Ухвала

від 12.12.2017 по справі 810/3610/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

12 грудня 2017 року № 810/3610/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області про скасування припису,

за участю представників сторін:

- від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 20.10.2017 НМІ 675364,

- від відповідача - ОСОБА_3, довіреність від 23.02.2017 №40-704-10/1567,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області, у якому з урахуванням збільшених позовних вимог, просить суд:

- визнати незаконними дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки;

- скасувати приписи №С-2509/2 від 25.09.2017, №С-2509/3 від 25.09.2017, складені відносно ОСОБА_1 у зв'язку з їх незаконністю.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №810/3610/17, витребувано докази по справі від сторін, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

11.12.2017 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позовних вимог шляхом зупинення дії приписів №С-2509/2 від 25.09.2017 та №С-2509/3 від 25.09.2017, складених відносно ОСОБА_1

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив про те, що посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було проведено позапланову перевірку об'єкту: будівництво нежитлової будівлі (ангару), що розташований за адресою: Київська обл., Володарський р-н., с.Городище-Косівське, вул.Нечипоренка, 1, за результатами якої було складено акт №Т-2509/2 від 25.09.2017, на підставі якого були прийняті приписи від 25.09.2017 №С-250/2 та №2509/3.

Позивач зауважив про те, що спірні приписи мають строки виконання, які на момент розгляду справи, вже сплинули, що в свою чергу, є підставою для притягнення позивача до відповідальності за невиконання вимог вказаних документів.

Так, позивач зазначив, що в силу положень ст.188-4-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання вимог припису, винесеного контролюючим органом, передбачає можливість звернення такого органу до суду із вимогою про знесення самочинно збудованого об'єкта та про компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Крім того, позивач зазначив про те, що невиконання ним вимог спірних приписів зумовлює появу у Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області права провести позапланову перевірку відповідного об'єкту.

Позивач наголосив на тому, що оскарження приписів у суді не зупиняє їх дію, що на думку позивача, можливо зумовить порушення його прав, у вигляді проведення позапланових перевірок та притягнення до відповідальності за невиконання вимог приписів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 призначено судове засідання з розгляду заяви позивача про забезпечення адміністративного позову призначити на 12 грудня 2017 року о 15:30.

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ст. 2 КАС України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси ( ч.1 ст. 6 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства Україна суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, враховуючи вищевказане, підставами для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову є висновок суду про :

- наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі;

- те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч.3, 4 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства Україна способами забезпечення позову є зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, чи його окремих положень, що оскаржуються або заборона вчиняти певні дії.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до абз.1 п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. № 2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 25.09.2017 посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті: будівництво нежитлової будівлі (ангар) за адресою: Київська обл., Володарський р-н., с.Городище -Косівське, вул.Нечипоренка, 1, за результатами якого було складено акт № Т-2509/2 від 25.09.2017.

У вказаному акті зазначено про те, що ОСОБА_1 на земельній ділянці (кадастровий номер 3221683200:05:003:0004) за адресою: Київська обл., Володарський р-н., с.Городище -Косівське, вул.Нечипоренка, 1, у 2014-2016 роках на місці розташування нежитлової будівлі телятника (літ. М розмірами в плані 9,45Х72,70 м., загальною площею 632,5 кв.м відповідно до даних технічної інвентаризації від 25.10.2017) виконано будівельні норми з будівництва ангару з закладеним фундаменту розмірами в плані 17,90х60 м., без розробленої та затвердженої в установленому порядку документації, без документу, що надає право на виконання будівельних робіт.

Також в акті перевірки зазначено про те, що під час виконання будівельних робіт ОСОБА_1 не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду. Виявлено факт експлуатації (використання) об'єкту будівництва без прийняття в експлуатацію.

На підставі вказаного акту Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було прийнято наступні приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та стандартів:

- від 25.09.2017 №С-2509/2, яким позивача зобов'язано усунути допущені порушення в термін до 25.11.2017;

- від 25.09.2017 №С-2509/3, яким позивача зобов'язано зупинити експлуатацію невведеного в експлуатацію об'єкту з 29.09.2017.

Як зазначено вище, обґрунтовуючи вказану заяву позивач зазначив про те, що дія спірних приписів під час розгляду справи, зумовить порушення його прав, у вигляді проведення позапланових перевірок та притягнення до відповідальності за невиконання вимог приписів.

Суд звертає увагу позивача на те, що при розгляді клопотання про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду в ході розгляду адміністративної справи.

Також суд звертає увагу на те, що вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами; застосований судом захід до забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Зупинення дії оскаржуваного рішення полягає в тому, що на час дії цього способу забезпечення позову положення цього акта не застосовуються до правовідносин. Зупинений акт де-юре вважається не існуючим.

Разом з тим, при задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії приписів Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 25.09.2017 №С-2509/2 та №С2509/3, суд фактично вирішить спір по суті на період розгляду справи в суді, що суперечить вимогам ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд зауважує, що клопотання про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано, у чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені. Суд зазначає, що позивачем не було наведено переконливих доводів щодо існування на момент звернення з даною заявою очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам без вжиття заходів забезпечення позову, а також доказів, які б свідчили про очевидність протиправності приписів відповідача.

На підставі цього, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

У судовому засіданні 12.12.2017 були проголошені вступна та резолютивна частини ухвали. Повний текс ухвали складений та підписаний 14.12.2017.

Керуючись ст.117,118,160,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1.У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №810/3610/17 відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кушнова А.О.