Рішення

від 12.12.2017 по справі 904/9287/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.12.2017 Справа № 904/9287/17

За позовом Керівника Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг в інтересах держави в особі Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, с. Веселе, Криворізький район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс "Еко", м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці Позивача: Фермерське господарство "Світязь М", с. Веселе , Криворізький район, Дніпропетровська область

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від прокуратури: ОСОБА_1 прокурор відділу Прокуратури Дніпропетровської області, посвідчення № 044064 від 07.09.2016

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: ОСОБА_2 - представник за довіреністю б/н від 01.03.2017

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс "Еко", в якому просить:

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 31.12.2014, площею 0,25 га (кадастровий номер 1221881200:03:001:1457), розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новий Шлях, вул. Меліоративна, 22 б, укладений між Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс "Еко";

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс "Еко" повернути земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер 1221881200:03:001:1457) Веселівській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області за актом приймання - передачі.

Позовні вимоги щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 31.12.2014 та повернення земельної ділянки обґрунтовані зміною власника нерухомого майна, що розташоване на орендованій відповідачем земельній ділянці.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2017, порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.11.2017, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фермерське господарство Світязь М .

23.11.2017 прокурор подав до суду письмові пояснення, якими прокурор вказує, що Криворізькою місцевою прокуратурою № 2 під час вивчення стану використання земельних ділянок на території Криворізького району Дніпропетровської області встановлено, що земельна ділянка, розташована за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новий Шлях, вул. Меліоративна, 226, кадастровий номер 1221881200:03:001:1457, фактично використовується фермерським господарством Світязь М , а формально на підставі договору оренди від 31.12.2014 перебуває в оренді товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Еко . Прокурор вказує, що порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі.

24.11.2017 третя особа подала до суду письмові пояснення у справі, в яких зазначив, що на виконання рішення Господарського Дніпропетровської області від 18 травня 2016 у справі № 904/1734/16, яке набрало законної сили, видано наказ від 13 липня 2016р. Начальником Криворізького РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області постановою від 18.07.2016р. відкрито виконавче провадження № 51709717, накладено арешт на майно боржника ТОВ "АЛЬЯНС "ЕКО". 22 лютого 2017 року в результаті торгів по реалізації арештованого майна ТОВ "АЛЬЯНС "ЕКО" ФГ "СВІТЯЗЬ М" стало власником нежитлового будівлі-складу загальною площею 410м. кв. за адресою: с.Новий Шлях Криворізького району вул. Меліоративна 22-Б. Земельна ділянка площею 0,25га, на якій знаходиться будівля складу, до цього часу знаходиться в оренді ТОВ "АЛЬЯНС "ЕКО" згідно договору оренди земельної ділянки від 31 грудня 2014 року. Припинення дії шляхом його розірвання передбачена взаємною згодою сторін або рішення суду. Взаємної згоди сторін не досягнуто.

27.11.2017 Веселівська сільська рада подала до суду письмові пояснення, в яких вказувала про те, що 31.12.2014 року Веселівською сільською радою було укладено з ТОВ Альянс Еко довгостроковий договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований відповідно до чинного законодавства. За час дії договору ТОВ Альянс Еко умови договору не порушував, орендна плата сплачувалася своєчасно та в повному обсязі. Після отримання заяви від голови ФГ Світязь М працівники сільської ради (землевпорядник та голова) неодноразово розмовляли в телефонному режимі з директором ТОВ Альянс Еко ОСОБА_3 про її наміри щодо подальшого використання нею земельної ділянки, яка обіцяла з'явитися до сільської ради для з'ясування цього питання. Після чого нами було направлено на адресу ТОВ Альянс Еко листа з призначеною датою зустрічі та зазначенням того, що у разі її неявки це буде розцінено, як надання мовчазної згоди на розірвання договору оренди. 26.04.2017 року на засіданні чергової XI сесії сільської ради VII скликання було прийняте рішення про розірвання договору оренди з ТОВ Альянс Еко та 08.05.2017 року на їхню адресу направлено рішення та угода про розірвання договору оренди. Директор ТОВ Альянс Еко на контакти по вирішенню питання щодо розірвання договору оренди до нині не йде, та на прохання з'явитися до сільської не реагує, при цьому продовжувала сплачувати орендну плату ще до липня 2017 року. З липня по теперішній час орендна плата на рахунок сільської ради не надходила. В жовтні та листопаді 2017 року сільською радою надавалася інформація на адресу Криворізької місцевої прокуратури №2 про несплату орендної плати ТОВ Альянс Еко .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2017, розгляд справи відкладено розгляд справи на 12.12.2017.

12.12.2017 прокурор позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представники позивача та відповідача в призначене судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідач відзиву на позов та інші витребувані судом документи не надав, з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Від відповідача конверт з ухвалою повернувся на адресу господарського суду з відміткою поштового відділення "не проживає".

При цьому, судом здійснені всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Слід зазначити, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Так, господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідача за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з його вини. Відповідач, у разі незнаходження за його адресою реєстрації, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду була надіслана на адресу відповідача та не отримана відповідачем внаслідок його недобросовісної поведінки, що полягає у незабезпеченні вчасного отримання поштової кореспонденції за своєю адресою реєстрації.

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Крім цього, відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, представник прокуратури наполягав на тому, що причини для відкладення розгляду справи відсутні, оскільки матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

В судовому засіданні 12.12.2017 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників прокуратури та третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2014 між Веселівською сільською радою (позивач - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс "Еко" (відповідач - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.17-18).

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для іншого сільськогосподарського призначення під розміщення будівлі складу, яка знаходиться за адресою: с. Новий Шлях, вул. Меліоративна, 22б Криворізького району Дніпропетровської області, на території Веселівської сільської ради. Характеристики земельної ділянки, яка передається в оренду, визначається: - актом встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі; - кадастровим планом земельної ділянки, які є невід'ємною частиною даного договору.

В оренду передається земельна ділянка загальна ділянка загальною площею 0,25 га, із земель сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями і дворами, кадастровий номер 1221881200:03:001:1457 (п. 2.1. договору).

Даний договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 3.1. договору).

Договір укладено на 49 років. (п. 3.1. договору).

Пунктом 6.1. договору визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних зі зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків спір розв'язується у судовому порядку.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за вимогою орендодавця згідно чинного законодавства України та умов цього договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у удовому порядку (п. 9.1. договору).

Згідно з п. 9.2. договору, дія договору припиняється у разі:

- Не виконання орендарем умов договору;

- Закінчення строку, на який його було укладено;

- Придбання земельної ділянки орендарем у власність;

- ОСОБА_2 земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- Ліквідації юридичної особи орендаря.

Договір припиняється також в інших випадах, передбачених законом.

Пунктом 9.3. договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає ї використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 9.4. договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є систематична несплата орендної плати, нецільове використання земельної ділянки.

Відповідно до акту приймання-передачі за договором оренди земельної ділянки від 31.12.2014, Веселівська сільська рада (позивач - орендодавець) передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс "Еко" (відповідач - орендар) прийняв в оренду земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, в тому числі: землі сільськогосподарського призначення, під господарськими дворами і будівлями, кадастровий номер 1221881200:03:001:1457, що розташована Криворізькому районі Дніпропетровської області на території Веселівської сільської ради (а.с.19).

23 лютого 2017 року в результаті торгів по реалізації арештованого майна ТОВ "АЛЬЯНС "ЕКО" ФГ "СВІТЯЗЬ М" стало власником нежитлової будівлі складу А-1 загальною площею 410м. кв. за адресою: с. Новий Шлях Криворізького району вул. Меліоративна 22Б вартість 506009,00 грн., що розташована на земельній ділянці площею 0,25 га, для іншого сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1221881200:03:001:1457. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом №888 від 23.02.2017, посвідчене приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 (а.с.64).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №95545395 від 28.08.2017, земельна ділянка, розташована за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новий Шлях, вул. Меліоративна, 226, кадастровий номер 1221881200:03:001:1457, перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Еко на підставі договору оренди від 31.12.2014. Крім цього, згідно Довідки №95545395 від 28.08.2017 вказана земельна ділянка використовується фермерським господарством Світязь М на підставі Свідоцтва (про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися (вся) серія та номер 888, виданий приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, оскільки набуте майно перебуває на земельній ділянці за кадастровим номером 1221881200:03:001:1457 (а.с.24-28).

Криворізькою місцевою прокуратурою № 2 під час вивчення стану використання земельних ділянок на території Криворізького району Дніпропетровської області встановлено порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі. Зокрема, прокурор вказує, що земельна ділянка площею 0,25га, на якій знаходиться будівля складу, що належить ФГ Світязь М , до цього часу знаходиться в оренді ТОВ "АЛЬЯНС "ЕКО" згідно договору оренди земельної ділянки від 31 грудня 2014 року.

Звертаючись до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Еко про розірвання договору оренди земельної ділянки та про повернення орендованої земельної ділянки прокурор вказує, що договір оренди земельної ділянки від 31.12.2014, укладений між Веселівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс "Еко" припинив свою дію, однак відповідачем до теперішнього часу жодних дій до підписання угоди про розірвання вказаного договору оренди не вжито.

Наведені обставини є причиною виникнення цього спору.

Вивчивши матеріали справи та надані сторонами документи, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до положень статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Згідно з ч.1 ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору оренди землі затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 за №220.

Укладання договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця або за результатами аукціону.

Закон передбачає необхідність державної реєстрації права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Закон України "Про оренду землі" визначає підстави і порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Пунктами "а", "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється у тому числі у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч.ч. 1, 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

При цьому, ст.32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Крім того, відповідно до ст.120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 1 ст. 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, права власності або права користування.

Умови переходу права оренди земельної ділянки як майна, що потребує державної реєстрації, а не як перехід прав і обов'язків орендаря за договором оренди як зобов'язанням (заміна боржника і кредитора за зустрічними зобов'язаннями у цьому договорі) визначені статтею 7 Закону України "Про оренду землі".

Частиною третьою ст. 7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

Таким чином, виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, права власності або права користування.

У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та об'єктом нерухомості, який розташовано на ній, здійснює її новий власник, позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, законодавством та умовами договору передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині розірвання договору.

Суд враховує, що така правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 19 червня 2012 року у справі № 36/368-9/63.

Крім того слід зазначити, що відповідно до п. 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень". Таке оформлення здійснюється з урахуванням законодавчих приписів, зазначених в абзацах другому - п'ятому підпункту 2.12 пункту 2 цієї постанови, і положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 № 439 "Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку".

Відповідно до п. 2.12 наведеної постанови пленуму Вищого господарського суду України, частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог згаданих Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" і статті 125 ЗК України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права. Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Отже, перехід права власності на об'єкт нерухомості не тягне за собою автоматичного переходу до нового власника права користування земельною ділянкою, на якій він розташований.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, є відповідний договір оренди, укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Доказів припинення договору оренди землі у визначеному його умовами порядку та доказів розірвання договору в судовому порядку, сторонами до справи не надано.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за вимогою орендодавця згідно чинного законодавства України та умов цього договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у удовому порядку (п. 9.1. договору).

Згідно з п. 9.2. договору, дія договору припиняється у разі:

- не виконання орендарем умов договору;

- Закінчення строку, на який його було укладено;

- Придбання земельної ділянки орендарем у власність;

- ОСОБА_2 земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- Ліквідації юридичної особи орендаря.

Договір припиняється також в інших випадах, передбачених законом.

Пунктом 9.3. договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає ї використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже, перехід права власності на відповідні будівлі не свідчить про автоматичне припинення дії договору оренди, а лише про виникнення підстави для розірвання договору в загальному чи судовому порядку.

За таких обставин, позовні вимоги щодо розірвання договору оренди, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс "Еко" повернути позивачу земельну ділянку площею за актом приймання - передачі, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Обов'язок орендаря повернути орендодавцеві земельну ділянку після закінчення дії цього договору встановлено також пунктом 6.1 договору.

Згідно ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

За таких обставин правомірною є і вимога щодо зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку власнику.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що частиною третьою ст. 7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та об'єктом нерухомості, який розташовано на ній, здійснює її новий власник, cуд зазначає, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендарем орендодавцеві з моменту державної реєстрації припиненого речового права.

Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Законне і обґрунтоване рішення має бути також справедливим у моральному та соціальному аспектах - з урахуванням вимог Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Приписами статті 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" кожному гарантовано захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення (рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України від 02.11.2004 №1-33/2004).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

У відповідності до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В силу вказаної норми обов'язок доведення обставин покладається на сторону, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 31.12.2014, площею 0,25 га (кадастровий номер 1221881200:03:001:1457), розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новий Шлях, вул. Меліоративна, 22 б, укладений між Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (53080, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Веселе, вул. Центральна, 1а, код ЄДРПОУ 04339818) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс "Еко" (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 16, код ЄДРПОУ 35460673).

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс "Еко" (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 16, код ЄДРПОУ 35460673) повернути земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер 1221881200:03:001:1457) Веселівській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області (53080, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Веселе, вул. Центральна, 1а, код ЄДРПОУ 04339818) .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс "Еко" (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 16, код ЄДРПОУ 35460673) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, проспект Д.Яворницького,38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 3200,00грн. (три тисячі двісті грн.), про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 14.12.2017.

Суддя ОСОБА_5