КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/4018/17 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.
У Х В А Л А
Іменем України
13 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Пилипенко О.Є.,
за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецстиль про зобов'язання допустити посадових осіб державного органу до здійснення заходів державного нагляду,-
В С Т А Н О В И В :
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецстиль в якому просить суд:
зобов'язати ТОВ Спецстиль (код ЄДРПОУ 31361451) допустити ГУ ДСНС України у м. Києві до здійснення позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, розташованих за адресою: вул. Скляренко, буд.5 у Оболонському районі м. Києва;
судові витрати стягнути з ТОВ Спецстиль (код ЄДРПОУ 31361451).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з метою проведення позапланової перевірки усунення ТОВ Спецстиль порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту зафіксованих в Приписі №596 від 28.12.2015 року, ГУ ДСНС України у м. Києві, на виконання вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (надалі - Закон №877), Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом МВС України від 02.11.2015 р. №1337, було видано наказ Про проведення позаланових перевірок №569 від 12.12.2016 р.
На підставі наказу №569 від 12.12.2016 року було видано посвідчення про проведення перевірки №1461 від 13.12.2016 року на проведення позапланової перевірки ТОВ Спецстиль , що знаходиться за адресою: вул. Скляренка, 5 у м. Києві.
Перед початком здійснення перевірки державними інспекторами було пред'явлено працівникам ТОВ Спецстиль службове посвідчення, що засвідчує особу перевіряючого та посвідчення про проведення перевірки №1461 від 13.12.2016 року.
Проте, всупереч пред'явлених документів відповідач відмовився допускати державних інспекторів до перевірки підприємства за адресою: вул. Скляренка, 5 у м. Києві.
За фактом недопущення до проведення перевірки, 20.12.2016 року та 21.12.2016 року посадовими особами ГУ ДСНС України у м. Києві було складено акти про недопущення до проведення позапланової перевірки ТОВ Спецстиль , що розташоване за адресою: вул. Скляренка, 5 у м. Києві.
Враховуючи вищенаведене позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
У відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Наведеному припису Кодексу цивільного захисту України кореспондує пп. 48 п. 4 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, а також пп. 35 п. 4 затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 року №3 Положення про Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
Підпунктом 73 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.03.2013 року №3, визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території за дорученням ДСНС представляє її інтереси під час розгляду справ у судах.
Вбачається, що лише в окремих випадках ГУ ДСНС у м. Києві має право виступати позивачем у суді.
Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду із вказаним позовом, ГУ ДСНС у м. Києві посилається на абз. 6 п. 9 розділу ІІІ Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.11.2015 року №1337. Наведеними положеннями вказаного Порядку передбачено, що посадові особи ДСНС України або її територіальних органів під час здійснення перевірок мають право звертатися у встановленому законом порядку до суду у випадку недопущення посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, яка здійснюється в установленому законодавством порядку, з вимогою щодо зобов'язання суб'єкта господарювання забезпечити допуск до здійснення перевірки в цілому або частини приміщень об'єкта перевірки.
Тобто, наявність повноважень на звернення до суду із вказаним позовом ГУ ДСНС у м. Києві обґрунтовує посиланням на приписи підзаконного акту, у зв'язку з чим судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною 3 статті 6 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Як зазначено в ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Однак, згідно ч. 5 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.
Аналізуючи норми процесуального закону вбачається обмеження адміністративної процесуальної дієздатності суб'єкта владних повноважень можливістю звернення до адміністративного суду виключно у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Рішенням Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі Рисовський проти України надано визначено принципу належного урядування , передбачено, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 року №12-рп/98 у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну законодавство ), зазначено, що термін закон є значно вужчим від терміну законодавство та, відповідно, не включає в себе також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Отже, вбачається, що ні Кодексом цивільного захисту України, ні іншим нормативно-правовим актом, що має силу закону або вищу від нього юридичну силу, не передбачено право ДСНС України та її територіальних органів на звернення до суду саме з позовом до юридичної особи про зобов'язання допустити працівників до проведення перевірки. У той час як приписи підзаконного акту, хоча й містять відповідне повноваження ГУ ДСНС у м. Києві, однак не мають необхідного визначеного як Конституцією України, так і Кодексом адміністративного судочинства України, правового статусу та юридичної сили.
Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 року №169-р, яке набрало чинності 21.05.2017 року, скасовано, зокрема, підпункт 1 пункту 1 наказу МВС України від 02.11.2015 року № 1337, яким затверджено Порядок.
З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність належної у позивача дієздатності на звернення до суду із вказаним позовом.
Колегія суддів звертає увагу, що на необхідність з'ясування та перевірки правових підстав звернення територіальних органів ДСНС України із аналогічними позовними вимогами до адміністративного суду вказав і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 09.11.2017 року у справі №821/2205/16.
Таким чином, висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовані.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: Я.Б.Глущенко
О.Є.Пилипенко
Повний текст ухвали виготовлено 13 грудня 2017 року.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2017 |
Оприлюднено | 15.12.2017 |
Номер документу | 70999575 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні