Рішення

від 14.12.2017 по справі 539/583/17

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/583/17

Пров. №2/539/475/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі головуючого судді - Даценка В.М.,

при секретарі - Ануфрієвій Н.М.,

з участю:

представника позивача - прокурора Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_1,

представника відповідача ГУ Держгеокадастру у Полтавській області - ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши позовну заяву заступника прокурора Полтавської області до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Фермерське господарство Слолан про визнання незаконними та скасування наказів про надання дозволів на розроблення і затвердження проектів землеустрою, визнання недійсними договорів оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Полтавської області до звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_3 про:

- визнання незаконним та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про надання ОСОБА_3А, дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення з метою подальшої передачі їх для ведення фермерського господарства, а саме: від 05.05.2014 року № 16-347/16-14-сг, від 05.05.2014 року № 16-348/16-14-сг, від 05.05.2014 року № 16-349/16-14-сг, від 05.05.2014 року № 16-350/16-14-сг, від 05.05.2014 року № 16-351/16-14-сг, від 05.05.2014 року № 16-352/16-14-сг, від 05.05.2014 року № 16-3539/16-14-сг, від 14.10.2014 № 3935-сг, від 14.10.2014 № 3936-сг, від 14.10.2014 № 3937-сг, від 10.02.2016 № 1182-сг, від 14.03.2016 № 1764-сг, від 30.03.2016 № 2414-сг.

- визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про затвердження проектів землеустрою та передачу в оренду ОСОБА_3 земельних ділянок для ведення фермерського господарства, а саме: від 26.09.2014 року № 3389-сг, від 26.09.2014 № 3390-сг, від 26.09.2014 № 3391-сг, від 26.09.2014 № 3393-сг, від 03.10.2014 № 3694-сг, від 03.10.2014 № 3700-сг, від 21.05.2015 № 2000-сг, від 22.05.2015 № 2012-сг, від 22.05.2015 № 2013-сг, від 31.03.2016 № 2465-сг, від 31.03.2016 № 2467-сг, від 31.05.2016 року № 3696-сг, від 15.06.2016 № 4122-сг, від 08.08.2016 № 5822-сг.

- визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про надання ОСОБА_3 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення з метою подальшої передачі їх для ведення фермерського господарства: від 12.03.2016 № 1755-сг, від 02.04.2016 № 2485-сг, від 02.04.2016 № 2486-сг, від 02.04.2016 № 2487-сг, від 02.04.2016 № 2488-сг.

- визнання недійсними 14 договорів оренди земельних ділянок загальною площею 471,3207 га, укладених між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_3: від 30.09.2014 щодо земельної ділянки площею 35,8885 га, кадастровий номер 5322883900:07:003:0001, 30.09.2014 щодо земельної ділянки площею 34,0031 га, кадастровий номер 5322883900:05:001:0004, 30.09.2014 щодо земельної ділянки площею 58,9356 га, кадастровий номер 5322883900:07:004:0002, 30.09.2014 щодо земельної ділянки площею 20 га, кадастровий номер 5322881100:03:001:0037, 03.10.2014 щодо земельної ділянки площею 43,9231 га, кадастровий номер 5322881101:01:003:0279, 21.05.2015 щодо земельної ділянки площею 11,1 га, кадастровий номер 5322885300:12:002:0012, 22.05.2015 щодо земельної ділянки площею 19,6014 га, кадастровий номер 5322885300:12:003:0011, 22.05.2015 щодо земельної ділянки площею 20,4075 га, кадастровий номер 5322885300:12:002:0065, 03.10.2014 щодо земельної ділянки площею 20,38 га, кадастровий номер 5322883900:08:003:0001, 31.03.2016 щодо земельної ділянки площею 33,7600 га, кадастровий номер 5322881800:05:007:0001, 31.03.2016 щодо земельної ділянки площею 14,55 га, кадастровий номер 5322881100:02:001:0052, 01.06.2016 щодо земельної ділянки площею 88,7715 га, кадастровий номер 5322887000:07:002:0029, 15.06.2016 щодо земельної ділянки площею 22 га, кадастровий номер 5322884900:06:003:0601, 10.08.2016 щодо земельної ділянки площею 48 га, кадастровий номер 5322884000:03:003:0147, які розташовані за межами населених пунктів на території Литвяківської, Вовчицької, Мицківської. Оріхівської, Михнівської, Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області

