Ухвала

від 14.12.2017 по справі 1-2155/11

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

засудженої ОСОБА_8 ,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 грудня 2017 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вирок Апеляційного суду міста Києва від 20 вересня 2017 року щодо ОСОБА_8 .

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року

ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

таку, що не має судимості, -

засуджено до покарання у виді позбавлення волі:

- за ч. 4 ст. 191 КК України на строк 5 років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк 2 роки;

- за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк 3 роки;

- за ч. 2 ст. 366 КК України на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк 1 рік.

На підставі ст. 70 КК ОСОБА_8 за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк 3 роки.

Згідно зі ст. 75 КК ОСОБА_8 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на неї обов`язки, передбачені пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України .

За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні злочинів за таких обставин.

ОСОБА_8 , будучи головою правління Кредитної спілки «Турбота» при Міжнародній організації «Жіноча Громада» (далі КС «Турбота»), службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, маючи намір на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, умисно з корисливих мотивів усупереч інтересам служби в період із 24 квітня по 24 жовтня 2008 року в приміщенні КС «Турбота», що розміщена в м. Києві по вул. Михайлівській, 14-а, склала підроблені документи, а саме: внесла до офіційних документів спілки видаткових касових ордерів завідомо неправдиві відомості щодо повернення спілкою внеску ОСОБА_6 згідно з депозитним договором від 01 січня 2004 року № 375с у розмірі 514000 грн, а також відомості щодо реального отримання коштів ОСОБА_6 , які засвідчила своїм підписом у графі «Керівник». Після цього за вказівкою ОСОБА_8 касир спілки ОСОБА_9 , яка не знала про її злочинні наміри, внесла до касового звіту за вищезазначені періоди часу дані про видачу ОСОБА_6 грошових коштів, який у дійсності їх не отримував.

У такий же спосіб ОСОБА_8 повторно умисно з корисливих мотивів та всупереч інтересам служби в період із 07 травня по 09 червня 2009 року в приміщенні спілки склала підроблені документи, а саме: внесла до офіційних документів спілки видаткових касових ордерів завідомо неправдиві відомості щодо повернення спілкою внеску ОСОБА_7 згідно з депозитним договором від 01 липня 2004 року № 374с в розмірі 123135 грн, а також відомості щодо реального отримання коштів ОСОБА_7 , які засвідчила своїм підписом у графі «Керівник». Після чого за вказівкою ОСОБА_8 касир спілки ОСОБА_10 , яка не знала про її злочинні наміри, внесла до касового звіту дані про видачу ОСОБА_7 цих коштів, яка в дійсності їх не отримувала.

В період із 24 квітня по 24 жовтня 2008 року та із 07 травня по 09 червня 2009 року ОСОБА_8 умисно зкорисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, усупереч пунктам 3.4, 3.10, 4.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 19 лютого 2001 року № 72 (зі змінами та доповненнями) на підставі вищевказаних завідомо неправдивих документів КС «Турбота» вилучила з каси спілки 514000 грні відповідно 123135 грн, розпорядилася ними на власний розсуд, тобто заволоділа чужим майном в особливо великому та великому розмірах.

Апеляційний суд міста Києва частково задовольнивши апеляції прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом апеляційної інстанції, та представника потерпілих ОСОБА_11 , змінив зазначений вирок місцевого суду та перекваліфікував дії ОСОБА_8 із ч. 2 на ч. 1 ст. 366 КК (в редакції 2001 року), також скасував вирок у частині призначеного ОСОБА_8 покарання і постановив свій вирок від 20вересня 2017 року, яким призначив ОСОБА_8 покарання:

- за ч. 4 ст. 191 КК України на строк 5 років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк 2 роки;

- за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк 3 роки без конфіскації майна;

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк 3 роки.

На підставі статей 49, 74 КК України звільнив ОСОБА_8 від покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Відповідно до ст. 70 КК України ОСОБА_8 за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк 3 роки без конфіскації майна.

