Ухвала

від 13.12.2017 по справі 766/13375/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 766/13375/16-к Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Номер провадження: 11-кп/791/970/17 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч. 1 ст. 191 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувшиувідкритомусудовомузасіданніу м. Херсоні кримінальне провадження № 1201523002000441 за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Херсонської області ОСОБА_8 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 04.09.2017 року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Садове Білозерського району Херсонської області, громадянина України, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, освіта вища, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком, ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за ч.1 ст. 191 КК України, призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Вирішено питання про речові докази.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді юриста ПП ВКФ «АкваТерм» згідно наказу директора № 33-к від 23.06.2015, та виконуючи на підставі усної домовленості обов`язки менеджера з продажу товарів, будучи відповідно до п. 4.3. посадової інструкції «особою, зобов`язаною забезпечувати збереження товарів та грошових коштів», 27.08.2015 в денну пору доби, перебуваючи в офісі ПП ВКФ «АкваТерм», який знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Клари Цеткін, 19, переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на порушення права власності особи, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без відома директора вказаного підприємства ОСОБА_9 , виїхав до замовника ПП ОСОБА_10 ( АДРЕСА_3 ), згідно видаткової накладної № РН-50.0086 від 27.08.2015, відвантажив товар та отримав за нього грошові кошти в сумі 9 751 гривня, які в подальшому привласнив, в касу підприємства не вніс, отриманими грошовими коштами ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв збитків ПП ВКФ «АкваТерм» на загальну суму 9751 грн.

В апеляційній скарзі перший заступник прокурора Херсонської області ОСОБА_8 , не заперечуючи правильність кваліфікації злочинних дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 191 КК України в виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із збереженням та розпорядженням товарно-матеріальними цінностями. В обґрунтування своїх доводів, посилається на те, що суд приймаючи рішення про призначення ОСОБА_7 покарання безпідставно не призначив додаткове покарання та не мотивував свого рішення в цій частині. Суд на думку апелянта, не врахував, що ОСОБА_7 вчинив умисний злочин середньої тяжкості з використанням своєї посади. Завдані злочином збитки відшкодовано лише у зв`язку із викриттям його неправомірної діяльності працівниками правоохоронних органів.

Вислухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого, який поклався на розсуд суду, заслухавши сторони в судових дебатах, останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 розглянуто судом першої інстанції в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, дії обвинуваченого кваліфіковані за ст. 191 ч.1 КК України привласнення та розтрата чужого майна, яке було ввірено особі.

Правильність кваліфікації дій обвинуваченого та доведеність його вини у вчиненні злочину в апеляційній скарзі не оспорюється, тому колегією суддів не перевіряються в силу ч. 1 ст. 404 КПК.

Що стосується доводів прокурора про безпідставне непризначення судом ОСОБА_7 додаткового покарання, колегія суддів виходить з наступного.

Так, згідно з санкцією ч. 1ст. 191 КК Українидодаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю є альтернативним покаранням. Отже, суд може не застосовувати вказаний вид покарання, вмотивувавши своє рішення про незастосування додаткового покарання.

Прокурор слушно послався в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції у вироку не навів мотивів щодо непризначення ОСОБА_7 додаткового покарання, чим допустив порушення вимог ст. 370 КПК щодо вмотивованості судового рішення однак, колегія суддів, перевіривши апеляційні доводи, не визнає це порушення таким, що вплинуло на законність судового рішення в цілому.

Так, в апеляційній скарзі прокурор просить призначити ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із збереженням та розпорядженням товарно-матеріальними цінностями.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обіймав в ПП ВКФ «АкваТерм» посаду юриста (а.п.115).

Відповідно до посадової інструкції юриста (а.п. 116-118), ця посада не пов`язана із збереженням та розпорядженням товарно-матеріальними цінностями.

Прокурор не обґрунтував в апеляційній скарзі доцільність призначення ОСОБА_7 саме такого виду покарання та не навів переконливих мотивів - яким чином вказане покарання матиме виховний вплив на обвинуваченого та запобігатиме вчиненню ним нових злочинів за таких обставин, коли він в силу займаної посади не зберігав та не розпоряджався товарно-матеріальними цінностями.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та яке б запобігло вчиненню нею нових злочинів.

При призначенні ОСОБА_7 покарання суд в повній мірі врахував ці обставини, зокрема позитивну характеристику обвинуваченого, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, його щире каяття, повне визнання вини та добровільне відшкодування завданих підприємству збитків, відсутність обставин, що б обтяжували покарання та дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_7 найменш суворого виду основного покарання в межах санкції ч. 1 ст. 191 КК у виді штрафу без призначення додаткового покарання.

Підстав для застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із збереженням та розпорядженням товарно-матеріальними цінностями, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для зміни або скасування судового рішення, не встановлено.

З наведених підстав, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст.404,418 КПК України, колегія суддів, -

постановила :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 04.09.2017 року щодо ОСОБА_7 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня оголошення.

Судді: три підписи

З оригіналом згідно:

Суддя ОСОБА_2