Позов мотивовано тим, що оскаржуваними наказами Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_3 надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, в подальшому затверджено документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_3 земельні ділянки державної власності загальною площею 471,3207 га, розташовані за межами населених пунктів Духівської, Вовчицької, Литвяківської, Михнівської, Мацківської, Оріхівської, Тарандинцівської сільських рад Лубенського району Полтавської області для ведення фермерського господарства. В подальшому між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_3 укладено 14 договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 471,3207 га. Крім того надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення 5 земельних ділянок загальною площею 168,7646 на території Березотіцької та Михнівської сільської рад Лубенського району Полтавської області для ведення фермерського господарства. Вказані накази на момент подачі позову не виконані.

Крім того, відповідно до 6 наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 14.03.2016 ОСОБА_3 передано для ведення фермерського господарства 6 земельних ділянок загальною площею 230,1038 га в адміністративних межах Лютенської сільської ради Гадяцького району.

Вказані договори укладено, а накази прийнято з порушенням ЗК України, ЗУ Про фермерське господарство .

Так, всупереч вимогам ст.7 ЗУ Про фермерське господарство ОСОБА_3 передано у користування 20 окремих, розташованих на значній відстані земельних ділянок загальною площею понад 700 га.

У поданих до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області заявах про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для створення та ведення фермерського господарства ОСОБА_3 неналежно обґрунтовано бажані для отримання великі розміри земельних ділянок, при цьому окремими масивами та на території різних областей (ОСОБА_3 також отримано земельні ділянки в Сумській та Хмельницькій областях), районів, сільських рад, з урахуванням перспектив діяльності створюваного фермерського господарства.

Також у заявах не вказано кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання землі.

Для створення фермерського господарства та забезпечення його діяльності необхідним є наявність наміру та можливості господарювати на отриманих землях. Однак у ОСОБА_3 на момент подачі клопотань була відсутня можливість самостійно обробляти значні площі земель.

Крім того, 02.12.2014 року ОСОБА_3 зареєстрував ФГ Слолан , і реалізував своє право на отримання земельної ділянки державної власності. Додаткові земельні ділянки він міг отримати на конкурентних засадах. Незважаючи на це в наступному він отримав 5 земельних ділянок площею 168,7646 га на території Березотіцької та Михнівської сільських рад Лубенського району Полтавської області.

Додатковим підтвердженням того, що ОСОБА_3 не мав на міру та можливості обробляти значні площі землі в межах різних районів та областей є факт передачі земель в суборенду на 20 років.

Формальний підхід до вирішення заяви, прийняття рішення про надання ОСОБА_3 дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення та про передачу в оренду земельних ділянок створили передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

В письмових запереченнях на позов ОСОБА_3 зазначив, що він дійсно отримував дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду площею 25 га, 12,72 га, 25,5897 га, однак в 2017 році такі земельні ділянки були передані у користування ОСОБА_5 Крім того, зазначив, що в порядку, встановленому чинним законодавством України, він звернувся до відповідача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Після цього виготовив технічну документацію, яка була затверджена, а земельні ділянки передані йому в оренду. ГУ Держгеокадастру у Полтавській області діяло у межах своєї компетенції та без порушень вимог чинного законодавства. Позивач не надав докази недійсності оскаржуваних договорів, не навів відповідне нормативне регулювання. Оскаржувані договори відповідають вимогам чинного на той час законодавства.

В судовому засіданні прокурор позов підтримала. Представники відповідача проти задоволення позову заперечили.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що наказами Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05.05.2014 року № 16-347/16-14-сг, від 05.05.2014 року № 16-348/16-14-сг, від 05.05.2014 року № 16-349/16-14-сг, від 05.05.2014 року № 16-350/16-14-сг, від 05.05.2014 року № 16-351/16-14-сг, від 05.05.2014 року № 16-352/16-14-сг, від 05.05.2014 року № 16-353/16-14-сг, від 14.10.2014 № 3935-сг, від 14.10.2014 № 3936-сг, від 14.10.2014 № 3937-сг, від 10.02.2016 № 1182-сг, від 14.03.2016 № 1764-сг, від 30.03.2016 № 2414-сг ОСОБА_3А, за його клопотанням, надані дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення з метою подальшої передачі їх для ведення фермерського господарства: площею 20 га, 49,38 га, 11 га, розташованих на території Вовчицької сільської ради Лубенського району Полтавської області, площею 40 га, 27,5 га, 32,3 га, 60,7 га, розташованих на території Литвяківської сільської ради Лубенського району Полтавської області, площею 20 га, 12 га, 21 га, розташованих на території Оріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, площею 88,774 га, розташованих на території Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, площею 48 га, 22 га розташованої на території Мацківської сільської ради Лубенського району Полтавської області площею.

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 26.09.2014 року № 3389-сг, від 26.09.2014 № 3390-сг, від 26.09.2014 № 3391-сг, від 26.09.2014 № 3393-сг, від 03.10.2014 № 3694-сг, від 03.10.2014 № 3700-сг, від 21.05.2015 № 2000-сг, від 22.05.2015 № 2012-сг, від 22.05.2015 № 2013-сг, від 31.03.2016 № 2465-сг, від 31.03.2016 № 2467-сг, від 31.05.2016 року № 3696-сг, від 15.06.2016 № 4122-сг, від 08.08.2016 № 5822-сг затверджено проекти землеустрою та передано в оренду ОСОБА_3 земельні ділянки для ведення фермерського господарства строком на 7 років та 21 рік, а саме: площею 35,8885 га (кадастровий номер 5322883900:07:003:0001), 34,0031 га (кадастровий номер 5322883900:05:001:0004), 58,9356 га (кадастровий номер 5322883900:07:004:0002), 20,38 га (кадастровий номер 5322883900:08:003:0001), розташованих на території Литвяківської сільської ради Лубенського району Полтавської області, площею 20 га (кадастровий номер 5322881100:03:001:0037), 43,9231 га (кадастровий номер 5322881101:01:003:0279), 14,55 га (кадастровий номер 5322881100:02:001:0052) розташованих на території Вовчицької сільської ради Лубенського району Полтавської області, площею 11,1 га (кадастровий номер 5322885300:12:002:0012), 19,6014 га (кадастровий номер 5322885300:12:003:0011), 20,4075 га (кадастровий номер 5322885300:12:002:0065), розташованої на території Оріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, площею 33,76 га (кадастровий номер 5322881800:05:007:0001), розташованих на території Духівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, площею 22 га (кадастровий номер 53228849:06:003:0601), розташованих на території Михнівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, площею 48 га (кадастровий номер 5322884000:03:003:0147), розташованих на території Мацківської сільської ради Лубенського району Полтавської області площею 88,7715 га (кадастровий номер 5322887000:07:002:0029), розташованих на території Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області,

В наступному між ГУ Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_3 було укладено 14 договорів оренди земельних ділянок: від 30.09.2014 щодо земельної ділянки площею 35,8885 га, кадастровий номер 5322883900:07:003:0001, 30.09.2014 щодо земельної ділянки площею 34,0031 га, кадастровий номер 5322883900:05:001:0004, 30.09.2014 щодо земельної ділянки площею 58,9356 га, кадастровий номер 5322883900:07:004:0002, 30.09.2014 щодо земельної ділянки площею 20 га, кадастровий номер 5322881100:03:001:0037, 03.10.2014 щодо земельної ділянки площею 43,9231 га, кадастровий номер 5322881101:01:003:0279, 21.05.2015 щодо земельної ділянки площею 11,1 га, кадастровий номер 5322885300:12:002:0012, 22.05.2015 щодо земельної ділянки площею 19,6014 га, кадастровий номер 5322885300:12:003:0011, 22.05.2015 щодо земельної ділянки площею 20,4075 га, кадастровий номер 5322885300:12:002:0065, 03.10.2014 щодо земельної ділянки площею 20,38 га, кадастровий номер 5322883900:08:003:0001, 31.03.2016 щодо земельної ділянки площею 33,7600 га, кадастровий номер 5322881800:05:007:0001, 31.03.2016 щодо земельної ділянки площею 14,55 га, кадастровий номер 5322881100:02:001:0052, 01.06.2016 щодо земельної ділянки площею 88,7715 га, кадастровий номер 5322887000:07:002:0029, 15.06.2016 щодо земельної ділянки площею 22 га, кадастровий номер 5322884900:06:003:0601, 10.08.2016 щодо земельної ділянки площею 48 га, кадастровий номер 5322884000:03:003:0147, які розташовані за межами населених пунктів на території Литвяківської сільської ради Лубенського району Полтавської області.

Крім того, наказами Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 12.03.2016 № 1755-сг, від 02.04.2016 № 2485-сг, від 02.04.2016 № 2486-сг, від 02.04.2016 № 2487-сг, від 02.04.2016 № 2488-сг ОСОБА_3 за його клопотанням, надані дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення з метою подальшої передачі їх для ведення фермерського господарства: площею 59 га, розташованих на території Михнівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, площею 37,7197 га, 12,72 га, 34,3249 га, 25 га розташованих на території Березотіцької сільської ради Лубенського району Полтавської області,

Прокурор прохає скасувати вказані рішення та визнати недійсними укладені на їх підставі договори оренди землі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Протягом останніх кількох років Верховним Судом України сформовано правові позиції щодо питання передачі земельної ділянки особі для ведення фермерського господарства.

Підсумовуючи попередні висновки в постанові від 14.06.2017 року у справі № 676/4463/15-ц, ВС України зазначив, що з огляду на положення статей 22, 31, 93, 124 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди. За правилом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Закон України Про фермерське господарство визначає обов'язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України, до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (абзац 2 частини першої статті 7 Закону України Про фермерське господарство ).

Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 цього Закону вимог та умов. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен надати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Аналогічне тлумачення норм закону вказав прокурор у цьому позові.

Продовжуючи свою думку, ВС України вказав про те, що висновок апеляційного суду, з яким погодився й суд касаційної інстанції, про необхідність надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства єдиним масивом, а не у вигляді земельних ділянок, розташованих на відстані одна від одної, є помилковим.

В наступній частині рішення ВС України вказує можливі критерії оцінки обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірки обґрунтованості розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

Зокрема зазначив, що у матеріалах справи міститься договір оренди, укладений 3 липня 2015 року між орендарем та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Селецька (орендодавець), предметом якого є сільськогосподарська техніка та автотранспорт, необхідні для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва та перевезення зернової культури. Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, зазначеного вище не врахував.

Підсумовуючи викладене ВС України вказав, що суд першої інстанції, обґрунтовуючи рішення про відмову в задоволенні позову, дійшов висновку, що позивач не навів підстав для визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок як недійсних правочинів, натомість відповідач дотримався передбаченого чинним законодавством порядку отримання громадянами земельних ділянок в оренду.

За таких обставин ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 вересня 2016 року і рішення Апеляційного суду Хмельницької області 22 лютого 2016 року не можуть залишатися в силі, а підлягають скасуванню на підставі підпункту б пункту 2 частини другої статті 3604 ЦПК України із залишенням у силі рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2015 року, яке було помилково скасовано судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права

Судом встановлено, що з метою отримання в користування земельних ділянок ОСОБА_3 були подані відповідні заяви, до яких додано: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та її площа; копія паспортних даних та ідентифікаційного коду; документ, що посвідчує досвід роботи і сільському господарстві; документ, що посвідчує наявність освіти в аграрному навчальному закладі та документ, що підтверджує вчене звання кандидата наук у галузі селекції та насінництва; обґрунтування.

В обґрунтуванні ОСОБА_3 вказав, що планує шляхом створення фермерського господарства зайнятися виробництвом товарної сільськогосподарської продукції (зернових культур), її переробкою та реалізацією на внутрішньому і зовнішньому ринках з метою отримання прибутку в інтересах своєї родини. При цьому він має досвід роботи в сільському господарстві понад 5 років. Засновником господарства він виступає один, однак можливо згодом буде залучати до роботи членів сім'ї та родичів.

В підтвердження наявності досвіду роботи і сільському господарстві ОСОБА_3 надано трудову книжку, з якої вбачається, що він: з 1992 по 1997 рік навчався в Уманській сільськогосподарській академії. Отримав кваліфікацію вченого агронома. 26.04.1997 року зарахований на посаду старшого лаборанта; з 14.01.1998 року по 15.01.2001 року аспірант Інституту цукрових буряків УААН з відривом від виробництва по спеціальності: селекція, насінництво; з 15.01.2001 року по 28.07.2003 року працював в Інституту цукрових буряків УААН на посадах молодшого наукового співробітника лабораторії, старшого наукового співробітника; з 29.07.2003 року по 31.03.2006 року працював в Державній службі з охорони прав на сорти рослин на посадах головного спеціаліста та начальника; з 03.04.2006 року по 01.05.2007 року працював в Інституту цукрових буряків УААН на посаді старшого наукового співробітника; з 05.05.2007 року по 20.12.2007 року працював на посаді старшого наукового співробітництва в Інституті коренеплідних культур; з 20.12.2007 року по 20.12.2010 року навчався в докторантурі Інституту цукрових буряків УААН; з 01.01.2011 року працював на посаді старшого наукового співробітника в лабораторію Інституту цукрових буряків УААН; з 19.10.2012 року призначений на посаду директора Уманської дослідно-селекційної станції.

До поданих документів ОСОБА_3 було додано диплом спеціаліста ЛО № 001301 (з відзнакою) за спеціальністю агрономія. Кваліфікація вчений агроном.

Крім того рішенням спеціалізованої вченої ради Інституту цукрових буряків УААН на підставі прилюдного захисту дисертації ОСОБА_3, присуджено науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук зі спеціальності селекція і насінництво. Копія диплому кандидата наук ДК № 011660 також була надана ОСОБА_3

Також 03.02.2014 року ОСОБА_3 розроблено проект по виробництву товарної сільськогосподарської продукції, розроблений з метою обґрунтування доцільності передачі в оренду земельних ділянок площею 1000 га в межах Лубенського району Полтавської області.

Оцінивши зібрані докази, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 дотримався передбаченого чинним законодавством порядку отримання громадянами земельних ділянок в оренду.

В наступному ОСОБА_3 було створено ФГ СОФІ-С , яке і є користувачем цих земельних ділянок.

В контексті зазначеного висновку ВС України щодо оцінки обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів, суд зазначає наступне.

У вказаному рішенні ВС України дійшов висновку, що відповідна техніка не обов'язково повинна перебувати у власності громадянина. Допустимим є оброблення земельних ділянок з використанням техніки на підставі цивільно-правових договорів.

Зокрема, до матеріалів справи додано договір про надання сільськогосподарських послуг від 01.11.2017 року, за яким СТОВ Селецька зобов'язалося за завданням ФГ СОФІ-С надавати за плату сільськогосподарські послуги оранки.

Що стосується трудових ресурсів, то згідно з проектом від 03.02.2014 року ОСОБА_3 планує залучити членів родини та найманих працівників. Зазначив, що за даними статистичної служби рівень безробіття становить 10-12 %, однак враховуючи статистичні похибки (не все працездатне населення звертається у центри зайнятості) цей рівень становить 30-35 %.

Вказані розрахунки здійснені ОСОБА_3 на підставі переконливих статистичних даних та достатнім чином демонструють і підтверджують його намір залучити трудові ресурси для роботи у фермерському господарстві після укладення договорів оренди.

При цьому суд зазначає, що укладення трудових договорів до створення фермерського господарства є неможливим. Крім того, переважно робота у сільському господарстві має сезонний характер, що ускладнює підтвердження сталих трудових відносин між ОСОБА_3 і працвниками.

Крім того, як стверджує представник відповідача та не заперечує прокурор, ОСОБА_3 має достатній досвід діяльності в сфері сільського господарства, оскільки є засновником і інших фермерських господарств.

Вказані докази об'єктивно підтверджують реальність перспективи діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

При цьому, як зазначили в судовому засіданні представники відповідача, відповідні підтверджуючі документи не долучалися ОСОБА_3 лише в зв'язку з відсутністю прямої вказівки на них в законі.

Враховуючи викладене, за відсутності законних підстав для відмови в задоволенні клопотань ОСОБА_3 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняло єдине можливе і законне рішення про задоволення цих заяв.

В цьому аспекті, суд звертає увагу на те, що питання розширення переліку документів, які подаються для здійснення процедури передачі земельної ділянки в користування, обговорювалося при прийнятті відповідних законів. Так, Головне науково-експертне управління ВР України в своєму висновку від 25.01.2011 року до Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань створення та діяльності фермерських господарств № 7512 від 23.12.2010 року, зазначило, що У цілому підтримуючи цей проект, Головне управління вважає, що перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, отриманої в аграрному навчальному закладі, має визначатися не центральним органом виконавчої влади у сфері аграрної політики, як пропонується у проекті, а безпосередньо у законі. Це дозволить не розширювати сферу відомчого нормотворення, збереже за законом провідну роль у регулюванні відповідних суспільних відносин, зробить більш зрозумілою інформацію про склад документів, які вимагатимуть від осіб, які бажають створити фермерське господарство. Зокрема, на думку Головного управління, серед цих документів має бути обґрунтована програма ефективного сільськогосподарського виробництва майбутнього фермера .

Однак, цей закон не зазнав відповідних змін, в зв'язку з чим відповідачі провели процедуру передачі земельної ділянки відповідно до встановлених правил.

З урахуванням цього суд звертає увагу на автономне поняття якість закону , створене Європейським судом у процесі тлумачення положень конвенції. Відповідно до позиції ЄСПЛ закон має бути доступний для конкретної особи і сформульований достатньо чітко для того, щоб вона могла передбачити в розумних межах, виходячи з обставин справи, ті наслідки, які може спричинити дія.

Судом встановлено, що відповідачі врегулювали свої відносини у відповідності до норм ЗУ Про фермерське господарство , які були сформульовані достатньо чітко.

Суть же доводів цього позову зводиться до суб'єктивного, довільного, необмеженого тлумачення цих норм. Відповідачам пред'явленні додаткові вимоги щодо необхідності оцінки документів, які взагалі не були передбачені законом. Така позиція не відповідає принципу юридичної визначеності і є несумісною з принципом верховенства права - одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією.

Також суд звертає увагу на те, що вимога щодо точного дотримання вимог закону покладається не лише на тих осіб, яких він стосується, але і на саму державу.

Відповідно до правової позиції Європейського Суду з прав людини у справі Рисовський проти України , державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі ОСОБА_1 проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Крім того, судом встановлено, що земельні ділянки, дозвіл на розробку яких ОСОБА_3 надано відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 02.04.2016 № 2485-сг, від 02.04.2016 № 2486-сг, від 02.04.2016 № 2487-сг, від 02.04.2016 № 2488-сг передані іншій особі ОСОБА_5 При цьому наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 12.03.2016 року № 1755-сг на час розгляду справи не реалізований.

За таких підстав, суд не вбачає порушення прав будь-яких осіб в зв'язку з прийняттям цих наказів.

Суд відхиляє, посилання прокурора на те, що земельні ділянки повинні надаватися єдиним масивом, оскільки така позиція суперечать висновку ВС України, вказаному в постанові від 14.06.2017 року у справі № 676/4463/15-ц.

Також суд відхиляє посилання прокурора на те, що ОСОБА_3 є засновником ФГ Слолан , яке мало в користуванні 5 земельних ділянок, що виключало можливість отримання ним додаткових земельних ділянок в оренду.

Таке обмеження стосується ФГ Слолан , при цьому не поширюється на новостворене підприємство. При цьому нормами законодавства не заборонено одній особі створювати декілька фермерських господарств.

Також безпідставними є посилання прокурора на те, що між відповідачами діють договори оренди земельних ділянок в Гадяцькому районі Полтавської області, оскільки представником ОСОБА_3 суду надано докази, що підтверджують факт розірвання цих договорів.

Крім того, суд відхиляє посилання посилання прокурора на те, що земельні ділянки були передані в суборенду ФГ Слолан , як на підтвердження відсутності у ОСОБА_3 наміру їх обробляти. Таке право прямо передбачено в ЗУ Про фермерське господарство . Тобто законодавець надав фермеру широкий спектр прав щодо використання земельної ділянки з метою найбільш ефективного її використання.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.5-12, 57, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову заступника прокурора Полтавської області до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Фермерське господарство Слолан про визнання незаконними та скасування наказів про надання дозволів на розроблення і затвердження проектів землеустрою, визнання недійсними договорів оренди землі, відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_6