в особі приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_12, індексний номер: 32433889.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь Прокуратури Черкаської області судові витрати в розмірі 6 476 грн. 60 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :