Постанова

від 13.12.2017 по справі 821/1374/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1374/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Вітічак О.Р.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська пересувна механізована колона" до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа: Херсонська обласна державна адміністрація про визнання протиправним та скасування наказу від 03.02.2017 р. № 52/0/7-17,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська пересувна механізована колона" (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - відповідач), третя особа: Херсонська обласна державна адміністрація, в якому просить визнати неправомірним та скасувати наказ відповідача від 03.02.2017 р. № 52/0/7-17 в частині включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які пропонуються до продажу на земельних торгах у формі аукціону, земельних ділянок з кадастровими номерами: 6520955400:05:001:0001 площею 29,5993 га, 6520955400:05:001:0012 площею 23,3647 га та 6520955400:001:0011 площею 33,4128 га.

Свої вимоги мотивує тим, що 18.11.2016 р. ТОВ "Одеська пересувна механізована колона" отримала спеціальний дозвіл № 6154 на користування надрами для промислової розробки Білокриницького родовища вапняків, яке розташоване у Великоолександрівському районі Херсонської області, а рішенням Херсонської обласної ради від 03.03.2017 р. № 407 - надано гірничий відвід, що посвідчено актом про надання гірничого відводу від 03.03.2017 р. № 22 з метою промислової розробки Білокриницького родовища вапняків (ділянка Основна). Площа гірничого відводу складає 52,5 га та займає частину земельних ділянок з кадастровими номерами 6520955400:05:001:0001 площею 29,5993 га, 6520955400:05:001:0012 площею 23,3647 га, 6520955400:05:001:0011 площею 33,4128 га. Однак приступити до розробки родовищ не має можливості, оскільки земельні ділянки наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 03.02.2017 р. № 52/0/7-17 включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які пропонуються до продажу на земельних торгах у формі аукціону. 03.05.2017 р. позивач звернувся до відповідача з листом про зняття із земельних торгів у формі аукціону земельних ділянок з вищевказаними кадастровими номерами, між тим отримав відмову, яку вважає неправомірною та такою, що суперечить приписам законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з вказаних підстав. Зазначив, що ТОВ "Одеська пересувна механізована колона" дотримано всю процедуру отримання спеціального дозволу та гірничого відводу і відповідач знав про це родовище, а тому всі подальші дії повинен був робити виходячи з цільового призначення цих ділянок як промислові. Зокрема, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області повинно було змінити цільове призначення спірних земельних ділянок на промислові за власною ініціативою, а не чинити перешкоди у реалізації прав позивача як власника спецдозволу та не включати їх до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги. Вказує на те, що неузгодженість статей Земельного кодексу України щодо заборони винесення на земельні торги (ч.2 ст.134 ЗК України) та зняття з торгів (ч.3 ст.136 ЗК України) не є підставою для відмови в задоволенні позову.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки земельні ділянки з кадастровими номерами 6520955400:05:001:0001 площею 29,5993 га, 6520955400:05:001:0012 площею 23,3647 га, 6520955400:05:001:0011 площею 33,4128 га були сформовані у 2013 році та віднесені до земель сільськогосподарського призначення державної власності. На підставі пропозицій відділу у Великоолександрівському району ГУ Держгеокадастру у Херсонській області наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 03.02.2017 р. № 52/0/7-17 ці земельні ділянки включені до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги. У ГУ Держгеокадастру у Херсонській області відсутні правові підстави для виключення вищевказаних земельних ділянок з Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги. Просить відмовити в задоволенні позову.

Від представника третьої особи надійшли заява про розгляд справи за його відсутності та пояснення на позов, відповідно до яких вважає, що оскаржуваний наказ прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.11.2016 р. ТОВ "Одеська пересувна механізована колона" отримала спеціальний дозвіл № 6154 на користування надрами для промислової розробки Білокриницького родовища вапняків (ділянка Основна) площею 51,68 га, яке розташоване у Великоолександрівському районі Херсонської області 1,0 км на південний схід від с.Кар'єрне за географічними координатами, наведеними у вказаному дозволі, строком на 20 років.

03.03.2017 р. рішенням Херсонської обласної ради № 407 ТОВ "Одеська пересувна механізована колона" надано гірничий відвід загальною площею 52,50 га, що знаходиться 1,0 км на південний схід від с.Кар'єрне Великоолександрівського району Херсонської області, для промислової розробки родовищ корисних копалин місцевого значення вапняків (Білокриницьке родовище, ділянка Основна), що посвідчено також актом про надання гірничого відводу від 03.03.2017р.

06.04.2017 р. розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації № 253 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки загальною площею 25,00 га із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Білокриницької сільської ради Великоолександрівського району, для розміщення кар'єру промислової розробки Білокриницького родовища вапняків.

У зв'язку з цим позивачем замовлено, а ТОВ "Альянс" розроблено проект землеустрою щодо відведення в оренду ТОВ "Одеська пересувна механізована колона" земельної ділянки для розміщення кар'єру промислової розробки Білокриницького родовища вапняку 11,0000 га із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Білокриницької сільської ради Великоолександрівського району. Згідно із цим проектом площа земельної ділянки, яка відводиться позивачу, становить 11,00 га, а не 25,00 га, так як частину земельної ділянки в межах гірничого відводу включено до сформованої земельної ділянки із кадастровим номером 6520955400:05:001:0001, яка виставлена на земельні торги у формі аукціону.

04.08.2017 р. розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації № 573 затверджено проект землеустрою щодо відведення позивачу в оренду земельної ділянки площею 11,00 га (кадастровий номер 6520955400:05:001:0014) із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Білокриницької сільської ради Великоолександрівського району, для розміщення кар'єру промислової розробки Білокриницького родовища вапняків. Цим же розпорядженням вказану земельну ділянку надано в оренду позивачу строком на 19 років.

Також судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області № 52/0/7-17 від 03.02.2017 р. внесено зміни у додаток 1 до наказу Головного управління Держземагентства у Херсонській області від 23.10.2014 р. № 21-81/19-14 "Про затвердження Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону", доповнивши згаданий Перелік лотами №№198-200, а саме земельними ділянками за межами населених пунктів у Білокриницькому районі Великоолександрівського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 29,5993 га, кадастровий номер 6520955400:05:001:0001; площею 23,3647 га, кадастровий номер 6520955400:05:001:0012; площею 33,4128 га, кадастровий номер 6520955400:05:001:0011.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, земельні ділянки, що включені наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області № 52/0/7-17 від 03.02.2017 р. до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, частково знаходяться в межах проекції на земну поверхню гірничого відводу площею 51,68 га, перебувають у державній власності та віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення (склад угідь - пасовища).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.2, 3 Кодексу України про надра завданням цього Кодексу є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них. Земельні, лісові та водні відносини регулюються відповідним законодавством України.

Згідно із наданим у ст.1 Кодексу України про надра визначенням, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

За змістом ст.ст.13, 14, 17, 19 цього Кодексу користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Одним з видів користування надрами є видобування корисних копалин. Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, являється гірничим відводом. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Як передбачено ст.1 Гірничого закону України від 06.10.1999 р. № 1127-XIV корисні копалини - це природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки.

Відповідно до ст.18 Кодексу України про надра надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

У той же час згідно ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Отже, користування надрами є відмінним від користування земельною ділянкою, в тому числі й тією, під поверхнею якої знаходяться корисні копалини. При цьому надання у користування земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, здійснюється за загальними правилами, установленими земельним законодавством України, а не законодавством у сфері регулювання гірничих відносин; право користувача надр на вирішення в установленому земельним законодавством порядку питання щодо відведення земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин виникає після одержання ним спеціального дозволу на користування надрами чи гірничого відводу.

Позивач є користувачем надр згідно із спеціальним дозволом на користування надрами № 6154 від 18.11.2016 р. та актом гірничого відводу від 03.03.2017 р.

Тобто з часу отримання спеціального дозволу на користування надрами № 6154 від 18.11.2016 р. позивач вправі ініціювати вирішення питання щодо надання йому у користування земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами.

За змістом ч.1 ст.2, ч.2 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею; земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Згідно ст.ст.80, 84 цього Кодексу суб'єктом права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності. У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Пунктом є-1 статті 15-1 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно ст.122 цього Кодексу центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до п.1, пп.31 п.4 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 15 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

З матеріалів справи вбачається, що земельні ділянки, які включені спірним наказом відповідача № 52/0/7-17 від 03.02.2017 р. до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону (далі - Перелік), належать до земель державної власності і відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення (склад угідь - пасовища).

Таким чином відповідач є суб'єктом, який відповідно до законодавства наділений повноваженнями щодо розпорядження цими земельними ділянками.

Порядок надання земельної ділянки державної форми власності у користування чи у власність фізичним та юридичним особам визначений, зокрема, наступними правовими нормами.

Так ч.1 ст.116 Земельного кодексу України врегульовано, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

У відповідності до ч.2 ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Положеннями ч.2 ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

За змістом абз.3 ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів.

Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Згідно ч.2 ст.123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

У відповідності до ч.3 ст.123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Таким чином, враховуючи місцерозташування та категорію земельних ділянок, які позивач має намір отримати у користування, він мав би після отримання спеціального дозволу на користування надрами звернутись до відповідача як органу, уповноваженого законодавством ними розпоряджатись, із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами та зміни її цільового призначення.

Однак судом встановлено, що у проміжок часу між отриманням спеціального дозволу на користування надрами та прийняттям відповідачем спірного наказу позивач не звертався в установленому законодавством порядку з метою вирішення питання про надання у користування земельних ділянок для розміщення кар'єру промислової розробки Білокриницького родовища вапняків.

Натомість позивач листом від 17.01.2017 р. № 04/01 просив ГУ Держгеокадастру у Херсонській області "розглянути питання в межах ваших повноважень щодо надання земельних ділянок кадастровий номер 6520955400:05:001:0001 площею 29,5993 га; кадастровий номер 6520955400:05:001:0012 площею 23,3647 га; кадастровий номер 6520955400:05:001:0011 площею 33,4128 га нашому підприємству для ведення товарного сільськогосподарського виробництва". Вказаний лист за формою і змістом не відповідає вимогам ст.123 Земельного кодексу України.

На думку суду сам по собі факт знаходження родовища корисних копалин в межах певної земельної ділянки з цільовим призначенням, відмінним від земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, рівно як і обізнаності уповноваженого на розпорядження такою земельною ділянкою суб'єкта про такі обставини, не є тією підставою, відповідно до якої виникає обмеження на її продаж чи продаж прав на неї на конкурентних засадах (земельних торгах). Відповідне обмеження виникає тоді, коли особа, яка набула права на користування надрами, ініціює згідно із законодавством надання їй земельної ділянки саме для потреб, пов'язаних з користуванням надрами.

Отже, при прийнятті спірного наказу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені земельним законодавством України, оскільки на той час у нього були відсутні підстави для застосування положень абз.3 ч.2 ст.134 Земельного кодексу України, якими встановлюється заборона продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них у раз використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів.

Більше того, навіть після прийняття спірного наказу позивач не звертався до відповідача з метою надання йому земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Приписами ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що оскаржуваний позивачем наказ ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 03.02.2017 р. № 52/0/7-17 є правомірним, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ "Одеська пересувна механізована колона" задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.8, 9, 11, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська пересувна механізована колона" до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа: Херсонська обласна державна адміністрація про визнання протиправним та скасування наказу від 03.02.2017 р. № 52/0/7-17.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 грудня 2017 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 6.2.1