У решті вирок суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 порушує питання про невідповідність призначеного ОСОБА_8 покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженої, внаслідок суворості. Посилаючись на докази, наявні в матеріалах кримінальної справи, стверджує, що виправлення ОСОБА_8 можливе без відбування покарання в умовах нагляду за нею уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи. Зазначає, що при призначенні ОСОБА_8 покарання апеляційним судом недостатньо враховано, що на час розгляду кримінальної справи в апеляційному порядку з`явилися нові обставини, достатні для призначення ОСОБА_8 , якій виповнилося 70 років, покарання із застосуванням ст.75 КК України, зокрема те, що остання завдану шкоду відшкодувала повністю, має ряд хронічних захворювань, які загострюються з огляду на вік, що потребує постійного нагляду лікаря, повністю відбула покарання, призначене вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року, жодного разу не порушуючи покладені на неї обов`язки. Просить вирок Апеляційного суду міста Києва від 20 вересня 2017 року скасувати, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни.

На касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 надійшло заперечення від представника потерпілого ОСОБА_11 .

Заслухавши доповідь судді, думку захисника, яка підтримала подану касаційну скаргу та одночасно змінила її вимоги й просила змінити вирок апеляційного суду та звільнити засуджену від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, пояснення прокурора, потерпілих, які заперечували проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до вимог ст.395 КПК України 1960 року касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.

Висновки суду щодо доведеності вини засудженої ОСОБА_8 у скоєнні злочинів за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації її дій, не оспорюються в касаційній скарзі.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які давали б підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, по справі, колегією суддів не встановлено.

Разом з тим, вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_8 підлягає зміні у зв`язку з невідповідністю призначеного їй покарання тяжкості злочину та даним про особу засудженої внаслідок суворості.

Відповідно до статей 50, 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, при цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених і воно має реалізувати принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Так, при призначенні ОСОБА_8 покарання судом було ураховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про засуджену, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, на спеціальних обліках не перебувала, позитивно характеризувався за місцем роботи, нагороджена почесною грамотою Київського міського голови,Указом Президента України нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, має захворювання. Пом`якшуючими покарання обставинами суд визнав щире каяття у вчиненому злочині, похилий вік ОСОБА_8 , вжиття заходів до часткового відшкодування й заподіяної шкоди. Обтяжуючих покарання обставин судом встановлено не було.

З огляду на зазначені дані судом було правильно призначено ОСОБА_8 покарання, у тому числі із застосуванням ст. 69 КК України.

Однак апеляційний суд, дійшов передчасного висновку про неможливість виправлення засудженої без відбування основного покарання з урахуванням тяжкості вчинених нею злочинів, наслідків, що настали у виді заподіяння матеріальної шкоди та її розміру.

Так, суд касаційної інстанції скасовуючи ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27 січня 2015 року та направляючи справу на новий апеляційний розгляд указав, що покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м`яким, якщо не буде встановлено інших обставин, ніж ті, що наведені у вироку місцевого суду, які б свідчили про можливість виправлення засудженої без відбування покарання.

В процесі нового апеляційного розгляду до матеріалів кримінальної справи були долучені численні документи, які підтверджують, що після скасування ухвали Апеляційного суду міста Києва від 27 січня 2015 року ОСОБА_8 повністю відшкодувала завдану шкоду.

При цьому засуджена неодноразово усно та письмово просила вибачення у потерпілих.

Одночасно матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_8 досягла 70 річного віку та має ряд хронічних захворювань, які загострюються з огляду на вік, що потребує постійного нагляду лікаря.

З часу вчинення злочинів пройшов тривалий час, більше 8 років і даних про те, що ОСОБА_8 у цей період вчинила будь яке правопорушення в матеріалах справи немає.

Зазначені обставини та дані про особу засудженої, наведені у вироку місцевого суду, сукупність визнаних судом пом`якшуючих покарання обставин дають підстави вважати можливим виправлення ОСОБА_8 без відбування призначеного їй основного покарання, тобто для застосування щодо неї статей 75, 76 КК України.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним змінити вирок суду щодо ОСОБА_8 , пом`якшити призначене їй покарання, застосувавши статті 75, 76 КК України та звільнивши її від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком і покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга захисника ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 394-396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів,

ухвалила:

касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити.

Вирок Апеляційного суду міста Києва від 20 вересня 2017 року щодо ОСОБА_8 змінити: на підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування призначеного їй за ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України основного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на неї обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У решті вирок залишити без зміни.

Судді: