Вирок

від 13.12.2017 по справі 233/6175/17

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Код суду 233 Справа № 233/6175/17

Вирок

Іменем України

13 грудня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

присекретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016050000001264 від 01 грудня 2017 року на підставі обвинувального акту відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Донецьк, українець, громадянин України, одружений, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Донецьк, українець, громадянин України, одружений, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в м. Лисичанськ Луганської області, українець, громадянин України, одружений, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилася в м. Херсон, українка, громадянка України, раніше не судима, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_6 , обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка народилася в м. Донецьк, українка, громадянка України, заміжня, раніше не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , мешкає за адресою: АДРЕСА_8 , обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

28.11.2014 державним реєстратором Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 10681020000037920 внесено відомості про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю«Цукрова компанія «Селена» (код ЄДРПОУ 39517541) (далі ТОВ «ЦК «Селена»), засновником якої є ОСОБА_5 .

Загальне керівництво діяльністю ТОВ «ЦК «Селена» у період з 28.11.2014 по червень 2017 року фактично здійснював ОСОБА_5 разом зі своїм братом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

07.08.2015 ОСОБА_5 на посаду директора ТОВ «ЦК «Селена» призначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на якого, відповідно п. 11.2. Статуту «ЦК «Селена» зазначеного підприємства, наділено правами та покладено наступні обов`язки: самостійно вирішувати всі питання діяльності Товариства, окрім тих, які віднесені до компетенції Загальних зборів Учасників; видання наказів та розпоряджень, обов`язкових до виконання всіма працівниками Товариства; прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників Товариства, заступника директора; розпорядження майном та коштами Товариства.

Таким чином, у період з 07.08.2015 до червня 2017 року ОСОБА_7 постійно виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки директора ТОВ «ЦК «Селена», тобто був службовою особою вказаного підприємства.

При цьому, у період з 07.08.2015 до червня 2017 року, ТОВ «ЦК «Селена», свою безпосередню господарську діяльність, пов`язану із оптовою торгівлею цукром та товарами широкого вжитку, здійснювала у місті Костянтинівці Донецької області, де наявні відповідні складські приміщення.

Приблизно у вересні 2015 року, враховуючи, що ОСОБА_7 не мав достатніх знань бухгалтерського обліку та податкового законодавства, ОСОБА_5 , для ведення належного бухгалтерського обліку господарської діяльності ТОВ «ЦК «Селена» та подання податкової звітності, запрошено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

При цьому, ОСОБА_8 офіційно не працевлаштовано у ТОВ«ЦК«Селена», однак, у період з вересня 2015 року по червень 2017 року, за дорученням ОСОБА_5 , перевіряла документи господарської діяльності ТОВ«ЦК «Селена», формувала та відправляла податкові звіти на підставі наданих ОСОБА_7 документів, а також надавала консультаційні послуги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у бухгалтерській сфері, представляла інтереси ТОВ«ЦК «Селена» при проведенні податкових перевірок.

З цією метою, ОСОБА_8 , за довіреністю від ОСОБА_7 отримала у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві електронні ключі для подачі податкової звітності. Після отримання від ОСОБА_7 електронною поштою документів господарської діяльності ТОВ«ЦК «Селена», ОСОБА_8 , після узгодження із ОСОБА_5 подавала у електронному вигляді зі своєї поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_9 до податкових органів відповідні звіти.

Також до діяльності ТОВ «ЦК «Селена» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залучено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , якій останніми довірено здійснення керування рахунками ТОВ «ЦК «Селена», а також допомога у пошуку контрагентів підприємства.

Навесні 2016 року, більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник умисел на зловживання ОСОБА_7 , як директором ТОВ«ЦК «Селена», своїми повноваженнями, всупереч інтересам юридичної особи - здійсненні законної господарської діяльності та сплати у повному обсязі передбачених діючим законодавством податків, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, що виразилось у вивезенні з митної території України товарів під виглядом законних експортних операцій та подальшого отримання грошей з державного бюджету України у якості відшкодування податку на додану вартість.

З цією метою, ОСОБА_6 , через своїх знайомих, що мешкають на території Ізраїлю, за допомогою засобів електронної пошти, підшукав підприємство-нерезидент Nord Trade Company LTD (Canada), а ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_7 як директору ТОВ«ЦК «Селена» укласти із зазначеним нерезидентом експортний контракт.

Так, 18.04.2016 між ТОВ«ЦК «Селена» та суб`єктом господарської діяльності-нерезидентом Nord Trade Company LTD (Canada) укладено контракт №18/04-16, відповідно до якого ТОВ«ЦК «Селена» має здійснювати експорт (постачання) товарів «мінеральної води, соків, напоїв безалкогольних, консервації та цукру білого кристалічного» на адресу вищезазначеного нерезидента.

У подальшому, протягом весни-осені 2016 року, відповідно до укладеного контракту та додаткових угод до нього, ТОВ «ЦК «Селена» за допомогою вітчизняних суб`єктів господарювання з митної території України, через митний пост «Костянтинівка» Донецької митниці ДФС, вивозились товари (мінеральна вода, соки, напої безалкогольні, консервація та цукор білий кристалічний) на територію селища міського типу Матвіїв Курган Ростовської області Російської Федерації для їх нібито подальшого транспортування на адресу вантажоотримувача-нерезидента Geo Imports Group Ltd (Georgia) (120102, м.Тбілісі, вул. Ріонхесі, буд. 42, Республіка Грузія).

У дійсності, товари з території селища міського типу Матвіїв Курган Ростовської області Російської Федерації у подальшому транспортувались особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, на адресу тимчасово окупованої частини Донецької області. На адресу Nord Trade Company LTD (Canada) та Geo Imports Group Ltd (Georgia) від ТОВ «ЦК «Селена» вказані товари ніколи не надходили.

При цьому, ОСОБА_7 як безпосередній виконавець зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, маючи сканований відбиток печатки Nord Trade Company LTD (Canada), здійснював за допомогою персонального комп`ютеру за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_5 , де знаходився офіс ТОВ «ЦК «Селена», виготовлення завідомо неправдивих офіційних документів контракту №18/04-16, а також інвойсів (або додаткових угод між Nord Trade Company LTD (Canada) та ТОВ «ЦК «Селена»), які виготовлені не шляхом сканування оригіналів таких документів (з підписами та відбитками мокрих печаток), а шляхом їх підробки (механічного виготовлення таких документів на комп`ютерній техніці шляхом накладення на електронний вигляд тексту електронного вигляду печаток підприємств), а також надсилав вказані документи електронною поштою ОСОБА_8 , яка перевіряла їх та складала на їх підставі податкову звітність.

На підставі зазначених підроблених документів, ТОВ «ЦК «Селена», всупереч інтересам підприємства, що виражаються у здійсненні законної господарської діяльності та сплати у повному обсязі передбачених діючим законодавством податків, у період з 28.04.2016 по 08.09.2016 здійснено незаконний експорт з митної території України продовольчих товарів нібито на адресу Nord Trade Company LTD (Canada) (вантажоодержувач - Geo Imports Group Ltd (Georgia), за наступними вантажними митними деклараціями:700190000/2016/1742 від 28.04.2016; 700190000/2016/1743 від 28.04.2016; 700190000/2016/2134 від 25.05.2016; 700190000/2016/3433 від 29.08.2016; 700190000/2016/3428 від 29.08.2016; 700190000/2016/3431 від 29.08.2016; 700190000/2016/3497 від 02.09.2016; 700190000/2016/3544 від 07.09.2016; 700190000/2016/3573 від 08.09.2016; 700190000/2016/3576 від 08.09.2016; 700190000/2016/3570 від 08.09.2016; 700190000/2016/3567 від 08.09.2016, оформленими на митному посту «Костянтинівка» Донецької митниці ДФС.

Також ОСОБА_7 займався організацією транспортування товарів зі складів ТОВ «ЦК «Селена», що знаходились у м. Костянтинівці Донецької області, а також складів-виробників товару, до складів, розташованих у смт.Матвіїв Курган Ростовської області Російської Федерації, здійсненням їх митного оформлення та розрахунками із експедиторськими підприємствами.

ОСОБА_5 , як організатор зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права: здійснював загальне керівництво діяльністю ТОВ «ЦК «Селена»; розробив протиправну схему вивезення товарів ТОВ «ЦК «Селена» під виглядом експортних операцій; залучив до протиправної діяльності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; здійснював пошук контрагентів та організацію укладення угод щодо постачання на адресу ТОВ «ЦК «Селена» товарів (мінеральної води, соків, напоїв безалкогольних, консервації та цукру білого кристалічного) від заводів-виробників та комерційних структур-посередників на території України; надавав вказівки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо включення тих чи інших відомостей до документів діяльності ТОВ «ЦК «Селена»; безпосередньо керував рахунками ТОВ «ЦК «Селена», а також надавав відповідні вказівки щодо керування грошовими коштами на розрахункових рахунках ТОВ «ЦК «Селена» ОСОБА_9 ; ОСОБА_6 , як організатор зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права: розробив протиправну схему вивезення товарів ТОВ «ЦК «Селена» під виглядом експортних операцій; залучив до протиправної діяльності ОСОБА_9 ; здійснював пошук контрагентів та організацію укладення угод щодо постачання на адресу ТОВ «ЦК «Селена» товарів (мінеральної води, соків, напоїв безалкогольних, консервації та цукру білого кристалічного) від заводів-виробників та комерційних структур-посередників на території України; підшукав через невстановлених у ході досудового розслідування осіб, що мешкають за територією України, за допомогою засобів електронної пошти, підприємство-нерезидент Nord Trade Company LTD (Canada) для здійснення незаконних експортних операцій;

ОСОБА_8 , як пособник у зловживанні повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права: вела бухгалтерський облік діяльності ТОВ «ЦК «Селена»; перевіряла складені ОСОБА_7 документи фінансово-господарської діяльності, надавала йому поради щодо правильності їх складення відповідно до діючого законодавства; складала на підставі наданих ОСОБА_7 документів податкову звітність підприємства ТОВ «ЦК «Селена», яку відправляла до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві зі своєї електронної скриньки ellaapgroup@ukr.net; надавала ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 поради та консультації у бухгалтерській сфері, а також щодо правильності оформлення митних операцій; допомагала ОСОБА_7 у складанні заявок на відшкодування податку на додану вартість;

ОСОБА_9 , як пособник у зловживанні повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права: виконувала незаконні вказівки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ; керувала грошовими коштами на розрахункових рахунках ТОВ «ЦК «Селена»; контролювала надходження валютної виручки від підприємства-нерезидент Nord Trade Company LTD (Canada) на розрахункові рахунки ТОВ«ЦК «Селена» та організовувала її подальший рух; надавала допомогу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у пошуку та укладенні угод щодо постачання на адресу ТОВ «ЦК «Селена» товарів (мінеральної води, соків, напоїв безалкогольних, консервації та цукру білого кристалічного) від заводів-виробників та комерційних структур-посередників на території України, з метою подальшого експорту таких товарів.

Внаслідок злочинної діяльності зазначеної групи осіб, що виразилась у організації, пособництві та безпосередньому виконанні зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права всупереч інтересам юридичної особи - здійсненні законної господарської діяльності та сплати у повному обсязі передбачених діючим законодавством податків, ТОВ «ЦК «Селена» здійснено незаконний експорт товарів (мінеральної води, соків, напоїв безалкогольних, консервації та цукру білого кристалічного), та у подальшому на розрахунковий рахунок незаконно отримано з Державного бюджету України 502003,8 грн (п`ятсот дві тисячі 3 гривні та 80 копійок), що включені ТОВ «ЦК «Селена» до бюджетного відшкодування податку на додану вартість у червні та вересні 2016 року за рахунок придбання таких товарів у ТОВ«АРСЕНАЛ ПК», ПП«ДНІПРОБУДМЕТАЛ», ТОВ «СУЧАСНІ ТОРГІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» та ТОВ«ЦУКОРАГРОПРОМ» та подальшого експортування таких товарів за наступними вантажними митними деклараціями:700190000/2016/1742 від 28.04.2016; 700190000/2016/1743 від 28.04.2016; 700190000/2016/2134 від 25.05.2016; 700190000/2016/3433 від 29.08.2016; 700190000/2016/3428 від 29.08.2016; 700190000/2016/3431 від 29.08.2016; 700190000/2016/3497 від 02.09.2016; 700190000/2016/3544 від 07.09.2016; 700190000/2016/3573 від 08.09.2016; 700190000/2016/3576 від 08.09.2016; 700190000/2016/3570 від 08.09.2016; 700190000/2016/3567 від 08.09.2016, оформленими на митному посту «Костянтинівка» Донецької митниці ДФС, чим спричинено Державному бюджету України шкоду на зазначену суму, що є тяжкими наслідками.

Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які організували та здійснювали загальне керівництво діяльністю ТОВ «ЦК «Селена», також залучили до протиправної діяльності ОСОБА_7 у якості директора ТОВ «ЦК «Селена», якому надавали незаконні вказівки щодо роботи ТОВ «ЦК «Селена».

ОСОБА_7 , обіймаючи в період з 07.08.2015 до червня 2017року посаду директора ТОВ «ЦК «Селена», та згідно Статуту товариства був наділений наступною компетенцією: самостійно вирішувати всі питання діяльності Товариства, окрім тих, які віднесені до компетенції Загальних зборів Учасників; видання наказів та розпоряджень, обов`язкових до виконання всіма працівниками Товариства; прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників Товариства, заступника директора; розпорядження майном та коштами Товариства; право першого підпису фінансово-господарських документів від імені Товариства, тобто, постійно виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, і був службовою особою вказаного підприємства.

Будучи, службовою особою ТОВ «ЦК «Селена», знаходячись за місцем свого мешкання - АДРЕСА_5 , в період з квітня по вересень 2016 року, за допомогою особистого персонального комп`ютеру та оргтехніки склав від імені ТОВ «ЦК «Селена» завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: Додаткову угоду № 1 від 20.04.2017 до Контракту 18/04-16 від 18.04.2016 між ТОВ «ЦК «Селена» та Nord Trade Company LTD (Canada); ІНВОЙС № 1 від 20.04.2016 від ТОВ «ЦК «Селена»; Додаткову угоду № 2 від 27.04.2017 до Контракту 18/04-16 від 18.04.2016 між ТОВ «ЦК «Селена» та Nord Trade Company LTD (Canada); ІНВОЙС № 2 від 27.04.2016 від ТОВ «ЦК «Селена»; Додаткову угоду № 3 від 23.05.2017 до Контракту 18/04-16 від 18.04.2016 між ТОВ «ЦК «Селена» та Nord Trade Company LTD (Canada); ІНВОЙС № 8 від 28.08.2016 від ТОВ «ЦК «Селена»; ІНВОЙС № 9 від 28.08.2016 від ТОВ «ЦК «Селена»; ІНВОЙС № 7 від 28.08.2016 від ТОВ «ЦК «Селена»; Додаткову угоду № 6 від 01.09.2017 до Контракту 18/04-16 від 18.04.2016 між ТОВ «ЦК «Селена» та Nord Trade Company LTD (Canada); ІНВОЙС № 10 від 01.09.2016 від ТОВ «ЦК «Селена»; Додаткову угоду № 7 від 01.09.2017 до Контракту 18/04-16 від 18.04.2016 між ТОВ «ЦК «Селена» та Nord Trade Company LTD (Canada); ІНВОЙС № 12 від 07.09.2016 від ТОВ «ЦК «Селена»; ІНВОЙС № 15 від 07.09.2016 від ТОВ «ЦК «Селена»; ІНВОЙС № 13 від 07.09.2016 від ТОВ «ЦК «Селена»; ІНВОЙС № 14 від 07.09.2016 від ТОВ «ЦК «Селена», які ОСОБА_7 виготовив не шляхом сканування оригіналів таких документів (з підписами та відбитками мокрих печаток), а шляхом їх підробки (механічного виготовлення таких документів на комп`ютерній техніці шляхом накладення на електронний вигляд тексту електронного вигляду печаток підприємств), а також видав їх від імені ТОВ «ЦК «Селена», внаслідок чого митним постом «Костянтинівка» Донецької митниці ДФС здійснено митне оформлення за наступними вантажними митними деклараціями: 700190000/2016/1742 від 28.04.2016; 700190000/2016/1743 від 28.04.2016; 700190000/2016/2134 від 25.05.2016; 700190000/2016/3433 від 29.08.2016; 700190000/2016/3428 від 29.08.2016; 700190000/2016/3431 від 29.08.2016; 700190000/2016/3497 від 02.09.2016; 700190000/2016/3544 від 07.09.2016; 700190000/2016/3573 від 08.09.2016; 700190000/2016/3576 від 08.09.2016; 700190000/2016/3570 від 08.09.2016; 700190000/2016/3567 від 08.09.2016.

Дії обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України.

Дії обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 2ст. 364-1 КК України.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшли угоди про визнання винуватості:

Так, 07 грудня 2017 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з угодою обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України КК України визнав повністю.

За умовами угоди обвинувачений ОСОБА_6 зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні вказаного кримінального правопорушення у судовому провадженні, надати свідчення, які викривають осіб, причетних до здійснення фінансування терористичної організації «ДНР» шляхом сплати непередбачених чинним законодавством так званих «податків» до «Центрального Республіканського банку «ДНР» на тимчасово окупованій частині території Донецької області.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченому ОСОБА_6 буде призначено покарання за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України у вигляді арешту строком на 6 місяців з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки без спеціальної конфіскації на підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України; за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу у розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки із застосуванням положень ст. ст. 70,72 КК України та призначенням остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді арешту строком на 6 місяців із позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки без спеціальної конфіскації на підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України, а також зарахування судом у строк покарання попереднє ув`язнення у період з 13 червня 2017 року.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що угода про визнання винуватості від 07 грудня 2017 року була укладена в присутності захисника ОСОБА_4 , що відповідає вимогам п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України.

Обвинувачений ОСОБА_6 погоджується на призначення узгодженого покарання за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України у вигляді арешту строком на 6 місяців з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки без спеціальної конфіскації на підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України; за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу у розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки із застосуванням положень ст. ст. 70,72 КК України та призначенням остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді арешту строком на 6 місяців із позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки без спеціальної конфіскації на підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України, а також зарахування судом у строк покарання попереднє ув`язнення у період з 13 червня 2017 року.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6

07 грудня 2017 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з угодою обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України КК України визнав повністю.

За умовами угоди обвинувачений ОСОБА_5 зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні вказаного кримінального правопорушення у судовому провадженні, надати свідчення, які викривають осіб, причетних до здійснення фінансування терористичної організації «ДНР» шляхом сплати непередбачених чинним законодавством так званих «податків» до «Центрального Республіканського банку «ДНР» на тимчасово окупованій частині території Донецької області.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченому ОСОБА_5 буде призначено покарання за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України у вигляді штрафу у розмірі дев`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки без спеціальної конфіскації на підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України; за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу у розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки із застосуванням положень ст. 70 КК України та призначенням остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу у розмірі дев`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки без спеціальної конфіскації на підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що угода про визнання винуватості від 07 грудня 2017 року була укладена в присутності захисника ОСОБА_4 , що відповідає вимогам п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України.

Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого покарання за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України у вигляді штрафу у розмірі дев`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки без спеціальної конфіскації на підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України; за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу у розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки із застосуванням положень ст. 70 КК України та призначенням остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу у розмірі дев`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки без спеціальної конфіскації на підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5

07 грудня 2017 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з угодою обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України КК України визнав повністю.

За умовами угоди обвинувачений ОСОБА_7 зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні вказаного кримінального правопорушення у судовому провадженні, надати свідчення, які викривають осіб, причетних до здійснення фінансування терористичної організації «ДНР» шляхом сплати непередбачених чинним законодавством так званих «податків» до «Центрального Республіканського банку «ДНР» на тимчасово окупованій частині території Донецької області.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченому ОСОБА_7 буде призначено покарання за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України у вигляді арешту строком на 6 місяців з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки без спеціальної конфіскації на підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України; за ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу у розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки із застосуванням положень ст.ст. 70, 72 КК України та призначенням остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді арешту строком на 6 місяців з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки без спеціальної конфіскації на підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України, а також зарахування судом у строк покарання попереднє ув`язнення ОСОБА_7 у період з 13 червня 2017 року.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що угода про визнання винуватості від 07 грудня 2017 року була укладена в присутності захисника ОСОБА_4 , що відповідає вимогам п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України.

Обвинувачений ОСОБА_7 погоджується на призначення узгодженого покарання за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України у вигляді арешту строком на 6 місяців з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки без спеціальної конфіскації на підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України; за ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу у розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки із застосуванням положень ст. ст. 70, 72 КК України та призначенням остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді арешту строком на 6 місяців з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки без спеціальної конфіскації на підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України, а також зарахування судом у строк покарання попереднє ув`язнення у період з 13 червня 2017 року.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7

07 грудня 2017 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_8 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з угодою обвинувачена ОСОБА_8 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України визнала повністю.

За умовами угоди обвинувачена ОСОБА_8 зобов`язалася беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні вказаного кримінального правопорушення у судовому провадженні, надати свідчення, які викривають осіб, причетних до здійснення фінансування терористичної організації «ДНР» шляхом сплати непередбачених чинним законодавством так званих «податків» до «Центрального Республіканського банку «ДНР» на тимчасово окупованій частині території Донецької області.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченій ОСОБА_8 буде призначено покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України у вигляді арешту строком на 6 місяців з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки без спеціальної конфіскації на підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України. Крім того, сторони, у разі затвердження угоди судом не заперечують проти застосування судом положень ст. 72 КК України щодо зарахування судом у строк покарання попереднє ув`язнення ОСОБА_8 у період з 13 червня 2017 року.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_8 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що угода про визнання винуватості від 07 грудня 2017 року була укладена в присутності захисника ОСОБА_4 , що відповідає вимогам п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України.

Обвинувачена ОСОБА_8 погоджується на призначення узгодженого покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України у вигляді арешту строком на 6 місяців з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки без спеціальної конфіскації на підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України та не заперечує проти застосування судом положень ст. 72 КК України щодо зарахування судом у строк покарання попереднє ув`язнення у період з 13 червня 2017 року.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_8

07 грудня 2017 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_9 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з угодою обвинувачена ОСОБА_9 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України визнала повністю.

За умовами угоди обвинувачена ОСОБА_9 зобов`язалася беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні вказаного кримінального правопорушення у судовому провадженні, надати свідчення, які викривають осіб, причетних до здійснення фінансування терористичної організації «ДНР» шляхом сплати непередбачених чинним законодавством так званих «податків» до «Центрального Республіканського банку «ДНР» на тимчасово окупованій частині території Донецької області.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченій ОСОБА_9 буде призначено покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України у вигляді штрафу у розмірі дев`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки без спеціальної конфіскації на підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_9 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що угода про визнання винуватості від 07 грудня 2017 року була укладена в присутності захисника ОСОБА_4 , що відповідає вимогам п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України.

Обвинувачена ОСОБА_9 погоджується на призначення узгодженого покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України у вигляді штрафу у розмірі дев`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1,5 роки без спеціальної конфіскації на підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_9 .

Таким чином, суд, перевіривши угоди, встановив, що вони складені відповідно до вимог ст. 471 КПК України, їх умови не суперечать нормам КПК України та КК України, а також інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, взяті на себе за угодами зобов`язання кожним з обвинувачених можуть бути виконані, узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, який не заперечував щодо затвердження угод, пояснення обвинувачених, суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цих угод про визнання винуватості.

За таких підстав суд вважає доведеним у судовому засіданні скоєння обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, обвинуваченого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України, обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2ст. 364-1 КК України.

Підстави для застосування заходів кримінально правового характеру відповідно до ст. 96-3 КК України відсутні.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню у загальному розмірі 64141,5 грн. відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК Українислід стягнути солідарно з обвинувачених.

Питання речових доказів суд вирішує згідно з ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_9 у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 від 07 грудня 2017 року.

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання

-за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України у вигляді арешту строком на 6 місяців з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців без спеціальної конфіскації,

-за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу у розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді арешту строком на 6 місяців з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців без спеціальної конфіскації.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 в строк покарання попереднє ув`язнення в період часу з 13 червня 2017 року по 13 грудня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день арешту.

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_6 , з урахуванням вимог ч. 5 ст. 72 КК України, призначене покарання відбув повністю, звільнити ОСОБА_6 від відбуття призначеного покарання, у зв`язку з його відбуттям.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з-під варти з Маріупольського слідчого ізолятора Управління Державного Департаменту Україниз питань виконання покарань уДонецькійобласті.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 від 07 грудня 2017 року.

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання

-за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України у вигляді штрафу у розмірі дев`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 15300 (п`ятнадцять тисяч триста) гривень з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців без спеціальної конфіскації,

-за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу у розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді штрафу у розмірі дев`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 15300 (п`ятнадцять тисяч триста) гривень з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців без спеціальної конфіскації.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 від 07 грудня 2017 року.

ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання

-за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України у вигляді арешту строком на 6 місяців з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців без спеціальної конфіскації,

-за ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу у розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді арешту строком на 6 місяців з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців без спеціальної конфіскації.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 в строк покарання попереднє ув`язнення в період часу з 13 червня 2017 року по 13 грудня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день арешту.

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_7 , з урахуванням вимог ч. 5 ст. 72 КК України, призначене покарання відбув повністю, звільнити ОСОБА_7 від відбуття призначеного покарання, у зв`язку з його відбуттям.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з-під варти з Маріупольського слідчого ізолятора Управління Державного Департаменту Україниз питань виконання покарань уДонецькійобласті.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_8 від 07 грудня 2017 року.

ОСОБА_8 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України та призначити покарання у вигляді арешту строком на 6 місяців з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців без спеціальної конфіскації

На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_8 в строк покарання попереднє ув`язнення в період часу з 13 червня 2017 року по 13 грудня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день арешту.

У зв`язку з тим, що обвинувачена ОСОБА_8 , з урахуванням вимог ч. 5 ст. 72 КК України, призначене покарання відбула повністю, звільнити ОСОБА_8 від відбуття призначеного покарання, у зв`язку з його відбуттям.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши її з-під варти з Маріупольського слідчого ізолятора Управління Державного Департаменту Україниз питань виконання покарань уДонецькійобласті.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_9 від 07 грудня 2017 року.

ОСОБА_9 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі дев`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 15300 (п`ятнадцять тисяч триста) гривень з позбавленням права займатись зовнішньо економічною діяльністю на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців без спеціальної конфіскації

Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_9 у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у загальному розмірі 64141 (шістдесят чотири тисячі сто сорок одна) гривня 50 копійок.

Речові докази ноутбук «Acer» TMP253-E-10052G50Mnks, S/N:NXV7XEU0174081CA2B3400 та системний блок сіро-чорного кольору «AMD Athlon 64.3000+», два флеш- накопичувача чорного кольору з металевими вставками «Goodram twister 4 GB», флеш-накопичувач білого кольору «Trancend 2 GB», металевий флеш-накопичувач сірого кольору «Trancend 2 GB JF V85», два флеш-накопичувачі червоного кольору, без ідентифікаційних ознак, печатку нерезидента «ARGO (EUROPE) LР», які зберігаються в камері зберігання речових доказів прокуратури Донецької області повернути за належністю ОСОБА_7 .

Речові докази - печатку ТОВ «ФК «СІНТЕЗ» (код ЄДРПОУ 39527998), печатку ТОВ «ВАРГАС ГРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39829283), печатку нерезидента «NORD TRADE COMPANY

LTD»; печатку нерезидента «GOLIW TRADING LLP», які зберігаються в камері зберігання речових доказів прокуратури Донецької області знищити.

Речовий доказ - образ віртуальної машини сервера з інформацією щодо діяльності ТОВ «Східконтракт», який записаний на зовнішній жорсткий диск «TRANSEND» 1 ТВ №

А64682, ємкість інформації складає близько 200 ГБ залишити зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.

Роз`яснити ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,що відповідно до ч. 5 ст. 476 КПК України умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1