Ухвала

від 12.12.2017 по справі 821/1279/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/1279/17

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Український рисовий елеватор до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Український рисовий елеватор звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.08.2017 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року заявлений позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції, зокрема, норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 21.06.2017 року №№ 441, 442, 443, наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 06.06.2017 року № 473, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, проведена планова виїзна документальна перевірка TOB Український рисовий елеватор з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, валютного законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, за результатом якої складено акт перевірки від 27.07.2017 року № 177/21-22-14-01/38473093.

Перевіркою TOB Український рисовий елеватор встановлено порушення, зокрема: пп. 141.4.1, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, в результаті чого платником податку не утримано та не сплачено до бюджету під час виплати податок з доходів нерезидентів з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності на загальну суму 42416,02 грн.; абз. а-б п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, у результаті чого не сплачено (не перераховано) до бюджету податковим агентом податок на доходи фізичних осіб під час виплати доходу на загальну суму 36667,82 грн. та військового збору на загальну суму 7337,65 грн.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.08.2017 року: № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 53020,03 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - 42416,02 грн., за штрафними санкціями - 10604,01 грн.; № НОМЕР_2, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 29294,16 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - 0 грн., за штрафними санкціями - 21816,99 грн., пені - 7477,17 грн.; № НОМЕР_3, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів - військовий збір у розмірі 4351,54 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - 0 грн., за штрафними санкціями - 3556,32 грн., пені - 795,22 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявлених вимог позивача з огляду на викладене.

Як вбачається з акту перевірки та апеляційної скарги, виставляючи позивачу податкове повідомлення - рішення від 16.08.2017 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб, відповідач виходив з того, що TOB Український рисовий елеватор у 2016 році здійснено виплату нерезиденту - компанії ОСОБА_2 Мюленбау ГмбХ , м. Райнбек, Німеччина, за надані послуги по первинному вводу фотосепаратора в експлуатацію і навчанню персоналу на загальну суму 10000 євро/282773,44 грн., проте позивачем не утримано та не сплачено до бюджету податок за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року всього у сумі 42416,02 грн., у тому числі за 2016 рік у сумі 42416,02 грн.

На підставі наведеного, відповідач дійшов висновку, що позивачем порушено пп. 141.4.1, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем не утримано та не сплачено до бюджету під час виплати податок з доходів нерезидентів з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності на загальну суму 42416,02 грн.

Як вбачається з акту перевірки та апеляційної скарги, відповідачем в обґрунтування висновку щодо не утримання підприємством податку з доходу нерезидента та не сплати його до бюджету під час виплати в розмірі 15 відсотків у сумі 42416,02 грн. покладена норма пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України: й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України.

Разом з тим, відповідно до пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

З огляду на викладене, судом першої інстанції вірно зазначено, що вказана норма пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України містить виключення з загального визначення інших доходів від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України , а саме: крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується апелянтом, що TOB Український рисовий елеватор укладений контракт від 31.05.2016 року № 160531 з фірмою ОСОБА_2 Мюленбау ГмбХ , м. Райнбек, Німеччина по наданню послуг по первинному вводу фотосепаратора в експлуатацію і навчанню персоналу.

На виконання умов контракту від 31.05.2016 року № 160531 компанією ОСОБА_2 Мюленбау ГмбХ , м. Райнбек, Німеччина, складено монтажну відомість/табель на виконання послуг по первинному вводу фотосепаратора в експлуатацію і навчанню персоналу від 24.06.2016 року, місце складання: Херсонська область, Каланчацький район, с. Олександрівка.

Оплата по контракту № 160531 від 31.05.2016 року здійснена платіжним дорученням від 13.06.2016 року № 3 на загальну суму 10000 євро, рахунок в ПАТ Креді ОСОБА_3 № 26006500083574 EUR.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що TOB Український рисовий елеватор здійснило компенсацію вартості виконаних робіт, наданих послуг, наданих резиденту від нерезидента, що в силу вимог пп. 141.4.1 (й) п. 141.4 ст.141 Податкового кодексу України є виключенням з переліку доходів, які оподатковуються в порядку і за ставками цих вимог ПК України.

Також, колегія суддів вважає, що вирішуючи спірне питання, судом першої інстанції вірно враховано, що компанією ОСОБА_2 Мюленбау ГмбХ , м. Райнбек, Німеччина надано свідоцтво про резиденство, видане німецькою податковою адміністрацією, відповідно до якого підприємство TOB Український рисовий елеватор звільнено від подвійного оподаткування у 2016 році, тобто у період виконання контракту від 31.05.2016 року № 160531 з фірмою ОСОБА_2 Мюленбау ГмбХ , м. Райнбек, ФР Німеччина.

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

03.07.1995 року між Україною і Федеративною Республікою Німеччина було підписано Угоду про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно (дата ратифікації Україною: 22.11.1995 р./дата набрання чинності для України: 04.10.1996 р.), із змісту якої слідує що прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.

За встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем безпідставно виставлено позивачу оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 16.08.2017 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб, та про наявність підстав для його скасування.

Що стосується податкових повідомлень - рішень від 16.08.2017 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акта перевірки та апеляційної скарги, виставляючи позивачу податкові повідомлення - рішення від 16.08.2017 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 про застування штрафних санкцій та нарахування пені відповідач виходив з того, що: на порушення вимог абз. а-б п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України позивачем не перераховано до бюджету податок, під час виплати оподатковуваного доходу, на загальну суму 36667,82 грн., а саме: за серпень 2014 року у сумі 10 526,50 грн., за грудень 2014 року у сумі 1682,50 грн., за січень 2016 року у сумі 1500 грн., за вересень 2016 року у сумі 22 958,82 грн.; на порушення вимог абз. а-б п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України TOB Український рисовий елеватор не перераховано до бюджету військовий збір, під час виплати оподатковуваного доходу, на загальну суму 7337,65 грн., а саме: за січень 2016 року у сумі 450,00 грн.; за вересень 2016 року у сумі 6 887,65 грн.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Аналіз наведених положень свідчить, що обов'язковою умовою для визначення податкового порушення в частині обов'язку сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору є встановлення обставин чи відбулася у спірному випадку виплата доходу, в які строки, чи сплачено податок на доходи фізичних осіб з такою виплатою доходу або у разі невиплати доходу у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду, оскільки сплата (перерахування) такого податку до бюджету пов'язується саме з оподатковуваним доходом.

Вирішуючи дану справу, колегія суддів наголошує, що визначаючи предмет доказування у справі, суди повинні виходити з обставин, якими податковий орган обґрунтовує свою позицію, виставляючи платнику податків відповідне податкове повідомлення - рішення.

Разом з цим, як в акті оскаржуваної перевірки, так і в поданій апеляційній скарзі, відповідачем не визначено на підставі яких документів останній дійшов висновку про не перерахування позивачем ПДФО та військового збору, яких саме операцій це стосується, коли повинен був бути виплачений дохід та коли саме був виплачений.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Водночас, при розв'язанні відповідних спорів, слід враховувати принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений ч.ч. 4, 5 ст. 11 КАС України.

В ході судового розгляду справи, судом першої інстанції встановлено, що позивачем за перевіряємий період здійснювалась сплата сум грошового зобов'язання з ПДФО та військового збору за придбані транспортні засоби у ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що сплата сум грошового зобов'язання з ПДФО та військового збору до державного бюджету було здійснено TOB Український рисовий елеватор у той самий термін, що і оплата за придбані транспортні засоби, що підтверджується належним чином завіреними платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.

Зазначені обставини не заперечуються апелянтом.

Як вже зазначалось, в поданій апеляційній скарзі апелянтом не визначено з яких підстав останній доходить висновку про не перерахування позивачем ПДФО та військового збору до бюджету за перевіряємий період.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем в даному випадку не виставлені ППР щодо сплати зобов'язань з ПДФО та військового збору, а лише застосовано штрафні санкції, що свідчить про те, що відповідач визнає, що позивачем перераховані вказані податки до бюджету за перевіряємий період.

Разом з тим, розглядаючи заперечення позивача на акт перевірки відповідач послався на те, що при перерахуванні зазначених сум ПДФО та військового збору позивачем зазначено ідентифікаційні номера фізичних осіб, а не податкового агента, та перераховано податки не за місцем реєстрації підприємства, як податкового агента.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 45 Бюджетного кодексу України - податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Приписами ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Також, згідно ч. 5 ст. 78 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

За правилами пп. 168.4.4 п. 164.4 ст. 164 Податкового кодексу України органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних бюджетів.

Таким чином, всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі) зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування податку на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність нарахування позивачу штрафних санкцій за не перерахування ПДФО та військового збору.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Український рисовий елеватор до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець