Рішення

від 07.12.2017 по справі 273/1545/16-ц

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1545/16-ц

Провадження № 2/273/264/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

07 грудня 2017 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Бєлкіної Д.С., секретаря судових засідань ОСОБА_1 за участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Баранівська міська рада Баранівського району Житомирської області, Баранівська районна державна адміністрація Житомирської області, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Марківська сільська рада Баранівського району Житомирської області, Баранівська районна державна адміністрація Житомирської області, просив ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні ним земельної ділянки орієнтовною площею 0,85, яка знаходиться на землі урочища ОСОБА_7 та належить йому на праві користування, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до самовільного захвату ділянки з боку ОСОБА_6

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що в 1983 році його сім'ї була надана в користування земельна ділянка площею 0,85 га для особистого селянського господарства із земель урочища Миколи Бухальця , які належали колгоспу Україна , і в якому з 1977 року працювала вівчарем дружина позивача. З 1983 року й до теперішнього часу позивач обробляв дану земельну ділянку, сплачував за неї земельний податок. У 2014 році позивач виявив, що його земельною ділянкою користується відповідач ОСОБА_6, земельна ділянка якого межує з його земельною ділянкою. Відповідач повернути йому земельну ділянку, захвачену ним самовільно, відмовився, тому позивач звернувся до суду за захистом свого цивільного права.

Ухвалою Баранівського районного суду від 25.10.2017 року здійснено процесуальну заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Марківську сільську раду Баранівського району Житомирської області на правонаступника - Баранівську міську раду Баранівського району Житомирськії області та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.

В судовому засіданні 07.12.2017 року позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві, просили їх задовольнити. Позивач ОСОБА_2 суду пояснив, що даними поземельних книг по Марківській сільській раді Баранівського району Житомирської області спірна земельна ділянка площею 0,85 га належить йому на праві користування з 1983 року, весь час регулярно своєчасно сплачував податок за землю, що теж підтверджує його право користування спірною земельною ділянкою, тому позов є обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки відповідач вийшов за межі своєї земельної ділянки і фактично користується ділянкою, яка належить йому.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання 07.12.2017 року не з'явився, з'явився його представник ОСОБА_4, яка просила відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач не довів, що спірна земельна ділянка належить йому. Свої заперечення, виклала письмо та обґрунтувала правовстановлюючими документами і технічною документацією із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж земельних ділянок в натурі (а.с.89-103).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Баранівської міської ради Баранівського району Житомирської області в судове засідання 07.12.2017 року не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомив (а.с.169).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Баранівська районна державна адміністрація Житомирської області в судове засідання 07.12.2017 року не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомив (а.с.168). В письмових пояснення зазначив, що по Марківській сільській раді Баранівського району Житомирської області та Баранівській районній державній адміністрації Житомирської області рішення (розпорядження) про передачу в користування (власність) ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,85 га не приймалося, правовстановлюючі документи на неї не видавалися (а.с.64-65,126-127)

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в судове засідання 07.12.2017 року не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в заяві зазначив, що будь - яких рішень щодо спірної земельної ділянки Управління не приймало (а.с.173).

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" кожна фізична або юридична особа право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За приписами ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_5 на праві власності належить земельна ділянка площею 2,7607, кадастровий номер 18520683600:07:000:0083, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області, що підтверджується даними копії державного акту серія ЖТ № 099607 від 03.11.2004 року, виданого на підставі розпорядження голови Баранівської районної державної адміністрації №391 від 27.10.2004 року. Згідно даного державного акту земельна ділянка відповідача межує: сторона від А до Б - землі сільської ради (проїзд); сторона від А до В - земельна ділянка № 128; сторона від В до А - ОСОБА_8; сторона від Г до Д - землі сільської ради; сторона від Д до Е - ОСОБА_9; від Е до Г - землі сільської ради (а.с 92-93).

Вищевказана земельна ділянка передавалася у власність відповідачу ОСОБА_6 із земель реформованого Колективного сільськогосподарського підприємства Україна на території Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області, що підтверджується даними копії технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельних ділянок в натурі за 2012 рік (а.с.100-103) та даними копії розпорядження голови Баранівської РДА Житомирської області №16 від 18.01.2005 року Про встановлення меж земельних ділянок (на місцевості), згідно державних актів на право власності на земельні ділянки та Додатку до нього (а.с.95-99).

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до пункту 7 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 року громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Надані позивачем документи на підтвердження свого права користування спірною земельною ділянкою, суд не бере до уваги, оскільки вони містять суперечливі дані як обставинам справи так і не узгоджуються між собою. А саме згідно з даними історичної довідки по СГК Україна , с. Марківка Сільськогосподарське підприємство Україна існувало до 2000 року та було реорганізовано в Сільськогосподарський кооператив Україна , с. Марківка (а.с.18). Надана позивачем копія Виписки із рішення правління сільскогогосподарського кооперативу Україна с. Марківка № 87 від 10.03.1993 року (а.с. 25) суперечить даним історичної довідки по СГК Україна , с. Марківка, тому суд не визнає її належним та допустимим доказом права користування позивача на спірну земельну ділянку.

Копія довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку форма №3ДФ №98 від 10.05.2011 року, видана ОСОБА_2, жителю ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 22) має виправлення в даних площі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (не збільшення на розмір земельної частки (паю)), тому посилання позивача на дану довідку як на доказ його права користування спірною ділянкою, є таким , що не береться судом до уваги.

Судом, було роз'яснено позивачу його обов'язок довести свої вимоги належними та допустимими доказами, однак останнім не були надані інші докази про належність йому спірної земельної ділянки на праві користування, про створення відповідачем перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою позивачем.

Пунктом 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав роз'яснено, що відповідно до положень ст. ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, в створенні власнику перешкод у здійсненні права користування чи розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Таким чином, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовних вимог, не знайшли свого доведення у судовому засіданні, не ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Баранівська міська рада Баранівського району Житомирської області, Баранівська районна державна адміністрація Житомирської області, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні, в той же строк з часу отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_10